Валютний рекет

Валютний рекет

Доларові заощадження населення не можуть бути об'єктом оподаткування. Ним можуть бути лише доходи від заощаджень, розміщених у цінних паперах чи депозитах.
Четвер, 29 листопада 2012, 09:18
Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків

Нацбанк вважає необхідним введення оподаткування валютних заощаджень. "Цей закон, я наполягаю, буде добре захищати інтереси людей", - заявляє голова НБУ.

Керівництво Нацбанку вважає, що примушувати громадян діяти з їхніми власними валютними заощадженнями так, як того хочуть у НБУ, є добром.

Якщо громадяни будуть діяти не так, як хочуть на вулиці Інститутській, то тоді у них заберуть 15% їх заощаджень, і це для громадян буде краще, просто вони до кінця цього зрозуміти не можуть. Цей "захід буде задіяний, щоб спекулянти не могли заробляти на людях", роз'яснює голова НБУ.

Спекулянт - це погано. Той, хто з ним бореться, - добрий. НБУ бореться із спекулянтом цим законом, отже, він добрий - такий собі начебто логічний пропагандистський ланцюжок.

Реклама:

Але причому незаконні валютні операції і "спекулянти" до пересічного громадянина? Хіба він не здає свої 100 дол в обмінник, і хіба це злочин?

Скільки валютних злочинців в Україні? Тисяча? Десять тисяч? Чому мільйони українських громадян обмежуються в праві розпоряджатися їхніми валютними заощадженнями через тих злочинців, з якими повинні боротися правоохоронці?

Вони не борються? Чому? Податки ми платимо. Чому ці валютні злодії не цікавили НБУ місяць чи рік тому? Чи їх не було, а тепер повилазили? Чи це відволікання уваги від суті справи?

"Буде великий приплив валюти у банки від цього заходу, близько 3 млрд дол на місяць", - розповідають деякі банкіри. Давайте поміркуємо.

Всі валютні заощадження, які люди тримають у банках, становлять майже 22 млрд дол. Більше половини з них знаходиться на 300 тис депозитних рахунках. Приблизно 10 млрд дол - на інших 35 млн рахунків.

А скільки валютних коштів на руках у населення? Ви вірите, що ці люди тримають вдома більшу суму, ніж та, яку поклали у банки? Я не вірю.

Беручи до уваги прагнення населення заробити на депозитах іноді на грані допустимого ризику, можемо зробити висновок, що пересічні громадяни принесли в банки більшість своїх заощаджень.

За нашими підрахунками на руках у населення не більше 6-7 млрд дол, адже вони тримають і гривню для здійснення поточних покупок. Скільки в тіньовій економіці обертається доларів - то інша тема, і вони звідти так просто не вийдуть.

Ніяких 50-70 млрд дол у громадян нема. Ці 6-7 млрд дол входять в цю суму. Тому очікувати притоку 3 млрд дол до банків щомісячно виглядає малоймовірним.

Деякі банкіри публічно підтримали ідею занести над валютними заощадженнями громадян загрозу їх 15-відсоткового оподаткування для того, щоб під цим страхом загнати їх на банківські депозити. Вони вважають, що це добре. Вони чомусь не відчувають тут аморального аспекту і не бачать замаху на свободу людей.

Фото ipress.ua

Зрозуміло, що категорії добра і зла не є категоріями валютного ринку. Вони належать до іншого, вищого рівня суспільних відносин. Це рівень цінностей і принципів. На цьому рівні питання оподаткування валютних заощаджень звучить так: чи припустимо вкрасти у громадян 15% їхніх заощаджень?

Моя відповідь однозначна: ні. Свої заощадження людина може зберігати у гривні, дровах, доларах, кролячому хутрі чи горілці. Закон дозволяє. Сам намір забрати заощадження чи їх частину є злочинним наміром. Власне, це випливає із заповідей Божих: не кради, це одна з них. Є ще одна: не бреши.

Є люди, не обтяжені виконанням цих заповідей. Є такі, які вважають, що красти можна і треба, особливо у людей, які миряться з цим. Такі в цих осіб "цінності".

Вони належать до людей із специфічною, кримінальною психологією, і їх кримінально налаштоване мислення пропонує їм різні варіанти грабунку. Такі "цінності" не притаманні українському народу і, маю надію, українським політикам.

Отже, красти не можна ні у народу, ні в окремих людей - це злочин. Спроба узаконити пограбування валютних заощаджень, прикриваючи його розмовами на валютні теми, виглядає аморально.

Крім пограбування власників валютних заощаджень, в цій спробі присутнє прагнення забрати у громадян право на вільне розпорядження власністю. Частину валютних заощаджень людей забрати, частину загнати у банки, підготувавши плацдарм для подальшого утиску свободи. Невже така мета ініціаторів?

Може, просто не знають, що є добро, а що є зло? Рекет на базарах, в підземних переходах, на підприємствах, "пиляння" бюджету, "відкати" - це звичне пограбування мільйонів людей. Але це злочин, що повинен бути покараний.

Спроба обкласти 15 відсотками валютні заощадження громадян рішенням вищого законодавчого органа є спробою узаконення рекету, узаконення злочину.

Валютні заощадження населення не можуть бути об'єктом оподаткування. Ним можуть бути лише доходи від заощаджень, розміщених у цінних паперах, депозитах чи інших інструментах.

Суспільство не може допустити прийняття цього закону, бо це крок до втрати частини свободи і посилення диктатури. Відвертої диктатури зла.

Разом з тим, у цій законодавчій ініціативі є і позитив: вона будить суспільство, примушує кожного думати і боротися за власну і суспільну свободу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!