Політика, яку проводив діючий віце-прем'єр Юрій Бойко, далася взнаки. Останнім часом НАК "Нафтогаз" фігурує в новинах лише в якості хронічно хворого банкрута.

З одного боку, компанія продовжуватиме накопичувати збитки через різницю вартості газу для населення і реальною вартістю цього газу. Теплокомуненерго заборгували компанії вже 17,4 млрд грн.

Розсилка "Нафтогазом" листів до ТКЕ з проханням погасити борги - не більше ніж циркові вправи. Насправді, комунальникам заборгував уряд, який хронічно не має грошей в бюджеті. З останніх новин, гасити ці борги будуть фінансовими векселями.

З іншого боку, "Нафтогаз" сам доклав головних зусиль до того, щоб потрапити у халепу. НАК не здатен обслуговувати вже накопичені власні борги через те, що наприкінці минулого року контрольований Бойком голова правління компанії Євген Бакулін раптом вирішив віддати приватним компаніям найбільш рентабельну ділянку бізнесу - постачання газу промисловості. Свою вигоду з цього отримали Дмитро Фірташ, Рінат Ахметов та Сергій Курченко.

Причому, з точки зору виконання контракту з Росією не змінилося геть нічого. За контрактом, купувати пальне у "Газпрому" має не вся Україна, а саме НАК "Нафтогаз". То ж як ми маємо розуміти вчинок Бойка та Бакуліна? Напрошується невтішний висновок, що вони "підставили" Україну під штрафні санкції з боку Росії.

До чого це призвело? Компанія фактично не в змозі обслуговувати власні борги. Це стосується як кредитів внутрішніх позичальників (держбанків), так і зовнішніх (ВАТ "Газпромбанк").

В першому випадку, після закінчення дії кредитних договорів минулих років вони не були погашені. Тепер на рівні уряду вирішується "дозволити" НАКу реструктуризувати борги перед "Ощадбанком". А "Укргазбанк", замість отримання грошей, надав ще один кредит на 1 млрд грн і, можливо, пролонгував/реструктуризував вже існуючі кредитні лінії.

Це ж саме стосується кредитів російських фінансових структур. Зараз знову йдеться про отримання чергового безвідсоткового кредиту на 2 млрд дол для накопичення в ПСГ газу, призначеного для підтримки транзиту вбік Європи.

Найголовніше чекає на нас восени. З початку року державна компанія купувала дуже мало російського газу, і відклала головні обсяги закупівлі на кінець року. Грошей в неї все одно не було.

Тепер активні купівлі російського газу неминуче спричинять чималий тиск на золотовалютні резерви Національного банку. Це означає, що втримати стабільний курс гривні напередодні виборів буде дуже і дуже складно.

І все одно, "Нафтогаз" не зможе купити багато, і тому неминуче підставляється під штрафні санкції з боку "Газпрома". Минулого року він купував російський газ дуже вправно, і все одно отримав "пред'яву" на 7 млрд доларів. За підсумками 2013 року ця цифра може принаймні подвоїтися.

Нагадаємо, як вже писала "Економічна правда", підставляння України під санкції може бути контрольованою політикою з боку Юрія Бойка. Дивним чином, про це кажуть конкретні дії чиновника. Вони призвели до підриву фінансової стабільності НАКу та одночасного збереження недоторканими ганебних газових контрактів з Росією.

(зліва направо) Екс-міністр енергетики Юрій Бойко, голова "Нафтогазу" Євген Бакулін, голова "Укртрансгазу" Сергій Вінокуров. Фото "Укртрансгазу"

Ось і останнім часом, на тлі палаючого протистояння Росії та України з приводу заборони на імпорт українських товарів, Бойко просто вчергове відвідав Москву. Про що він домовився? Чи насправді Україні доведеться закачати до підземних сховищ 18-19 млрд кубометрів газу? Чи покращиться від цього становище "Нафтогазу"?

Тим більше незрозуміла позиція нового міністра енергетики Едуарда Ставицького. Він має розуміти, кому доведеться нести відповідальність за те, що у торговельній війні проти України росіяни отримають найвагоміший козир - мільярдний борг.

Натомість, Ставицький лише днями спромігся трохи змінити склад наглядової ради "Нафтогазу" - начебто "під себе". Але за нашими даними, Бойко не втратив контроль над НАК "Нафтогаз". І тим більше, він продовжує контролювати дочірні компанії "Укртрансгаз" та "Укргазвидобування". Напевно, що в нього існують домовленості з Ігорем Коломойським щодо "Укрнафти" - контрольний пакет компанії начебто належить державі, але востаннє "Укрнафта" сплачувала дивіденди на користь держави в 2008 році.

Проаналізувавши останню інформацію щодо НАК "Нафтогазу", що є у вільному доступі, "Економічна правда" дійшла невтішного висновку. НАК нагадує хворого у комі, якому не дають вмирати, утримуючи його на апараті штучного дихання. Всі залучення "Нафтогазом" коштів на даному етапі є нічим іншим, як пролонгацією та переглядом наявних кредитів. В найближчому майбутньому компанія не матиме змоги обслуговувати ці борги.

Визнавати її банкрутом влада, мабуть, не хоче. Але не хоче також реформувати, що вже виглядає підозріло. Мабуть, комусь вигідний саме дійсний стан справ.

***

У липні нарешті було затверджено фінансовий план національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, коментуючи цей документ, висловив сподівання, що за підсумками 2013 року монополіст може стати прибутковим. Проте, сам документ не містить підстав для такого оптимізму.

Головний тягар, що погіршує фінансовий стан НАКу, - це величезні борги. Зараз вони реструктуруються, та одні кредити замінюються на інші. Але перекидання боргів між джерелами фінансових ресурсів не вирішує величезної і давньої проблеми.

У фінансовому плані-2013 перелічені основні борги акціонерної компанії незалежно від джерел надходжень.

З цієї таблиці видно, що кредитне навантаження на "Нафтогаз" порівняно з версією фінплану на 2012 рік практично не змінилося. Хоча слід зазначити, що фінплан на 2012 рік дороблявся вже восени 2012 року.

Більше того, за прогнозними показниками фінплану боргове навантаження НАК повинне зменшитися, причому досить суттєво.

Якщо порівняти два переліки банків-кредиторів 2012 року та 2013 року, то зміни будуть мінімальними.

З цього списку лише вибули "Укрексімбанк" з кредитом 625 млн грн, погашеним 2012 року і "Альфа-банк", перед яким був погашений борг 370 млн грн. Також два кредити перед банком "Золоті ворота" були конвертовані в один. Причому і в першому, і в другому випадках в масштабах "Нафтогазу" йдеться про відносно невеликі суми.

Якщо глянути на більш докладну таблицю, можна побачити, що у 2013 році "Нафтогазу" доведеться виплатити приблизно 25,5 млрд грн.

Загалом у 2013 році планується повернути удвічі більшу суму коштів, ніж залучити: майже 30 млрд грн проти 16,7 млрд грн.

Остання цифра повинна складатися з 12 млрд грн короткострокових банківських кредитів та 4,8 млрд грн від власних облігацій "Нафтогазу". Причому останнє джерело надходжень фігурувало ще у планах на 2012 рік.

Звідки НАК візьме такі кошти? В принципі, рецепт винайдений ще наприкінці минулого десятиліття - ОВДП. Від їх реалізації заплановано отримати майже 23 млрд грн, ще 8 млрд грн будуть внесені до статутного капіталу компанії.

При цьому порівняно з попередніми роками надходження НАК зменшаться на 52 млрд грн, і це ще без врахування збільшення фіскального навантаження. До того ж у 2013 році зменшиться видобуток українського газу. На кінець 2013 року його обсяги становитимуть 16,5 млрд куб м порівняно з 19,3 млрд куб м у 2012 році.

Крім того, вживаються певні дії щодо боргу НАК перед держбанками. Зокрема, уряд вирішив реструктурувати заборгованість "Нафтогазу" перед Ощадбанком. Йдеться про всі позики і кредит, виданий з гарантіями уряду.

Натисніть для збільшення

Крім того, у липні завершився строк дії одразу двох кредитів "Украгзбанку" на загальну суму 2,489 млрд грн. Однак замість інформації про погашення стало відомо, що "Нафтогаз" отримав ще один кредит на 1 млрд грн.

Всі ці події суперечать фінплану НАК. Як вже неодноразово писала "Економічна правда", великі державні компанії не дотримуються власних фінансових планів.

Щодо плану "Нафтогазу", ним передбачене залучення лише трохи більше 12 млрд грн: 8 млрд грн - через внесення ОВДП до статутного капіталу і 4,8 млрд грн - за рахунок емісії власних облігацій.

До того ж у фінплані відсутня компенсація різниці між цінами закупівлі імпортного газу та його реалізації суб'єктам господарювання для виробництва тепла за 2012-2013 роки. А саме, 8 889 776 тис грн за 2012 рік і 7 778 312 тис грн - за 2013 рік. За останніми даними, погашатися ці борги будуть фінансовими векселями уряду.

Загалом же компенсації з держбюджету оцінюються в 24,7 млрд грн з урахуванням ОВДП на 8 млрд грн, що передаються до статутного фонду за бюджетом-2013.

