Украинская правда
Экономическая правда

Алексей Павленко: В России есть нефть и газ, а у нас - земля и кукуруза

Дмитрий Денков, ЭП — Среда, 4 марта 2015, 12:08
Версия для печати Комментарии 9
Фото пресс-службы Минагропрода

Опиняючись в державних установах, немов переносишся у Радянський Союз.

Таке відчуття не покидає не лише у якійсь районній установі, де можна згаяти півдня, чекаючи на черговий "цінний" папірець.

Те саме можна відчути, опинившись у будівлі будь-якого центрального органа влади. Єдина відмінність - розмах.

Міністерство аграрної політики та продовольства - не виняток.

Часом здавалося, що у коридорах цього відомства от-от зустрінеться парторг, який покличе грати в шахи.

Досі тут все виглядало органічно: старі меблі найкращих радянських зразків, вазони під довжелезними дзеркалами, килимові доріжки та картини з колоссям.

Так само природно вписувалися у цей ансамбль портрети героїв-аграріїв, серед яких можна було зустріти і знайомі обличчя власників агрохолдингів.

Утім, архаїчну ідилію порушили. Зараз на стінах замість портретів десятків старих дядьків, науковців і поодиноких знайомих облич на кшталт Олексія Вадатурського або Юрія Косюка, висять яскраві картинки, які швидше можна зустріти в якомусь "еко-кафе", а не в міністерстві.

Автор цих новацій - новий господар аграрного міністерства.

Олексій Павленко - випускник економічного факультету Києво-Могилянської академії, закінчив у 2002 році MBA у Школі бізнесу Університету Nyenrode у Нідерландах. Встиг покерувати мережею магазинів "Фокстрот" та одним з найпотужніших агрохолдингів - "Райз".

Зустріч з ним відбулася за годину до заходів з відзначення роковин загибелі на Євромайдані Небесної сотні, які відбувалися поряд - на Майдані Незалежності. Тож в прийомній міністра, крім його заступників, можна було зустріти і співробітників УДО, які перевіряли будівлю.

З перших днів перебування в міністерському кріслі Павленко мимоволі став одним з головних ньюзмейкерів у скандалі навколо можливої приватизації "Укрспирту". Про викриті зловживання і махінації у цьому ДП, а також у ДПЗКУ та Аграрному фонді він розповідає як про речі тимчасові.

Міністр запевняє, що роботу цих проблемних підприємств можна побудувати так, що вони будуть проглядатися, як на долоні.

Торкаючись теми державного корпоративного управління, Павленко часто використовує такі слова як "прозорість", "публічність" та "фінансова діагностика". Ще більше він полюбляє економічні терміни англійською.

За три місяці Павленко також встиг "засвітитися" новим ремонтом міністерського кабінету, про який з особливим задоволенням у Facebook розповів його попередник Ігор Швайка. Сам міністр каже, що зміни були суто "косметичні" і здійснювалися за власний кошт.

Під час ремонту зникла давня ознака цього кабінету - велике полотно, яке один з колишніх міністрів - Віктор Слаута - подарував чинному тоді міністру Сергію Рижуку. Картина переїхала в приймальню. На її місці тепер настінна дошка, якою міністр, за його словами, активно користується на нарадах.

"БІЛЬШІСТЬ ПОРУШЕНЬ ПРИПАДАЄ НА 2014 РІК"

- У вас тепер нова система перепусток, яку вже встигли охрестити "кліткою". Дехто каже, що такі речі не сприяють відкритості міністерства.

- Вона з'явилася ще при Швайці. Після подій на Майдані було багато спроб взяти цю будівлю штурмом. Вона ж найбільш незахищена. Ми думали прибрати "клітку". Можливо, приберемо її з часом.

- Преса часто пише про зловживання у ДП "Укрспирт", Державній продовольчій зерновій корпорації (ДПЗКУ) та Аграрному фонді. Чи багато з них сталося у 2014 році, коли Януковича уже не було в країні?

- Більшість цих порушень припадає на 2014 рік. Про це уже багато говорилося і на прикладі ДПЗКУ, і "Укрспирту". Я не бажаю встрявати у ці війни. Хочу фокусуватися на інших справах. Необхідно показувати усі такі зловживання і порушення, незважаючи на те, який це період або які там прізвища фігурують.

Ми хочемо, щоб суспільство розуміло, які тут є справи. Питання не лише в тому, щоб показати це. Передусім, ми хочемо ці гроші повернути. Ми зараз подали у Генпрокуратуру дані щодо ДПЗКУ про втрачені 120 млн дол.

- Йдеться не про збитки, а про вкрадені кошти? (Раніше повідомлялося, що через фінансові зловживання ДПЗКУ отримало 200 млн дол збитків. - ЕП).

- Те, що напряму вивели. У нас є дані, коли і які компанії куди виводили. Я бачив цю інформацію і був вражений. Це лише результати попередніх перевірок. Ми починаємо аудит ДПЗКУ, яким займеться міжнародна аудиторська компанія "BDO-Україна". Вона покаже реальну картину і реальні збитки.

Ці 120 мільйонів переважно виводилися через трейдинг - відвантажували товар і не повертали назад виручку. Там є компанії на BVI (Британські Віргінські острови) і Ltd. Мова йде про компанії, які виводили кошти протягом останніх дев'яти місяців. Ми дамо більше інформації з цього приводу.

Що ми хочемо? Щоб нам допомогли ці гроші повернути і покарати людей, які це робили. Ми вдячні генпрокурору і прокуратурі за їх активну позицію і бажання розібратися. Сподіваюся, спільними зусиллями нам це питання вдасться вирішити. Тиск і "чорнуха", які з'явилися в ЗМІ щодо ДПЗКУ, скоріше за все, будуть і надалі.

- Що дали попередні перевірки в Аграрному фонді?

- Ми дуже раді, що попрощалися із старим керівництвом цієї установи. (З посади було звільнено голову правління ПАТ "Аграрний фонд" Олександра Кірюка. - ЕП.)

Деякі цифри вражають. 2 млрд грн АФ опинилися на рахунках проблемного Брокбізнесбанку. Це серйозне питання. Ми хочемо з'ясувати, як ці гроші опинилися там. Окреме питання - кошти, які "зависли" в інших банках. Велика сума застрягла у маловідомому "Радикал банку". Мова йде про сотні мільйонів.

 Фото прес-служби Мінагропроду

У ДПЗКУ в цьому банку "зависло" близько 60 млн грн, а в АФ сума значно більша. Я дав доручення з'ясувати, яким чином гроші там опинилися, і скільки їх там є. Рік тому курс був 8 грн за дол, а зараз - вже 30. Ці гроші чомусь не працюють на селян, а лежать на довгострокових депозитах.

Це питання обговорювалося на засіданні Нацбанку з представниками ключових фінансових установ. Нам не вистачає для посівної 10-11 млрд грн, і в той же час півмільярда гривень чомусь "зависають" в незрозумілих банках.

Я буду порушувати це питання публічно. Зараз чекаю відповідної записки від Аграрного фонду. Якщо виникнуть проблеми, будемо подавати заяви у правоохоронні органи. Ці гроші повинні працювати на аграрний бізнес.

- Недавно прем'єр доручав перевірити склади Держрезерву та Аграрного фонду. Чи на місці усі задекларовані товари АФ?

- Перевірка триває. Створена комісія, яка перевіряє елеватори. Тут більше проблем із "сторонніми" елеваторами, які зберігають зерно АФ. Крім того, майже 100 тис тонн зерна із 700 тис тонн залишилося в Донецьку і Луганську на захоплених елеваторах. Це невеликі втрати, у нас врожай - 63,8 млн тонн.

- Ви казали, що взагалі не хочете коментувати ці теми щодо попередників, але я не можу не згадати заяви екс-голови "Укрспирту" Михайла Лабутіна та екс-міністра Ігоря Швайки щодо збереження інтересів на підприємствах ДП представників ДФС та депутатів від "Народного фронту".

- Я не хочу опускатися до їх суперечок у пресі і звинувачень. Не хочу коментувати чиїсь розмови. В. о. "Укрспирту" Роман Іванюк уже все пояснив.

Є конкурсна основа, і є конкурсна комісія. Якщо є питання щодо керівників, усі знають, що у нас є конкурсна комісія, сформована найкращими компаніями світу з HR. Усі кандидатури проходять відбір, в тому числі репутаційну перевірку.

Мої вимоги до керівництва "Укрспирту: все, що там відбувається, повинно бути прозорим і зрозумілим. Ми хочемо цього досягти через фінансову діагностику.

Крім того, у нас в Єврокомісії працюють вісім груп. Одна з них буде займатися corporate governments. Мова йде про корпоративне управління державним підприємством. Зробити систему прозорою нам допоможуть європейські фахівці.

Треба фокусуватися на системних речах. Наприклад, зараз ведуться переговори щодо поновлення експорту. Долар рік тому коштував 8 грн, а зараз - 30, тож наша продукція стає цікавою, в тому числі технічний спирт та алкоголь. Тому зараз такі країни як Туреччина або Туркменістан зацікавлені у нашій продукції.

Фото прес-служби Мінагропроду 

Також ми працюємо над відновленням роботи не восьми, а двадцяти заводів. Відновлення експорту та запуск заводів може дати робочі місця. За розрахунком, річний ефект прибутковості становитиме майже півмільярда гривень.

У нас є цікавий напрямок. Якщо в Росії є "Газпром" - це нафта і газ, то в нас є земля і кукурудза - це та сама енергія. Бразилія заправляє третину машин кукурудзою. Це дуже великі перспективи. Ми ведемо переговори із Саудівською Аравією, представниками Ірану, іншими країнами.

- Зміна менеджменту вирішить проблеми цих підприємств?

