Украинцы одеваются через интернет

Украинцы одеваются через интернет

Вторник, 3 сентября 2013, 08:28 -
Фото qubesys.com
Емкость рынка электронной торговли одеждой в 2012-2013 годах составит 284,4 и 453,6 млн дол. В 2014 году этот сегмент вырастет на 60%. Окно возможностей для новых проектов все еще не закрыто. В интернете будет появляться все больше нишевых, узкоспециализированных проектов. В своей категории они будут предоставлять качественный сервис (укр.)

Обсяги ринку електронної торгівлі постійно зростають.

А за прогнозами темпи зростання будуть знижуватись, хоча і випереджатимуть традиційні сектори економіки.

Сегмент торгівлі одягом, згідно окремих оцінок, займає приблизно 14% від загальної ємності ринку e-commerce.

Разом з тим, вийти на цей ринок не так вже й легко.

Зростаючий і дорогий

Ринок електронної комерції в Україні демонструє вражаючі темпи зростання. Деякі учасники ринку оцінюють його двозначними показниками.

"Ми вважаємо, що ринок електронної торгівлі в Україні зростає на 30-40%, - каже Оксана Журавель, директор з маркетингу Prom.ua. - І він буде зростати надалі. Зараз ми бачимо, що розширюються аудиторії як продавців, так і покупців в регіональному розрізі".

Згідно даних дослідження Кредитпромбанку, яке базується на даних Morgan Stanley Research, Fintime за підтримки Forbes.ua, Gemius Україна, InMind, ІнАУ, темпи зростання e-commerce в 2012 році склали 45%.

За прогнозами, в нинішньому і наступному роках той самий показник становитиме 49% і 37% відповідно.

 

Як стверджує Ксенія Ейхлер, проект-менеджер Bonprix.ua, маркетинг-група OS-Direct, Україна входить в топ-5 ринків за темпами зростання. До числа цих країн відносяться також Німеччина, США, Бразилія та Російська Федерація.

Про ємність ринку торгівлі саме одягом можна судити лише за опосередкованими даними. Так, згідно результатів згаданого вище дослідження, приблизно 14% інтернет-користувачів здійснюють покупки одягу в інтернет-магазинів.

 

Схожі цифри і у однієї з найбільших інтернет-платформ в Україні Prom.ua, яка надає користувачам можливість створювати власні інтернет-магазини і продавати товари. Частка продавців, що здійснюють продаж одягу таким шляхом, складає близько 11%.

"За нашими оцінками одяг одна з найбільш динамічно зростаючих категорій в інтернет, - говорить Оксана Журавель. - В каталозі України налічується 80 тисяч активних компаній. З них 9 тисяч компаній займаються одягом".

 

За даними ж всеукраїнського інтернет-аукціону Aukro.ua за перший квартал 2013 року, частка одягу, взуття та аксесуарів в структурі продажів склала 14%. Причому, ця частка не змінилася по відношенню до 1 кварталу 2012 року.

 

Якщо виходити з того, що навіть якщо частка ринку одягу залишиться незмінною в цьому і наступному роках, а загальний ринок електронної торгівлі зростатиме на 49% та 37% відповідно, то ємність цього ринку в 2012-2013 роках складатиме 284,4 та 453,6 млн дол.

Тобто, в 2014 році зростання окремого сегменту одягу сягатиме 60%. І це за умови, що темпи зростання e-commerce почнуть знижуватись. Хоча зниження темпів у відносних показниках – це лише статистичний ефект, який зовсім не означає, що ринок занепадає.

Головна загроза для темпів зростання ринку загалом відома. На думку окремих гравців ринку, знайти інвестиції під великий проект не так і просто.

"Зараз ніхто не хоче вкладати в e-commerce. Знайти гроші під електронну торгівлю практично неможливо, - вважає Володимир Холязніков, операційний директор та співзасновник Kupivip.ru (РФ). - Була хіт-хвиля, яка закінчилася минулого року. Якщо говорити про великих і розумних інвесторів, то ніхто не вкладає в e-commerce, тому що виходити на цей ринок досить складно. В принципі, така сама ситуація зараз в Китаї та Європі".

 

Експерт стверджує, що зараз вихід на ринок одягу в інтернеті буде вийти і складніше, і набагато дорожче, ніж під час кризи. Зокрема, через те, що в розпал економічного спаду витрати на залучення покупців є значно нижчими, ніж зараз. Різниця у витратах на просування магазину одягу у 2008 та у 2013 роках сягає шести разів, не на користь 2013 року.

Тому в певній мірі компанії з готовою клієнтурою і базою споживачів матимуть перевагу, у порівнянні з новачками. Хоча і не всі вважають це надскладним завданням. На думку Ксенії Ейхлер, український ринок не є складним, для успішного виходу на нього необхідно якісно реалізувати стандартний сервіс.

"Моя особиста думка, що при виході на ринок необхідно до певного рівня все-таки ризикнути, - вважає Анджей Малиновський. - І якщо є можливість використовувати бази партнерів, зробити багато крос-промо, то треба ці можливості використовувати. Вийти на такий ринок досить складно, і є сенс розглядати високий рівень ризику і формувати власну базу".

