Обрізання по-українськи

Нещодавно газета "Дело" опублікувала статистику стосовно основних донорів держбюджету України за 2009 рік. Якось дивно виглядає, що найбільшими наповнювачами казни стали не "Нафтогаз" чи "Криворіжсталь", а чотири тютюнові компанії, які працюють в Україні.

Великою мірою така ситуація зумовлена серйозним підвищенням тютюнового акцизу у вересні 2008 року і у травні 2009 року, які й призвели до суттєвої зміни структури надходжень до державного бюджету. Ще одне підвищення готували на листопад 2009 року, але воно було ветоване президентом.

Загалом за рахунок різкого підвищення акцизу на тютюнові вироби у 2009 році до бюджету було зібрано близько 9 мільярдів гривень. Насправді ці кошти були взяті не з виробництва сигарет, а з пересічних українців-курців. Тютюнові компанії тут виступили лише податковими агентами.

Тобто з подачі антитютюнових активістів депутати вирішили наповнювати бюджет не через розвиток підприємств і збільшення обсягів виробництва, а за рахунок посилення податкового тиску на населення, за рахунок збільшення податків на споживання. Чи виправдана така політика під час економічної кризи?

На думку Миколи Азарова, ця політика б'є навіть не по тютюнових фабриках, а по виробниках інших споживчих товарів і послуг. "Люди як палили, так і далі палять, але вони сплачують за кожну пачку на дві-три гривні більше. Отже, ці дві-три гривні не буде витрачено на продукти, одяг та проїзд", - вважає депутат.

Це означає, що з цих коштів не буде сплачено ПДВ, податок на прибуток підприємств, фіксований і єдиний податки, податок на доходи фізичних осіб.

Однак найгірше навіть не це. Економіку країни намагалися будувати на засадах феодальної податкової системи - за рахунок акцизів. Це загрожує суттєвими дисбалансами і перекосами у промисловості та експортно-імпортних операціях.

Тут можна згадати історичний приклад. Частка доходів від акцизного збору у бюджеті Російської імперії на початку 20 століття була набагато більшою, ніж в європейських країнах. При цьому Росія тоді суттєво відставала у розвитку від Великобританії, Німеччини та інших європейських країн.

Показово, що з латини слово "акциз" перекладається як "обрізаю". В українських реаліях, коли підвищенням акцизу займаються непрофесіонали, "обрізається" виробництво і доходи держбюджету.

Отже питання до фахового геолога Костянтина Красовського, який працює у секторі контролю за тютюном Інституту стратегічних досліджень МОЗ та обстоює зростання акцизів: чи замалим є 45-відсоткове падіння виробництва у січні? Скільки податків додатково збере держбюджет через таке різке падіння?

Нещодавно екс-міністр охорони здоров'я Микола Поліщук розкритикував Азарова: мовляв, акцизи на горілку і тютюнові вироби слід підвищувати і надалі, адже це зменшуватиме поширення шкідливих звичок.

Безперечно, вживання алкоголю і тютюну шкодить здоров'ю. Однак дивує підхід антитютюнового лоббі - бити гривнею споживача і його родину. От і вся "комплексність". Жодних альтернатив. Профілактичні програми - у зародку.

До речі, за час роботи Поліщука на посаді міністра охорони здоров'я держава на проблеми боротьби з палінням не витратила жодної копійки. А 2009 року на ці програми пішло лише 0,4% коштів, отриманих від тютюнового акцизу.

Крім того, політика агресивного підняття акцизів, яку борці з курінням пропонують продовжити 2010 року, неефективна з точки зору скорочення рівня споживання.

Як показало дослідження Інституту соціальної і політичної психології Академії педагогічних наук, незважаючи на різке збільшення акцизу, українці не стали палити менше. Це підтверджує і звіт Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Навіть дані Київського міжнародного інституту соціології, які часто наводять антитютюнові лобісти, показують зміни лише у межах статистичної похибки.

Слід розуміти просту істину: якщо є покупець - товар знайдеться, навіть якщо він контрабандний. Це підтверджують дані МВС за 2009 рік: за три перші місяці після підвищення акцизу виявлено суттєве зростання тютюнового фальсифікату.

Про це свідчать і цифри Держспоживстандарту: у вересні 2009 року 20% роздрібного ринку сигарет займала контрабанда, передовсім, з Молдови і Росії. При цьому на початку 2008 року цей показник не перевищував 1%. Тобто контрабанда сигарет в Україну за останні два роки зросла у 20 разів.

Можливо, антитютюновим активістам варто приділити увагу і цій проблемі? А ще - питанню дотримання законодавства, адже позачергові підвищення акцизу суперечать 27 статті Бюджетного кодексу і 1 статті закону про оподаткування. Акцизи мають зростати законно, а не на догоду активістам і контрабандистам.

Я не проти, аби неурядові організації брали участь у розробці законопроектів, але це має робитися професійно. Рівень ставок і частота їхніх змін не повинні залежати від обсягу очікуваних західних грантів.

Дорога України в Європу полягає не у швидкому вирівнюванні податкових ставок в Україні і Євросоюзі, як це закликає зробити Красовський. Серед держав ЄС акцизні ставки на сигарети суттєво різняться, а зарплата пересічного українця удесятеро нижча за зарплату середньостатистичного європейця.

Підняття ставок до європейського рівня без урахування цих та інших факторів - показника інфляції, вартості сигарет у сусідніх країнах - не зменшить рівень куріння, а змусить людей переорієнтуватися на дешевшу нелегальну продукцію.

Європейський підхід - це професійність і передбачуваність у зміні законів. Для прикладу: нещодавно прийнята радою міністрів ЄС норма про підвищення ставок тютюнового акцизу почне діяти лише з 2014 року.