Десять шоков Украины. Часть вторая

Десять шоков Украины. Часть вторая

Понедельник, 15 декабря 2014, 17:12 -
При курсе 10 грн за долл ВВП на душу населения составлял бы 3 тыс долл. По классификации ООН это черта бедности стран. При курсе 16 грн за долл Украина гарантированно попадает в группу самых бедных. (Укр.)

Продовження. Початок читайте тут.

В Україні у 2014 році внаслідок форс-мажорного розвитку подій та в результаті переплетіння низки вкрай негативних шоків та ризиків почала формуватися "нова економічна парадигма" - НЕП.

Можна умовно визначити десять шоків, комбінація та стрімке розгортання яких протягом року призвели до виникнення в Україні НЕПу.

4. Бюджетний шок

Надзвичайно небезпечним для України є бюджетний шок, пов'язаний з хронічною "дефіцитозалежністю", досягненням у 2014 році критичного рівня дефіциту - 10-14% ВВП - та неефективністю використання бюджетних видатків внаслідок надмірно високого корупційно-олігархічного "податку".

У 2014 році хронічна бюджетна криза 2009-2013 років, коли дефіцит консолідованого бюджету підвищився з 2% до 4,1% ВВП, а квазі-фіскальний дефіцит, тобто дефіцит включно з фінансуванням державою боргів "Нафтогазу", зменшився з 8% до 5,5% ВВП, переросла у справжній бюджетний шок.

Дефіцит консолідованого бюджету оцінюється майже 6-7% ВВП, а квазі-фіскальний дефіцит може зрости до загрозливих 12-14% ВВП.

Ескалація військових дій у східних областях та зростання оборонних видатків на 43% у січні-жовтні 2014 року суттєво додали до зростання дефіциту бюджету. Військовий бюджет у 2014 році оцінюється 30 млрд грн, хоча реальні видатки на потреби оборони є очевидно набагато більшими.

АРК разом із Севастополем коштувала українському бюджету 6-7 млрд грн щорічно. За суто бухгалтерським підходом Україна в результаті анексії Криму зекономила достатньо велику суму бюджетних коштів.

Стосовно Донецької та Луганської областей ситуація складніша. Їх утримання щорічно коштувало держбюджету 30-40 млрд грн. Лише на дотації донецьким пенсіонерам йшло більше 10 млрд грн на рік.

Проте якщо війна затягнеться, то недобір до зведеного бюджету внаслідок втрати податкових надходжень від суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що знаходяться у зоні АТО та на прилеглих територіях, може перевищити 40 млрд грн, оскільки проблеми з наповненням бюджету виникнуть не тільки на сході.

Ще один канал бюджетного шоку - виникнення та посилення внутрішньої міграції та зростання пов'язаних з цим соціальних і фінансових проблем. Як наслідок - різка зміна співвідношення попиту та пропозиції на трудові ресурси.

Втім, шок "27-4" має і позитивний ефект. Економія держбюджету на дотаціях Донецькій, Луганській областях та АРК може становити 40 млрд грн.

Крім того, на дві східні області припадає значна частка відшкодування ПДВ, у тому числі фіктивного - тобто виведення капіталу. У квітні 2014 року цей показник перевищував 50% від загального обсягу відшкодування ПДВ в Україні.

У "старому" проекті держбюджету на 2015 рік, де закладено явно завищені темпи зростання ВВП - від плюс 0,2% до 2%, уряд планує скоротити дефіцит держбюджету з 6,5% у 2014 році до 3,7%, 65 млрд грн.

Черги за гуманітарною допомогою в Донецьку. Фото expres.ua

За експертними оцінками, у 2015 році при оптимістичному сценарії скорочення реального ВВП становитиме 3,8-4%. Це означатиме і вище значення дефіциту консолідованого держбюджету, принаймні на рівні 4-5% ВВП.

При більш негативному сценарії падіння реального ВВП у 2015 році може бути на рівні 5-6% при збереженні високих темпів інфляції - 15% і вище.

На дефіцитність бюджету-2015 буде також негативно впливати зростання на 62 млрд грн вартості виплат за зовнішнім державним боргом внаслідок девальвації.

