Украинская правда
Экономическая правда

Цена евроинтеграции

Богдан Данилишин, для ЭП — Пятница, 10 января 2014, 13:15
Версия для печати Комментарии 64
Фото AFP

Бути чи не бути євроінтеграції?

Це питання сьогодні хвилює багатьох вітчизняних та європейських вершителів політики. Беззаперечним фактом для всіх є теза, що угода має бути підписана.

Текст угоди зараз ніхто змінювати не буде, бо вона парафована ще 20 липня 2012 року.

Для європейської сторони зміна хоч одного положення в парафованій угоді - це повернення переговорного процесу, узгодження всіх позицій з усіма сторонами переговорного процесу та членами ЄС.

Тоді в кращому разі її можна буде підписати у 2015 році. Єдиний можливий варіант - підписання парафованої угоди про асоціацію та ЗВТ з Європейським союзом.

Посадові особи ЄС чітко заявили, що підписані договори з окремих секторальних питань з Російською федерацією не суперечать угоді про асоціацію.

Вище керівництво України вже зараз повинно запропонувати керівництву Європейського союзу підписати текст парафованої угоди та продовжити діалог щодо імплементації положень угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

ЄС після вільнюського саміту жодного разу не заявляв, що двері для України закриті. Діалог триває на всіх рівнях.

Україні і ЄС слід розробити дорожню карту погодження спірних питань і терміни їх реалізації, провести зустрічі високого рівня керівників сторін з ключових питань угоди та публічно заявити, що діалог Україна - ЄС продовжується.

У цьому зв'язку найбільш дискусійним питанням буде оцінка потенційних вигод і можливих збитків від підписання договору про асоціацію між Україною та ЄС.

Хоча виграють всі. Україна, яка стане частиною нового геополітичного європейського простору, дістане відкритий доступ на потужний ринок європейських країн та новий імпульс для модернізації господарства.

Виграє і Європа, яка закріпить нову геополітичну реальність. Це, безумовно, значно посилить її позиції у протистоянні з Росією. Виграє і Росія - вона відкриє для себе через Україну шлях у Європу в прямому і переносному розуміннях.

Можливо, вже через два-три роки після підписання угоди на всьому просторі від Атлантики до Уралу виникне зовсім інший геостратегічний потенціал.

Чого хоче Україна

Головною причиною відмови від підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною було озвучено потенційні втрати української економіки внаслідок тиску з боку Росії. Потенційні втрати, які початково були озвучені найвищими українськими посадовцями, могли становити 165-500 млрд євро.

Ця цифра надзвичайно велика, впродовж наступних десяти років вона становитиме 10% ВВП країни. Крім того, цифри не мають жодного обґрунтування. Натомість відповідно до оцінок російських експертів подібні втрати можуть становити 37 млрд євро, але ця цифра теж може бути завищеною.

Згодом, після обговорень між представниками ЄС та української влади, українські посадовці здійснили переоцінку потенційних втрат української економіки.

Віктор Янукович у Вільнюсі. Фото president.gov.ua

Останній розмір компенсації, яку Київ очікує від ЄС, становить 20 млрд євро. Однак за оцінками вітчизняних експертів реальні втрати української економіки у результаті політичного тиску з боку Росії вже становили 4,5 млрд євро.

Цікаво, що найвищі посадовці озвучують потенційні втрати у разі підписання угоди, але мовчать про можливі збитки, якщо угоду не буде підписано. Лише порівняння розмірів ринків ЄС та Росії дає розуміння потенційних втрат.

Ринок ЄС є найбільшим "єдиним ринком" у світі. Європейський союз складається з 28 країн. У його межах живе більше 500 млн осіб з ВВП на душу населення 31 948 доларів. ЄС посідає 17 місце за рейтингом ВВП на душу населення у світі.

У той же час населення Росії становить 143 млн осіб з ВВП на душу населення 18 083 дол. РФ у тому ж рейтингу посідає 57 місце.

Більшість авторитетних аналітиків стверджують, що асоціація з ЄС сприятиме швидкому росту ВВП України - на 11-12% у довгостроковій перспективі.

Такі прогнози можуть буди підтримані успішними прикладами країн колишнього радянського блоку. Країни ЄС-10 підписали угоди про асоціацію на початку 1990-х років, але їх вступ у ЄС став можливим лише після 1997 року.

Тим не менш, за шість років ВВП на душу населення у країнах ЄС-10 зріс на 37%, інвестування на душу населення - на 40%, експорт на душу населення - на 44%. Підґрунтям позитивних прогнозів є структурні зміни, передбачені угодою.

Документ передбачає посилення стабільності, незалежності та ефективності інституцій, що посилює демократію та дієвість законів.

Кількісну оцінку очікуваним результатам від посилення стабільності та ефективності інституцій надати складно, однак відповідно до останніх наукових досліджень якість інституцій позитивно впливає на рівень інвестування.

Крім того, дані показують, що підвищення якості інституцій простіше досягти за умови низької економічної ефективності, ніж за умови стійкого зростання. Реалії України свідчать, що за даного макроекономічного становища країни покращення якості інституцій є не лише бажаним, але й більш досяжним.

Ще одним позитивним ефектом у результаті покращення якості інституцій є підвищення рейтингу країни. Це сприятиме зниженню ставок кредитування.

Позитивним ефектом співпраці також може стати зменшення рівня корупції - одним з пунктів угоди є співпраця ЄС та України у цій сфері.

Фото reuters.com

Хоча науково важко оцінити вплив корупції на економічне зростання, вона негативно впливає на інвестування, конкуренцію, підприємництво, ефективність державних органів, включаючи управління суспільними доходами. Крім того, корупція впливає на якість оточуючого середовища, здоров'я і безпеки.

За 22 роки незалежності Україна не змогла позбутися високого рівня корупції, а тому у її подоланні вона потребує допомоги міжнародних організацій. За угодою подібна допомога може бути надана Радою групи країн Європи проти корупції.

Така співпраця також гарантувала б, що поставлені цілі подолання корупції є не лише гучними передвиборними гаслами, а реальним зобов'язанням держави, закріпленим міжнародними угодами.

Серед негативних наслідків відмови від підписання угоди з ЄС - обвал українських цінних паперів та падіння індексу інвестиційної привабливості у четвертому кварталі 2013 року до рекордно низького рівня за останні п'ять років - 1,81 з максимальних 5 балів, хоча в останні два роки тримався на рівні вище двох.

Таке зниження індексу інвестиційної привабливості означає негативні настрої бізнесу щодо економічного бізнес-середовища та перспектив розвитку країни. Підвищення індексу у третьому кварталі було зумовлене очікуванням підписання угоди як інструменту забезпечення прозорих і чітких правил ведення бізнесу.

Однак ситуативна зміна політичного курсу держави не лише не виправдала очікування, але й слугувала ще одним сигналом невизначеності як результат непослідовності та непередбачуваності макроекономічної політики держави.

Більше 50% експертів, які взяли участь у дослідженні Європейської бізнес-асоціації, вважають, що відмова від підписання угоди з ЄС призведе до політичної нестабільності, зростання дефіциту держбюджету і зниження вартості гривні.

Очікування експертів на наступні три місяці теж не втішають. За прогнозами індекс залишиться на рівні 2, адже відмова від підписання означає, що будь-яких позитивних змін в інвестиційному кліматі не варто очікувати.

Серед найбільших проблем, які пригнічують інвестиційний клімат, - посилення тиску владних структур на бізнес, фаворитизм і корупція, недосконалість судової та правової систем, зокрема законів щодо права власності на землю і повернення ПДВ, подолання бар'єрів у зовнішній торгівлі та проходженні митних процедур.

Саме угода про асоціацію передбачає покращення правової бази, встановлення чітких правил для зниження дискримінації та зняття тарифних бар'єрів.

Є два основні способи тиску Росії на Україну. Перший - блокування імпорту українських товарів. Другий - маніпулювання цінами на енергоносії.

Вільнюс. Віктор Янукович на тлі Сергія Арбузова. Фото reuters.com

Блокування імпорту українських товарів матиме негативний вплив на економіку України, але однозначно менший, ніж наявні оцінки.

Україна є членом СОТ. У випадку застосування Росією необґрунтованих антидемпінгових заходів, що суперечать вимогам цієї організації, такі дії можуть бути оскаржені Україною в рамках механізму вирішення спорів СОТ.

У разі неправомірних заходів щодо України Росія як член СОТ змушена буде відмовитися від важелів економічного тиску. Крім того, ЄС є найголовнішим торговельним партнером Росії та найголовнішим інвестором - до 80% прямих іноземних інвестицій в Росію надходять з країн Євросоюзу.

Реалізація ініціативи Росія - ЄС "Партнерство для модернізації" є не менш важливим для Росії, ніж для України договір про ЗВТ та асоціацію. Модернізація - це ключ в майбутнє. Україна і Росія - конкуренти з випуску багатьох видів товарів, і питання модернізації країн є питанням майбутньої конкурентоздатності.

Тобто відносини з Європейським союзом є стратегічними для Росії. Цей факт може бути вдало використаний Україною. Замість того, щоб вимагати від ЄС грошового відшкодування, Київ повинен домагатися прийняти зобов'язання Євросоюзом застосування санкцій у випадку неправомірних заходів з боку Росії.

Такий крок буде більш дієвим і матиме довгостроковий ефект. Він слугуватиме правдоподібною загрозою для Росії. Висуваючи такі вимоги, політики можуть показати, що ЄС - це не лише джерело фінансування, а й система цінностей.

Іншим шляхом зменшення негативного ефекту від економічного тиску Росії може стати збільшення квот на імпорт українських товарів до країн Євросоюзу. Так, після запровадження Росією ембарго на вино Молдови, основного експортного товару країни, уряд цієї держави домігся збільшення експорту до ЄС.

Грузія у результаті економічного тиску з боку Росії також розширила ринки збуту, починаючи з України та країн Балтики і закінчуючи Японією.

Диверсифікація торговельних партнерів мусить бути стратегічної метою України. Відповідно до останніх наукових досліджень така диверсифікація сприяє підвищенню економічної стабільності, особливо під час економічної кризи.

Хоча російський ринок відіграє важливу роль в експорті країни, домінуючим українським партнером у зовнішній торгівлі з 2010 року є країни Євросоюзу.

Розміщений нижче графік відображає тенденції падіння українського експорту у 2013 році порівняно з 2012 роком. Хоча до квітня 2013 року відмічалося зростання експорту, починаючи з травня експорт українських товарів за відповідний період зменшився відносно експорту у попередньому році.

Тенденції українського експорту

Особливість українського експорту за 2013 рік - зростання експорту українських товарів до країн ЄС упродовж січня-квітня. У той же час протягом січня-вересня 2013 року зростання експорту до Росії не перетинало позитивної позначки.

Ці дані свідчать, що частка російського ринку зменшувалася ще навіть до початку активного застосування заходів з блокування імпорту українських товарів. Це означає, що виробники експортних товарів почали змінювати свою економічну поведінку відповідно до нових економічних умов.

Розмови про підписання угоди велися давно, тому це не стало новиною для бізнесу. В очікуванні полегшення доступу до європейських ринків він як раціональний суб'єкт повинен був готувати свою продуктивну базу до нових вимог.

З одного боку, Росія блокує експорт м'ясних продуктів, а з іншого - відбулося зростання експорту м'яса до країн ЄС. Це лише окремий приклад, але сама угода передбачає полегшення доступу до інших європейських ринків.

Навіть відновлення повноцінного українсько-російського співробітництва та зняття торговельних бар'єрів не зможуть в найближчий час повернути ті обсяги торговельного обороту, який існував у 2011-2012 роках.

Зокрема відповідно до угоди ЄС зменшить митні збори на 98,1% від ціни продажів. Крім того, угода вимагає повної лібералізації і скасування усіх тарифів на промислові товари із збереженням лише окремих з них на перехідний період.

Зростання експорту продуктів сільського господарства до Європи може бути пояснене тим, що угода надає Україні квоти на безмитний експорт зерна, свинини, яловичини, м'яса птиці, а також закріплює прогресивне зменшення митних зборів на перелік інших товарів упродовж наступних десяти років.

Угода захищає найбільш вразливі сектори економіки України, надаючи виробникам більше часу для адаптації до більш конкурентного середовища.

Фото mac_ivan

За оцінками угоди про ЗВТ, зменшення тарифів на імпорт до ЄС дозволить українським виробникам-експортерам економити 1 487 млн євро щорічно. У той же час угода передбачає зниження тарифів на імпорт з країн ЄС на 891 млн євро.

При цьому найбільші переваги отримає аграрний сектор: зменшення зборів на продукцію та перероблену продукцію прогнозується на рівні 1 330 млн євро та 653 млн євро відповідно. Отже, від підписання угоди Україна отримає збільшення прибутку підприємств майже на 5 900 млн євро.

Остання цифра не враховує потенційне збільшення частки європейського ринку, що збільшить експорт і слугуватиме подальшим базисом для зовнішньої торгівлі.

Позитивними також є прогнози щодо стабілізації економічного стану країн Європейського союзу. Ці тенденції означають, що попит на споживчі товари у цих країнах зростатиме, а відповідно - і попит на українські товари.

Вищі українські посадовці також перебільшують вплив економічного тиску на погіршення торговельного балансу України. Наступний графік зображає темпи зростання імпорту України за останні десять років.

У 2009 році відбулося стрімке падіння імпорту. У 2010 році імпорт зріс, але темпи його підвищення впали 2011 року. У той час як темпи зростання імпорту з РФ лишаються негативними, з 2012 року темпи його зростання з ЄС позитивні.

Крім того, імпорт з ЄС має більшу частку у структурі імпорту країни. Якщо ця тенденція збережеться, то торгівля з ЄС відіграватиме ще суттєвішу роль.

Офіційний торговельний дефіцит між Україною та Росією становить 15 млрд дол, але ця цифра виглядає завищеною. За дев'ять місяців 2013 року торговельний дефіцит з РФ та Європою становить 5,1 млрд дол і 8,3 млрд дол відповідно.

Зростання імпорту

Одним з важелів тиску на Україну може стати незбалансована цінова політика Росії на енергоносії. Зокрема, 1 грудня 2013 року Микола Азаров оголосив, що ведуться переговори про зниження ціни на газ. За його словами, ціна 430 дол за тис кубометрів завищена, а економічно виправданою є ціна 300 дол.

Однак фінансовий ринок не підтримує думку українського прем'єра. Уже 3 грудня акції "Газпрому" на американських фондових біржах впали на 3% після падіння на 1% на Московському фондовому ринку. Таким чином, акції "Газпрому" досягли найнижчого рівня за період з 5 вересня.

Такі ринкові сигнали означають, що ціна не відображає реальну вартість товару. Отже, Україна не може розраховувати на таку ціну у довготривалій перспективі. Тобто озвучена ціна на газ може бути лише тактичним ходом Києва або тактичним ходом Кремля, розрахованим на демонстрацію можливостей Москви.

У будь-якому разі ціни 300 дол чи 286,5 дол не економічно обґрунтовані, а політичні, і втрати "Газпрому" будуть компенсовані всіма можливими способами.

Звичайно, кожна країна-імпортер енергоносіїв зазнає збитків у разі зростання цін на енергоносії у короткостроковій перспективі. З іншого боку, подорожчання енергоносіїв спонукає бізнес запроваджувати енергозберігаючі технології.

Іншим ефектом тиску високих цін на енергоносії є те, що найменш ефективні суб'єкти економічної діяльності залишають ринок. У результаті підвищується ефективність виробництва у довгостроковій перспективі.

Тобто непрямим ефектом зростання цін на енергоносії може стати запровадження модернізації, яка так необхідна країні. Крім того, угода про асоціацію передбачає надання Україні допомоги щодо модернізації виробництва.

Ще одним важелем тиску може бути надання кредитів. Так, у вересні 2013 року Україна отримала 750 млн дол кредиту від Ощадбанку Росії на умовах виплати 6,5% річних. Однак 12 грудня стало відомо, що ставка підвищилася до 9,5%.

Причинами такого стрімкого зростання ставки можуть бути як економічні, так і політичні. Відмова від підписання угоди про асоціацію підвищила невизначеність серед інвесторів, адже до 21 листопада влада стверджувала, що євроінтеграція є головною зовнішньополітичною метою України.

Різка зміна зовнішньоекономічної політики і збільшення невизначеності призвели до того, що ставки на дефолтні свопи досягли рекордно високого рівня.

Фото Володимира Вірстюка

Варто згадати, що допомога Білорусі - надані Росією 10 млрд дол замість кредиту МВФ, передбачала такі ж непривабливі вимоги, як і вимоги фонду: скорочення соціальних виплат, лібералізація обмінного курсу, приватизація і реформи.

Скоріше за все, Україну можуть очікувати такі ж вимоги. Це означає, що вартість кредиту чи від Росії, чи від МВФ визначатиметься низкою реформ, однак отримання кредиту від фонду буде потужнішим сигналом для ринку.

Отримання ж позики від Росії вирішує ймовірну фінансову проблему у короткостроковій перспективі, але ставить країну у ще більшу економічну залежність від цілей та бажань Кремля.

Натомість підписання угоди про асоціацію полегшить Києву доступ до ринків капіталу. По-перше, сама угода передбачає надання Україні позик. По-друге, Європарламент обіцяє допомогти в отриманні кредитів від МВФ і Світового банку.

Крім того, підписання угоди зменшить невизначеність і збільшить довіру серед інвесторів, тому очікується падіння ставок на дефолтні державні свопи.

Підписання угоди могло стати також сигналом для надання Україні фінансової підтримки Європейського стабілізаційного фонду - ESM.

Компенсаційні механізми

Усі можливі втрати України - від збитків у торгівлі з Росією, переходу на нові технічні регламенти та екологічні стандарти, виконання енергетичних директив, збільшення резервів НБУ для стабілізації курсу гривні - внутрішні завдання Києва, покликані підвищити конкурентоздатність своєї продукції.

За методикою МВФ резерви не повинні бути менші за 41,24 млрд дол, тоді як 1 грудня 2013 року вони становили лише 18,8 млрд дол. Ці гроші не повинен виділяти ЄС. Мусять бути визначені внутрішні можливості, в тому числі через зміну макроекономічної політики та відновлення повноцінної співпраці з МВФ.

Витрати на модернізацію виробничих потужностей повинні покривати їх власники, які брали на себе ці зобов'язання у приватизаційних договорах. Якщо вони не виконуються, слід проводити суцільну реприватизацію.

Доцільно відновити переговори з МВФ і частково виконати його поради. Кошти фонду доцільно використати для підтримки платіжного балансу. МВФ чекає від української влади підвищення гнучкості обмінного курсу в поєднанні з політикою зміцнення фінансового сектора і скорочення втрат в енергетичному секторі.

Автор не раз вказував на доцільність підвищення гнучкості обмінного курсу в поєднанні з політикою зміцнення фінансового сектора, бюджетну консолідацію та скорочення величезних втрат в енергетичному секторі.

Фото energoatom.kiev.ua

Введення більш гнучкого обмінного курсу чи прив'язка до так званого кошика валют допомогло б згладити зовнішні шоки, що виникають через нестабільність експортних цін і зовнішнього попиту на українську продукцію, підвищити резерви країни і зберегти конкурентоспроможність внутрішніх виробників.

Секторальний аналіз показує, що договір про асоціацію та ЗВТ надає значні переваги для окремих сфер економіки України, однак і містить загрози, які слід було локалізувати на етапі переговорів.

По-перше, у результаті безмитного доступу для українських сільськогосподарських товарів у рамках тарифних квот зростуть обсяги традиційного експорту сільськогосподарських товарів у ЄС.

Євросоюз відмовляється від використання експортних субсидій на аграрні товари при експорті в Україну і закріплює за Києвом право використовувати захисні заходи і додаткові умови торгівлі, наприклад, застосування системи вхідних цін. Це підсилить конкурентні позиції вітчизняних виробників м'яса.

По-друге, встановлюється семи-десятирічний перехідний період і компенсаційний пакет щодо використання географічних назв.

Запровадження в Україні єдиного уніфікованого режиму попереднього контролю державної допомоги, що діє на спільному ринку країн-членів ЄС, дасть можливість уникнути застосування до вітчизняних товарів на внутрішньому ринку ЄС захисних заходів, передбачених угодою СОТ про субсидії та компенсаційні заходи.

По-третє, усувається загроза функціонуванню ринків енергетичних ресурсів України. Угода не передбачає прийняття додаткових зобов'язань.

Визначені в тексті угоди напрями співробітництва України та ЄС в енергетичному секторі виступають підґрунтям майбутніх програм фінансування національних проектів міжнародними кредитними організаціями.

Зокрема, таким проектом може бути створення в Україні центральноєвропейського газового хабу на базі підземних сховищ газу. Цей проект вписується у сучасну політику ЄС щодо створення нової Цільової моделі газового ринку ЄС.

По-четверте, угода зменшує можливість застосування торговельних обмежень ЄС щодо хімічної та металургійної продукції з України та створює кращі перспективи для інтеграційних процесів на рівні металургійних компаній.

Українські хімічні концерни зацікавлені у створенні ЗВТ з ЄС. Вони розраховують на зростання експорту і на імпорт з ЄС передових технологій. Це дозволить прискорити модернізацію підприємств і поліпшити якість та безпечність продукції.

Фото interpipe.biz

По-п'яте, формуються деякі переваги у сфері держзакупівель: підвищення рівня конкуренції, перерозподіл державних ресурсів на користь більш ефективних компаній, скорочення числа випадків використання незаконних судових рішень для спотворення конкуренції і порушення принципу рівного доступу до торгів.

Звичайно, для України відкривається конкурентний високорозвинений ринок європейських країн, до якого суто еволюційним шляхом без договору про асоціацію Україні потрібно йти більше 20 років і самій забезпечити темпи зростання вітчизняного ВВП мінімум на 5-6% на рік.

Тому ризики відкритості національної економіки теж будуть. Їх можна ще обговорювати в процесі формування дорожньої карти реалізації угоди з ЄС.

По-перше, окремі галузі сільського господарства України не здатні конкурувати з аналогічними секторами ЄС, наприклад, молочна галузь, виробництво фруктів та овочів. Потрібна програма підтримки в межах програм СОТ.

Скасування ввізних мит в межах тарифних квот не означає автоматичного доступу до європейського ринку для тваринницької продукції, виробленої в Україні. Процеси гармонізації законодавства у сфері технічного регулювання потребують не тільки тривалого часу, але й значних матеріальних ресурсів.

По-друге, при зміні правил функціонування ринку електроенергії України можна очікувати зростання загального рівня цін на струм на внутрішньому ринку для всіх типів споживачів, скорочення цінових диспропорцій, випереджального зростання цін для населення, пов'язаного з мінімізацією перехресного субсидування.

По-третє, екологічні зобов'язання. Щороку Україна одержує близько 500 млн дол на різні екологічні проекти. Де ці кошти?

Тлумачення, що виконання Україною екологічних умов угоди потребуватиме значних інвестицій з боку держави та виробників, показує безвідповідальність власників підприємств і влади. Що вони робили до цього часу?

По-четверте. Хоча Україна входить в десятку світових виробників металургійної продукції, за якістю вона поступається виробникам з інших країн. Більше того, металурги постійно вимагають від держави якихось дотацій, не здійснюючи при цьому модернізації. Хороших прикладів тут одиниці.

Твердження, що основним негативним фактором для українських металургів буде різке зростання собівартості продукції через більші витрати на сировину та природоохоронні заходи, є нонсенсом.

Держава сама повинна накласти на власників металургійних підприємств такі вимоги, щоб усі природоохоронні заходи були здійснені за рахунок коштів, переведених в офшорні зони, а не просити на це гроші в Європи.

Фото interpipe.biz

Може утруднитися машинобудівний експорт з України. Постане питання про перспективи українського суднобудування, оскільки Росія залишається найбільш реальним замовником для вітчизняних підприємств. Отже, слід шукати нових замовників у Китаї, країнах південно-східної Азії та північної Африки.

Звичайно, ніхто не сподівається, що Росія буде тільки спостерігати. Однак і європейська спільнота не повинна робити вигляд, що нічого не відбувається.

Богдан Данилишин, академік НАН України, міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко

powered by lun.ua

Комментарии — 64

Артем Крилов _ 17.01.2014 09:18
IP: 78.111.186.---
Народ вы не слышали главную новость? Власти слили в сеть всю базу о всех нас, закрывайте доступ к своим данным пока это возможно (находите себя и нажимаете закрыть доступ)!Вот ссылка на сайт
arhivar.blogspot.com
Viktoria Zubova _ 17.01.2014 07:15
IP: 46.39.229.---
Будда:
А по существу?
Кто не работает ( на экспорт), тот не ест ( импорт).
Viktoria Zubova _ 17.01.2014 07:13
IP: 46.39.229.---
Написать коммеБудда:
нтарий...
Будда _ 16.01.2014 22:59
IP: 93.77.255.---
Будда:
Я наконец обратил внимание на ваш IP.
Оказывается, вы из Москвы.
Стало понятно, почему вы таким образом развлекаетесь. Свои проблемы уже все порешали, теперь решили заняться чужими. Также стало понятно, зачем вы продвигаете ложные идеи.
Занялись бы чем-нибудь более благородным.
Будда _ 16.01.2014 22:49
IP: 93.77.255.---
Viktoria Zubova:
Я


Также в разделе

Авторизация





Если вы новый читатель, пожалуйста, зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
Вы можете войти под своим аккаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter   Вконтакте