- У нас тривають публічні конкурси на перші посади. До складу конкурсних комісій увійшли аудиторська компанія із світовим ім'ям Deloitte, провідні рекрутингові та консалтингові компанії Talent Advisors, Pedersen & Partners, HRM та Jansen Capital Management. У нас є конкурси і щодо ДПЗКУ. Директора буде затверджувати Номінаційний комітет. Спочатку збирається інформація на рівні міністерства.

Конкурсна комісія отримає повний перелік резюме, і я навіть не знаю, хто там подається. Потім вони надають ТОП-10 найкращих, на їх думку, кандидатів. Після цього з ними проходять додаткові співбесіди. Потім з цієї "десятки" ми обираємо мінімум дві кандидатури, які подаємо на Номінаційний комітет.

До Номінаційного комітету входять чотири міністри: Мінагропроду, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури та Міненерговугілля. Крім того, сюди також входять п'ять відомих іноземців.

За такою схемою планується обрати керівників 60 державних підприємств. В агросекторі це "Укрспирт" і ДПЗКУ, щодо яких ми започаткували такий конкурс.

- Як обирали нинішніх в. о., скажімо, для "Укрспирту"?

- Їх ми набирали за більш спрощеною процедурою. Це повноваження міністра. Тут нам допомагали Peterson Partners і VI Partners.

- Раніше ви розповідали, що багато нерухомості та об'єктів було виведено з міністерства. За якими схемами це відбувалося і коли?

- Одна із схем - виведення через компанію ДП "Спецагро". Деяка нерухомість виводилася так: спочатку укладалися договори оренди, а потім через поліпшення приміщень та отримання дозволу з Фонду держмайна отримували її за копійки.

Джерело: Мінагропрод 

- Навіть у цій будівлі, де ми зараз знаходимося, Хрещатик, 24, є спірні 500 кв м, які були виведені за Миколи Присяжнюка. Мова йде про приміщення на першому поверсі, які надавалися в оренду як комерційні площі?

- Я не знаю, як виводилися ці 500 "квадратів". Там є цілий перелік таких об'єктів. Ми знаємо, що одне з приміщень буквально недавно зняли з такої "схеми" - на вулиці Бориса Грінченка, 1. Передавання приміщення було підписане попереднім міністром за тією ж схемою. Зараз це питання призупинене.

Є великий перелік об'єктів, які тим чи іншим чином повиводили через Мінагропрод. Інша нерухомість виводилася через ліквідацію певних установ.

Ми запросили юристів, які працюють на волонтерських засадах і допомагають розібратися з цією ситуацією. Над цим працює окрема робоча група, щоб зрозуміти, яким чином можна повернути майно.

"У НАС ЗАРАЗ 451 КОМПАНІЯ, З ЯКИХ ПРАЦЮЄ 96"

- На яких державних підприємствах планується проводити аудит або фінансову діагностику? Що передбачає останнє?

- Сьогодні у нас була велика зустріч, на яку ми запросили 30 найбільших ДП, підпорядкованих міністерству.

1

Державне підприємство "Харківське промислово-торговельне підприємство"

2

Державна продовольчо-зернова корпорація України

3

Державне підприємство "Артемсіль"

4

Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості - концерн "Укрспирт"

5

Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння"

6

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

7

Державна акціонерна компанія "Хліб України"

8

Державне підприємство "Конярство України"

9

Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця"

10

Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

11

Державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів"

12

Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів"

13

Державне підприємство Племрепродуктор "Степове"

14

Державне підприємство "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів"

15

Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин"

16

Державне підприємство "Луцький комбінат хлібопродуктів №2"

17

Державне підприємство "Полтавський комбінат хлібопродуктів"

18

Радгосп-завод "Мужіївський"

19

Державне підприємство "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів"

20

Державне підприємство "Грозинське"

21

Державне підприємство "Укрліктрави"

22

Державне підприємство Племзавод "Чутове"

23

Державне підприємство "Мирогощанський державний іподром"

24

Державне сільськогосподарське підприємство "Головний селекційний центр України"

25

Державне підприємство "Ніжинський комбінат хлібопродуктів"

26

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд"

27

Державне підприємство "Нігинський кар'єр"

28

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд"

29

Тернопільське державне обласне підприємство "Агропромтехніка"

30

Українська виробничо-наукова лабораторія "Імуногенетики"

У нас починається безкоштовний проект pro bono з міжнародними компаніями EY (Ernst & Young. - ЕП), Deloitte, KPMG, Pricewaterhouse Coopers, BDO, Baker Tilly та Avellum. Кожен аудитор безкоштовно взяв компанію і робить глибоку фінансову діагностику її діяльності.

Щоб робити аудит, потрібно мати фінансову інформацію і розуміти, що робити. Якщо компанія нічого не робила, і є втрачена інформація, то треба робити Duedil.

Якщо більш широкий аудит - Full scope audit - фокусується на всьому, то Duedil передбачає чіткий фокус на окремих питаннях ризиків. Це більш глибокий аналіз за деякими компонентами, який дозволить нам рухатися до повноцінного аудиту.

Візьмемо, наприклад, "Укрспирт". Як відомо, частину фінансової інформації компанії було втрачено, тому тут потрібно фокусуватися на окремих ризиках. Щодо "Укрспирту" запускаємо проект, де всі компанії готові провести безкоштовний Duedil. Кожна компанія взяла по блоку.

Міжнародні компанії взяли повністю financial statement (фінансовий баланс. - ЕП) компанії. Частина буде робити fraud analysis (перевірка фінансових порушень), інші - account receivables (дебіторська заборгованість), треті - purchases cycle (цикл закупівель) або P&L analysis (прибутки і збитки).

Компанії будуть працювати над окремими блоками і робитимуть це безкоштовно. Вони також можуть сказати, що компанія не готова до фінансової діагностики.  Таке теж може бути. За кордоном деякі компанії готуються до аудиту не один рік. Щодо ДПЗКУ ми з BDO вже запустили повноцінний аудит - full scope audit.

Ми не збираємося займатися "показухою". Наша мета - зрозуміти реальний стан речей. У зерновій держкорпорації є китайський контракт. Тут важливо зробити аудит, щоб показати китайським партнерам, яка була робота, і який був результат. BDO скаже, які були контракти - прибуткові чи неприбуткові, прозоро це чи ні.

- Усі названі вами компанії працюватимуть безкоштовно?

- Зараз всі HR-компанії працюють безкоштовно. Я проходив Майдан і бачив, що таке волонтерський рух. Я брав участь у багатьох "фандрейзингових" заходах "Армії SOS" та інших ініціативах. Я знаю, як працюють і створюють такі рухи. Я дуже вдячний компаніям, які готові працювати на таких умовах.

- Чи проводилися аудити згаданих компаній до вашого приходу?

- В "Укрспирті" жодного разу не було аудиту. В ДПЗКУ був. Китайська сторона давала гроші 2014 року, здійснювався базовий аудит, але він не був глибоким. До того ж, ніколи не робився глибокий фінансовий аналіз державних компаній.

У нас формально зараз 451 компанія, з яких об'єктивно працює 96 компаній. З них прибутковими є близько 20 компаній. У нас великий перелік компаній, які знаходяться у стадії ліквідації та реорганізації.

Джерело: Мінагропрод 

Міжнародний аудит - дорога штука. Він робиться, перш за все, для великих підприємств, які мають можливість це робити. Мета - показати прозорість залучення фінансування, щоб закордонним інвесторам було комфортно.

Наприклад, ДПЗКУ має китайський контракт, але китайська сторона не вірить місцевим компаніям-аудиторам. Вони вірять компаніям "великої сімки".

Якщо сказати, що збиток 7 млн або 300 млн - це нічого не сказати. Тому необхідне підтвердження від BDO - прозора інформація про те, які контракти виконані. Вони ж не читають нашу "жовту пресу", вони вірять тільки одному, і правильно роблять.

Якщо ж інформація некоректна, то на компанію можна подати в суд, і збитки, які отримують інвестори, можна відсудити. От ви писали про "Мрію". Вона пройшла такі аудити. Який ризик для такої компанії? На неї можна подати в суд у Лондоні.

Пам'ятаєте американську компанію Enron і скандал навколо неї? Це була афера, великий bubble. У результаті розслідування з'ясувалося, що вона підробляла фінансову звітність і ошукала тисячі співробітників, клієнтів та інвесторів.

Аудиторська компанія, яка підписала financial statement - Arthur Andersen - збанкрутувала після цих подій. Її змусили платити великі штрафні санкції.

- Як буде перевірятися діяльність Аграрного фонду?

- Ми будемо аналізувати його фінансовий стан. За можливості ми хотіли б зробити full scope audit. "Укрспирт", ДПЗКУ та АФ - три великі компанії, які вимагають цього. Щодо інших невеликих компаній я не бачу сенсу робити такий аналіз.

- Ви кажете, що серед аграрних державних підприємств є лише 20 прибуткових, а загалом працює лише 96. Що плануєте робити з іншими?

- Щоб це зрозуміти, ми хочемо заручитися підтримкою не тільки наших експертів, а й закордонних. Ми будемо подавати законопроект, який дозволяє спільну діяльність в рамках "держава-приватний бізнес" мінімум на сім років.

Чому такий термін? Якщо раптом змінюється міністр, змінюється політика, інвестори можуть далі працювати з державою, платити прозоро оренду, працювати з державною землею. Якщо дивитися на нормальний план сівозмін, щоб ефективно використовувати землю, то п'ять-сім років - оптимальний варіант.

Ми ініціюємо довготермінову спільну діяльність, щоб потім інвесторам на конкурсній основі запропонувати ті невеликі об'єми землі, які є в Мінагропроду у державних підприємств. Якщо, скажімо, селищні громади або селищні фермери захочуть там працювати, то їм також будуть потрібні довготермінові контракти.

Ми були на великій конференції в Німеччині. Там також були присутні представники Молдови і Грузії. Зала була переповнена, але 90% питань - саме про Україну. Основним питанням, яке викликало інтерес, була семирічна оренда.

