Украинская правда
Экономическая правда

Заплатит ли Украина неустойку Китаю

Дмитрий Денков, ЭП — Среда, 29 мая 2013, 08:56
Версия для печати Комментарии 8
Микола Азаров. Фото podrobnosti.ua

У 2012 році українська влада довела, що здатна заручатися фінансовою підтримкою не лише Росії чи Заходу.

Якщо справи зовсім кепські, МВФ невмолимий, а Кремль затягує у Митний союз, "приміряючи" "трубу", то звернутися можна і до китайців.

В останні роки в українського уряду такий діалог з КНР виходить. Гроші з Піднебесної ллються рікою і, звісно, ці гроші не безкоштовні.

Крім того, що Китай є одним з найбільших кредиторів України 2012 року, він також лідер року серед кредиторів, позики яких були забезпечені держгарантіями.

Недарма недавно Янукович призначив першого віце-прем'єра Сергія Арбузова головним із співпраці з Китаєм.

Співробітництво з Пекіном не може бути нецікавим нинішнім "младореформаторам". Схоже, вони добре знають, як витратити китайські кредити. Витратити так, щоб певна їх частка перетворилася на "сімейну" допомогу або на субсидії найближчим друзям "царської" родини.

Зрештою, приводів для цього вистачає. Київ збирається спільно з Китаєм переводити на вугілля ТЕЦ, будувати інфраструктуру, виробляти трактори і нарощувати виробництво кукурудзи. І це явно не повний перелік.

Домовленості щодо постачання українського зерна до Китаю взагалі можна вважати одним з найбільших здобутків влади. Поки деякі країни витрачають десятки років, щоб пробитися на китайські ринки, Україні це вдалося ледь не з першої спроби. Що тут скажеш? Браво! От він успіх - зовсім поряд.

Більше того, уряд через Державну продовольчо-зернову корпорацію - ДПЗКУ - ще й отримав від китайців дешевий кредит на 3 млрд дол.

Чия це заслуга? Аграрного міністра Миколи Присяжнюка, представників Мінагропроду чи інших урядовців? А може, це фантастичні перспективи для китайців, прописані в таємних кредитних угодах? Важко зрозуміти.

Наприклад, власник агрохолдингу UkrLandFarming Олег Бахматюк впевнений, що за домовленості з китайцями потрібно завдячувати саме йому.

"Ми були ініціаторами підписання угоди між Китаєм та Україною про поставки кукурудзи. На базі нашої компанії була зроблена вся інспекція - від насіння до порту. Перевірка тривала 6,5 місяця - це найкоротший період в Китаї, бо перед тим Аргентину перевіряли 18 місяців", - розповідав він в інтерв'ю "Лівому берегу".

Сергій Арбузов на переговорах у Пекіні. Фото aucc.org.ua

Чому ж тоді китайці не підписали з Бахматюком контракти? Роль бізнесмена в цій історії непевна, але він таки брав участь в переговорах з чиновниками Китаю. У 2012 році преса писала, що UkrLandFarming домовилася про поставку 200 тис тонн зерна до Китаю. Проте, усі контракти дісталися ДПЗКУ.

Все почалося з меморандуму про співпрацю, підписаного з китайцями влітку 2012 року під час офіційного візиту аграрного міністра Миколи Присяжнюка до КНР. Саме тоді стало відомо, що Україна збирається позичити в Піднебесної 3 млрд дол на реалізацію проектів у вітчизняній аграрній галузі.

Потім було рішення парламенту, а пізніше - постанова Кабміну №857 від 13 серпня 2012 року, яка дозволяла ДПЗКУ залучити китайські гроші під державні гарантії.

На виконання цього документа між ПАТ "ДПЗКУ" та Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генеральних підрядів - CNCEC - у жовтні 2012 року було укладено генеральний договір про співпрацю у сфері АПК.

У грудні 2012 року були підписані кредитні договори між українською корпорацією та Експортно-імпортним банком Китаю. Причому чиновники про це не згадували. Про підписання договорів стало відомо лише через місяць.

Умови на півтора мільярда

Наразі відомо лише про кредитну угоду щодо надання Україні першого траншу позики. Відповідно до нього, ДПЗКУ отримала 1,5 млрд дол, які повинна витратити на закупівлю в Україні зерна та забезпечення їх подальшого експорту.

Для Китаю зернова корпорація повинна закупити продовольчу пшеницю та кукурудзу експортної якості обсягом 4 млн тонн. З них 2 млн тонн чиновники планують придбати у вітчизняних аграріїв на умовах форвардних контрактів і до 2 млн тонн - за спотовими - прямими - контрактами.

Стосовно другого траншу кредиту розміром 1,5 млрд дол взагалі нічого не зрозуміло. Гроші Китай начебто даватиме на конкретний проект в сільському господарстві. Очевидно, тут не обійдеться без участі китайської продукції або спеціалістів. Зрештою, китайці все це роблять явно не з благодійною метою.