Уявні бар’єри та закордонні конкуренти

Вважається, що інтернет-магазини, що здійснюють торгівлю одягом чи взуттям, мають подолати бар’єр в свідомості споживача. Він пов'язаний з тим, що споживачеві необхідно приміряти товар, перш ніж замовляти. Побоюючись отримати одяг більшого чи меншого розміру, споживач утримується від покупки. До того ж, не всі бажають мати клопіт з поштовим поверненням товару і нести пов’язані з цим витрати.

Гравці ринку мають з цього приводу дуже різні думки. Так, у випадку з Bonprix.ua основний акцент робився на цінову привабливість та масштаб самого бренду.

"Ми думали, яким чином ми можемо бути привабливими для споживача, - розповідає Ксенія Ейхлер. - Тому ми зайняли виграшну позицію з точки зору ціни. І зіграли також на світовому брендінгу. Тобто, споживачі могли з ним ознайомитись ще до початку роботи магазину і переконатись в глобальності компанії".

 

Інші ж гравці взагалі мають сумнів у наявності подібних барєрів. "Таємниця в тому, що цього бар’єру немає, - вважає Володимир Холязніков. - Користувачі всіх країн пройшли певні етапи еволюції. Все виглядає наступним чином: з’явився інтернет, почалося відвідування сайтів, розпочалося активне використання пошуку. На останньому етапі - починаються покупки. Інша справа, що зараз зростає нове покоління споживачів, яке зовсім не розділяє простір, і в них немає бар’єрів в свідомості".

Схожої думки тримаються і в проекті Lamoda. "Якщо люди шукають свої другі половинки в інтернеті, тоді купівля плаття не є такою вже і революцією. Бар’єра як такого немає. Необхідно спробувати купити в компанії раз-два, і якщо сервіс буде на належному рівні, то клієнт буде ним користатися".

 

Хоча гравці ринку і вважають, що бар’єрів для придбання одягу та взуття онлайн не так вже й багато, вони цілком позитивно ставляться до наявності в інтернет-магазинів шоу-румів. В цих місцях потенційний покупець може приміряти товар і роздивитись його на власні очі.

"Гарним прикладом є торгівець, що намагається зав’язати всі доступні канали з клієнтом в одну точку. Коли рітейлер зв’язує все в один ланцюг: дозволяє клієнтам в магазині подивитись на товар, пропонує мобільний додаток, приймає замовлення і по телефону, і в інтренеті, - розмірковує Володимир Холязніков. - Тоді синергетичний ефект феноменально високий".

Дехто навіть вважає, що без шоу-руму інтренет-магазин не зможе стати по-справжньому успішним. "Шоу-рум єдиний спосіб для чисто онлайнових гравців отримати, те без чого не буде існувати жодний онлайн-бізнес, - говорить Олексій Шелухін, керівник інтернет-продажів Intertop.ua. - Я вважаю, буде успішним той онлайн-гравець, який вже зараз готується до того щоби стати сервісною компанією або об’єднати можливості доступні в офлайні із своїм онлайном".

Процес фотографування одягу для онлайн-каталогу. Фото denimology.com

Зовнішня загроза

Проблемою для гравців онлайн-торгівлі в Україні є західні інтернет-магазини. На їхню думку, існує велика частка споживачів, для яких ціна є першочерговим фактором. А за кордоном, як відомо, вартість товарів є здебільшого нижче, ніж в Україні.

Заради привабливої ціни покупці готові чекати пересилання з придбанням кілька тижнів. Через що існує явище канібалізації місцевих магазинів з боку зовнішніх гравців.

"Оборот ринку електронної комерції в Російській Федерації в 2012 році склав 12 млрд дол. З них 2 млрд - це трансграничні відправлення. Закордонні компанії користуються можливостями нашого законодавства, і просто роблять більш економічно рентабельні пересилання з іншої країни, - скаржиться Володимир Холязніков. - Коли ти просто маєш ставити вищі ціни на 30% через те, що в тебе є мита, ПДВ і податок на прибуток, а хтось має пільгове оподаткування – на мій погляд, це нечесна конкуренція".

Зі слів спікера, зараз в Російській Федерації навіть вживаються заходи законодавчо обмежити (чи то урівняти) в правах інтернет-ритейлерів, хоча його ж компанія активно переносить окремі частини власного бізнесу за кордон. Втім, не всі мають такі можливості.

"Для мене центральну роль відіграє сервіс. Ні для кого не таємницею, що в онлайн він відіграє ще більшу роль, - вважає Анджей Малиновський. - Починаючи з того, чи сайт як такий є user-friendly, яким чином навчені оператори кол-центру і в якому вигляді клієнт отримує пересилання, як виглядає кур’єр, як оформлюються повернення. Чим більша конкуренція, тим більше клієнти вимагають від нас".

Деяку надію гравці ринку покладають на вітчизняне законодавство. В липні цього року Міндохзборів вже оприлюднило ініціативу щодо зниження неоподаткованої вартості індивідуального пересилання з 300 євро до 100.

Говорячи про майбутнє ринку одягу в інтернеті, гравці ринку вважають, що вікно можливостей для нових проектів ще не закрите.

Оксана Журавель вважає, що в інтернеті буде з’являтися дедалі більше проектів нішевих, вузькоспеціалізованих. В своїй категорії вони будуть надавати якісний сервіс.

Також, на думку експертів, буде набирати силу тренд до прямого контакту з брендом. Це стане сприятливим часом для монобредових торгівців, хоча і не означає повного відмирання мультібрендів.

*Огляд створений за матеріалами Першого іноваційного форуму DMDAYS 2013 


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!