Наші партнери - міжнародні фінансові інституції - пов'язують надання Україні грошової допомоги із встановленням прозорості та реформами.

Український народ, якщо його змусять погодитися на збільшення його видатків на газ, які надійдуть "Нафтогазу", також має право вимагати прозорості.

Важливість реформування газового сектора України, розвитку власного видобутку, встановлення несубсидованих цін для всіх категорій споживачів - безсумнівна.

Для цього потрібні зміни у тарифоутворенні, реформування внутрішнього ринку газу, а також реструктуризація "Нафтогазу".

Підвищення тарифів на газ для населення, якщо воно відбудеться, мусить мати зрозумілу мотивацію. Отримані додаткові кошти слід спрямувати на розвиток.

Наше суспільство стає дедалі відкритішим. Вкрай чутливі питання енергетичної політики більше не можна вирішувати кулуарно. Це не є нехтуванням принципами комерційної чи державної таємниці. Цей фактор не можна використовувати для уникнення публічності там, де такої таємниці нема.

Показовий приклад кулуарності - спроба змінити роздрібні ціни на газ для населення через лист "Нафтогазу" до Міненерговугілля. Автори документа намагалися офіційно задекларувати собівартість видобування газу ПАТ "Укргазвидобування" на рівні 319 дол за тис куб м.

Якби лист не оприлюднили у засобах масової інформації, якби не відбулася публічна дискусія, в тому числі у депутатському корпусі, то наступним кроком стало би прийняття такого розрахунку на віру. Відтак, ми мали б ціноутворення у сфері постачання газу для населення на основі вказаних розрахунків.

Втім, недавно представники НАК почали "давати задню", висловлюючись, що їх організація "не пропонує піднімати ціни для населення до 5 430 грн". Мовляв, ця цифра - результат розрахунку "повної економічної собівартості".

Запропонована конструкція "повної економічної собівартості" для видобувної галузі є штучною, її розкритикували експерти. Така конструкція не має аналогу у видобувних компаніях. Причини її застосування потребують окремого аналізу і лежать вони, на мою думку, не зовсім в економічній площині.

Таким чином, громадськість здобула першу перемогу у змаганнях за прозорість державної політики у такій дражливій сфері, як тарифоутворення.

Собівартість та обсяг власного видобутку, моделі розрахунку собівартості - теми, що активно дискутуються в експертному і політичному середовищах. Це тільки перший крок. Далі формуватимуться нові стандарти публічного обговорення для врахування інтересів усіх учасників ринку, включаючи споживачів.

Усі фото naftogaz.com

При реформуванні ціноутворення на газ для населення треба чітко розрізняти терміни "економічно обґрунтовані ціни" і "ринкові ціни". Коаліційна угода і програма діяльності уряду, яка на ній базується, передбачають підняття цін на газ для населення до економічно обґрунтованого рівня.

Однак прихильники стрибкоподібної зміни роздрібних цін ототожнюють поняття "економічно обґрунтовані ціни" та "ринкові ціни", хоча ринку газу в Україні нема, а ціни на газ імпортного походження значною мірою політично вмотивовані.

Говорити, що ціни на газ, який надходить з Росії чи країн ЄС, цілковито ринкові, можна буде за певних умов. Зокрема, коли рух цього обсягу газу стане вільним, і коли ціновим орієнтиром для реверсного газу не буде газ з РФ.

Яскравою ілюстрацією такого цінового дисбалансу є суттєва різниця між цінами на газ з Росії і цінами на газ на найближчому до України європейському газовому хабі і торговельному майданчику Central European Gas Hub.

Зокрема, 13 лютого 2014 року там фіксувалися такі котування ф'ючерсних контрактів: березень 2015 року - 298 дол за тис куб м, квітень 2015 року - 291 дол,  травень 2015 року - 284 дол. Ціни на реверсний газ, який надходить в Україну, вищі і наближаються до цін на імпортний газ з Росії.

Така різниця між цінами свідчить про відсутність лібералізації ринку. Отже, ціни на імпортний газ не можуть виконувати функцію цінового орієнтира для лібералізації цін в інших сегментах внутрішнього ринку, зокрема для населення.

Через це потрібно повернутися до поняття "економічно обґрунтовані ціни" для населення, синхронізувати їх підвищення з лібералізацією внутрішнього ринку.

На чому базується пропозиція підняти роздрібні ціни для населення? Важливо забезпечити газовидобувні підприємства грошовим потоком, необхідним для покриття собівартості видобування і реалізації інвестиційних програм. Отже, тарифи повинні забезпечувати відповідний грошовий потік.

Потрібно повернутися до низки питань.

Перше - економічно обґрунтована собівартість власного видобутку газу.

Друге - розуміння балансу між власним видобутком і споживанням населення.

Третє - необхідність прозорого формування інвестиційних програм видобувних підприємств.

Четверте - синхронізація реальної лібералізації внутрішнього газового ринку з поступовим підняттям цін для населення до економічно вмотивованого рівня.

Зараз, крім згаданого листа про "розрахунок собівартості", інших документів, які б дозволили зробити висновок про реальний рівень собівартості видобування, нема.

Якщо проаналізувати заяви представників видобувних компаній, які звучали з березня 2014 року до лютого 2015 року, то вони вражають розмаїтістю даних: від 352 грн за тис куб м до 1 100 грн за тис куб м.

Зрозуміло, що частина елементів структури собівартості видобування та інвестиційних програм залежна від курсу гривні. Разом з тим, задекларованої моделі формування собівартості та інвестиційних програм нема.

Через це реалістичність таких стрибків у задекларованих значеннях собівартості викликає небезпідставні сумніви. Також є враження певної маніпулятивності.

Сумнівна і прозорість самої НАК. Чи допоможе збільшення її грошового потоку ефективніше використовувати кошти без належного реформування компанії? Прозорість може виникнути лише в результаті справжнього реформування. Однак історія не знає прикладів, щоб монополія ефективно реформувала саму себе.

Лист "Укргазвидобування" про "розрахунок собівартості" надійшов до міністерства не від видобувної компанії, а від "Нафтогазу". Це означає тільки одне: попри необхідність реалізації угоди про асоціацію в рамках європейських енергетичних пакетів і коаліційної угоди триває практика "ручного управління".

Ситуація з ПАТ "Укртрансгаз" не ліпша. Функції не розподілені. Монополія бореться за збереження впливу і нарощення грошових потоків, які повинні йти через неї.

Справа тут, як не парадоксально, не в конкретних керівниках. Справа в об'єктивних законах розвитку та функціонування великих систем. Монополія сама себе реформувати не може. Місце розташування визначає світоглядну позицію.

Інший показовий факт. "Нафтогаз" і Міненерговугілля мають суттєві інституційні можливості. Попри це нову редакцію базового закону "Про засади функціонування ринку газу", спрямовану на розгляд до Кабміну, розробили фахівці Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду в кооперації з експертним середовищем.

Основну роботу виконали за нас, а українській офіційній стороні випало відповідати лише за внутрішні узгодження та редакційні моменти.

В кінці 2014 року секретаріат Енергетичного співтовариства надіслав українській стороні звернення щодо кроків НАК на внутрішньому ринку газу. Фактично йшлося про встановлення на цьому ринку дискримінаційного режиму. Це прямо вказує на невідповідність таких кроків європейському енергетичному законодавству.

Варто посилити роль Міненерговугілля, АМКУ, профільного комітету Верховної Ради, міжнародних організацій та експертного середовища, а самі структури НАК повинні змінити роль суб'єкта реформування на об'єкт реформування.

Окрему увагу слід надати реальній незалежності національного регулятора, зобов'язаного виконувати не комплементарну функцію, а реальну регуляторну. Тільки в такому випадку реформи будуть відповідати задекларованим державним цілям, а не вузькокорпоративним завданням однієї держмонополії.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.