З урахуванням дефіциту "Нафтогазу" квазі-фіскальний дефіцит у 2015 році може сягнути 10% ВВП або 150 млрд грн. Це означає, що у короткостроковій перспективі бюджетний шок і далі руйнуватиме економіку країни.

На думку експертів, якщо бюджетна криза продовжиться і в 2015 році, не буде вжито заходів щодо скорочення дефіциту держбюджету, у першу чергу, за рахунок закриття каналів неефективного використання державних коштів та корупційних схем, Україна може втратити свій економічний суверенітет.

Однак в умовах глибокого економічного спаду бланкове скорочення видатків держбюджету, особливо пов'язаних із зарплатами, доплатами та пільгами населенню, може спричинити додатковий шок доходів.

Це призведе до ще більшого скорочення внутрішнього споживання і поглибить загрозливу тендецію падіння ВВП. Ключове питання - як нейтралізувати бюджетний шок - дефіцитність бюджету, уникнувши скорочення витрат, важливих для підтримки реальних доходів населення і споживання.

5. Енергетичний шок

Енергетичний шок є ще одним результатом хронічної нереформованості та корумпованості економіки, енергоємність якої є однією з найвищих у світі. Основний ефект цього шоку у тому, що гіпертрофіровано велика частка ВВП - 15-20% - перерозподіляється на користь іноземних виробників та кредиторів.

Цей шок став очевидним і особливо загрозливим у 2014 році, коли до традиційних проблем у сфері газового ціноутворення додалися нові фактори.

По-перше, в рази виросла державна підтримка "Нафтогазу" та загрозливо зріс в результаті цього квазі-фіскальний дефіцит.

По-друге, значно скоротилися обсяги видобування українського вугілля.

По-третє, виникла необхідність імпорту вугілля для забезпечення критичних потреб з виробництва електроенергії.

У 2012-2014 роках негативний вплив збитковості і нереформованості "Нафтогазу" на розмір квазі-фіскального дефіциту України збільшився з 0,5% ВВП у 2012 році до більш ніж 8% ВВП, тобто у 16 разів.

 Фото globalskytech.com

Якщо у 2010-2013 роках суми щорічної докапіталізації - бюджетної підтримки - "Нафтогазу" були у межах 4-8 млрд грн, то у 2014 році стався шок: докапіталізація зросла на 70,5 млрд грн - майже стільки, скільки НАК отримав за чотири роки.

У 2014 році сума докапіталізації НАК за рахунок держбюджету може досягти 104 млрд грн - більше 25% доходів бюджету-2014 - заплановано 372,9 млрд грн.

Якщо Україна імпортуватиме газ на рівні 2013 року - 30 млрд куб м - з урахуванням зменшення власного видобутку на 2 млрд куб м внаслідок анексії АРК, то його вартість при збереженні ціни першого кварталу - 365 дол - становитиме 11 млрд дол. При курсі 1 до 16 це дорівнюватимиме 175 млрд грн або більш ніж 11% ВВП.

Оскільки 80% домогосподарств не мають газових лічильників, а населення платить 1 300 грн за тис куб м при ринковій вартості 6 600 грн, то різниця у тарифах, яку покриває держбюджет, становить 47,7 млрд грн або 3,4% ВВП.

Ще одним каналом енергетичного шоку є затратність, збитковість та нереформованість вугільної промисловості. Дотації з державного бюджету для покриття різниці між собівартістю та відпускними цінами державних шахт зросли з 7,2 млрд грн у 2010 році до 13 млрд грн у 2013 році або 0,85% ВВП.

На утримання шахт кожен працюючий українець щороку віддавав із своїх податків 600 грн. У 2014 році внаслідок шоку "27-4", ці субсидії можуть зменшитися, хоча загальний позитивний ефект буде нейтралізований імпортом вугілля.

Ще одним напрямком дії енергетичного шоку стає гострий дефіцит вугілля для виробництва електроенергії. За даними Міненерговугілля, у 2014 році він становив 30% до загальних потреб. Запаси вугілля тільки у вересні знизилися на 10%, що на 56% нижче, ніж у вересні 2013 року.

Причини виникнення "вугільного" шоку - контроль сепаратистів над значною територією Донбасу та перехід населення з газу на електроенергію, в тому числі  за держпрограмою із заміни котлів, яка фінансується через Ощадбанк.