 Фото прес-служби Мінагропроду

"З КИТАЄМ У НАС СУПЕРЕЧКА"

- ДПЗКУ і далі буде основним контрагентом китайської корпорації?

- Так. Часто питають, чи не плануємо ми її приватизувати. Поки таких планів нема. Це стратегічне підприємство, яке має потужності з перевалки на 3 млн тонн. Якщо ми кажемо про експорт зерна на рівні 32-37 млн тонн, то це майже 10%.

До того ж, частина другого траншу китайського кредиту може бути використана для модернізації елеваторів.

- Куди поділися кошти від першого траншу?

- Перший транш становив 1,5 млрд дол. З них мільярд пройшов транзитом через Укрексімбанк і відразу пішов на потреби держави. Їх поміняли на ОВДП. Зараз він як депозит висить в Укрексімбанку. В обороті ДПЗКУ тільки півмільярда.

Незважаючи на збитки, які отримала компанія за попередніми операціями, в держкорпорації все одно є позитивна ліквідність. Це дозволяє купувати зерно і відправляти кораблі. Головне - нам вдалося виконати важкий контракт з Китаєм.

Уявіть: у грудні контракт був виконаний на 30%. Менеджмент ДПЗКУ плідно працював с китайською стороною - шукали різні варіанти, щоб виконати контракт. Це було також принципово, тому що у КНР є квоти, які потрібно було виконати.

- Який обсяг зерна ДПЗКУ повинна була поставити у 2014 році?

- Останній контракт був на 1,2 млн тонн. Це квотний контракт. За короткий проміжок часу нам вдалося вивезти десь 11 кораблів. Китайська сторона вже заявила, що готова удвічі збільшувати імпорт українського збіжжя.

- Раніше ви казали, що Китай готовий дати другий транш - 1,5 млрд дол. Їх не лякає, що в Україні війна?

- Вони все розуміють. У нас будуть дуже нелегкі перемовини. Ми готуємо делегацію на березень, хочемо змінити частину умов. Зараз не можу сказати, про які умови йдеться. При успішному виконанні першої частини контракту є можливість для отримання другого траншу за контрактом.

Другий транш - це 1,5 млрд дол, які можна використати на обігові кошти, збільшення обсягу постачань або завезення засобів захисту рослин чи добрив. Є варіант з модернізацією елеваторів, але Китай захоче, щоб ми купували їх обладнання. Тут є питання, наскільки воно придатне для наших елеваторів.

- Ідея імпорту засобів захисту рослин не подобається імпортерам оригінальних препаратів. (Є оригінальні препарати і генерики - аналоги. Останні виробляються переважно в Китаї. - ЕП.)

Фото прес-служби Мінагропроду 

- Зрозуміло, але зараз не йдеться про розкриття траншу. Вони хочуть поставити умову про збільшення обсягів постачання зерна. Якщо ми виконаємо цю частину, то зможемо розраховувати на другий транш.

Зараз створена міжвідомча робоча група. Її керівником буде голова Мінрегіонбуду Геннадій Зубко. Ми готуємо великий пакет пропозицій для китайської сторони. Щодо Мінагропроду, то тут пропозицій на 8 млрд дол інвестицій.

Окремі пропозиції будуть щодо інфраструктури. У Мінергіонбуді свої проекти. За попередніми розрахунками, ми можемо вийти на 20 млрд дол. Це та цифра, яка може бути запропонована китайській стороні щодо інвестицій. Контракт щодо другого траншу може стати частиною цих великих перемовин.

- У китайців є претензії щодо першого контракту?

- У нас є суперечка. Наскільки я знаю, вона стосується п'яти доларів - тієї комісії, яку китайська сторона хоче мати за виконання зовнішніх контрактів. Мова йде про будь-який зовнішній контракт поставки зерна, не пов'язаний з Китаєм.

- Що сталося з Петром Вовчуком? (колишній голова правління ДПЗКУ, березень-грудень 2014 року. - ЕП). Була інформація, що проти нього порушена кримінальна справа. Чи притягнули його до відповідальності?

- Я не знаю, де Вовчук. Зараз достатньо інформації щодо можливого порушення кримінальних справ, але це питання до ГПУ. Я не знаю, переховується він чи ні. Можливо, він активно співпрацює із слідством і допомагає знайти гроші.

"ЗЕМЛІ АКАДЕМІЇ НАУК - ЦЕ ВЕЛИКА КОРУПЦІЯ"

- Що ви думаєте з приводу законопроекту, який передає право розпорядження державними землями місцевим радам? Він виявився суперечливим і призвів до бійки між депутатами Соболєвим та Івченком. Наскільки нам відомо, аграрне міністерство підтримало цей документ.

- Справді, закон викликав резонанс, але я хотів би акцентувати увагу на низці суспільно важливих позицій документа. З його прийняттям чиновник Дерземагентства не зможе виділяти землі безконтрольно - без рішення відповідного органу місцевого самоврядування і громадського обговорення.

