Ловушка Таможенного союза

Ловушка Таможенного союза

Вторник, 10 декабря 2013, 14:16 -
Удивляют заявления Азарова и Бойко о потере отечественного производства и рабочих мест в случае европейской интеграции. Все как раз наоборот: к этому приведет их план сдачи Украины Москве через механизм таможенного закрепощения. Те, кто его совершает, не только предатели, но и государственные преступники. (Рос.)

Митний союз не є способом економічного об'єднання країн. Останнє передбачає з'єднання національних економік шляхом усунення міждержавних бар'єрів.

Саме так відбувалася поступова інтеграція європейських країнах.

Митний союз - МС - же є способом розповсюдження на усіх економічної системи, що діє в Росії, і включення країн-членів до сфери управління російської держави.

Постає питання: яка система діє у РФ, і чим вона може зашкодити Україні?

Ключовою особливістю російської економічної системи є збирання величезних експортних митних платежів - до 40% вартості - з російських товарів за більш ніж сотнею товарних груп.

Це абсурд. Нема жодної іншої країни світу, яка б встановлювала такі бар'єри на шляху експорту вітчизняної продукції.

Усі країни, включаючи ніби схожий за автократичною організацією бізнесу Китай, націлені на вивезення своєї продукції. Це потрібно для максимізації валютних доходів, і для цього мінімізують ціни на експортовані товари.

Західні країни теж тримаються позиції максимального зниження цін на свій експорт. Для цього експортерам повертають ПДВ і виплачують премії.

У перелік експортних російських товарів, що обкладаються таким митом, входять усі види продукції паливного сектора - газ, нафта, вугілля - та інших сировинних галузей - від риби та лісу до руди та металів.

Тим не менш при таких митних бар'єрах Росії вдається мати величезний обсяг експорту та валютних надходжень. Причина у тому, що видобуток сировини вкрай дешевий внаслідок сприятливих природних умов і спеціального заниження цін на електроенергію, газ, бензин та обладнання, які споживають ці виробництва.

Діє така фінансова модель: головним джерелом доходів держбюджету є експортне мито з вивезення сировини, яке вдається максимізувати завдяки штучному заниженню витрат на виробництво цієї сировини. Це дозволяє вилучити до бюджету країни прибутки підприємств і максимізувати видатки на потреби влади.

Уряд став також прямим отримувачем іноземної валюти від продажу за кордон товарів і обмежив доступ до валюти підприємств-виробників цих товарів. Виходить авторитарно керована економіка, у якій внутрішні ціни на енергетичні продукти занижені, а експортні ціни завищені за допомогою величезних митних бар'єрів.

Це відрізає підприємства від світових ринків, проте поставляє чиновникам багато валюти і дозволяє їм формувати об'ємні бюджети для інвестицій в економіку.

Інша частина російського господарства, яка виробляє кінцеву продукцію, фінансується російським бюджетом і залежними від держави банками, належить уряду та базується на технологіях радянської доби. Ці підприємства не можуть бути конкурентоспроможними, бо не базуються на інноваційному підприємництві.

Навіть якщо окремі виробництва реалізують наукові досягнення, але утворюються на замовлення держави, вони не матимуть широкого розповсюдження і не можуть бути конкурентоспроможними на ринках світу. При експорті цієї продукції мито не знімається, проте це не дає можливості Росії просунути її на міжнародні ринки.

Фото ukranews.com

Залишається лише внутрішній ринок. За цих обставин приєднання країн-сателітів до МС, коли вони відрізані від світових ринків товарів такого ж призначення високими імпортними бар'єрами, є способом розширення Росією ринків збуту своєї не надто конкурентної промислової продукції.

У Росії є два серйозні пріоритети: автопром і військова техніка та зброя. Якщо перший має перспективу за рахунок розміщення на російській території нових сучасних підприємств, куплених у західних автогігантів - "Тойоти" та "Ситроену", то виробництво зброї є внутрішньою секретною справою російської держави.

Обидва пріоритети реалізуються методами, відомими з радянських часів. Концерн "АвтоВАЗ", який є анахронізмом автомобілебудування, у 1970-ті роки освоїв випуск найкращої малолітражки у світі, купленої у "Фіата".

Зброєю ж СРСР у ті часи теж дзвенів з розмахом - 70% його промисловості становили підприємства ВПК. Зараз Росія - серед лідерів гонки озброєнь.

Неринкова економічна модель виснажує сировинні ресурси, які навіть для Росії не безмежні: запасів нафти і газу в країні вистачить щонайбільше на десять років.

Прибутки ж, які отримує російське суспільство від експорту сировини, йдуть на непродуктивні цілі й проекти, як на нову гонку озброєнь. Цими прибутками розпоряджається байдужа до усього бюрократія і не допущена ринкова спільнота.

Усі розвинуті країни, навпаки, сповідують ідеологію дорогої сировини та енергії, що стимулює їх ощадливе використання і ринкове накопичення прибутків. Євразійська ж імперія проїдає ресурси і тринькає кошти.

За цієї моделі стан російської економіки повністю залежить від світової кон'юнктури, зокрема від цін на нафту. Зараз це залишає Росію, Казахстан і Білорусію у стані стагнації та валютної девальвації.

Далі буде гірше, бо весь світ модернізується і відходить від енергетичної залежності. Високий клас автомобілів, які через десять років стануть пережитком минулого, не врятує. Куди заведуть Росію авторитарні експерименти?

Країни, що увійшли до МС, запровадили російську модель митно-валютного регулювання. Що ж буде з Україною, якщо вона піде за ними?

По-перше, українські металургійні, хімічні та паливно-енергетичні виробництва навіть за скасування митних платежів на вивезення російських газу, нафти і вугілля на територію України, не зможуть конкурувати на внутрішньому українському ринку з російськими постачальниками, які встановлюватимуть ще більш низькі ціни на свої металеві, хімічні чи енергетичні товари.

Фото Михайла Шепеля

Прийдуть бізнесові чиновницькі акули, які будуть всіляко вибивати вітчизняних виробників з ринків і намагатимуться випотрошити вітчизняні виробничі комплекси. Так, як вони це роблять з "Оріаною", Одеським нафтопереробним, Миколаївським глиноземним, Запорізьким алюмінієвим та іншими заводами.

Всі сировинні та енергетичні товари, що споживатимуться в Україні, будуть російськими. Місцевим виробникам залишать лише міжнародні ринки третіх країн.

Оскільки український сировинний експорт після приєднання до МС почне обкладатися митними платежами, вітчизняні товаровиробники не зможуть продавати на цих ринках свою продукцію. Вони будуть вибиті із світової торгівлі, де зараз ще тримаються завдяки відносно низьким цінам на свою продукцію.

Отже, українські підприємства просто не матимуть покупців ні всередині країни, ні за кордоном і збанкрутують. Тому саме входження до МС призведе до зупинки українських підприємств і звільнення тисяч робітників.

Українська влада багато говорить про вигоди від переходу під митний ковпак Москви, зокрема, про зниження цін на газ.

Передусім, їй не варто довіряти: Україна вже "отримала" стодоларову знижку за продовження перебування флоту у Севастополі. Крім того, навіщо Україні цей газ? Щоб споживати його в промисловості, енергетиці і ЖКГ?

Введення експортних мит закриє усі ці підприємства. Спалення газу на електростанціях - це злочин проти власної країни, а газ для комунального споживання купується не за російським кордоном, а всередині України.

Здешевлення російського газу - це аргумент лише для олігархів Партії регіонів, які крадуть його у власного народу. Невже для здешевлення газу треба ставати членом кабального союзу? За прикладом Росії Україна могла би ввести експортне мито на транспортування російського газу до Європи. Тоді було б по-чесному.

Обтяження українського експорту митами на російський манер створить стимули експортного продажу вітчизняних товарів лише у межах Росії, Казахстану і Білорусі, де ці мита не братимуться. Практично це схема відновлення зовнішніх економічних відносин підприємств, що діяла в СРСР.

Однак хто просто так пустить українську продукцію в авторитарні євразійські країни, де ціни значно нижчі? Це ж не планова радянська система, яка дасть усім своїх покупців. І чим вони будуть платити Україні?

Зрозуміло, що росіяни запровадять розрахунки в рублях і триматимуть золотовалютні ресурси усього митного союзу у своїх руках.

Фото livejournal.com

Зрозуміло, що завалення реального українського експорту позбавить країну валюти. Вона не зможе купувати за кордоном засоби технологічного розвитку та погашати зовнішній державний та корпоративний борги.

Торговельна диверсифікація та багатостороння інтеграція, яких Україна досягла за роки незалежності, будуть згорнуті. Єдиним джерелом отримання газу, техніки, міжнародних кредитів стане Росія, і не просто Росія, а її уряд.

Вибір буде обмеженим і політизованим, а залежність від східної сусідки - абсолютною. Фактично це повернення до підпорядкування Москві.

До того ж, у Росії непомірно багато імпортних мит, зокрема на товари високого технологічного рівня. Особливо постаралися там обкласти митом ввезення авто. Таких мит, включаючи утилізаційний збір, утричі більше, ніж в нормальних країнах.

В Україні обмаль імпортних товарів, які обкладаються митом. Країна знаходиться у режимі їх поступового зменшення і зниження митних ставок відповідно до угод, укладених при вступі до СОТ. Якщо ж будуть введені такі імпортні мита, як у Росії, то в Україні різко зростуть внутрішні ціни і зменшиться імпорт товарів та послуг.