Банкрут

Чи в змозі "Нафтогаз" власноруч обслуговувати свої борги? Чи виправданий оптимізм Ставицького щодо потенційної прибутковості НАКу в поточному році? Нажаль, підстав так вважати на даний час немає.

НАК є фактичним банкрутом, але заявити про це вголос влада не хоче.

Монополія ніяк не коментує скорочення закупівель природного газу, і фактично не має коштів на його купівлю в РФ. Якщо до цього додати зменшення присутності "Нафтогазу" у сегменті промислових споживачів, яких тепер обслуговують здебільшого структури Дмитра Фірташа, то вийде, що НАК майже не має джерел надходження коштів.

Дмитро Фірташ. Фото 4vlada.com

Очевидно, мова йде не про отримання "Нафтогазом" прибутку, а про виживання через реструктуризацію і перекредитування у тих же кредиторів.

Гравці ринку підкреслюють, що роль НАК на ринку газу стає дедалі меншою. До того ж, в "монополії" є проблеми з контролем над власними "дочками". Існує думка, що часи компанії добігають кінця.

Фактивно, "Нафтогазу" вже нема. "Укргазвидобування" відмовилася платити йому дивіденди. Кошти пішли начебто на прибуток і розвиток виробництва. У відповідь НАК не віддає "дочці" грошей за отриманий від неї газ українського видобутку, що є виправданим кроком з його боку. Але стратегічно це більше нагадує ігри у "гарного та поганого". Адже "Укргазвидобування" контролюється Бойком, і той же самий Бойко контролює НАК.

Що далі? Про реформування "Нафтогазу" чомусь останнім часом навіть не згадують. Про банкрутство - теж.

Чому "Нафтогаз" утримують в напівмертвому стані, і не ініціюють банкрутство? Невідомо - це вже велика політика. Можливо, щоб навісити на неї якомога більше боргів.

А ще є "рахунок "Газпрому", який дорівнює повному боргу НАК перед банками і утримувачами єврооблігацій. До того ж і НАК, і "Газпром" мовчать з приводу недоборів. Чи буде виставлений новий рахунок? Чи вважатиме "Газпром" імпорт структурами Фірташа імпортом за квотами НАК?

Обидві компанії проігнорували запити ЕП. Експерти ж не виключають, що це питання таки з'явиться на порядку денному.

"Сказати "пронесло" не доводиться. Просто у "Газпромі" ситуація несприятлива для звернення в арбітраж", - говорить директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

За його словами, багато споживачів звертається до суду з приводу високої ціни і надмірних вимог принципу take-or-pay: "Газпром" програв Віденський арбітраж чеській дочці RWE, тож він не такий впевнений у позитивному результаті".

Згоден з колегою директор Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

"Газпром" чекає, скільки Україна візьме газу у 2013 році, і в 2014 році будуть перемовини. Виставлений ними рахунок на 7 млрд дол за недобір газу у 2012 році, віртуальний. Україна відмовилася його оплачувати. Сторони чекатимуть, поки хтось з них звернеться до суду", - говорить він.

Головний офіс "Нафтогазу" у Києві. Фото naftogaz.com

Як зазначив гендиректор і власник американської компанії East European Gas Analysis Михайло Корчемкін, обидві сторони з моменту підписання угоди у 2009 році жодного разу не виконали своїх зобов'язань.

Разом з тим, експерти не виключають, що ці рахунки можуть стати аргументом у перемовинах з отримання контролю над українською ГТС в обмін на нижчу ціну газу. Хоча і тут українських можновладців чекає сюрприз від "партнерів".

"Тенденції на європейському ринку такі, що нинішня низька ціна на газ - 260-280 дол за тис куб м - у 2014 році може виявитись впевненою європейською ціною, а через рік - надто високою. Тому зараз "Газпром" пропонує нам "низьку" ціну, яка післязавтра буде високою", - зазначає Гончар.

Яким би не був перебіг подій навколо "Нафтогазу" і "Газпрому" наприкінці 2013 року, зрозуміло, що в Україні відбуваються важливіші речі, ніж здобуття низької ціни на газ. Олігархи демонструють, що вони здатні вирішити ці проблеми самі.

Деякі приватні видобувні компанії вважають, що зараз точиться переділ внутрішнього ринку газу на користь двох умовних угруповань.

"Сім'я" хотіла, щоб на ринку залишилися два гравці: Фірташ і "Сім'я". НАК повинна піти до кінця 2013 року. Вони хочуть максимізувати надходження газу з Європи, але малі потужності не дозволяють це зробити, і це їх стримує", - каже один з гравців ринку.

Справи ж "Нафтогазу" мають другорядне значення. Тому кредитні зобов'язання, що підлягають погашенню, будуть фінансуватися за рахунок нових запозичень, вливання облігацій та обіцянок нових компенсацій і субвенцій.