Таким чином, сільські громади зможуть виділяти землі під сінокіс чи випас худоби без погодження з київським чиновником. Це приклади реальної децентралізації земельних повноважень з їх передаванням місцевим громадам.

Інша тема, яка не стосується цього законопроекту, - це землі, які знаходяться у підпорядкуванні Національної аграрної академії наук України. Тут велика корупційна складова. Наші науковці - найбільші латифундисти в країні. Колись у них був 1 млн га, тепер - лише 360 тис га. Де інші землі - невідомо.

Фото прес-служби Мінагропроду 

Я вимагаю, щоб вони чітко назвали ім'я, прізвище та по батькові людей, за якими закріплений кожний гектар. Вони кажуть: ми займаємося наукою, у нас ділянки для гібридизації. Проте для таких ділянок потрібно максимум 10-20 тис га, все інше - це "дерибан" землі. Цю тему ми тримаємо під контролем.

- Що ви думаєте з приводу укрупнення земельних банків деяких агрохолдингів? Чи загрожує це вітчизняному агросектору?

- Тут є два підходи.

З одного боку, масив для певного рівня беззбитковості повинен мати розмір мінімум 5 тис га. Це масив, при якому господарство може купити собі дорогу техніку, скажімо, John Deer, поставити сушарку. У такому випадку є якийсь замкнутий цикл і нема необхідності в аутсорсингу чи додатковому наймі.

З іншого боку, є розуміння, що великі холдинги, у яких 200-300 тис га землі, не всі ефективні. Є приклади соціально відповідальних холдингів, при яких живуть села, тому що фінансуються садки і дороги. Інше питання - коли великий бізнес приходить як загарбник і починає все руйнувати, не вкладаючи в інфраструктуру.

Я недавно був у Чернігівській області. Мені казали, що один великий відомий холдинг прийшов в одне з господарств і вирізав 8 тис корів. Селяни кажуть: "Вибачте, у цих хлопців руки по лікоть в крові, а вони ходять і піаром займаються".

Є також ризики у великих холдингів, як в ситуації з "Мрією", що через фінансові проблеми у цього великого масиву земель може раптом не виявитися господаря, а люди, які там працювали, можуть залишитися без роботи.

Однак загалом великого ризику щодо землі тут нема. Є приклади, коли великі холдинги із земельним банком 50-100 тис га розпадаються. Проте потім швидко знаходяться бажаючі, які за місяць цю землю розбирають.

- Якось ви сказали, що між малим агробізнесом та агрохолдингами повинен бути розумний баланс. Чи є приклади таких моделей в інших країнах?

- Проведемо аналогію з торгівлею, де є і крупні супермаркети, і маленькі магазинчики. Вони усі користуються попитом, але кожен виконує свою функцію.

Український агросектор традиційно має дуалістичну природу. Держава не може обійтися без великих холдингів з огляду на обсяги виробництва, але потребує розвитку фермерського руху, оскільки це - зайнятість і розвиток територій.

Крім того, у галузі існують напрямки виробництва, якими крупним підприємствам займатися економічно недоцільно. Для таких напрямків не потрібні великі площі і потужна техніка. Ці нішеві напрямки повинен ефективно розвивати дрібний бізнес.

Ми повинні компенсувати дрібному бізнесу частину додаткових витрат. При цьому необхідно вирівнювати умови його ведення з реаліями великого агробізнесу.

Фото прес-служби Мінагропроду 

Підвищення соціальної відповідальності агрохолдингів - питання регуляторної політики. Щодо співвідношення цих двох систем ми орієнтуємося на країни ЄС, де частка фермерських господарств становить близько 50% агросектора.

- За рік ціни на основні сільськогосподарські товарні групи істотно впали...

- Внутрішні ціни на зерно завжди формуються під впливом зовнішнього ринку. А рівень девальвації національної валюти зробив конкурентоспроможними навіть ті товари, які не котирувалися на зовнішніх ринках. Годі казати про зерно та олію, які в основному формують експорт сільгосптоварів.

- Чи буде цей бізнес таким маржинальним без субсидування? Більшість країн ЄС, Канада, Бразилія, Казахстан мають більш вагому держпідтримку.

- Держава повинна стимулювати розвиток ключових галузей виробництва. Це не тільки дотаційна підтримка. Мова іде про податкове стимулювання, цільові програми розвитку. Наразі спеціальний режим оподаткування ПДВ - практично єдина форма дієвої підтримки галузі, який нам вдалося зберегти.

Спецрежим оподаткування ПДВ підтримує аграріїв без розподільчої участі чиновника. Автоматично враховує інфляцію, мінімізує зловживання щодо заниження бази оподаткування. Це зменшує витрати держави і виробників на адміністрування. Міністерство не вбачає доцільним скасовувати таку підтримку.

- Якою повинна бути податкова модель агросектора? Чи слід її переглядати? Аграрні асоціації засмучені скасуванням норми про відшкодування ПДВ.