Про це свідчить приклад з імпортом нових авто - вони вже обкладаються митами на російський зразок, через що вони подорожчали на 15-20%. У 2013 році їх імпорт впав більш ніж удвічі. Натомість відкриті шлюзи для потоку автомобілів зі сходу: без вибору і за цінами, продиктованими виробниками машин.

До речі, вже зараз для російських автомобілів створені умови безмитного ввезення. В Україні діють підприємства з фіктивного їх збирання: прикручують колеса, зняті з машин перед перетином російсько-українського кордону.

Чому ж Росія ніби сказилася, побачивши, що угодою про асоціацію з ЄС за два роки спеціальне мито та утилізаційний збір будуть скасовані? Вона повністю втратить український авторинок.

Такий євразійський митний режим призведе до збідніння поставок в Україну та штучного подорожчання імпортних товарів, а отже - до зниження рівня життя та занепаду національного виробництва.

Внаслідок розвалу промисловості і втрати доходів від експорту різко зменшаться внутрішні інвестиційні ресурси - їх буде концентрувати Москва. Саме вона буде визначати напрямки розвитку країн МС. Україна втратить джерела розвитку і стане залежною. Знову Москва буде вирішувати, де будувати новий Чорнобиль.

Фото Михайла Шепеля

Отже, приєднання України до МС означатиме зниження рівня життя українців, руйнування застарілої промисловості, різке скорочення робочих місць, знищення торговельних зв'язків зі світом, зруйнування національної моделі фінансування економіки та ліквідація валютної основи міжнародної платоспроможності країни.

Це асиміляція української економіки, розчинення підприємств у євро-азійському просторі, скасування усіх міжнародних угод, знищення внутрішньої та зовнішньої структури національного господарства.

Навіщо було вступати до СОТ? Навіщо взагалі було здобувати економічну незалежність? Можна зробити висновок, що сьогоднішня Україна не може функціонувати за московською моделлю. Або України не буде.

Можна вказати й на інші ірраціональні, метафізичні "вигоди" від входження України до МС. Скасування експортних мит на газ, нафту та вугілля, які російські підприємства продаватимуть Україні, різко зменшать доходи федерального бюджету Росії. Ці мита становлять левову частку фінансових доходів РФ.

Від цього її бюджет може просто розвалитися. Тобто закритість російської економіки, в тому числі від України - єдино можливий варіант існування цієї імперської держави за діючої економічної моделі.

Крім того, Росія є фінансовою заручницею "Газпрому". Сьогоднішню стагнацію російської економіки їх урядовці пояснюють зменшенням інвестицій цієї державної монополії у 2013-2014 роках. Зниження ж цін на газ поглибить кризу в компанії.

Відтак, росіянам вкрай невигідне входження України до їх товариства на засадах авторитарного, централізованого та маніпулятивного управління. Входження України до митного союзу загрожує Росії фінансовими втратами! Проте Росія матиме і безумовні вигоди від приєднання України до ортодоксального МС.

Руйнування промисловості вивільнить кваліфіковану робочу силу, яка буде залучена на російські об'єкти. Росіяни отримають доступ до таких бажаних для них об'єктів транспортної виробничої інфраструктури та енергетики.

Їм потрібні низькі тарифи для транспортування своєї продукції та енергії до Європи. Ключовою транспортною артерією залишається, звичайно, транснаціональна ГТС України. Також східні сусіди отримають доступ до підприємств ВПК та оборонних об'єктів. Хижацька мета.

Звичайно, економічне приєднання до МС є тільки першою фазою втягування України до євро-азійського утворення. Наступна фаза - наднаціональні органи управління та перехід до єдиної грошової системи.

Фото livejournal.com

Проте, на відміну від європейського підходу, такі конструкції у східному союзі формуються за російськими проектами силами самих росіян.

МС не є вільним інтеграційним утворенням. Це примусове залучення росіянами до нього інших країн пострадянського простору. Залучення, що не буде продуктивним ні для цих країн, ні для самої Росії. Це не інтеграція, це автаркія.

Викликають подив заяви високопосадовців на зразок Миколи Азарова та Юрія Бойка про втрату вітчизняного виробництва і робочих місць у разі європейської інтеграції. Усе якраз навпаки: руйнування економіки і держави закладені у їх планах здавання України Москві через механізм митного закріпачення.

Вони справді неосвічені чи нахабно брешуть? Швидше за все, це план, і ті, хто його здійснюють, не тільки зрадники, а й державні злочинці.

Невже жити на підмурках у Росії та асимілюватися - це доля і хрест України?


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!