Наприкінці 2015 року парламент ухвалив за основу проект закону "Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту".

Цей документ передбачає впровадження нової моделі підтримки експорту за участю державної страхової компанії, яку повинен заснувати уряд.

Пізніше прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що ухвалює рішення про створення такого агентства, а його засновником повинен стати Укрексімбанк.

Позиція уряду щодо ухваленого законопроекту неоднозначна.

З одного боку, він безпосередньо не підтримав документ. З іншого - не раз заявляв про необхідність державної підтримки експорту, у тому числі шляхом створення експортно-кредитного агентства у вигляді державної страхової компанії.

З цією метою Мінекономрозвитку створило робочу групу, започаткувало розробку законопроектів, однак на розгляд широкого загалу ця робота не виносилася.

У світовій практиці застосовуються різні механізми фінансової підтримки експорту через державні установи - експортно-кредитні агентства, ЕКА. Найчастіше формується система фінансових установ, які забезпечують "спільну" підтримку.

Наприклад, у Бразилії державні банки BNDES та "Банк Бразилії" кредитують виробників, а напівдержавна SBCE страхує кредити. У Франції державний банк Bpifrance кредитує, а приватна СК COFACE - страхує. До речі, ця компанія створювалася як державна, але згодом була приватизована.

У Німеччині співпрацюють державна банківська група KfW - кредитування - та приватна, теж через приватизацію, Euler Hermes - страхування. У Чехії - державні Чеський експортний банк та Агентство з гарантування і страхування експорту.

У Польщі працюють державні Банк національної економіки та Експортно-кредитна страхова корпорація. При цьому банк не завжди головний чи є засновником страхової компанії. Навпаки, такі організації переважно самостійні.

Повернімося до експортно-кредитного агентства, яке буде створене в Україні. Насамперед слід відзначити, що коштів на формування статутного капіталу вітчизняного ЕКА закон про держбюджет на 2016 рік не передбачає. Очевидно, Укрексімбанку доведеться створити його за власні кошти.

Інший варіант - уряд капіталізує Укрексімбанк шляхом випуску державних облігацій, а той після їх продажу створить експортно-кредитне агентство. Опосередковано така можливість узгоджується із законом про державний бюджет, адже він передбачає можливість рекапіталізації банків.

Втім, якщо ЕКА буде створене під дахом Укрексімбанку, то не зовсім зрозуміло, які функції воно виконуватиме. Це буде страхова компанія чи організація, яка надаватиме лише консультативні послуги? Чи буде для нього виділятися державна підтримка і яка саме? Відповіді на ці питання наразі відсутні.

Право на життя має будь-який підхід до державної підтримки експортерів за допомогою системи спеціалізованих установ. І підхід, де провідною установою є банк, який створює необхідні йому установи, і підхід, коли різні структури на паритетних засадах беруть участь у відповідних процесах.

У проекті стратегії розвитку держбанків, який наприкінці 2015 року з'явився у пресі і від якого відхрестився Мінфін, йдеться про потребу реформування Укрексімбанку, переорієнтацію його діяльності на підтримку та обслуговування експортерів.

Стратегія також припускає створення фінансових інституцій для вирішення специфічних завдань та поліпшення інфраструктури ринку, зокрема, національного агентства із страхування експортних ризиків. Хто стане його засновником - уряд чи Укрексімбанк - не вказано.

Якщо впроваджуватиметься модель державної фінансової підтримки експорту, у якій головною установою буде Укрексімбанк, то згаданий законопроект втрачає сенс. Його треба буде або переписувати, або відмовлятися від врегулювання діяльності страхової компанії шляхом прийняття відповідного закону.

Інакше виникає неясність: діяльність материнської організації регулюється на загальних підставах банківським законодавством, а дочірньої - окремим законом.

Враховуючи необхідність реформування Укрексімбанку, про що не раз заявляли урядовці, та спрямування його діяльності на кредитування експортних операцій, вбачається можливим побудувати систему підтримки експорту, в якій ключову роль відіграватиме Укрексімбанк, а інші структури в його системі - допоміжну.

У цьому випадку будь-яка бюджетна підтримка буде спрямовуватися на цю структуру, а не на дочірні структури. Тобто Укрексімбанк в даному випадку виконуватиме основні функції експортно-кредитного агентства.

Яка модель підтримки експорту працюватиме в Україні - через Укрексімбанк чи через самостійну страхову компанію, яка співпрацюватиме з банком та іншими фінансовими установами, залученими у процес, - сьогодні остаточно незрозуміло. Питань тут, на жаль, набагато більше, ніж відповідей.

Можливо, на цю проблему проллє світло згадана стратегія розвитку державних банків. Недавно Мінфін анонсував, що уряд розгляне цей документ наприкінці січня. На певні питання могла б відповісти і стратегія розвитку експорту, яку тривалий час намагається розробити Мінекономрозвитку.

У будь-якому випадку доки уряд не сформує єдину позицію та модель фінансової підтримки експорту, вітчизняним експортерам доведеться покладатися лише на себе і заздрити своїм колегам та конкурентам на зовнішніх ринках.

Антоніна Дешко, Інститут суспільно-економічних досліджень