Как переселенец из Донецка стал местным кулаком

Как переселенец из Донецка стал местным кулаком

Тридцатилетний журналист недавно стал еще и фермером, выиграв грант от облгосадминистрации. Депутаты райсовета, большинство из которых — местные фермеры, встретили идею в штыки. Как удалось сломать их сопротивление? (Укр.)
Пятница, 29 сентября 2017, 13:20 -

Тридцятирічний Сергій Кайдаш з Олександрівського району на Донеччині — журналіст місцевої районної газети та громадський активіст. Віднедавна він став ще й українським донецьким "куркулем", вигравши грант від облдержадміністрації на розвиток місцевого аграрного бізнесу.

Найцікавіше, що затвердити виділення цих коштів повинні були депутати районної ради, більшість з яких є місцевими фермерами. Як Сергію вдалося вибороти можливість вирощувати часник у тих, хто сіє пшеницю та соняшник?

За програмою "Український донецький куркуль", яку ініціював голова Донецької ОВЦА Павло Жебрівський, передбачено 150 млн грн на розвиток малого та середнього бізнесу. Виділяють їх на конкурсній основі для погашення відсотків за кредитом, фінансування та спільного фінансування малого і середнього бізнесу в агросекторі.

Реклама:

Офіційний ролик програми "Український донецький куркуль"

Одним з переможців конкурсу став Кайдаш. Він виграв 213 тис грн на придбання сільськогосподарської техніки і навісного обладнання для вирощування часнику.

Молодий чоловік в окулярах зовсім не схожий на фермера. Донедавна він жив у Донецьку, але з початком війни переїхав у село Степанівка до батьків. Там завів пасіку, а також разом із сестрою почав вирощувати перепелів.

 

У Степанівці живе близько 600 людей. Тут в основному мешкають шахтарі та пенсіонери, які раніше працювали в колгоспах. Частина молоді працює на двох шахтах, які частково розташовані в Олександрівському районі. Інші наймаються на сезонні роботи до місцевих фермерів. Більше роботи нема.

"Часник я вирішив вирощувати ще у 2014 році після переїзду з Донецька. Півроку нічим не займався, думав, що місто повернеться. Коли побачив, що ця історія надовго, почав міркувати, чим зайнятися. Якби не війна, не повернувся б. Перспектив тут мало, землю отримати важко. Кажуть, вільної нема", — говорить Сергій.

Батьки Сергія мали землю, тож потрібно було лише її переоформити: пройти усі бюрократичні інститути, зібрати папери, погодити, запросити комісію земельників.

"Почав думати, що на ній можна вирощувати. Для пшениці 40 соток — клапоть, для соняшнику — теж. Якось зустрівся з далеким родичем, який вирощує часник. У нього менша ділянка, але коли продав урожай, то заробив непогані гроші. Подумав: чому б також не почати вирощувати часник?" — зазначає новоспечений фермер.

Оформлення землі тривало довго. Коли земля вже була оформлена, він посадив три сотки часнику для отримання посадкового матеріалу.

"Потім мені запропонували взяти участь у конкурсі грантів. Був момент, коли в Донецькій облдержадміністрації придивлялися до вирощування часнику. У них була інформаційна кампанія для людей, які мають невеликі ділянки", — пригадує Кайдаш.

 

Він надіслав заявку у департамент економіки ОВЦА, склав бізнес-план. Після цього його запросили на презентацію проекту. Там були представники Олександрівської РДА, бо проект реалізується шляхом спільного фінансування: половину коштів виділяє обласний бюджет, половину — районний.

Після успішного захисту та затвердження проекту на обласному рівні і обіцянки представника РДА чоловік думав, що можна спокійно чекати фінансування.

 

"Тепер залишилося отримати обладнання і працювати, платячи податки", — написав Кайдаш у Фейсбуці після перемоги на обласному рівні та підписання угоди з департаментом економіки Донецької ОВЦА.

Насправді ж проблеми тільки починалися. Проект спочатку повинна була затвердити бюджетна комісія, а потім — депутати районної ради.

"Я думав, це формальність. Приїхав на бюджетну комісію, думав, просто покажуся, а вони мене почали розпитувати про деталі бізнес-плану. Перед тим мені говорили, що грошей не дадуть, бо не вистачає вчителям на зарплати", — каже Кайдаш.

Після повторного захисту в РДА сказали, що бізнес-план не підходить, і відмовили.

"Я написав про це у Фейсбуці, почалася хвиля. Мене запросили на другу бюджетну комісію, до якої я дуже добре підготувався. Один з місцевих депутатів від партії "Наш край" звернувся до своїх колег зі словами: "Давайте дамо йому гроші, а вчителям скажемо, що це були їхні гроші, нехай збирають часник", — каже підприємець.

"Один з депутатів наприкінці засідання сказав, що ми відмовляємо, але чекаємо від тебе пропозицій, очевидно, натякаючи на хабар. Голова райради Федір Мороз зауважив: як ми будемо після цього дивитися в очі місцевим платникам податків, коли виділимо тобі, жителю Донецька, гроші", — пригадує Кайдаш.

Переважна частина депутатів районної ради в Олександрівці — керівники великих фермерських господарств та директори шкіл.

"Наші місцеві депутати-фермери почали розповідати, що у них кредити, а я такий діловий виграв грант. Кажуть: іди в банк. Чому я маю брати кредит, якщо чесно переміг у конкурсі? Їх жаба задавила і вони вдруге відмовили", — обурюється Сергій.

Після наступного допису у Фейсбуці інформацію підхопили місцеві ЗМІ. Згодом втрутилися представники з області. На черговій сесії проект несподівано затвердили.

"Голова районної ради сказав, що вони були мало поінформовані про цей проект. Мовляв, якби вони розуміли, то відразу пішли б назустріч. Деякі депутати під час голосування утрималися, але ніхто не проголосував проти", — каже він.

"На сесії був присутній заступник голови Донецької ОВЦА Владислав Лаврик. Хто вплинув на депутатів, не знаю, але якби не було підтримки медіа та представників з області, то не було б ніякого куркуля", — зазначає Кайдаш.

За його словами, місцева влада не зацікавлена, щоб тут з'являлися нові підприємці, які би їм заважали, бо тут усе поділено.

Восени Сергій планує висадити часник на 40 сотках та офіційно найняти одного сезонного працівника. У планах на 2018 рік — розширити площу до 2 га.

 

Щоб не пропустити сезон, фермер найняв трактор для підготовки поля. Перший транш — 30% від основної суми — надійде у жовтні. За ці гроші Сергій придбає навісне обладнання: саджалку, копалку для часнику, причіп та насос для поливу.

Міні-трактор він придбає до кінця 2017 року, коли надійде решта коштів. За свої гроші планує придбати культиватор, пробурити свердловину та провести крапельний полив на земельну ділянку.

Володимир Рихліцький, журналіст руху "Сильні громади"

Реклама: