Воєнні будні українських вишів: навчання, студентство, термомодернізація
Попри всі виклики повномасштабної війни, життя в Національному університеті "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (Полтавська політехніка — ред.) триває. Уже в серпні 2022 року студенти повернулися до навчання наживо. Нині це — понад 7 тисяч студентів майже з усіх регіонів України. Серед них і внутрішньо переміщені особи, які, за словами ректора університету, доктора економічних наук, професора Володимира Онищенка, повністю інтегровані до навчального та студентського життя.
"Маємо кілька добре облаштованих і сертифікованих укриттів, дбаємо про безпеку всіх учасників освітнього процесу. Жодних процесів в університеті не згортаємо, а лише нарощуємо оберти", — наголошує ректор.
Один із них — проєкт комплексної термомодернізації українських університетів "Вища освіта України". Він передбачає підвищення енергоефективності 16 українських закладів вищої освіти, яке фінансується банком ЄС, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), та Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). Завдяки проєкту, який також підтримується грантами від ЄС та багатостороннього донорського фонду E5P, будуть модернізовані університетські будівлі, науково-дослідні, допоміжні й житлові приміщення, зменшаться їхні експлуатаційні витрати.
Термомодернізація та енергоефективна модернізація українських університетів допоможе зекономити понад 5 млн євро щороку, покращить умови навчання й роботи для понад 230 тисяч студентів, викладачів, науковців і співробітників вишів, зменшить викиди парникових газів на понад 13,5 тонн на рік.
2017 року австрійські фахівці здійснили енергоаудит усіх будівель Полтавської політехніки й визначили необхідний перелік робіт. У межах проєкту запланована термомодернізація 10 навчальних корпусів і гуртожитків Полтавської політехніки загальною вартістю близько 9,3 млн євро.
"Проєкт передбачає утеплення всіх непрозорих зовнішніх огороджувальних конструкцій, заміну вікон на енергоефективні, встановлення індивідуальних теплових вузлів, модернізацію наявної системи опалення, модернізацію системи вентиляції з частковою рекуперацією тепла. У гуртожитках модернізують системи гарячого водопостачання", — розповідає Володимир Онищенко.
Проєкт утілює робоча група, до складу якої входять досвідчені науковці університету. Полтавська політехніка — єдиний у проєкті заклад вищої освіти, який самостійно виконав проєктно-кошторисну документацію, заощадив кошти й уже перейшов до безпосередніх будівельних робіт.
"2024 року працівники університету розробили проєктно-кошторисну документацію з термомодернізації трьох корпусів, двох гуртожитків. Замінили понад 100 тисяч метрів квадратних склопакетів. Нові вікна двокамерні, мають 3 скла.
Заповнення між склом — не повітря, а аргон, який запобігає втраті тепла, а спеціальне покриття віддзеркалює теплове випромінювання. Ця заміна допоможе нам заощадити 80 гігакалорій теплоти, кожна гігакалорія — це 3600 грн.
Теплова ізоляція зовнішніх огороджень — це 150 міліметрів мінеральної вати високої щільності, у результаті ми маємо зменшити втрати теплоти втричі. З урахуванням заміни склопакетів сподіваємося витрачати на енергоносії вчетверо менше", — ділиться успіхами кандидат технічних наук, доцент кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики, член робочої групи, яка працює над утіленням проєкту, професор університету Анатолій Колієнко.
Реновації відбуваються відразу в кількох навчальних корпусах і студентському гуртожитку. Однак така масштабна модернізація не шкодить ані освітньому процесу, ані студентському життю — запевняє президент студентського парламенту Полтавської політехніки Валерій Левченко.
"Працює Студентський хаб, усі студентські ініціативи, є змога взяти участь у кіберспортивних змаганнях за університет.
Відбулося чимало концертів за участі відомих українських зірок: Дзідзьо, гурт "Без Обмежень", Papa Duke band тощо. Маємо власний волонтерський штаб.. Думаю, навіть попри війну, студенти бачать зміни: вдається залучити гранти, діють програми академічної мобільності, покращується матеріально-технічний стан нашого вишу. Великі надії покладаємо й на проєкт ЄІБ: зекономлені кошти допоможуть нам утілювати наукові та студентські проєкти", — розповідає Валерій.
Будівельні роботи з термомодернізації десяти будівель університету будуть здійснюватися поетапно й, за попереднім планом, мають завершитися 2027 року.
Таким чином, завдяки проєкту банк Європейського Союзу, ЄІБ, та партнери підтримують енергетичну стійкість українських університетів під час війни та післявоєнного періоду відновлення, допомагають їм підвищити якість освітніх послуг і скоротити енергоспоживання. Така модернізація буде на користь як місцевим громадам, так і країні загалом.