Нацбанк против крымчан

Нацбанк против крымчан

Среда, 4 февраля 2015, 01:04 -
Ни со стороны чиновников, ни со стороны судов нет понимания, что такое дискриминация. Даже если и есть, то нужно иметь смелость, чтобы своими действиями ее предотвращать. (Укр.)

Недавно стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва не визнав постанову Національного банку дискримінаційною щодо кримчан.

За документом особа, яка зареєстрована чи постійно проживає на території вільної економічної зони "Крим", прирівнюється до нерезидента, а за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора.

Тобто НБУ прирівняв громадян України з кримською реєстрацію до нерезидентів і створив їм "особливі умови" для здійснення банківських операцій.

Цю дискримінацію своїм рішенням благословив ще й окружний суд.

Тавро

Кримчани почали масово йти до суду, оскільки вони не могли здійснити елементарні банківські операції. Йдеться про відкриття рахунків, обмін валюти, здійснення виплат і розпоряджатися своїми коштами на відкритих рахунках.

Тільки невелика кількість позивачів з кримською реєстрацією звернула увагу в позовній заяві на дискримінаційну норму і просила суд визнати дії Нацбанку протиправними та дискримінаційними за ознакою місця проживання.

"Нашим завданням в суді не є скасування всієї постанови НБУ, а лише окремих її пунктів, які призводять до дискримінації кримчан", - зауважила позивачка, юрист Української гельсінської спілки з прав людини - УГСПЛ - Дар'я Свиридова.

Поки тривали судові процеси, Нацбанк видав нову постанову, в якій "покращив" ситуацію. Проте замість вилучення дискримінаційних норм увів нові правила. Тепер, щоб мати справу з банком та поновити свій статус резидента в Україні, потрібно отримати довідку, що ти є внутрішньо переміщена особа.

Однак Нацбанк не врахував один важливий момент: не всі кримчани на материковій Україні є переселенцями. Отже, не кожний може отримати таку довідку.

Так, позивачка Марія Марченко виїхала з Криму ще 2010 року. Працює у Києві, її дитина ходить до київської школи. Після окупації Криму на роботі її попросили взяти довідку в департаменті Міністерства соціальної політики, що вона, незважаючи на кримську реєстрацію, тривалий час проживає у столиці.

"На роботі побоювалися, щоб через реєстрацію не було проблем", - пояснила Марія.

Недавно жінка неочікувано зіткнулася з іншою проблемою: улітку в неї завершується дія банківської картки, на яку нараховуються аліменти на дитину.

 Дар'я Свиридова демонструє висновок антидискримінаційної експертизи

Щоб подовжити дію картки, Марія знову пішла по довідку до управління праці та соціального захисту, як того вимагає постанова НБУ. Однак там їй відмовили, аргументувавши тим, що Марія не є вимушено переміщеною особою.

"Мені не потрібна допомога від держави як переселенці. Я давно живу у Києві, але не можу проводити банківські операції через кримську реєстрацію", - каже вона.

Не всякий кримчанин, проживаючи в Україні, хоче позбуватися кримської реєстрації.

"Для багатьох кримчан, які виїхали на материкову Україну, кримська реєстрація - це єдина можливість тримати зв'язок з Кримом і повертатися додому", - зауважує позивач, експерт Регіонального центру прав людини, адвокат у справі Сергій Заєць.

Деякі кримчани для отримання цієї довідки вимушені порушувати закон, надаючи неправдиві свідчення про час свого виїзду з півострова. Тим самим ризикують бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Банки ж вимушені заплющувати очі на кримську реєстрацію і теж порушують постанову регулятора.

Утім, банки не дуже страждають, переконаний адвокат. Їм навіть вигідні постанови НБУ - вони отримали у своє розпорядження вільні кошти.

"Постанови НБУ банки виконують по-різному. Нова постанова дала банкам можливість закривати рахунки фізосіб та фізосіб-підприємців - раніше це стосувалося тільки юросіб.

Спочатку рахунки підлягають блокуванню, потім кримчанину треба отримати рахунок нерезидента, і тільки тоді кошти будуть перераховані. Фактично це примушення клієнтів вчиняти додаткові дії для отримання своїх коштів. Банки мають багато інструментів, щоб цей процес уповільнити. Тож їм, скоріше, вигідні ці постанови", - кажеЗаєць.

До слова, у суді на питання позивачів до представників НБУ, чи може регулятор проконтролювати дії комерційних банків, представники розповіли тільки про планові перевірки або про непланові як реакцію на скарги громадян.

Утім, на скаргу, яку подавав Заєць, ні перевірки банку, ні навіть відповіді на свій лист адвокат на момент судового розгляду не отримав. Як пояснив Заєць, яка б не була відповідь на його скаргу, це аж ніяк не на користь НБУ.

"Якщо Нацбанк заявить, що банки діють правильно, то НБУ визнає, що відповідальність несе саме він. Якщо ж скаже, що банки неправильно застосовують постанову НБУ, то підірве власний авторитет, протиставивши себе комерційним банкам", - каже адвокат.

