Об'єднання країни: чергова брехня

Об'єднання країни: чергова брехня

При вирівнюванні показників рівня життя у західній Україні до середнього рівня держава мала б витратити близько 400 мільярдів гривень, тобто ще стільки, скільки є зараз. А це майже 1,5 річного бюджету України.
Понеділок, 13 вересня 2010, 19:53
Марко Олівенський, кандидат економічних наук

Першим передвиборним гаслом Віктора Януковича було об'єднання країни, але на це необхідні чималі гроші, яких у державі нема. Про це відомо давно, тому дане гасло можна вважати черговою брехнею влади.

Люди, молодші 40 років, знають, що на об'єднання західної та східної Німеччини  ФРН витратила 1 трильйон євро. Влада України не витратила на це ні копійки.

Середня зарплата у західній Україні майже вдвічі менша, ніж на Сході, і у 2,7 разу менша, ніж у Києві, при тому ж рівні цін на товари. Тому вважати, що мешканці заходу не достатньо розумні - все одне, що стверджувати, нібито 2х2=5.

А де ж ті ідеологи та економісти Партії регіонів, у тому числі родом із західної України, які вкладали у передвиборні гасла цю брехню?

Реклама:

Якщо подивитися на реакцію української громади після президентських перегонів, то вона негативна як щодо переможця, так і щодо переможеної.

Наведемо доказ. В індустріальному суспільстві показник рівня економічного розвитку та середньої зарплати регіону кореляційно збігається з показником рівня вартості основних виробничих засобів з коефіцієнтом 0,65-0,9. Це досить високий коефіцієнт, який свідчить про тісну залежність першого показника від другого.

У 2008 році вартість основних виробничих засобів країни становила 3,1 трильйона гривень, з них на західну Україну припадало менше 400 мільярдів гривень.

З цього випливає, що при вирівнюванні показників рівня життя у західній Україні до середнього рівня держава мала б витратити близько 400 мільярдів гривень, тобто ще стільки, скільки є зараз. А це майже 1,5 річного бюджету України. Ось ціна об'єднання України, яку чиновники не змогли або не захотіли порахувати.

Звісно, спадщина попередників у вигляді державного боргу на рівні 94 мільярдів гривень не давала змоги витратити багато, але 0,5-1% інвестицій треба було направити хоч в одну-дві області заходу, аби розпочати підйом економіки краю.

Цього не було зроблено, тому накопичені за багато років бурхливі емоції дійшли до краю. Україна не тільки не об'єдналася, а ще більше розкололася. Судячи з усього, надалі її чекають нові стреси, які не вгамувати репресіями.

Ні колишня прем'єр, ні представники нинішньої влади на наступних виборах не зберуть більшість голосів. Всі вони дискредитували себе. Хто ж тоді?

Тут варто згадати президентів США Франкліна Рузвельта, до того губернатора штату Нью-Йорк, Джона Кеннеді, до того конгресмена від Бостона, Барака Обаму, до того сенатора від Іллінойсу, які своєю працею завоювали пошану всієї Америки. Не балачками про плани на майбутнє, а результатами роботи в регіонах.

Політична система США - це нерозривне сполучення місцевих і регіональних політиків, яке дозволяє талановитим людям дійти до посади президента країни.

В Україні існує парламентсько-президентська система влади, яка економічно розпорошує саму владу, не даючи можливість прийняти єдино правильне рішення. А повернення до авторитарної системи влади під гаслами наведення порядку дає можливість прояву суб'єктивізму, в тому числі і у власних інтересах керманичів.

Наводити приклади з історії власної країни не має сенсу. Таким чином, зараз треба посилити регіональну складову влади. Зробити це поки що можна тільки щодо економічного розвитку регіону.

Оскільки в областях влада належить призначеним президентом губернаторам, більшість яких не мають свого коріння в регіоні, а тому є різновидом найманих ландскнехтів, то спиратися на них як на представників регіону просто не можна.

Тим більше, що левова частина економіки регіону знаходиться у містах. Саме тому в українській дійсності мери обласних центрів значною мірою уособлюють економічну владу регіону.

Це неможливо спростувати, а тому цю тезу необхідно було б організаційно сформувати хоча б у вигляді добровільно створеної асоціації або об'єднання мерів міст західного регіону.

Наважусь дати назву такій організації: Західний економічний регіон. Її метою повинно стати самостійне вирішення проблем економічного розвитку західної України.

Створення такої господарюючої організації з часом неодмінно перетворило б її на суб'єкт політичного впливу на державну владу задля вирівнювання показників якості життя у регіонах.

Іншого виходу немає, тому що кожен "гетьман", який грає на політичному полі західної України партитуру протистояння з державною владою, заганяє проблему економічного розвитку регіону в глухий кут, у якому грошей на підвищення зарплат та політичну боротьбу не було, нема і не буде.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: