Прошло 7 лет: что изменило для Украины Соглашение об ассоциации с Евросоюзом

Прошло 7 лет: что изменило для Украины Соглашение об ассоциации с Евросоюзом

Воскресенье, 28 марта 2021, 09:00
Какой была цель соглашения, как она выполняется, и что хочет изменить Украина.(укр)

21 березня минуло сім років з дня підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

У цей історичний для України день на позачерговому саміті з ЄС уряд поставив крапку у політиці постійного сидіння на двох стільцях одночасно.

У листопаді 2013 року відмова уряду Миколи Азарова підписати Угоду стала підставою для початку Євромайдану, а тоді і революції, втечі високопосадовців за кордон та повної зміни вектору розвитку країни.

Замість Митного союзу, який об’єднує пострадянські авторитарні країни, громадяни обрали співпрацю з передовими демократичними країнами світу.

Що сталось за цей час, як виконуються домовленості, хто за цим слідкує, і що прагне змінити в Угоді Україна та чи хочуть цього в ЄС?

ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Угода про асоціацію укладена між Україною та усіма країнами-членами ЄС, яких на той момент, до брекзіту, було 28. Договір повинна була схвалити кожна держава-член ЄС, і на це пішло понад три роки. Останньою країною, яка ратифікувала Угоду у червні 2017 року, були Нідерланди.

Угода складається з 486 статей у 7 розділах, 44 додатків та 3 протоколів. Це більше ніж тисяча сторінок тексту, які стосуються загальних принципів співпраці України та ЄС, політичного діалогу, реформ, юстиції та безпеки. 

Основна частина угоди присвячена торгівлі, економічному та галузевому співробітництву.Головний економічний здобуток договору — зона вільної торгівлі з ЄС, яка передбачає лібералізацію торгівлі товарами та послугами, руху капіталів та частково робочої сили.

Саме ця частина відкрила двері для українського бізнесу на ринки країн-членів ЄС:митні тарифи для українських імпортерів у ЄС зменшили, а  квоти на певні товари скасували.

Також Україна взяла на себе зобов’язання реформувати і адаптувати законодавство у різних сферах, зокрема щодо роботи державних підприємств, податків, захисту прав споживачів, державних закупівель, національної безпеки і оборони, конкуренції, охорони навколишнього середовища тощо.

Всі ці зміни повинні посприяти синхронізації нашої економіки з економіками країн-західних сусідів.

Наприклад, одним із перших і найвідоміших результатів виконання Угоди про асоціацію стала електронна система державних закупівель "Прозорро", яка дозволила запровадити прозорий механізм участі українських та іноземних компаній у державних закупівлях. Громадяни завдяки цій системітакож отримали можливість контролювати, на що йдуть кошти з державного та місцевих бюджетів під час закупівель. 

Хто стежить за виконанням Угоди про асоціацію

Реалізація взятих на себе Україною зобов’язань багато в чому залежить від якості та ефективності роботи державних та міждержавних інституцій.

Більше того, є ще десятки інституцій, які стежать за вчасним та ефективним виконанням угоди. Зокрема, Угода про асоціацію передбачає створення кількох контролюючих органів.

Найвищим серед них є саміт, який, як правило, проводиться один раз на рік. Під час самітів здійснюється загальний нагляд за виконанням Угоди та обговорення питань, які мають взаємний інтерес для сторін. Останній саміт відбувся 6 жовтня 2020 року.

Існує також Рада асоціації, яка контролює і моніторить застосування і виконання Угоди. До складу Ради входять члени українського уряду, Ради Європейського Союзу та Європейської Комісії. Останнє засідання Ради асоціації відбулось 11 лютого 2021 року.

Крім цього,  є ще Парламентський комітет асоціації, який формують депутати Верховної Ради та Європейського Парламенту. Під час засідань комітету народні обранці можуть контролювати роботу інших міждержавних органів асоціації. Останнє дистанційне засідання Парламентського комітету відбулось 7 грудня 2020 року.

Також в рамках Угоди діє Платформа громадянського суспільства, де його представники з України та країн-членів Європейського економічного і соціального комітету можуть обмінюватись думками, надавати рекомендації іншим контролюючим органам.

На рівні України також існують інституції, які контролюють виконання Угоди. 

Для контролю над законодавчими ініціативами і їх перевірки на предмет відповідності Угоді у Верховній Раді існує комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Він повинен оцінювати всі зареєстровані законопроєкти на відповідність міжнародним зобов'язанням України. 

Для планування та виконання урядової політики згідно з взятими зобов’язаннями, Кабмін створив Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Міністерства мають у своєму складі департаменти з євроінтеграції, а держслужбовці-нормопроєктувальники під час підготовки рішень уряду та міністерств мають звірятись з текстом Угоди про асоціацію.

Зрештою така система органів-стимуляторів виконання Угоди не завжди дозволяє стримувати амбіції деяких політиків.

У попередньому скликанні парламенту нардеп Олег Ляшко зареєстрував законопроєкт "Купуй українське, плати українцям", який, попри популістичні заклики захистити виробника, фактично порушував Угоду про асоціацію. Автори пропонували надавати перевагу пропозиціям учасників, які мають "місцеву складову", що призводило додискримінації іноземних учасників тендерів, і порушувало не лише Угоду про асоціацію, але і зобов'язання у рамках Світової організації торгівлі.

