Дилемма украинской интеллектуальной собственности

Дилемма украинской интеллектуальной собственности

Среда, 1 июля 2015, 17:02 -
Реформирование сферы интеллектуальной собственности кажется горькой пилюлей, но есть доказательства, что в интересах Украины ее проглотить. (Укр.)

Україна як одна з багатьох країн, що розвиваються, останні 20 років не раз стикалася із зовнішнім тиском щодо прав інтелектуальної власності - ІВ.

Щодо України цей тиск чиниться різними джерелами і каналами, але завжди має одну мету: зміцнення української системи прав інтелектуальної власності.

На міжнародному рівні Світова організація торгівлі стандартизувала закони про ІВ в угоді про пов'язані з торгівлею аспекти прав інтелектуальної власності - TRIPS.

Укладена 1994 року угода передбачає мінімальні стандарти для внутрішнього захисту ІВ, а також карні процедури та штрафи до порушників прав ІВ. Будь-яка країна, яка хоче приєднатися до СОТ, повинна ратифікувати угоду TRIPS.

Як і в інших країнах, що розвиваються, бажання України отримати доступ до прибуткових ринків, який приходить з членством у СОТ, переважили її небажання до реалізації захисту ІВ та карних механізмів, закріплених в угоді TRIPS.

Якщо брати континентальні масштаби, Україна потребує посилення захисту ІВ для виконання своїх зобов'язань перед ЄС згідно з поглибленою та всеосяжною угодою про вільну торгівлю - ПВУВТ, підписаною 27 червня 2014 року в межах ширшої угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Положення ПВУВТ про ІВ доповнюють положення угоди TRIPS і передбачають аналогічні карні заходи.

Останній, але не менш важливий момент: Україна була ціллю інтенсивного одностороннього тиску з боку Торговельного представництва США.

Починаючи з 1989 року, Торговельне представництво США оприлюднює звіти про такі країни, як Україна, що не забезпечують ефективну правову охорону ІВ відповідно до розділу 301 закону про торгівлю 1974 року.

Проблемні країни можуть бути внесені до переліку країн пріоритетного спостереження для забезпечення "підвищеної уваги" в проблемних питаннях або можуть отримати статус "пріоритетної зарубіжної країни" і стати об'єктом піврічного розслідування та односторонніх торговельних санкцій з боку США.

Вперше Україна отримала такий статус у 2001 році, потім піднялася у переліку країн пріоритетного спостереження в 2006 році, а в 2013 році знову ввійшла до списку "пріоритетних зарубіжних країн". Нині Україна перебуває у переліку країн пріоритетного спостереження.

 Фото unian.net

Стан системи захисту

Якою на цьому тлі є система захисту та реалізації прав ІВ України порівняно з іншими країнами?

Розпочнемо з патентних прав. Зручний спосіб вимірювання сили патентних прав країни - це індекс, який започаткували Хінарте і Парк 1997 року.

Охоплюючи п'ять складових патентного законодавства - захист шляхом патентування, членство в міжнародних договорах, тривалість захисту, метод примусового виконання й обмеження патентних прав, - показник індексу набуває значення від нуля до п'яти залежно від кількості задоволених умов.

На першому малюнку наведено значення індексу відносно ВВП на душу населення у 120 країнах за 2010 рік - останній рік, за який доступні дані.

На другому малюнку показані дані для України і середнє значення інших 199 країн з 1995 року по 2010 рік. Україна отримала 3,88 бала за свої патентні права у 2010 році, тоді як середнє значення дорівнювало 3,275.

Тридцять одна країна випередила Україну в 2010 році, і це були більш розвинені країни, якщо порівнювати доходи на душу населення. Далі з другого малюнка стає зрозуміло, що показник України не змінювався у 1995-2005 роках і почав підніматися десь між 2005 роком і 2010 роком.

Таке зростання відбулося завдяки ратифікації угоди TRIPS у 2008 році. Решта країн активніше зміцнювала свої патентні права. Кожні п'ять років крива середнього значення дещо зростала.

Індекс сили патентних прав на душу населення, 2010 рік

Натисніть для збільшення 

Динаміка індексу сили патентних прав

Натисніть для збільшення 

Для висвітлення питання про захист авторських прав можна скористатися індексом авторського права Рейнольдса (2003) і Парка (2005), що охоплює чотири показники захисту авторських прав - сфера дії, використання, здійснення, членство в міжнародних договорах - із шкалою від нуля до чотирьох.

Повторюючи вказані методи аналізу з використанням захисту авторських прав, два наступні малюнки показують, що Україна пропонує слабкий захист у сфері захисту ІВ. У 2010 році вона набрала лише 2,46 бала при середньому значенні 2,58. Таким чином, Україна відстала від 62 країн із 116, вісім з яких є менш розвинутими.

Четвертий малюнок показує, що з 1995 року Україна доклала певних зусиль до посилення захисту авторських прав, але у 2010 році її показник залишився нижчим від середнього значення. Україна отримала шквал критики за слабкий правовий захист авторських прав та увагу Торговельного представництва США.