Характерно, що ціна імпортованого вугілля з урахуванням логістики при курсі вище 14 грн за дол може суттєво перевищити  середню собівартість українського вугілля - 1500-1650 грн за тонну. Саме так експерти оцінюють вартість імпорту товару з ПАР. За оцінками, ціна тонни з НДС та доставкою на ТЕС становила 110-120 дол.

Теоретично поставки енергетичного вугілля можуть бути з Польщі, Колумбії, США, Австралії, Індонезії, В'єтнаму та РФ. З точку зору ціни закупки та вартості логістики російське вугілля є найбільш оптимальним для потреб України.

Якщо імпорт вугілля продовжиться в обсязі 10-15 млн тонн, то при ціні 110 дол за тонну нова енергетична імпортозалежність коштуватиме Україні 1,1 млрд дол або 17 млрд грн. Якщо врахувати витрати на логістику, сумарно вартість імпорту енергетичного вугілля може становити 1,5-2 млрд дол на рік або 0,14% ВВП.

Фото УП

Фінансовий вплив енергетичного шоку можна оцінити на основі таких припущень.

1. Оплата імпорту газу - 175 млрд грн або 11 млрд дол, що становить 11% ВВП.

2. Бюджетна підтримка "Нафтогазу" - 100 млрд грн включно з погашенням заборгованості "Газпрому" - 50 млрд грн або 3,1 млрд дол, що становить 3,3% ВВП, та бюджетними субсидіями - 48 млрд грн або 3,2% ВВП.

3. Бюджетна підтримка вугільної промисловості - 10 млрд грн або 0,7% ВВП.

4. Витрати на імпорт вугілля - 1,5-2 млрд дол або 2% ВВП.

Сумарно вплив енергетичного шоку без втрат від енерговитратності ВВП "важить" 20% ВВП або 320 млрд грн. При розрахункових бюджетних видатках 2014 року - 373 млрд грн - це майже 86% видаткової частини консолідованого бюджету країни.

6. Девальваційний шок

Одним з потужних факторів системного ризику для економіки є девальваційний шок або різке знецінення гривні до долара. Це призвело до галопуючої інфляції, різкого падіння купівельної спроможності гривні, зростання боргового навантаження та поглиблення проблем у кредитних портфелях українських банків.

Девальваційний шок був основним каналом виникнення високої фінансової нестабільності, яка перестала реагувати на регуляторні та інші заходи влади.

Початок девальваційному шоку поклало узгоджене з МВФ рішення НБУ повністю лібералізувати у першому кварталі 2014 року валютний курс, тобто відмовитися від стабілізаційних інтервенцій, та забезпечити українським банкам практично без обмежень доступ до каналу рефінансуванням з метою підтримки ліквідності.

Упродовж 2014 року середньозважений курс гривні на міжбанківському ринку до 26 листопада 2014 року знизився на 83,7%, а на "сірому" ринку перевищив позначку 1 до 16, тобто 100% девальвації. Це свідчить не про гнучкість - плаваючий режим - курсу, а про неконтрольоване кризове падіння вартості національної валюти.

Коефіцієнт ефекту впливу девальвації на цінову динаміку становить майже 30% з короткостроковим лагом. Тобто через один-два місяці після різкого знецінення гривні приріст темпів інфляції сягне 30% від рівня девальвації.

У листопаді 2014 року індекс інфляції у річному вимірі становив 19,8%, а на кінець року прогнозується 23-25% у річному вимірі. Експерти SigmaBleyzer прогнозують, що у 2015 році цей показник може становити 12% у річному вимірі.

Інфляція такого рівня стає активним джерелом підживлення девальваційних очікувань. У країні сформувалася загрозлива девальваційно-інфляційна спіраль.

 Фото ЕП

Прямим наслідком девальваційного шоку є зростання цін не тільки на імпортні товари, а й на вітчизняні. Частка вітчизняних товарів у товарообороті постійно падає, бо українські товари витісняються імпортом.

Останній протягом 2009-2014 років хронічно випереджає експорт, а різниця між рівнями імпорту та експорту часом досягає 8% ВВП. Так, у структурі оптового товарообороту частка українських товарів на початку 2014 року була нижче 55%, тоді як у 2005 році вона становила 70%.