- Погодьтеся, що податок 50 коп на місяць з 1 га, який діяв до 2015 року, - неадекватна сума оподаткування. У рамках реформи оподаткування з 2015 року фіксований аграрний податок було трансформовано шляхом введення окремої групи платників єдиного податку - сільськогосподарських товаровиробників.

Тепер середня щомісячна сума єдиного податку становитиме близько 10 грн з 1 га або 120 грн на рік. При очікуваних середніх витратах на виробництво сільгосппродукції понад 10 тис грн сума фіксованого податку становитиме лише близько 1% у структурі собівартості.

Позиція Мінагропроду стосовно єдиного податку четвертої групи - ФСП - незмінна: цей податок повинен діяти безстроково. Проте потреба у вдосконаленні системи в подальшому залишається актуальною.

Щодо відшкодування ПДВ при експорті аграрної продукції та продовольства.

Ми розуміємо, що оптимальний варіант оподаткування операцій з експорту зернових та технічних культур - нульова ставка ПДВ, яка збігається із суттю податку на додану вартість. Зокрема, ПДВ є внутрішнім податком, і будь-який товар, що залишає територію України, потрібно від нього очистити.

Фото прес-служби Мінагропроду 

Відповідно до норм Податкового кодексу, операції з експорту зернових та технічних культур звільняються від оподаткування ПДВ - виробникам та посередникам не відшкодовується ПДВ. Дія цього режиму забезпечує соціальний ефект - підтримання відносно низького рівня цін на пшеницю та борошно.

У разі відновлення системи відшкодування ПДВ необхідно буде знайти балансуючі доходи бюджету для покриття цих витрат. Позиція міністерства - або відшкодовувати ПДВ при експорті усім, або - нікому.

"НЕ ХОТІЛОСЬ БИ, ЩОБИ "МРІЯ" РОЗПАЛАСЯ"

- Яка позиція Мінагропроду щодо ситуації з "Мрією"?

- Ми зайняли активну позицію. Ми отримали лист від Rothschild (Rothschild & Cie, радник тримачів бондів "Мрії". - ЕП) з подякою за участь у вирішенні конфлікту. Наша позиція як держави - бізнес повинен функціонувати і бути цілісним. По-перше, це робочі місця. По-друге, це досить великий експортер.

Був момент, коли інвестори зверталися до нас з проханням уважно стежити, щоб не було зловживань щодо землі. Ми попередили всі виконавчі служби і всі підрозділи, особисто кожного главу ОДА, щоби вони не допустили рейдерства.

Я вдячний пану Авакову (Арсен Аваков, керівник МВС. - ЕП), який також зустрічався з інвесторами. Приклад "червоної картки" Інтерполу для Миколи Гути (співвласник "Мрії". - ЕП) - це якраз приклад взаємодії з МВС.

- Що зараз відбувається в агрохолдингу?

- Останню розмову з цього приводу я мав два дні тому. Постійно комунікуємо. Є найнятий менеджмент на чолі із Саймоном Чернявським. Йде робота на місцях.

- Новому менеджменту передали контроль за підприємствами холдингу?

- Наскільки я знаю від інвесторів, цей процес триває. Я не знаю його статусу. Там є порозуміння, хоча і непросте, судячи з того, що чути з регіонів. Новий менеджмент уже співпрацює з директорами на місцях. Сподіваюся, цей рух буде позитивний. Не хотілось би, щоб така компанія розпалася.

Якщо все вийде, це буде гарний сигнал для інвесторів та ринку. Це також позитивний приклад державного втручання.

- Один з нинішніх ваших заступників - Владислава Рутицька - працювала в агрохолдингу "Мрія" заступником гендиректора, коли там почалися проблеми. Чи не було нарікань з боку міжнародних інвесторів?

- Я щасливий, що у мене працюють такі люди. Єврокомісія високо оцінює роботу пані Рутицької. У "Мрії" вона займалася PR, в тому числі працювала з інвесторами. Вона ніколи не займалася фінансовими питаннями чи операційною діяльністю.

Фото прес-служби Мінагропроду 

Ми зробили ретельну перевірку. У неї хороша репутація. Про неї позитивно відгукувалися і інвестори, і банкіри, в тому числі - представники Єврокомісії.

Я бачив багато брудних технологій, і вони ще будуть щодо інших членів команди. У нас зараз такий час, коли ми починаємо робити правильні і дещо непопулярні для багатьох кроки, у тому числі - для фінансових кланів.

- Ваш інший заступник, Олександр Сень, працював у міністерстві за часів Януковича. Його люструють?

- Планова перевірка відповідно до закону "Про очищення влади" у нас почнеться 2 березня. Люди, які потраплять під люстрацію, підуть.

Поки що всі працюють згідно з штатним розписом, виконують свої функції та обов'язки. Що буде далі - життя покаже. У мене нема підстав казати, що хтось погано виконує свою роботу чи займається саботажем.

- Держсільгоспінспекція і Держветфітослужба уже ліквідовані?

