Платный сыр информационной мышеловки

Платный сыр информационной мышеловки

Среда, 1 января 2014, 16:40 -
Согласно принятому порядку раскрытия информации, значительный ее массив будет раскрываться лишь в электронной базе данных и не будет фиксироваться на бумаге. Значит, на украинском фондовом рынке период рейдерства в корпоративном секторе может смениться эрой обмана владельцев ценных бумаг и инвесторов. (Укр.)

Довгі роки держава боролася за те, щоб підприємства публікували свою звітність.

Наприклад, акціонерні товариства зобов'язані оприлюднювати річні звіти та публічно заявляти про свої дії - наприклад, в разі проведення зборів акціонерів чи випуску цінних паперів.

Коли не було інтернету, за друг окремих оголошень компанії платили цілому колу видань.

Однак потім держава почала вимагати дедалі більше публічності, причому в інтернеті. Для цього були створені численні державні реєстри.

Оскільки це були державі реєстри, їх зробили безплатними - це був широкий жест на користь молодого фондового ринку.

Проте зараз держава намагається заробити на цих реєстрах.

Ось чому виникло питання, чи мають компанії платити за публікацію обов'язкових даних в таких реєстрах.

Зокрема, днями на Фейсбуці виникла дискусія фондовиків про легітимність стягнення плати з емітентів цінних паперів за розкриття інформації на фондовому ринку.

Напередодні директор Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України - АРІФРУ - Юрій Бойко повідомив, що абонентська плата за користування інформаційно-технічною підтримкою для емітентів становитиме 450 грн на рік.

Раніше це не коштувало ані копійки.

За його словами, з 1 січня 2014 року суб'єктам розкриття інформації необхідно буде укласти договір з агентством та оплатити річне обслуговування для отримання коду доступу до Особистого кабінету.

Хоча АРІФРУ є уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР, проект оновленого "Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів", опублікований на сайті НКЦПФР 8 листопада, не містить жодної згадки про ці 450 грн.

Чиновники вирішили заробити, чи в такому кроці є об'єктивна потреба?

Чи був хлопчик

Проект згаданого документа скасовує попереднє рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року №1591 "Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів".

Проте він не успадкував норму про те, що розміщення емітентами інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР є безкоштовним.

Для порівняння: пункт третій положення регулятора від 2006 року передбачав розміщення інформації на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних комісії або на її інформаційному ресурсі.

Отже, комісія дала карт-бланш для платної послуги. Дивно одне: керівництво регулятора, яке завжди радилося і обговорювало найважливіші рішення з учасниками ринку, цього разу до їх думки чомусь не прислухалося.

Фондова публіка скаржиться, що новація порушила основний принцип розкриття інформації на фондовому ринку - безоплатність. Директор АРІФРУ запевняє, що принципи розкриття інформації не змінилися: вона розкриватиметься безплатно. За його словами, безкоштовний доступ зберігається для всіх користувачів.

Проте нинішня "модернізація" системи розкриття інформації може призвести до зникнення безплатності "взагалі", а не тільки для емітентів, які розміщують інформацію: норма про безплатність з оновленого положення комісії зникла.

Тепер ніщо не перешкодить ввести плату і для користувачів цієї інформації - інвесторів, власників цінних паперів, журналістів. При цьому така плата буде абсолютно необґрунтованою, оскільки не містить "трудового внеску".

Мова йде про доступ до вже обробленої та розміщеної за кошти емітента інформації. Таким чином, можливе подальше погіршення умов доступу до інформації для дрібних власників цінних паперів.

Фото guycodeblog.mtv.com

Останні можуть не отримати оперативну інформацію, яка впливатиме на їх рішення та, можливо, обмежить їх здатність користуватися законними правами. Йдеться про події, які повинні оприлюднюватися, наприклад, вимоги обов'язкового викупу акцій у міноритаріїв при придбанні контрольних пакетів акцій.

Заради справедливості слід сказати, що безплатне обслуговування емітентів при розміщенні та обслуговуванні їх інформації у загальнодоступній інформаційній базі свого часу було абсолютним популізмом.

Досі емітенти в обов'язковому порядку платно розміщували свою регулярну інформацію на сайтах інформаційних агентств, з якими укладали відповідні угоди.

Витрати на обробку та утримання баз даних були очевидні та не викликали нарікань щодо платності таких послуг. Проте внесення змін до законодавства, пов'язане з централізацією цієї функції в комісії, не супроводжувалося виділенням на це бюджетного фінансування, що обумовило занепад АРІФРУ у наступні роки.

Скільки коштуватиме доступ

Інформаційна підтримка суб'єктів має витратну частину, але її фінансування з держбюджету не передбачається, пояснив Бойко. Відтак, додав він, гроші учасників ринку підуть насамперед на покриття витрат системи.

ЕП надіслала запити до АРІФРУ та НКЦПФР, проте відповідь надійшла з АРІФРУ.

У прес-службі НКЦПФР зазначили: "Як можна відокремлювати комісію від АРІФРУ і навпаки? Вважайте, що це думка НКЦПФР. Ми повністю підтримуємо колег. Питання у їх компетенції, тому й подаються від імені Юрія Бойка. Все написане можна назвати і нашою позицією".

"Це вимушений крок агентства. АРІФРУ не має стабільних джерел фінансування. Нам доводилося віддавати власні гроші для підтримки стабільної роботи ресурсів, на голому ентузіазмі створювати сервіси, підтримувати емітентів", - сказав ЕП екс-керівник АРІФРУ, нині керуючий партнер компанії "Емкон" Євген Петрик.

"Я теж порушував питання про введення оплати суб'єктами розкриття інформації, але в ті часи ця ідея не знайшла політичної підтримки в НКЦПФР", - додав він. Очевидно, цього разу політична воля знайшлася.

"Це питання заполітизоване і непрозоре. Після дискусії у ФБ почали говорити про скликання прес-конференції з цього приводу. Однак дану тему чомусь не винесли на обговорення громадської ради НКЦПФР, а нас лише поставили перед фактом", - обурювався експерт, який побажав залишитися неназваним.

"Місія АРІФРУ - розвиток ринку та покращення інвестиційного клімату, в тому числі за рахунок підвищення інформаційної прозорості потенційних об'єктів інвестування. Введення ж платного сервісу обмежить доступ до інформації, яка апріорі мусить бути публічною та загальнодоступною.

Фото wallpaperup.com

Своєю чергою, це погіршить і без того складну ситуацію на українському фондовому ринку", - підкреслив директор з розвитку національного рейтингового агентства "Рюрик" Леонід Долинський.

Ціна питання

"Розуміючи важливість обрахунку вартості послуги, ми обрали особливо ретельний підхід до калькуляції, врахували у розрахунках цілісність покриття витрат на систему", - підкреслив Бойко. Втім, при цьому уповноважена НКЦПФР особа не надає економічного обґрунтування анонсованої ціни.

"Якщо дивитися на агентство тільки як на уповноваженого з розкриття інформації, то цю суму можна зменшувати удвічі. Однак ми не знаємо, з чого складається бюджет агентства на 2014 рік. Для зняття напруги йому слід дати інформацію про проекти, які фінансуватимуться за рахунок цих грошей", - запропонував Петрик.

За підрахунками фахівців, на рік за рахунок так званої інформаційно-технічної підтримки суб'єктів розкриття АРІФРУ може отримати 5 млн грн. Оскільки платний сервіс нав'язується, то є загроза збільшення такої плати.

В агентстві запевняють, що хвилюватися не варто. Мовляв, фінансовий і управлінський контроль за діяльністю АРІФРУ здійснює колегія, сформована з членів НКЦПФР. Вона затверджує фінплан та контролює його виконання.

Тарифна політика є прерогативою колегії, тому навіть якщо керівництво зміниться, регулювання ціни здійснюватиметься колегіальним рішенням, пообіцяло АРІФРУ.

Чому ж тоді дане питання вирішили кулуарно? Практично саме АРІФРУ встановлюватиме монопольну ціну. Питання формування тарифів на такі послуги не врегульоване. Таке вже ринок проходив, коли була введена кодифікація цінних паперів монополістом - Національним депозитарієм України.

Тоді ціна зросла до 2 тис грн. Учасники ринку нічого не змогли зробити, хоча зверталися до АМКУ. Згодом емітенти почали платити, бо інакше обіг їх цінних паперів міг бути зупинений, а нові випуски не допускалися до розміщення.

Отже, потрібен прозорий механізм формування вартості послуг. За аналогію можна взяти процес формування тарифів НДУ, які погоджуються НКЦПФР і АМКУ.

"Блокування в розкритті інформації нема, є перехідний період у зв'язку з новацією. Прикладом необхідності введення плати може бути подавання оголошення в газету. Всі згодні, що за це потрібно платити", - сказав Бойко.

"Принцип відкритості не буде порушений, бо є штрафи, які може застосовувати НКЦПФР за відмову розкрити інформацію. Максимальний штраф - 17 тис грн. За ті ж дії, вчинені повторно протягом року, - 85 тис грн", - нагадав Петрик.

Фото blogspot.com

Репутаційні ризики

Загалом аналітиків не задовольняє якість аналізу ринку корпоративних цінних паперів НКЦПФР, зокрема, за сегментами ринку, хоча комісія отримує стратегію підприємств. Серед побажань - звіт про стан біржового та позабіржового ринків.

Деякі експерти пропонують АРІФРУ не брати плату за користування його інформаційно-технічною підтримкою, а сконцентруватися на розробці та продажу аналітичних продуктів або зосередитися на ринку консультантів.

Втім, Бойко вважає, що ставити в один ряд систему розкриття інформації та додаткові аналітичні продукти не варто. Він упевнений, що ідея модернізації системи розкриття інформації не має опонентів.

"Всі зацікавлені в розвитку і публічності системи, адже на фондовому ринку інформація відіграє особливо значиму, ледь не першочергову роль", - каже він.

В той же час прогнози учасників ринку більш песимістичні. "Якщо Майдану на Горького і Московській (там знаходяться офіси НКЦПФР. - ЕП) не буде, то, швидше за все, ці нововведення запровадять. Однак репутаційні втрати можуть бути дуже великими", - переконаний Петрик.

Експерти вважають вірогідність введення плати за розкриття інформації у Єдиній базі високою. Проте бажають, щоби в оновленому проекті з розкриття інформації визначили, хто платитиме, наприклад, емітент, а хто матиме безплатний доступ до первинної інформації - інвестори, власники цінних паперів, журналісти.

Серед наслідків цієї "модернізації" розкриття інформації - погіршення системи корпоративного управління та захисту прав власників цінних паперів.

Оскільки єдина база даних є єдиним місцем зберігання такої публічної інформації, то її часткова або повна втрата може призвести до втрати всього попереднього розкриття та підтвердження певних фактів в діяльності емітента.

Жодного дублювання цієї інформації в архівах або інших незалежних базах не передбачено. За цих умов коригування, підробка даних або розміщення недостовірної інформації та її подальше коригування є суттєвим ризиком.

Оскільки інформація існує лише в одному місці, довести факт її коригування або зміни буде важко. Від цього залежатиме можливість своєчасної та повноцінної реалізації прав власників цінних паперів та прийняття інвестиційних рішень.

Крім того, статус такого оприлюднення не взаємодіє із судовою системою. Отже, використати в суді таку форму "оприлюдненої" інформації або довести її недостовірність буде майже неможливо. Відповідно, не вдасться захистити інтереси власника цінного паперу у спорі з емітентом.

Фото picsbox.biz

Згідно з прийнятим порядком розкриття інформації, значний її масив розкриватиметься лише в електронній базі даних і не фіксуватиметься на папері. Отже, на українському фондовому ринку період рейдерства в корпоративному секторі може поступитися ері ошуканства власників цінних паперів та інвесторів.

Діана Смахтіна, віце-президент SigmaBleyzer

- Проблема виникла на рівному місці. Її суть - в нерозумінні рівня розкриття інформації між загальнодоступною базою даних, якою розпоряджається АРІФРУ і яка повинна надаватися безкоштовно, та завданнями АРІФРУ.

Загальнодоступна база містить інформацію для загального уявлення про стан фондового ринку. Вона базується на поточній звітності емітентів.

Пересічні користувачі цієї бази не мають фахівців із спеціальними знаннями і можливості робити професійні висновки. АІФРУ, на мій погляд, повинне надавати інформацію із значними елементами аналітики.

АІФРУ має доступ не лише до інформації від емітентів, а й до внутрішньої інформації НКЦПФР. Це дає можливість, а також становить обов'язок АРІФРУ, робити ту саму модернізовану систему розкриття інформації.

Природно, що інформаційно-технічна підтримка АІФРУ мусить бути платною. Більш того, розмір плати може змінюватися відповідно до запитів користувачів, рівня інформації, аналітики та висновків фахівців агентства.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!