Законопроєкт з пропозиціями підтримки національного виробника під час закупівель реєстрували і депутати цього скликання. Авторами є представники більшості фракцій парламенту, у тому числі голова і заступник фракції-монобільшості "Слуги народу" Давид Арахамія і Олександр Корнієнко. У першому читанні його підтримали представники усіх фракцій, окрім "Голосу". Наразі проєкт готують до другого читання.

Як Україна виконує Угоду про асоціацію

В звіті Кабміну від 1 січня 2020 року зазначалось, що Угода була виконана на 43%. За інформацією аналітичного центру "Український центр європейської політики", на липень 2020 року Україна виконала Угоду про асоціацію на 41,6%. 

Успіхи у виконанні Угоди нещодавно визнали й євродепутати. 11 лютого 2021 року Європейський парламент ухвалив резолюцію про імплементацію Угоди про асоціацію з Україною.

Разом з тим Україна не уникнула згадок про значний рівень корупції та впливу олігархів, зокрема політичного.

Як зазначається в документі Європарламенту, Україні бракує інституційної стабільності, чітких орієнтирів, потенціалу, ресурсів та політичної волі для досягнення важливих реформ у сфері судової влади. А швидкість виконання Угоди значно зменшилась порівняно з попередніми періодами.

У звіті за 2019 рік уряд вказує, що Україна не досягла жодного прогресу у сферах статистики, обміну інформацією, управління державними фінансами та захистом прав споживачів.

Також бракує загального прогресу  у сферах інтелектуальної власності, фінансового забезпечення та транспорту.

Український центр європейської політики відзначає, що за цей період був відсутній прогрес щодо інтелектуальної власності, освіти, транспорту, статистики та політики з питань аудіовізуальної галузі.

Україні бракує швидкості ухвалення рішень, а з проблемою їхньої реалізації та співпраці з парламентом і президентом зіткнувся кожен післяреволюційний уряд. Неефективна система виконавчої влади та олігархічний вплив на державні інституції не дають виконати всі умови угоди.

Проте успіхи у впровадженні європейських стандартів таки є.

Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд створюють єдину систему органів щодо боротьби з корупцією, яка з часом має дати результат.

Ще одним успіхом є реформа державної служби. Вона дозволила кожному громадянину працювати на державу за результатами конкурсу, де кожен може сподіватись лише на власні знання і навички, а не на знайомства.

Не можна забувати й про Виборчий кодекс, який відправив у минуле змішану мажоритарно-пропорційну систему.

Чи треба змінювати Угоду про асоціацію

Як і будь-який договір Угода про асоціацію та її додатки потребують оновлення та змін – щоб не втратити актуальність і відповідати потребам усіх сторін.

Це питання стає актуальним саме зараз, оскільки в частину додатків, зокрема щодо митних тарифів і квот, зміни можна вносити через п'ять років з дня набрання Угодою чинності. Залежно від того, з якого моменту рахувати, цей час настане в 2021 або 2022 році.

Віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина публічно оголошувала про потребу оновити Угоду. Про початок цього процесу говорила заступниця міністра з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук. А прем'єр Денис Шмигаль вказував, що уряд вже має напрацьовані пропозиції. 

Раніше публічні консультації з цього питання провели Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Консультації відбулись з представниками бізнесу Одещини, Волині, Дніпропетровщини, Херсонщини, Полтавщини та Харківщини.  

У резолюції про імплементацію Угоди про асоціацію, яку Європарламент підтримав 11 лютого цього року, євродепутати підтвердили необхідність оновлення Угоди з урахуванням нормативно-правової бази та потреб економічного розвитку. 

Водночас, єдності з цього питання у ЄС немає. Наприклад, у Європейській комісії підкреслили, що перегляд угоди означає не лише оновлення сфер взаємодії, але й оцінку виконання обов'язків. А потреб змінювати договір поки немає, вважають в ЄК.

Зміни до Угоди крім нових зобов’язань будуть вимагати від влади виконання і попередніх. Тому парламент, уряд та президент мають розуміти, що оновлені угода чи її додатки будуть в першу чергу вимагати від них чіткої політики та адаптації законодавства.

Зокрема, це стосується ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що український уряд обіцяв зробити ще у 2014 році, реформ прокуратури та органів правопорядку, які теж тривалий час буксують на місці.

Нардепи муситимуть ухвалювати нові закони, якими впроваджуватимуть європейські стандарти та принципи. Уряд - на практиці впроваджувати відповідні зміни, а також підвищувати власну ефективність. Від президента також буде вимагатись підтримка ініціатив та допомога в ухваленні рішень.

Чого прагне Україна

У змінах до Угоди про асоціацію в першу чергу зацікавлена сама Україна. Це зрозуміло: Угода допомагає національному бізнесу вийти не європейські ринки, отримувати за це прибуток і таким чином розвивати власну економіку.

В першу чергу, Україна зацікавлена у збільшенні квот або їх скасуванні для сільськогосподарських виробників. Квоти досить швидко заповнюються. Так, за інформацією уряду, станом лише на серпень 2020 року, українські експортери повністю досягли 31 з 40 річних тарифних квот.

Надабмітними є плани отримати так звані промисловий та митний безвізи. Це б дозволило українським виробникам торгувати з ЄС на тих самих умовах, як і країни-члени ЄС торгують між собою, а експортерам вільно пересуватись через митниці.

Олег Савичук, аналітик Центру спільних дій


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!