В парламенте аж три законопроекта о госкомпаниях, набсовет УЗ будет назначать Мининфраструктуры: итоги недели для госпредприятий

В парламенте аж три законопроекта о госкомпаниях, набсовет УЗ будет назначать Мининфраструктуры: итоги недели для госпредприятий

Суббота, 26 июня 2021, 10:39 -
Еженедельно команда аналитиков-консультантов по вопросам корпоративного управления готовит для ЭП дайджест о главных событиях в жизни госпредприятий. Что важного произошло 18-25 июня?

Корпоративное управление

У парламенті 3 законопроекти щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній. 15 червня 2021 року у Верховній раді було зареєстровано законопроект № 5593-2 щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній.

Законопроект вносить такі зміни:

  • Закріплює за наглядовими радами держкомпаній, у тому числі суб’єктом управління яких є Кабмін (наприклад "Нафтогаз", "Укрзалізниця"), повноваження щодо:

(і) призначення та звільнення керівника компанії та встановлення розміру його винагороди;

(іі) затвердження стратегічних та фінансових планів.

  •  Змінює процедуру виплати дивідендів держкомпаніями, зокрема забезпечує:

(і) можливість держкомпаній здійснювати інвестиції для свого подальшого розвитку;

(іі) рівне ставлення до інтересів приватних акціонерів, які інвестували в держкомпанії.

Наразі у парламенті вже зареєстровано два законопроекти № 5593 та № 5593-1, якими теж пропонується внести зміни до законодавства, що регулює питання корпоративного управління держкомпаній. 

Раніше ми повідомляли, що у Верховній раді було зареєстровано законопроект № 5593 щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.

Напрямок з корпоративного управління КШЕ зазначав про невідповідність деяких норм законопроекту Мінекономіки Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, а також про їх невідповідність зобов'язанням, взятим Україною в рамках програми фінансування stand-by МВФ.

Прем'єр вважає, що ситуація щодо припису НАЗК про звільнення Вітренко має вирішуватися у суді. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що НАЗК у приписі щодо припинення дії контракту Вітренко як голови правління "Нафтогазу", фактично вимагає порушити закони України.

Шмигаль зазначив на своїй сторінці у Facebook, що НАЗК посилаючись на статтю 26 Закону про запобігання корупції, вимагає від прем’єр-міністра скасувати окремі пункти розпорядження Кабміну міністрів та припинити дію контракту з головою правління "Нафтогазу".

При цьому в статті 26 цього закону чітко виписано, що НАЗК має звертатися до суду, якщо вважає за необхідне скасувати контракт. За словами Шмигаля, рішення, отримане за результатами судового розгляду цієї справи, стане найкращим розв'язанням цієї ситуації.

Шмигаль також додав, що відповідно до Конституції України, Кабмін є колегіальним органом. Тому прем’єр-міністр не може одноосібно приймати рішення та скасувати розпорядження Кабміну щодо призначення Вітренка, як того вимагає НАЗК.

За його словами, уряд діяв та діятиме винятково в межах, визначених законами України, продовжить дотримуватися коректності всіх процедур і очікує такого ж ставлення від інших учасників процесу.

Раніше ми повідомляли, що НАЗК внесло Кабміну припис про скасування призначення Юрія Вітренка головою правління "Нафтогазу". НАЗК стверджує, що було порушено антикорупційне законодавство. Зорема, припис вимагає:

  • скасувати пункти 8 та 9 розпорядження КМУ No. 370-р щодо  призначення Вітренка головою правління "Нафтогазу" та доручення Міністру економіки підписати з Вітренком та членами наглядової ради компанії відповідні контракти;
  • вирішити питання щодо припинення строку дії контракту з Вітренком як незаконного.

Також, ми повідомляли, що 17 червня пресс-служба Окружного адміністративного суду міста Києва повідомила, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати припис НАЗК щодо призначення Вітренка.

18 червня суд ухвалив рішення задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову, а саме: зупинити дію припису НАЗК до набрання законної сили рішення у справі за позовом Шмигаля до НАЗК. Судове засідання призначено уже на 29 червня 2021 року.

Наглядова рада "Нафтогазу" може розглянути питання щодо відсторонення Вітренка. Як повідомила ЕП наглядова рада "Нафтогазу" на позачерговому засіданні 24 червня могла розглянути питання щодо відсторонення голови правління компанії Юрія Вітренка. Про проведення позачергового засідання наглядової ради ЕП повідомили у прес-службі компанії, при цьому зазначивши, що порядок денний засідання невідомий.

Раніше ми повідомляли, що голова наглядової ради компанії Клер Споттісвуд минулого тижня у своєму листі зазначила, що наглядова рада НАКу ініціюватиме відсторонення Вітренка від посади через припис НАЗК. Водночас Вітренко заявив, що наглядова рада інформацію щодо припису НАЗК з ним не обговорювала.

Залишається незрозумілим, чи відображає заява Споттісвуд її власну думку чи позицію наглядової ради як органу управління "Нафтогазу". Наразі відсутня інформація про те, що цю заяву підтримують інші члени наглядової ради. Також наразі немає новин щодо проведення позачергового засідання наглядової ради, про яке згадувала Споттісвуд, або будь-яких рішень наглядової ради з цього приводу.

Крім того, заява Споттісвуд суперечить офіційній позиції компанії, яку викладено на веб-сайті "Нафтогазу".

[Тепер, коли дію припису НАЗК було призупинено судом до набрання законної сили рішення суду у цій справі, підстав для відсторонення Вітренка у зв'язку з приписом НАЗК не вбачається. SOE Weekly.]

Кабмін продовжив повноваження деяким членам наглядової ради "Укрзалізниці" на три місяці. Кабінет Міністрів продовжив повноваження чотирьом із п’яти членів наглядової ради "Укрзалізниці", термін дії контрактів яких сплинув 19 червня, на строк до трьох місяців.

[Зазначимо, що підстави для такого продовження чітко не прописані в чинному законодавстві, оскільки такі умови прямо передбачаються лише для керівників держкомпаній, а не членів наглядових рад. Раніше Кабмін прийняв ідентичне рішення щодо продовження повноважень членів наглядової ради "Магістральних газопроводів України" – SOE Weekly.]

Відповідно до розпорядження Кабміну № 666 від 18 червня, повноваження незалежних членів (Шевкі Аджунера та Андреаса Матьє) і представників держави (Сергія Лещенка та Олега Журавльова) у наглядовій раді "Укрзалізниці" було продовжено на строк до прийняття рішення Кабміном про обрання нових членів наглядової ради компанії, але не більше ніж на три місяці.

[Звертаємо увагу, що наглядову раду "Укрзалізниці" і раніше не було укомплектовано, зокрема було призначено лише п’ять із семи членів, передбачених статутом компанії. – SOE Weekly.]

Єдиний членом наглядової ради "Укрзалізниці", повноваження якого не було продовжено, став Адомас Аудіцкас.

Раніше ми повідомляли, що Аудіцкас також став єдиним членом наглядової ради "МГУ", чиї повноваження не було продовжено після їх закінчення у березні.

Кандидатів до наглядової ради "Укрзалізниці" відбиратиме Мінінфраструктури. Уряд затвердив зміни до порядку відбору кандидатів до наглядової ради "Укрзалізниці". Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів №629 від 16 червня, замість номінаційного комітету кандидатів відбиратиме Мінінфраструктури.

Даним розпорядження були внесені зміни до постанов Кабміну № 142 і № 143, відповідно до яких Міністерство інфраструктури відбиратиме як незалежних членів, так і представників держави до наглядової ради "Укрзалізниці".

[Зазначимо, що Мінінфраструктури одночасно виступає в ролі регулятора та розробника політики для "Укрзалізниці", що може призвести до виникнення конфлікту інтересів при реалізації міністерством функції акціонера компанії, а саме здійснення відбору кандидатів до наглядової ради компанії. Згідно із Керівними принципами ОЕСР щодо корпоративного управління держкомпаній, держава має відокремлювати функції власника від функцій регулятора та розробника політики.

У відповідності до Керівних принципів ОЕСР, призначення керівників та членів наглядових рад держкомпаній повинні відбуватися у прозорий та конкурентний спосіб. Натомість, останні зміни до законодавства, що регулює процес відбору керівників держкомпаній, дозволяють зробити цей процес неконкурентим та менш прозорим для таких важливих держкомпаній як "Нафтогаз", "Укрпошта" та  "Укрзалізниця".

У свою чергу, необхідність таких змін у законодавстві може пояснюватися тим, що робота номінаційного комітету продовжує залишатися заблокованою після останніх подій навколо "Нафтогазу", про що ми повідомляли раніше. Таким чином, уряд, можливо, намагався вирішити проблему щодо необхідності призначень керівників та членів наглядових рад держкомпаній, повноваження яких незабаром спливають. – SOE Weekly.]

Раніше, ми також повідомляли, що Кабмін на засіданні 16 червня ухвалив зміни до своєї постанови № 777, які дозволяють наглядовій раді призначати генерального директора "Укрпошти" без конкурсного відбору.

[Однак під час заходу ОЕСР, який відбувся 24 червня 2021 року, глава НАЗК Олександр Новіков заявив, що НАЗК виступило проти прийняття цієі постанови Кабміном, і "уряд нас дослухався". – SOE Weekly.]

[Також, нещодавно ми згадували, що Кабмін продовжив до 31 травня термін дії виключення "Нафтогазу" з-під дії постанови КМУ № 142, яка регламентує процес призначення незалежних членів наглядової ради держкомпаній. [Дане рішення було необхідним для того, щоби уряд отримав можливість перепризначити членів наглядової ради "Нафтогазу" без конкурсу. – SOE Weekly.]

Энергетический сектор

"Укртрансгаз" вимагає у "Нафтогазу" відшкодування за 300 мільйонів кубометрів газу, який передали шахрайським компаніям. Дочірня компанія "Нафтогазу" - "Укртрансгаз" - вимагає у НАК відшкодувати йому завдану шкоду шляхом повернення 305 млн кубометрів природного газу, який передали "Профі газ".

Компанія заявляє, що у 1999 році "Нафтогаз" поставив 305 млн кубометрів без погодження вчинення таких дій з власником такого газу - "Укренергозбут". Ця ситуація призвела до того, що "Укртрансгаз" було зобов’язане повернути природний газ "Укренергозбуту" ("Профі газ") з власного ресурсу, відповідно до рішення Арбітражного суду Києва від 12.07.2020.

Відповідно, зараз "Укртрансгаз" хоче отримати відшкодування від "Нафтогазу". У відповіді на претензію "Нафтогаз" відкинув твердження "Укртрансгазу" про те, що розпоряджався газом без погодження "Укренергозбут". "Нафтогаз" також стверджує, що у спірний період компанія не мала повноважень здійснювати розподіл газу, і заявив про відсутність обов’язку щодо повернення "Укртрансгазу" 305 млн кубометрів газу, а також про безпідставність претензії.

Ми раніше повідомляли, що представники Костянтина Жеваго заявили про потенційне шахрайство і корупцію з боку керівництва НАК "Нафтогаз України" і компанії "Укртрансгаз". Вони заявили, що "Укренергозбут" "була шахрайським чином украдена у пана Жеваго, незаконним рейдерським чином переоформлена на нібито нового власника/бенефіціара, який зареєстрований на території ДНР/ЛНР".

2 листопада компанія "Укртрансгаз" звернулася до Господарського суду Києва з вимогою затвердити мирову угоду, яка передбачає передачу 300 млн кубів газу пулові фірм, з якими держкомпанія донедавна вела запеклу боротьбу і відкрито називала шахрайськими.

Пізніше, ми зазначали, що "Укртрансгаз" звернувся до Господарського суду Києва з вимогою затвердити мирову угоду, яка передбачає передачу 300 млн кубів газу пулові фірм.

Після затвердження угоди судом приватна компанія "Фін-Інвест" повинна повернути кошти, зняті з рахунків "Укртрансгазу" на підставі попереднього рішення суду, у сумі 226 млн. грн., тоді як "Укртрансгаз" має перераховути понад 304 млн. кубів газу компанії.

Згідно з рішеннями від 10 та 13 листопада Господарський суд Києва задовольнив клопотання про затвердження мирової угоди між "Укртрансгазом", "Укренергозбутом" та "Фін-Інвест".

Держпідприємства отримали більше свободи на ринку газу. Покупці природного газу державної та комунальної форм власності з 1 липня матимуть змогу закуповувати газ поза ProZorro. Цю можливість їм надає закон "Про внесення змін до статті 3 закону "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі природного газу".

Такі закупівлі можуть проводитися лише на короткостроковому ринку ліцензованих прозорих бірж, а закуповувати газ зможуть лише ті державні підприємства, які є замовниками послуг транспортування.

Єдиною біржею в Україні, що забезпечує роботу короткострокового ринку газу та підтвердила відповідність вимогам Кодексу ГТС, є Українська енергетична біржа. "Оператор ГТС України" повідомив, що обрав цю платформу для балансування через біржу, як цього вимагає європейське законодавство.

Гендиректор ОГТСУ Сергій Макогон зазначив, що розвиток біржової торгівлі газом – це запорука зростання конкуренції, а отже й прозорого формування ринкової ціни на газ.

Инфраструктура

"Укрзалізниця" отримала 1,7 мільярда збитків за квартал. За повідомленням Марлін за перший квартал 2021 року акціонерне товариство "Укрзалізниця" отримало чисті збитки на суму 1,7 мільярда гривень.

Збитки пов’язані із:

  • зменшенням обсягів перевезень внаслідок пандемії COVID-19 – фактичний пасажирообіг виявився на 5,5%, а вантажні перевезення виявились на 4,4% меншими за планові;
  • перевищенням темпів росту витрат над темпами росту чистого доходу, через збільшення вартості енергоносіїв, зростання витрат на персонал та збільшення земельного податку.

"Укрзалізниця" продала металобрухту на 1,2 мільярда. З початку 2021 року "Укрзалізниця" провела в системі Prozorro.Продажі 43 аукціони з продажу брухту чорних і кольорових металів. Доходи від цього склали 1 млрд 185 млн грн.

Приватизация

Аукціон з приватизації ОГХК відбудеться у кінці серпня. Аукціон з приватизації "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" відбудеться 31 серпня 2021 року.

За словами Голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, стартова ціна спочатку передбачалася на рівні 2,1 млрд грн [близько 78 млн доларів], але зросла майже вдвічі до 3,7 млрд грн [близько 137 млн доларів - SOE Weekly]. 

Сенниченко заявив, що збільшення стартової ціни з 2,1 до 3,7 млрд грн пов’язане зі зростанням прибутку компанії та розкриття потенційним інвесторам інформації про сировинні запаси компанії. Він також додав, що попередню зацікавленість в об’єкті висловило широке коло інвесторів, частина з яких - іноземні.

[Не зовсім зрозуміло, для чого знадобилося збільшувати стартову ціну. Якщо існує велика кількість потенційних учасників торгів, це забезпечить сильну конкуренцію, і тоді стартова ціна не вплине на кінцеву ціну аукціону. Натомість більш висока стартова ціна зменшить кількість учасників торгів. - SOE Weekly.] 

Раніше, ми повідомляли, що Кабінет Міністрів затвердив умови приватизації ОГХК. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, стартова ціна має становити щонайменше 3,7 млрд грн [близько 137 млн доларів - SOE Weekly].

ОГХК буде першим активом, який продаватиметься в рамках нещодавно розблокованої великої приватизації.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!