Есть ли альтернативы Made in China

Есть ли альтернативы Made in China

Среда, 26 марта 2014, 16:33 -
Производство в Китае достигло максимума, когда его товары были дешевыми для потребителей. Без этого преимущества нет причин создавать там рабочие места. (Укр.)

За даними Національного наукового фонду США Science and Engineering Indicators, Китай майже досяг рівня Штатів у високотехнологічному виробництві.

Отже, і високі технології встигли міцно закріпитися у Піднебесній.

Безліч компаній, у тому числі всесвітньо відомі бренди, зосереджують виробництво саме у цій країні.

Уже нікого не дивує надпис Made in China на найрізноманітніших товарах - від телефонів до одягу, від продуктів до автомобілів.

Хоча засилля китайської продукції часом навіть дратує покупця, доступність товарів змушує робити вибір на їх користь, а дешевизна робочої сили все ще манить світових виробників у цю країну.

Та чи завжди триватиме "китайська епоха"? І куди можуть зміститися центри виробництва, якщо країна втратить свої позиції?

Гудбай, Китай

Фраза "Зроблено у Китаї" стала символом дешевої робочої сили, втрати виробництв у США, збільшення робочих місць в країнах з низьким рівнем оплати праці, швидкого підйому Китаю і його входження до лав найбільших економік світу.

Китай звинувачують у втраті багатьох робочих місць в Америці. За оцінкою Інституту економічної політики Вашингтона, за 2001-2011 роки із США до Китаю перейшло 2,7 млн робочих місць, з яких 2 млн - виробничі.

Водночас на думку МВФ до 2040 року в Китаї бракуватиме 100 млн робочих місць, що було б немислимим під час епохи "Зроблено в Китаї".

Витрати на робочу силу в Китаї зростають більш ніж на 10% на рік. Вартість землі дорожчає, а разом з нею - і вартість оренди офісів. Ціни на електроенергію та воду підвищилися настільки, що жителі деяких регіонів можуть обмежити їх використання. Зростає вартість капіталу, особливо для державних підприємств.

Усі виробничі витрати збільшуються, тоді як жорстка конкуренція та надлишок потужностей робить підвищення цін для клієнтів важким завданням.

Китайський уряд зміщує фокус з економічного зростання на створення робочих місць. Парадокс зростання собівартості, в тому числі зарплати, у тому, що продуктивність та технологічне зростання підривають розширення ринку праці. На цьому тлі деякі компанії починають виводити виробничі потужності з країни.

Наприклад, компанія Foxconn, яка зазвичай наймає велику частину працівників відразу після китайського Нового року, оголосила, що не буде брати на роботу працівників початкового рівня. Мовляв, потреба у нових працівниках зменшилася на тлі створення кращих умов праці та автоматизації виробництва.

Хоча у деяких компаніях час від часу виникає потреба у наймі людей, як у 2013 році під час випуску iPhone 5S і 5C, широке використання роботів, імовірно, призведе до зниження попиту на працівників.

Перехід Китаю від економіки з великою кількістю дешевої робочої сили до економіки з дорогими працівниками може вплинути на країну та світ.

Така трансформація для Китаю означатиме, що його модель зростання, яка залежала від збільшення кількості працівників, не може існувати.

Другій економіці світу доведеться перейти до моделі ефективного використання ресурсів, коли джерелом зростання є приватне споживання, а не інвестиції.

Новий баланс у Китаї спричинить значні позитивні глобальні наслідки, в тому числі збільшення виробництва сировинних експортерів та регіональних економік, які є частиною ланцюжка виробництва Китаю.

Останні події на китайському ринку праці можуть здаватися дещо суперечливими.

Сукупне зростання зарплати становить близько 15% протягом останнього десятиліття, але корпоративні прибутки залишаються високими.

Це пов'язане з тим, що зростання зарплати все одно відстає від продуктивності, в результаті чого прибуток продовжує збільшуватися. Відповідно, Китай не досяг межі, після якої економіка відчуває брак робочої сили.

Разом з тим, від початку фінансової кризи промисловість все частіше переїжджає углиб країни, де є великий резерв робочої сили. У результаті колишні великі зазори між попитом і пропозицією працівників у містах звужуються, а попит на підвищену заробітну плату і поліпшення умов праці зростає.

Демографічні зміни також не додають оптимізму. Вони пророкують неминучий перехід до економіки з браком трудової сили. Демографічні зміни незворотні та неминучі, вони будуть мати ключове значення для майбутнього Китаю і дуже суттєве - для розподілу виробництва у світі.

Хоча відсоток населення Китаю працездатного віку, що шукає роботу, високий порівняно з іншими країнами, ця цифра постійно скорочується. Китай знаходиться на межі великого демографічного зсуву. За кілька років чисельність населення працездатного віку досягне історичного максимуму, а потім почнеться зниження.

Коли це відбудеться, кількість недорогої робочої сили, основного двигуна китайської моделі зростання, зникне, залишивши після себе глибоко змінений економічний та соціальний ландшафти.

Країни з розвиненою економікою від цього виграють. Зростання виплат вплине на доходи корпорацій у Китаї і матиме наслідки для торгівлі та зайнятості.

Іноземні виробники зіткнуться з падінням прибутковості компаній у Китаї, що підвищить рівень зайнятості у рідних країнах. Китайські товари можуть стати менш конкурентоспроможними, підвищуючи частку експорту інших країн.

Хто наступний

Куди ж змістяться центри світового виробництва?

Один з варіантів - В'єтнам, який не входить до списку найпотужніших економік світу. Це невелика країна південно-східної Азії з одного боку оточена Китаєм, з іншого боку - Індією - двома найбільшими світовими ринками, що розвиваються.

Фото foreignpolicy.com

Високий рівень інфляції не призвів до збільшення зарплати в країні, що дає величезну перевагу перед Китаєм. Бренд Nike є лише однією з багатьох компаній, що віддає перевагу В'єтнаму, а не Китаю. В'єтнам уже перевершив Китай як головний постачальник взуття Nike у 2010 році.

Великі виробники електроніки - Samsung і Jabil Circuit - протягом наступних двох років планують потроїти кількість робочої сили на своїх заводах у Хошиміні. Вони зазначали, що зростаючі витрати на виробництво в Китаї - основна причина переорієнтації, незважаючи на відставання В'єтнаму від Китаю у продуктивності.

Навіть фармацевтична компанія Sanofi оголосила про плани інвестувати 75 млн дол у В'єтнам, щоб зміцнити свої лідируючі позиції у південно-східній Азії. В'єтнам і далі отримуватиме вигоду від подорожчання робочої сили в Китаї.

Ще однією країною, яка отримає вигоду від ситуації в Китаї, є Мексика. Хоча середня зарплата в країні вища, ніж у Піднебесній, на думку Boston Consulting Group, якщо враховувати продуктивність, витрати на робочу силу в Китаї більші.

Гарним прикладом може бути автомобільна промисловість, яка процвітає у Мексиці, працюючи в основному на експорт у США. Зокрема, компанія Nissan, яка міцно стоїть на ногах у Мексиці, виробляє більше 680 тис авто на рік.

Хоча автомобільний ринок Китаю перспективний, Мексика починає дихати в спину, відтягуючи робочу силу для зростаючого ринку завдяки продажам в Америці.

Цікаво, що і США починають відбирати робочі місця в Китаю, місця, які колись туди експортували. Зарплата у США досі набагато вища за китайську, проте, як і в Мексиці, продуктивність зменшує розрив між цими країнами. Американські робітники часто краще підготовлені і використовують складніші інструменти.

Беручи до уваги продуктивність, китайська зарплата до 2015 року сягне 69% середньої зарплати у США, хоча у 2001 році цей показник не перевищував 36%. Вартість аутсорсингу у промисловості змінюється не на користь Китаю.

Консалтингова компанія AlixPartners прогнозує, що витрати на аутсорсинг промисловості для американських компаній може наздогнати вартість виробництва у США до 2015 року. Середній клас Китаю зростає, і скоро настане час, коли "Зроблено в Китаї" буде дорожчим, ніж "Зроблено у США".

Фото ipress.ua

Китайський попит буде стимулювати місцеве виробництво, але слава країни як короля аутсорсингу, ймовірно, підходить до завершення. Тимчасом відлига в економіці США буде живити зростаючий споживчий попит в усій Америці, а більш високі продажі стимулюватимуть місцеве зростання числа робочих місць.

Виробництво в Китаї досягло максимуму, коли китайські товари були дешеві для споживачів. Без цієї переваги немає ніяких причин, щоб не створювати робочі місця у своїх країнах, де компаніями легше керувати, де є більш сильна правова база та більший акцент на права інтелектуальної власності.

В Україні треба враховувати існуюче зростання споживчих потреб і вимог до оплати праці з боку населення. Працівники все частіше порівнюють свій добробут з рівнем життя у розвинених країнах.

На жаль, всупереч розмовам про необхідність переходу на інноваційну модель розвитку, держава і роботодавці хапаються за модель дешевої робочої сили. Це консервує застарілу матеріально-технічну базу та архаїчну структуру економіки.

В Україні один з найнижчих рівнів продуктивності та енергоефективності у Європі. Хоча вартість робочої сили тут одна з найнижчих у Старому світі, не слід очікувати, що країна перетвориться на світовий виробничий пул завдяки Китаю.

Попри низький рівень оплати праці він вищий, ніж у багатьох країнах Азії та Африки. Відтак, країна може розраховувати хіба що на прихід промислових гігантів Європи, але лише після проведення низки реформ.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!