- Є постанова уряду №442. Ці підрозділи передаються до мегаслужби - Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ми хочемо розробити положення щодо цих інспекцій з розподілом функцій. Це обговорюється з європейськими комісіями. Такі плани повинні погоджуватися з європейськими правилами. Це стосується і функції контролю.

Якщо функція державної політики - за міністерством, то цей мегаорган повинен сам себе контролювати. Є інше питання: якщо Мінагропрод відповідає за харчову безпеку, то він, напевно, також повинен мати функціональний вплив і важелі.

Я мав розмову з колишнім аграрним міністром Грузії. Він сказав, що ще за часів Кахи Бендукідзе у подібного мегаоргана були забрані функції і передані прем'єру. Проте після цього повністю закрилися кордони з Європейським союзом. Зрештою, вони знову передали ці функції аграрному міністерству.

Питання не лише в тому, хто куруватиме цей орган. Потрібно зробити все правильно. Остання робоча група на чолі з Ксенією Ляпіною збирає усі напрацювання, щоб зробити правильну координацію для таких органів.

Не хочеться робити мегаорган, який вбирає функції усіх старих підрозділів. Якщо потрібно зробити реструктуризацію, то треба її робити. У нашій країні тільки одних ветеринарів близько 40 тис.

- Які будуть запобіжники замість контрольних функцій сільгоспінспекції? Експерти кажуть, що сертифікація складів і зерна буде потрібна.

- Це важливе питання. Тут ми так само будемо радитися з європейськими колегами. У Європі цим займаються комерційні установи або профільні асоціації.

 Фото ЕП

- Чи не будуть ціни на послуги сертифікації "космічними", якщо цим буде займатися приватний сектор? Для експортерів, які завжди користувалися послугами зовнішніх компаній, це не проблема, але може бути проблемою для внутрішнього ринку.

- Думаю, ціни будуть адекватними. Якщо вони такими не будуть, такі послуги ніхто не буде замовляти. За вільної конкуренції ціна завжди буде адекватною.

- Чи плануєте скорочувати апарат або інші установи, підпорядковані Мінагропроду? У грудні 2014 року Мінфін просив міністерства надати пропозиції щодо скорочення видатків 2015 року мінімум на 25%.

- Безумовно, кількість персоналу буде зменшена. Попередньо - на 20%. Наразі аналізуємо штатні структури та обов'язки співробітників ключових підприємств. Проводимо роботу щодо скорочення насамперед адміністративного апарату.

Все про: Минагрополитики, зепно, земля

powered by lun.ua

Комментарии — 9

Валерія Войт _ 06.03.2015 11:56
IP: 77.52.152.---
Перший на мої пам'яті міністр, який приносить аграріям стільки надій. І небезпідставних, до речі. Стратегічне мислення та прозорість дає сподівання всім нам. Та й усьому світу, який сподівається, що Україна його нагодує. Не дарма у Павленка інтерв'ю на каналах світового рівня CNN та Sky news tonight
Неживий Юрий _ 04.03.2015 21:26
IP: 46.203.18.---
Важко і бридко слухати чи читати цього "міністра" -на моїй пам'яті -це 9 чи 10 міністр аграрного міністерства і ПЕРШИЙ при якому лісникам південних регіонів (входять в структуру) не платять зарплати - це копійкі, на рівні цього монстра - але не платять - діагноз троякий - або ви невмілий господар , або ви жадібний господарник , або те і те. Ви поперше дискредитуєте і топите СОБІПОМІЧ яка вас висунула ну і друга Садового - "гарна " характеристика . По друге ви полишили тисячі малозабезпечених сімей заробітку - до вас і листи писали і Яценюку але ваша зневага до людей і жадібність думає відрізає всякі можливі компроміси.
Про ваші кадри і смішно казати -особливо як ви нахвалюєте те про що вже давно складене суспільне враження -наприклад Мрія найбільший банкрот ну і пані Рутицька - яка ще в серпні минулого року розказувала як вона замгенерального працівник здатний витягнути розкрадений холдинг - ну так от що кажуть про неї спеціалісти а не торгівці утюгами -" лузерний менеджмент" ???
Сергей Стрельцов _ 04.03.2015 19:58
IP: 78.111.186.---
та у нас усе є! немає тільки людей, які знають що треба робити! в уряді одні корупціонери яких вже давно треба вигнати у відтсавку і посадити!
Владимир Белый _ 04.03.2015 19:53
IP: 178.93.17.---
Був Павленко (випускникУГЛ), а тепер є інший Павленко (випускникФТЛ). Відомо як влада псує людей. Сподіваюся, Олексію, на виключення з цього сумного правила.
Serge Shevtsov _ 04.03.2015 17:15
IP: 94.232.76.---
Звідки міністр взяв, що рік тому курс долара США був 8? Сайт НБК каже, що офіційний курс був 9,99... А не офіційний?


Также в разделе

Авторизация





Если вы новый читатель, пожалуйста, зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
Вы можете войти под своим аккаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter   Вконтакте