Как преодолеть два кризиса

Как преодолеть два кризиса

Понедельник, 17 ноября 2014, 15:14 -
Сократив бюджетные расходы и масштабы вредного государственного вмешательства в экономику, Украина может одним выстрелом убить двух зайцев: избежать финансового кризиса и создать основу для экономического роста. (Укр.)

Новий український уряд, який сформують за результатами парламентських виборів, постане перед загрозою двох криз.

Перша - фінансовий обвал, який має високі шанси статися уже незабаром.

Друга - низькі або негативні показники економічного зростання в середньостроковій перспективі.

Дві кризи посилюють екзистенційні загрози, які Україна переживає через окупацію Криму Росією та її спроби дестабілізувати ситуацію у Донбасі.

Не варто й казати, що завершення воєнного конфлікту повинно стати пріоритетом нового уряду. Однак цього буде не досить, аби вирішити зазначені проблеми.

Справді, військове вторгнення є основною причиною нинішніх економічних негараздів, але і зворотній зв'язок існує: слабкість економіки та загальна невизначеність зробили Україну вразливою до інтервенції з боку Росії. Ці пов'язані проблеми є комплексними, а відтак і складними для подолання.

Однак є один радикальний і здійсненний інструмент державної політики, який допоможе швидко розв'язати обидві проблеми. Ідеться про суттєве скорочення бюджетних видатків разом із зменшенням державного впливу на економіку.

Бюджетний дефіцит України став некерованим через шкоду, завдану країні зовнішньою агресією, та наступне погіршення ситуації в економіці. Відповідно до останнього звіту МВФ реальний дефіцит у 2014 році становитиме близько 5,8% від ВВП. Інші експерти схиляються до ще вищого рівня.

Він буде значно більшим, якщо брати до уваги позабюджетні статті. Фінансовий дефіцит НАК "Нафтогаз України" лише 2014 року оцінюється 4,3% від ВВП, а це загалом понад 10% від ВВП.

Настільки великий розмір дефіциту неможливо закрити податковими надходженнями, які й без того скорочуються. Не можна цього зробити і за допомогою неінфляційного фінансування, оскільки премії за ризик та дохідності суверенних облігацій України різко виросли.

Подальші регулярні запозичення за кордоном є нереальними, оскільки поточний рівень відсоткових ставок за короткостроковими запозиченнями досяг 20%, через що Україна потрапила в одну категорію з найбільш ризикованою Венесуелою.

Згідно з поточним базовим сценарієм МВФ, до початку 2015 року відношення держборгу до ВВП, яке на початок 2014 року становило помірні 40%, виросте принаймні до 70%. Проте цей прогноз уже не актуальний.

Враховуючи нинішні екзистенційні загрози України, було б набагато доцільніше припускати, що події розгортатимуться за гіршими сценаріями, побудованими фондом. Згідно з ними, державний борг наблизиться до 100% від ВВП, а, можливо, й перевищить цей рівень у випадку тривалого конфлікту.

Історично у випадках настільки великих бюджетних дефіцитів та темпів зростання боргу зачароване коло деградації завжди показує своє гидке обличчя.

Це вимушене внутрішнє фінансування дефіциту, забезпечене друком грошей Національним банком, інфляція, подальше знецінення національної валюти, нижчі темпи зростання ВВП, нижчі бюджетні надходження, вищі дефіцити.

Хіба це нічого не нагадує? Звичайно, це було б повторення ситуації в Україні у перші роки незалежності. Невже уроки тих часів не було засвоєно? Мабуть, ні, адже нині вже видно перші ознаки того, що країна потрапляє у таке порочне коло.

Гривня знецінилася удвічі, інфляція перевищує початковий 9-відсотковий орієнтир і близька до 20%, різні інституції погіршили прогнози падіння ВВП до 6-8%.

Новий уряд матиме лише один реальний спосіб уникнути фінансової кризи - різко зменшити бюджетні видатки. Будь-яке повернення до популістських аргументів дев'яностих тільки призведе до зачарованого кола. Урізання витрат невідворотно станеться так, як відбулося тоді, у найгірший можливий спосіб.

Доходів бюджету буде замало для оплати порожніх обіцянок політиків. Чи є в Україні бодай хтось, хто досі вірить, що тоді, в дев'яностих, подібна державна політика пом'якшила соціальні негаразди? Очевидно, що вона їх навіть погіршила.

Польща, країни Балтії та інші держави центральної Європи врешті-решт пережили менші соціальні потрясіння, ніж українці, бо вони вжили радикальних заходів із зменшення державних бюджетів та лібералізували економіку.

Гляньмо на кризу економічного зростання. Хоча останній спад є наслідком воєнного конфлікту, але низькі темпи розвитку народного господарства в довготривалій перспективі пояснюються значними затримками з реформами та величезним втручанням держави в економіку.

Саме це призвело до того, що рівень доходів населення в Україні становить лише третину від заробітків жителів Польщі та інших країн регіону, хоча всі вони були на одному щаблі розвитку, коли Україна отримала незалежність.

З теперішньою часткою державних видатків 53% від ВВП Україна виділяється з-поміж подібних країн роллю держави в економіці. Низка багатих країн Західної Європи має подібну глибину державного втручання в економіку, але у них значно вищий рівень розвитку.

Всі фото УП

Співмірні ж з Україною за економічними показниками країни центральної Європи та Балтії мають обсяг державних видатків близький до 35% від ВВП. Крім того, вони показали найвищі темпи економічного зростання в Європі, і попри меншу частку держави у ВВП їх населення отримує кращі соціальні вигоди, ніж українці.

Великі бюджетні витрати призводять до низьких темпів економічного зростання з кількох причин. Субсидії підприємствам забирають стимули підвищувати ефективність, утримують енергозатратність на старих радянських рівнях, роблять Україну хронічно залежною від російських подачок, створюють ґрунт для корупції.

Величезна армія бюрократів, необхідна для забезпечення різноманіття видів державної діяльності, має достатньо стимулів запроваджувати та зберігати складні процедури регулювання, ліцензування, численні перевірки.

Усе це породило в Україні одне з найменш привабливих у світі середовищ для ведення бізнесу, яке супроводжується одним із найбільших у світі рівнів корупції.

Різке урізання бюджету означає суттєве скорочення чисельності чиновників, які живуть з хабарів. Це автоматично призведе до зменшення кількості опонентів конче необхідної дерегуляції.

З іншого боку, це пом'якшить тиск на бізнес і стимулюватиме економічне зростання через нові виробництва, інвестиції та вихід нових підприємців на ринки.

Для уникнення фінансової кризи Україна повинна різко скоротити бюджетні видатки. Це питання не лише фінансового становища, а й виживання країни.

У перші сто днів уряд повинен поставити за мету скоротити протягом року держвитрати принаймні на 10% від ВВП і продовжувати їх зменшувати доти, доки вони не досягнуть рівня сусідніх країн з подібним рівнем розвитку - 35% від ВВП.

Скоротивши бюджетні видатки та масштаби шкідливого державного втручання в економіку, Україна може одним пострілом вбити двох зайців: уникнути фінансової кризи та створити підґрунтя для економічного зростання. Можна довести, що цей постріл допомагає вбити ще кількох зайців.

По-перше, він позбавляє країну можливостей для корупціонерів та шукачів ренти. Таких можливостей стане менше: нема регуляції - нема хабара.

По-друге, швидкі та радикальні дії нового уряду збільшать довіру до нього. Народ вимагає більше дій. Активісти, бізнесмени, іноземні донори, інвестори, - усі в унісон говорять: "Чому так мало зроблено, починаючи з лютого?".

Щоправда, критики та популісти доводитимуть, що радикальні заходи призведуть до соціальних потрясінь. Це, мабуть, навіть більш хибно сьогодні, ніж коли Кравчук, Кучма та Ющенко говорили про це протягом останніх двадцяти років.

В Україні мало хто вірить, що затримка з реформами допомогла пом'якшити соціальні наслідки економічного спаду дев'яностих. Погане управління, особисті інтереси попередніх політичних лідерів та їх популізм лише погіршили ситуацію.

Скорочення бюджетних видатків можна розпочати з таких кроків. У теперішній ситуації нереально й небажано збільшувати будь-які державні витрати, крім витрат на оборону. Натомість уряд повинен сконцентруватися на урізанні великих і непотрібних видатків, що можна зробити швидко.

Передусім ідеться про енергетичні субсидії, які у 2014 році становитимуть 7,5% ВВП відповідно до прогнозів МВФ. Вони абсолютно невиправдані, оскільки настільки високий їх розмір робить Україну слабшою в усіх аспектах. Країна більше залежить від Росії, видобуває менше газу і споживає його надто багато.

Український уряд повинен усунути ці субсидії якомога швидше, нормалізувавши ціну на газ для всіх споживачів та водночас надаючи найбіднішій частині населення повну компенсацію різниці цін у вигляді адресної допомоги в готівці.

Другою категорією витрат, яку треба перевірити, є державні закупівлі. Вони слугували головним джерелом збагачення режиму Януковича після енергетичного сектора. Вони становлять 8% від ВВП, тож принаймні половину з цієї суми можна зекономити, якщо розмір "відкату" при Януковичі, як стверджують, становив 50%.

Додаткові скорочення потрібно здійснити у надвисоких витратах Пенсійного фонду, які становлять 17% від ВВП. Хоча у короткостроковій перспективі ці можливості обмежені половинчастою пенсійною реформою 2010 року, проте досі значну частину видатків фонду становлять високі пенсії колишньої номенклатури.

Ще одна можливість для економії стосується надмірного регулювання та бюрократії. Якщо все мудро зробити, то урізання видатків стосуватиметься лише тих сфер, де з'являються можливості для корупції. Наприклад, значну частину перевіряючих органів треба закрити, а інспекторів звільнити.

Багато елементів державних витрат містять субсидії, які нібито допомагають бідним. Однак вони неефективні, адже їх також надають людям з високими доходами. Такі субсидії мають ефект регресивної податково-бюджетної політики.

Цей перелік заходів не є вичерпним, але вони дозволять за рік скоротити бюджетні видатки принаймні на 10% від ВВП. При цьому постраждають лише корупціонери.

Водночас це дозволить знизити податковий тягар, зокрема так звані соціальні податки, і тим самим стимулювати економічне зростання. До того ж, такі кроки значно підвищать безпеку України. Вся надія на те, що уряд це зробить.

Олег Гаврилишин, колишній заступник директора департаменту пострадянських країн МВФ, радник АПУ

Марія Сидорович, експерт з макроекономіки

Любомир Шавалюк, економічний експерт


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!