Клюєв перевірить сам себе?

Клюєв перевірить сам себе?

Так і хочеться звернутися до президента, який, за чинною Конституцією, може створити такий регуляторний орган: поверніть "дисидента у владі", бо тільки це дозволить подолати свавілля бюрократії і дати шанс для розвитку.
Вівторок, 14 грудня 2010, 18:25
Ксенія Ляпіна, народний депутат, фракція НУНС

Уряд здійснив лише перший етап адмінреформи - змінив структуру центральних органів виконавчої влади. Всі спостерігають лише за верхівкою цього айсберга - скороченням кількості міністерств, міністрів та секретаріату Кабміну.

Це, безумовно, популярна частина реформи, бо ставлення до бюрократів у суспільстві настільки погане, наскільки неефективна і корумпована бюрократія.

Ще зарано робити глибокий аналіз наслідків зміни такої структури. Країна лише через місяць побачить положення про відповідні органи влади і тоді зможе оцінити справжні суспільні здобутки або втрати. Однак перші штрихи вже проглядаються.

Структура міністерств налаштована, скоріше, на управління господарством, ніж на соціальне управління державою і вироблення політики. Тому зрозуміло, чому найбільші сектори такої господарсько-управлінської роботи отримали відомі "господарники" Андрій Клюєв та Борис Колесніков.

Реклама:

У сфері відповідальності Колеснікова - усі транспортні і дорожні служби, які 2011 року отримають суттєве фінансування з держбюджету та ще й залучать кредити. Це буде чи не найбільший бізнес в Україні, але яка мета стоятиме перед ним? Реалізація суспільних завдань чи заробляння грошей, та й то не для бюджету?

У сфері відповідальності Клюєва - ще цікавіший орган: новостворене Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном.

Раніше цю функцію з різним успіхом виконував достатньо незалежний орган влади із спеціальним статусом - Фонд державного майна. Постає питання: чому при скороченні відомств створюється нова структура? Може, причина у тому, що управління державним майном - це теж дуже великий бізнес?

До сфери відповідальності Клюєва потрапив і об'єднаний "інвестиційний" орган - Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.

Цей орган, вочевидь, також буде здійснювати "ручне залучення інвестицій". Створення інвестиційного клімату - справа довга і складна, ще й бюрократи чинять спротив. Домовитися ж з "конкретним" інвестором і "вирішити усі питання" швидше та матеріально вигідніше для того, хто буде головним "вирішальником".

В Україні все ще працює прислів'я: хто чим управляє, той те і має.

А що ж буде з бізнес-кліматом і розвитком підприємництва? Під час промо-акцій щодо адмінреформи представники правлячої партії та чиновники наголошували, що вона підвищить ефективність влади і зменшить втручання в економіку.

Теза справедлива, економічно активна частина суспільства її підтримує, та чи відповідає вона дійсності?

Був в Україні орган влади, який контролював інші відомства щодо дотримання ними принципів ефективності, прозорості і доцільності державного втручання у господарську діяльність та забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів бізнесу, громадян та держави - Держкомпідприємництва.

Під час адмінреформи його ліквідували. Відповідні повноваження передали новому інтегральному Міністерству економічного розвитку і торгівлі під керівництвом першого віце-прем'єра Андрія Клюєва.

Здавалось би, чого ще бажати - такий високий статус надали здійсненню принципів регуляторної політики та функціям спеціально уповноваженого органа з питань регуляторної політики, яким це міністерство стає за указом президента.

Ці функції полягають у перевірці проектів регуляторних актів на предмет їх відповідності принципам регуляторної політики та прийнятті рішень про погодження цих проектів або про відмову у їх погодженні.

Також уповноважений орган може аналізувати чинний регуляторний акт і приймати рішення про усунення порушень принципів державної регуляторної політики. Якщо орган влади не вносить рекомендовані зміни, такий акт втрачає чинність.

Ці функції "надзвичайні", та і сам спеціально уповноважений орган - Держкомпідприємництва - мав при створенні спеціальний статус.

Це був своєрідний "фільтр" у середовищі виконавчої влади. Він мав зменшити невпинну фантазію чиновників, які весь час намагалися придумати, як ще втрутитися в економіку та одночасно збільшити власний корупційний зиск.

Провідний український експерт Олександр Пасхавер назвав це відомство "дисидентом всередині влади". Свій спеціальний статус орган втратив разом із внесенням змін до Конституції у 2004 році. Його керівника з 2006 року почав призначати уряд, а "дисидентів" собі не призначають. "Зубастість" органа впала.

Останньою краплею став голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський, який примудрився так догодити владі з проектом Податкового кодексу, що тепер сприймається підприємцями як ворог. Ніхто з них не став на захист комітету.

Можливо, все гаразд, і контрольні функції у надійних руках? Ні, і ось чому.

1. Функції спеціально уповноваженого органа щодо здійснення державної регуляторної політики несумісні з власною регуляторною діяльністю органа державної влади. Клюєв буде подавати собі на погодження свої ж проекти актів і сам собі буде відмовляти у їх погодженні. Правда, непереконливо?

2. Функції спеціально уповноваженого органа щодо регуляторної політики будуть одними з багатьох інших функцій Мінекономрозвитку.

Скоріш за все, вони стануть не першочерговими і нівелюються цікавішими функціями: регулюванням цін, ліцензуванням зовнішньої торгівлі. Тобто "смачне" втручання у бізнес явно переможе необхідність таке втручання зменшувати.

Загалом, після адмінреформи кількість органів, що здійснюють приємні для чиновника регуляторні функції, не скоротилася. Отже, не буде й покращення умов ведення господарської діяльності, зменшення адміністративного тиску і корупції.

Тимчасом президент говорить про дерегуляцію і покращення інвестиційного клімату, яке без дерегуляції неможливе. Що ж робити? Є два варіанти.

Перший - покласти функції дерегуляції на спілки підприємців. Так робиться у розвинених країнах світу. У Німеччині ці функції виконують торгові палати.

Однак чи є в Україні фінансово спроможні і фахово розвинені бізнес-об'єднання, які виконають ці функції з дотриманням балансу інтересів бізнесу, суспільства і держави? Такі об'єднання ще мають підтвердити свій суспільний авторитет.

Другий - створення центрального органа державної влади із спеціальним статусом, наприклад, Національної комісії з питань регуляторної політики.

Такий орган має сконцентруватися лише на дерегуляції господарської діяльності та контролі за іншими органами влади щодо дотримання принципів регуляторної політики, балансу між бізнесом, суспільством і державою.

Так і хочеться звернутися до президента, який, за чинною Конституцією, може створити такий орган: поверніть "дисидента у владі", бо тільки це дозволить подолати свавілля бюрократії і дати шанс для розвитку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: