Финансовые услуги: вне зоны доступа

Финансовые услуги: вне зоны доступа

Понедельник, 25 ноября 2013, 15:12 -
Сектор финансовых услуг имел шансы на более динамичное развитие после подписания соглашения об ассоциации с ЕС. Похоже, надежды напрасны. (Укр.)

Доступність фінансових послуг є важливим інструментом формування конкурентоспроможності будь-якої країни.

Фінансовий сектор стимулює зростання добробуту населення, сприяє розвитку бізнесу, допомагає розширювати ринки товарів і послуг.

Відтак, розвиток фінансового ринку має особливе значення для небагатих країн.

Понад 2,5 млрд людей у світі не мають доступу до якісних фінансових послуг. Для запозичень і страхування своїх активів вони використовують неформальні методи.

Половина дорослого населення не має рахунку у фінансовій установі. Більш ніж 75% бідних людей у світі взагалі не користуються послугами банків. Доступ до фінансування також залишається суттєвою перешкодою для малих і середніх підприємств. Фінансові системи надто слабкі, щоб відповідати їх потребам.

Незважаючи на бурхливе зростання фінансової галузі у світі за останні 25 років, багато компаній і громадян з низьким рівнем доходів не мають доступу до фінансових послуг, особливо у висхідних країнах. У цих державах недорогі фінансові послуги досі недоступні для 200 млн малих і середніх підприємств.

Втім, у Світовому банку впевнені: загальний доступ до фінансових послуг - не за горами. Передусім - завдяки новим технологіям, моделям та амбітним реформам.

За словами президента групи Світового банку Джим Ен Кіма, вже у 2020 році електронні гроші, поряд з дебетовими картами і низькою вартістю банківських рахунків, зможуть істотно розширити доступ до фінансів. Більше 50 країн взяли на себе зобов'язання щодо досягнення універсального доступу до фінансових послуг.

Такі заходи можуть стати локомотивом економічного прогресу і допомогти Світовому банку в реалізації глобальних цілей - ліквідації крайньої бідності і створенні умов для загального процвітання.

Економ і заощаджуй

Згідно з дослідженням Світового банку, 36% людей у світі заявили, що відкладали гроші у 2012 році. Найактивніше заощаджували жителі країн з розвиненню економікою, за ними йдуть країни на південь від Сахари, а також держави Східної Азії та Тихоокеанського регіону. В інших регіонах економили 20-25% населення.

У деяких частинах світу багато людей надають перевагу альтернативним інструментам заощадження. Лише 35% дорослого населення у Європі, Центральній Азії, Латинській Америці, Карибському басейні та в країнах на південь від Сахари відкладали кошти за допомогою банківських рахунків.

У Киргизії, Туркменістані та Узбекистані, де заощаджують близько 35% дорослих, до фінансової установи звернулися менше 5% цих людей. Натомість вони віддають перевагу так званим ощадним клубам, які широко представлені у деяких частинах світу, найчастіше - в країнах Африки на південь від Сахари.

У цьому регіоні 19% дорослих повідомили, що вони заощаджували за допомогою клубу або особи поза сім'єю. 48% зберігали кошти за допомогою громади.

У Киргизії, Туркменістані та Узбекистані більше 85% респондентів повідомили, що не використовували ані офіційні фінансові установи, ані громадські схеми. Отже, ці країни є потенційно великим ринком для фінансових продуктів.

В Україні фінустанови пропонують вищі депозитні ставки, ніж банки у сусідніх країнах. Частину прибутку "з'їдає" інфляція, однак за відсутності достойних альтернатив депозити залишаються найкращим інструментом для заощаджень.

"Депозитні ставки виглядають привабливими, але до них не варто ставитися як до надійних інвестицій та сподіватися на державну гарантію", - зауважує керуючий активами КУА "Драгон есет менеджмент" Ілля Поркалов.

Також на українському ринку кращі можливості заробітку на торгівлі державними цінними паперами. Втім, акціями вітчизняних підприємств торгують лише кілька тисяч осіб. Для населення ж розвинених країн такі операції - звична справа.

"Підключення до електронних торгів не вимагає багато часу, але люди не знають про існування таких послуг. Той, хто не хоче розбиратися у всіх тонкощах біржових операцій, можуть використовувати інвестиційні сертифікати", - каже голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Для придбання сертифікатів експерти радять вибрати компанію з управління активами. Там консультанти розкажуть про переваги і недоліки сертифікатів того чи іншого фонду. Один сертифікат зазвичай коштує від 1 тис грн.

Фото УП

"Принцип роботи інвестиційних фондів полягає у придбанні тих чи інших цінних паперів на ринку за рахунок коштів вкладників. Весь прибуток від операцій, крім комісії і плати за управління, отримає власник сертифіката", - пояснює Чурін.

В цілому, кажуть фахівці, ринок управління активами в Україні знаходиться на початковому етапі через нерозвиненість фондового ринку.

"Через валютне регулювання українцям недоступні фінансові інструменти, які могли б пропонувати КУА. Громадяни не можуть придбати навіть єврооблігації України. Недоступні й акції українських компаній, які торгуються на іноземних біржах. Хоча є надія, що у 2014 році це стане можливим", - каже Поркалов.

За його словами, для активізації розвитку ринку фінансових послуг слід зменшити дефіцит держбюджету, запровадити гнучкий валютний курс, вдосконалити законодавство, що допомагатиме продавати і списувати проблемні борги, а також збалансувати права позичальників і кредиторів в іпотечному секторі.

Cімейні позики

Джерела нових кредитів у світі різні, показує дослідження Світового банку. Так, у Фінляндії 24% людей повідомили про отримання позик у банках, кредитних спілках та макрофінансових організаціях.  За даними СБ, в Україні цей показник становить 8%, а, наприклад, в Бурунді - тільки 2%.

Водночас 37% українців і 44% жителів Бурунді позичили гроші у родичів або друзів. У Фінляндії за позикою до знайомих звернулося тільки 15% респондентів. Друзі та родина найчастіше є джерелом позик у всіх регіонах, хоча цей показник набагато нижчий у країнах з високим рівнем доходів.

Для 29% жителів країн Африки на південь від Сахари друзі та сім'я - це єдине джерело нових кредитів, і лише 2% громадян позичає у фінансових установах. Між тим, українці все частіше користуються стандартними депозитними та кредитними продуктами. Наприклад, все популярнішими стають кредитні картки.

Водночас макроекономічні проблеми та проблеми банківського сектора призвели до нестачі доступних та довгострокових позик. Фінансові установи, що залучають короткострокові вклади, відповідно видають і короткострокові кредити. Значить, позичальники мають менше часу і ресурсів, аби використати позикові кошти.

Банки не бажають позичати кошти і через високий рівень проблемної заборгованості. Проблемні позики можуть сягати 30-40%, а інколи і більше половини від загального обсягу кредитного портфеля.

Прострочена заборгованість за кредитами в Україні, початок року, млн грн

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

2012 рік

2013 рік

2013 рік

6 357

18 015

69 935

84 851

79 292

72 520

74 681

Джерело: НБУ

Крім того, в Україні не розвинене мікрофінансування. В українців воно помилково асоціюються з "позиками до зарплати", тоді як у світі це ефективний механізм боротьби з бідністю і стимулювання підприємницької діяльності.

На старті

Основні ознаки українського фінансового ринку - низький рівень диверсифікації послуг і фінансової грамотності, високі депозитні ставки, слабкий фондовий ринок. Згідно з останнім рейтингом конкурентоспроможності, де Україна втратила 11 сходинок, саме доступ до фінансів є найбільшою перепоною для ведення бізнесу.

Фото razom.org.ua

"Ми відстаємо навіть від Росії. На сектор негативно вплинули світова криза та фіксований валютний курс. У жорстких умовах ринок розвиватися не може. До того ж, в Україні він використовується для "схемної" діяльності", - відзначає керуючий інвестиційними та пенсійними фондами компанії "Кінто" Павло Ілляшенко.

До того ж, багато популярних у світі послуг в Україні не користуються попитом. "Складні фінансові послуги, наприклад, інтернет-торгівля, на вітчизняних фондових біржах ще не набули значного поширення. Потенціал розвитку таких послуг практично не реалізований", - говорить Чурін.

В Україні також існують проблеми щодо захисту прав споживачів і фінансової грамотності людей. Для вирішення цих питань було зроблено кілька кроків.

Так, у 2013 році парламент змінив закон про фінансові послуги, розширивши їх перелік. А днями уряд схвалив законопроект, який передбачає застосування фінансових санкцій за порушення прав споживачів фінансових послуг.

Також у жовтні 2012 року почалося запровадження програми USAID "Розвиток фінансового сектора". Це п'ятирічний проект, спрямований на підвищення фінансової грамотності споживачів та захист їх прав.

Крім того, НБУ пообіцяв створити сайт, який допоможе людям планувати сімейний бюджет, заощаджувати, інвестувати і розраховувати ризики.

Сектор фінансових послуг мав шанси на більш динамічний розвиток після підписання угоди про асоціацію з ЄС. Схоже, надії марні.