Це означає, що українські споживачі все більше і більше підтримують своїми доходами економіки інших країн, що внутрішніх доходів в країні стає все менше, а значення зовнішніх кредитів та рівень заборгованості стрімко зростають.

Потужним каналом девальваційного шоку можна вважати канал рефінансування Нацбанком комерційних банків з метою підтримки їх поточної ліквідності. За дев'ять місяців 2014 року обсяг рефінансування становив 142,1 млрд грн, грошова база з 294,5 млрд грн у січні зросла у 1,2 разу до 351,4 млрд грн у вересні.

Ще одним каналом девальваційного шоку є надмірне зростання у 2014 році показника чистих вимог до уряду, тобто монетизація Нацбанком боргових зобов'зань уряду. Іншими словами - незабезпечена емісія.

Лише за період січень-жовтнень 2014 року через канал було емітовано майже 137 млрд грн. У 2013 році даний показник становив лише 30 млрд грн. Це не могло не позначитися на зростанні попиту на валюту на внутрішньому ринку.

При цьому коефіцієнт покриття грошової бази міжнародними резервами, який знизився більш ніж удвічі, з 133% у 2011 році до 60,4% у серпні 2014 року, свідчить про суттєві дисбаланси і надмірний гривневий навіс, який тисне на валютний курс.

Наступним каналом девальваційного шоку стало падіння валютної виручки експортерів, особливо у металургії та машинобудуванні.

Додатковим каналом шоку стало зростання ажіотажного попиту на готівкову валюту з боку громадян та малого бізнесу з метою збереження купівельної спроможності доходів, а також заради проведення арбітражних операцій.

За різними оцінками, обсяг відкладеного внутрішнього попиту на іноземну валюту становить 1-2 млрд дол, що також підтримує високі девальваційні очікування.

Вже сформувалися умови, у яких механізм девальваційної спіралі набрав потужної дії. Високі і стійкі девальваційні очікування підсилюють попит на валюту включно із спекулятивним попитом і попитом з хеджування ризиків з боку населення.

Падіння рівня довіри до монетарного регулятора підсилює девальваційні очікування. Усе це супроводжується зростанням тіньового валютного ринку, який стає більш розвиненим в міру посилення адміністративних обмежень.

 Фото УП

Крім прямого зв'язку з рівнем інфляції девальваційний шок вкрай негативно впливає на інші важливі макроекономічні параметри.

По-перше, зростають прямі витрати бюджету на обслуговування зовнішнього боргу. При девальвації національної валюти на рівні 100% на стільки ж зростають і потреби у коштах на виплату процентів за зовнішнім боргом.

Це значно зменшує стабілізаційну роль бюджету як джерела підтримки попиту та капіталовкладень, вкрай необхідних при економічній кризі.

По-друге, суттєво зменшуються у доларовому еквіваленті ВВП країни та показник ВВП на душу населення. Якщо номінальний ВВП у 2014 році досягне 1,4 трлн грн, то при валютному курсі 10 грн ВВП становив би 140 млрд дол, а при курсі 16 грн - лише 87,5 млрд дол, тобто майже удвічі менше.

При курсі 10 грн за дол ВВП на душу населення становив би 3 тис дол - за класифікацією ООН це межа бідності країн, а при курсі 16 грн Україна гарантовано потрапляє у групу найбідніших країн світу за ВВП на душу населення.

За обрахунками Інституту економіки та прогнозування НАНУ, девальвація гривні нижче 13 грн за дол зменшить номінальний ВВП країни на 7 процентних пунктів, капіталовкладень - на 20 процентних пунктів, промислового виробництва - на 16 процентних пунктів, реальної зарплати - на 9 процентних пунктів, експорту - на 8 процентних пунктів. При курсі 16 грн за дол негативний вплив девальвації на всі макроекономічні показники стає ще більш руйнівним.

Висновок експерта Василя Юрчишина про те, що "валютна стабілізація сьогодні - це питання національної безпеки", означає, що його неможливо вирішити лише інструментами грошово-кредитної та монетарної політики і лише силами НБУ.

Це завдання потребує екстраординарних антикризових заходів, направлених на зменшення впливу зовнішніх і внутрішніх шоків.

Далі буде


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!