 Марія Марченко

Коні не винні

Зі свого боку, представники Нацбанку опиралися у своєму захисті на те, що діє закон "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Відповідно до нього писалися постанови НБУ, тому Нацбанк діяв "винятково у межах своїх повноважень".

На це Свиридова зауважила, що, приймаючи закони про ВЕЗ, законодавці, ймовірно, більше орієнтувалися на великий бізнес і не взяли до уваги, що цей закон суттєво вплине на права фізосіб-підприємців і розвиток малого бізнесу. При цьому серед переселенців з Криму значна кількість саме представників малого бізнесу.

"Я є підприємцем, серед позивачів у нашій справі більшість підприємці. Ми потрапили під удар після прийняття закону про ВЕЗ "Крим" та оскаржуваної нами постави НБУ. Згідно із законом про ВЕЗ кримчани виявилися навіть обмеженими в можливості перевезти через "кордон" свої речі", - нарікає Свиридова.

За її словами, недавно у приймальню УГСПЛ звернулася родина, яка продала житло в Криму та хоче переїхати на материкову частину України. Вони ні в кого не просять допомоги, виїжджають своїми силами. Проконсультувавшись у прикордонників, вони з'ясували: щоб вивезти з Криму свої речі, їм треба сплати мито.

"Це все одно, що між Києвом та Черніговом провезти свій холодильник та вдруге сплатити державі мито лише за це перевезення", - пояснює експертка.

Свиридова наголошує, що закон, який би визначав особливості економічних відносин між Кримом та рештою України, необхідний. Проте чи то через поспіх, чи то через нерозуміння наслідків дії закону виникло чимало проблем. Експертка стверджує, що ці проблеми переважно обумовлені відсутністю єдиної стратегії роботи з Кримом.

"Будьмо відвертими: наша держава не має чіткої політики і системної стратегії щодо Криму. Відповідно, і нормативно-правові акти щодо регулювання режиму на окупованих територіях часто не відповідають реальним потребам або й погіршують ситуацію, як-от у випадку з НБУ", - коментує Свиридова.

До слова, у недавно підписаному президентом указі "Про стратегію сталого розвитку "Україна-2020" про Крим нема жодного слова.

 Сергій Заєць

А судді що?

Як зауважує Заєць, Нацбанк ніби таврував кримчан, вказавши, що "вони інакші". Більше того - розділив їх на чотири групи: ті, хто живуть у Криму і мають кримську реєстрацію, ті, хто проживає в Криму без кримської реєстрації, внутрішньо переміщені особи та кримчани, які живуть на материковій Україні і мають кримську реєстрацію.

Кожний кримчанин так чи інакше може постраждати від дії постанови Національного банку. Однак позиція НБУ непохитна: дискримінації нема.

На одному із судових засідань суд зобов'язав НБУ надати висновок юридичного департаменту про проведення антидискримінаційної експертизи проекту оскаржуваної постанови. Такий висновок був наданий, але він містив аж одне речення: "Відсутні положення, які містять ознаки дискримінації".

Позивачі подали клопотання про виклик у суд автора висновку, щоб він розтлумачив, на підставі чого він його сформулював, але суд відмовився це зробити. Представники ж НБУ спростовували аргументи про дискримінацію тим, що позивачі переслідують лиш "особистий інтерес" або хочуть вирішити питання "приватного характеру".

Як пояснюють позивачі-правозахисники, ні з боку представників державних органів, ні з боку судів нема розуміння, що таке дискримінація. Навіть якщо і є, то потрібно мати сміливість, щоб своїми діями їй запобігати.

"Максимум дискримінація розглядається за кольором шкіри та національністю. Дискримінація за іншими ознаками - місцем реєстрації чи перебування - надто складно. Крім того, судді бояться робити якісь різкі рухи через люстрацію", - коментує Заєць.

Варто відзначити, що в цій судовій справі на бік позивачів стала український омбудсман Валерія Лутковська. За словами начальника відділу з питань недискримінації Секретаріату уповноваженого Сергія Пономарьова, Лутковська вбачає у постановах Нацбанку всі ознаки прямої дискримінації кримчан.

 Київ, Майдан, весна 2014 року. Фото epochtimes.com.ua 

Суд мав право звернутися до уповноваженого з проханням надати висновок у справі, однак ним не скористався. Це клопотання позивачів теж залишили без уваги. "Судді відтягують неминуче і не хочуть визнавати дискримінацію там, де вона очевидна. Рано чи пізно дискримінаційні справи розглядатимуться належно", - зауважив Пономарьов.

Після суду Заєць разом з іншими позивачами обіцяє готувати апеляційну скаргу і зробити усе можливе, аби отримати рішення Європейського суду. "Це тривалий процес, а тимчасом кримчанам доведеться жити під дискримінаційним тиском", - каже він.

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини

Фото авторки

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!