Індекс захисту авторських прав на душу населення, 2010 рік

Натисніть для збільшення 

Динаміка індексу авторських прав

Натисніть для збільшення 

Класичні аргументи "за" і "проти"

Можна припустити, що прогрес у посиленні правового захисту майнових прав був дещо повільним порівняно з країнами з подібним рівнем розвитку.

Україна зацікавлена у зміцненні захисту майнових прав, чи реформи у цій сфері - лише ціна, яку потрібно заплатити за доступ до ринків СОТ, ЄС та США? У ширшому сенсі - які є аргументи "за" і "проти" посиленого захисту ІВ?

Аргументи з наукових посібників на користь захисту ІВ полягають у тому, що це стимулює авторів і виробників до інновацій та нових винаходів, на певний час усуваючи з ринку копіювальників та наслідувачів. Це дозволяє авторам і виробникам одноосібно окупити свої витрати, які були вкладені у певний винахід.

Критики говорять, що заходи із захисту прав інтелектуальної власності підвищують ціни на захищені продукти і перешкоджають поширенню нових технологій.

У світлі цих аргументів оптимальним рівнем захисту ІВ буде золота середина, яка відновить рівновагу між сприянням інноваціям і витратами на їх створення.

Вплив глобалізації

Наведений аналіз часто застосовується і нині, але він ігнорує одне з ключових міркувань: міжнародний аспект ІВ. Сучасна економіка взаємопов'язана, і політика однієї країни у сфері захисту ІВ може впливати на політику інших країн.

Законодавці, перед якими поставлене завдання модернізації системи правового захисту ІВ, повинні враховувати таку взаємозалежність. Внесення питання захисту ІВ на порядок денний Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів було спірним кроком з боку США та їхніх прибічників.

Прихильники глобальної реформи ІВ стверджують: посилена система правового захисту ІВ допомагає країнам, що розвиваються, отримати приплив інноваційних продуктів і технологій на внутрішні ринки.

Противники заперечують: посилений захист у країнах, що розвиваються, діє як бар'єр для законної торгівлі продуктами-імітаторами. Він дозволяє іноземним корпораціям незаконно накручувати ціни за рахунок знедолених споживачів.

Що ми зрозуміли

Емпіричні дослідження підтримують твердження, що посилення правового захисту ІВ у країнах, що розвиваються, сприяє доступу цих країн до іноземних технологій.

Як дослідила Івус (2010), таке зміцнення в межах угоди TRIPS у країнах, що розвиваються, сприяло зростанню імпорту інноваційних продуктів у галузях, яким найбільше потрібен захист патентних прав. Найголовніше - підвищення вартості імпорту - було обумовлене збільшенням кількості, а не підвищенням цін.

 Фото unian.net

Це свідчить про те, що посилений захист ІВ не обмежує доступ країнам, що розвиваються, до інноваційних продуктів і технологій, сприяючи підвищенню цін.

Результати Івус (2015) знову показують, що патентний захист - це суттєвий інституційний фактор у рішенні компаній США стосовно того, чи представляти нові продукти та процеси на ринках країн, що розвиваються.

У відповідь на посилення режимів патентного права в країнах, що розвиваються, розширюється асортимент продукції, яка імпортується із США.

Аналізуючи дані з різних фірм Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, Яворчик (2004) дослідила, що слабка система захисту патентних прав відштовхує іноземних інвесторів від високотехнологічних галузей.

Бранстеттер (2006) вивчав реакцію транснаціональних компаній США на реформування сфери ІВ у країнах перебування з 1982 року по 1999 рік.

Він знайшов позитивний вплив на сплату роялті за технології, передані філіям, витрати на проведення наукових досліджень та розробок філій і на загальний рівень зарубіжних заявок на патенти.

Бранстеттер та інші (2011) виявили, що багатонаціональна діяльність США розширила подальшу реформу захисту ІВ. Крім того, зросло промислове виробництво в країнах, які втілюють реформи.

Ці результати показують: спад у наслідувальній діяльності країн, які втілюють реформи, невеликий, і його компенсує розширення багатонаціональної діяльності.

Висновок

Відносини України з ІВ непрості і все ще неврегульовані. Доки нехтуватимуться аспекти ІВ, наприклад, захист авторських прав, на Україну й далі тиснутимуть з-за кордону, і нависатиме перспектива виключення з прибуткових ринків.

Емпіричні докази свідчать, що плюси запровадження посиленого захисту ІВ переважають мінуси, зокрема, втрату наслідувальної продукції та ринків.

Однак не зникає відчуття, що узгодження внутрішнього законодавства з вимогами розвинутих країн більш вигідне розвинутим країнам і багатонаціональним конгломератам, ніж вітчизняним споживачам і підприємствам.

Реформування ІВ здається гіркою пігулкою, але є докази, що в інтересах України її проковтнути.

VoxUkraine


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!