Поки в стрічках новин ведеться уявна боротьба за цивілізаційний вибір України, відбуваються речі, які можуть означати набагато більше.

Росіяни обіцяють розморозити спільні проекти, які самі поховали багато років тому, і пропонують знижки на газ, який подешевшає і так. Європейці вимагають відповідати критеріям відкритості, демократичності, прозорості і звільнення Тимошенко на додачу.

А китайці нічого такого не вимагають. Вони великі, непрості і мають гроші.

Їм потрібні контракти, ресурси, державні гарантії і щоб їх гроші працювали. Їм плювати на демократію, асиметричні братні стосунки, а Тимошенко - лише зайвий привід для виготовлення сувенірів. У порівнянні з росіянами і європейцями, вони прості і зрозумілі.

Засідання уряду від 13 листопада стане дійсно легендарним. І не лише завдяки постановам про недопущення клінічної смерті НАК "Нафтогаз".

Кабмін розглянув постанову, яка благословляє залучення китайського кредиту тем самым "Нефтегазом". Зокрема того, що стосується проектів заміщення газу вугіллям.

Натисніть, щоб збільшити	Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити	Натисніть, щоб збільшити

Державні гарантії під це залучення були надані ще в серпні 2013 року окремою постановою Кабміну. Нагадаємо, що йдеться про кредит в сумі 3,656 млрд. дол. Кабмін може скористатися цими грошима впродовж трьох років з моменту підписання угоди. А цей момент вже настав літом 2013 року.

Кому і для чого вони призначаються, ми вже розглядали в кількох матеріалах. Ці кошти будуть доправлені на заміщення газу вугіллям, що видобувається в Україні.

За дивним збігом обставин, перелік можливих проектів під цю угоду "співпав" з об’єктами хімічної промисловості, які належать меценату Дмитру Фірташу, або об’єктами, що мають шанси стати його найближчим часом. Той факт, що угоду реалізовуватиме НАК "Нафтогаз", який контролюється давнім бізнес-партнером Фірташа – віце-прем'єром Юрієм Бойком – ми ніяк з цим фактом не пов'язуємо. Жарт!

Інша справа – чи дозволять китайці перетворити цей проект на чергові "вишки Бойка"? Поживемо, подивимось.

Кредитна угода триватиме до 2031 року, і вартість її обслуговування становитиме 2,396 млрд дол.

Отже, Україна отримає 3,7 млрд дол, а поверне майже 7 млрд. І це ще не все.

Фото chinaclub.ua

Одне з найжорсткіших правил – 60% комерційних договорів мають бути укладені з китайськими підрядниками та постачальниками. Разом з Державним банком республіки КНР, в постанові фігурує Китайська корпорація машинної інженерії, яка, вочевидь, і має отримати чи то 60% договорів, чи то 60% залучених коштів.

Якщо це співвідношення буде порушене, то це може вважатися підставою для припинення кредитування. В постанові Кабміну йдеться про "60% комерційних договорів", а це не тотожне 60% коштів, тому, не можна виключати, що насправді реальна сума, яку отримають китайські підрядники буде й більшою.

Разом з тим, в постанові підкреслюється, що генеральна угода не є встановленням партнерства, асоціації, СП, початка спільної діяльності, спільної юридичної особи і не є попереднім договором. Ще одна угода, в якій будуть взяті зобов’язання, буде підписана окремо.

Якщо відкинути всі формальності, то майбутня кредитна угода є дуже суперечливим і нелогічним документом.

По-перше, з формальної точки зору, бере в китайців гроші НАК "Нафтогаз України". Саме той НАК, який досі з великим скрипом розраховується за вже спожитий газ. Але питання його платоспроможності зняте завдяки наданими державним гарантіям.

По-друге, за своїми природніми функціями НАК "Нафтогаз України" зацікавлений у споживанні газу. Щоб платоспроможні покупці платили за нього гроші. Тут же, навпаки, компанія, яка має постачати газ, позичає гроші на його заміщення.

Звісно, прибуткових контрактів і грошей в НАКу немає, але все одно маємо неприховане порушення логіки.

По-третє, хіба НАК видобуває вугілля? Чому не "завісити" ці 3-6 млрд на таку саму збиткову чорну діру "Вугілля України". Принаймні, це було б якось зрозуміло. А, точно, вона зараз ліквідується.

Ну, тоді створили б якесь вугільне СП на зразок "Надра Олеська". Чому ні? Взяли кредит – розширили ринок збуту вугілля.

По-четверте, з якого дива збитковий НАК допомагає підприємствам Фірташа, який "видобуває газ" у тому ж НАКу? І, на відміну від монополії, не має проблем з грошима. Виграє прибуткові суди, укладає фартові контракти з "Газпромом".

Дмитро Фірташ та Юрій Бойко. Фото УП

І, нарешті, про Китай. В черзі стоїть ще одне запозичення на 3 млрд дол. - для відновлення іригаційних систем.

А в нашій країні ще багато чого потрібно покращити. І поки пан Мєдвєдєв "по-братньому" пропонує шукати кредити в Брюсселі, вони можуть прийти з іншого боку.

Грошей в Китаю багато, економіка уповільнюється. Ще більше в Китаї китайців. Яких вони також можуть експортувати, щоб вдома не вешталися. Навіть готові будувати цілі Чайнатауни, як у сусідній Біларусі.

Тому багато китайських грошей, без вимагання демократії або братнього підпорядкування, цілком можуть перетворитися на нову проблему, разом з газовою голкою і Європою – яка, розмовляючи про демократію, теж добре рахує гроші.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.