Микола Присяжнюк і його китайський товариш. Фото aucc.org.ua

Ймовірно, українська сторона ще не отримала другого траншу. Принаймні, проекту ще нема, а китайці навряд чи дадуть без нього кошти. Раніше урядовці припускали, що гроші будуть витрачені на проекти із зрошення.

Були й інші припущення. Казали, що китайці дають Україні гроші в обмін на землю. Мовляв, саме для цього створювався Земельний банк. Він начебто повинен був зібрати певну кількість ріллі, а після цього якимось чином передати її китайцям.

Звичайно, це лише розмови, але, можливо, не такі вже фантастичні. Принаймні, українські урядовці нічого не кажуть про те, як саме буде виглядати освоєння другої частини китайських грошей. Чому ж, якщо все прозоро?

Подробиці кредитних угод з Китаєм відомі вузькому колу людей. На цю тему не хочуть говорити ні у ДПЗКУ, ні в Мінагропроді. ДПЗКУ відмовляється відповідати на будь-які питання щодо другого траншу через начебто поважну причину.

"Відповідно до прямих вимог договорів ПАТ "ДПЗКУ" зобов'язане дотримуватися суворої конфіденційності щодо їх умов та положень, а також без попередньої письмової згоди іншої сторони не має права розкривати третій особі будь-яку інформацію", - наголошується у відповіді на запит ЕП.

 Натисніть для збільшення

Чи повинно так бути? ДПЗК - це не "Укрспецекспорт", вона не постачає космічні технології і зброю. Отже, мова йде про державну компанію, яка отримала державну гарантію, але не хоче надавати платникам податків жодної інформації.

До речі, тут не обійшлося і без "сімейного" підряду. Однак та сама "Сім'я", як не дивно, стосунку до цього не має. Мова про сімейні зв'язки міністра юстиції Олександра Лавриновича. "Кукурудзяні" контракти супроводжувала юридична компанія його сина Максима "Лавринович і партнери".

"Прізвище - це не той фактор, який допомагає. Якщо користуватися прізвищем, тоді можна поставити хрест на своєму бізнесі", - переконує Максим Лавринович.

 

Залишається тільки вірити, що прізвище - це не той фактор, який допоміг сину міністра отримати таке важливе замовлення на юридичний супровід українсько-китайських договорів. Які, до речі, ще потрібно виконати.

Хто заплатить неустойку

Як уже зазначалося, ДПЗКУ у 2013 році повинна поставити до Китаю 4 млн тонн зерна. Це, між іншим, шоста частина усього експорту зернових культур. Якщо цього не вдасться зробити, то на корпорацію чекає неустойка. Яких вона розмірів та в якій формі буде виплачуватися - невідомо. Проте такий пункт в договорі є.

Тепер головне: є значні ризики невиконання поставок в заявленому обсязі, а значить - нарахування штрафних санкцій.

Проблема не в поганому врожаї або можливих природних катаклізмах, а в системі фінансування вітчизняних аграріїв за програмою форвардних закупівель, яка стартувала у березні 2013 року. Як було зазначено, за форвардами ДПЗКУ хоче купити для Китаю половину заявленого обсягу поставки - 2 млн тонн зерна.

Утім, судячи із законтрактованих обсягів, ця місія нездійснена. "На 19 квітня 2013 року вітчизняними сільгоспвиробниками подано 340 заявок на реалізацію за форвардними контрактами близько 600 тис тонн кукурудзи і пшениці, з яких укладено угод в обсязі понад 310 тисяч тонн", - йдеться у відповіді ДПЗКУ.

Тобто, до травневих свят законтрактована лише шоста частина. За останніми даними Мінагропроду, на стадії опрацювання і узгодження знаходиться понад 500 заявок на 800 тис тонн збіжжя. Скільки законтрактовано - не повідомляється.

У квітні цьому питанню присвятили селекторну нараду з аграріями за участі Арбузова. Тоді і стало відомо, що розроблені чиновниками умови форвардних програм надто здирницькі. Через це бізнес не поспішає працювати з ДПЗКУ.

"Корабель державної зернової корпорації взяв на себе вантаж форвардних закупівель, але не розрахував своїх можливостей і почав тонути. З такими умовами контракту це не дивно", - розповів ЕП один з представників ринку.

За його словами, за користування грошима треба платити по 100 грн з кожної законтрактованої тонни. Ціни на зерно встановлюються на рівні "цін фіксингу" Аграрної біржі, а вони бувають нижчими від ринкових на 300-500 грн.

Віктор Янукович у спеціальному адміністративному районі КНР Сянган (Гонконг) у вересні 2010 року. Фото president.gov.ua

"Виробникам дуже потрібні гроші, тому вони погоджуються на кабальні умови: плата за користування коштами, незрозуміла перспектива розрахунку ціни, витрати на страхування і договір застави, бюрократичні сюрпризи. А ще поставка тільки на елеватори ДПЗКУ, де часто дурять з вагою та якістю", - наголошує він.

Тимчасом заступник голови правління ДПЗКУ Роман Насіров вважає цілком справедливим перекладання частини вартості китайського кредиту на сільгоспвиробника. "Ми ж ці кошти отримуємо не безкоштовно", - наголошує він.

Час сівби зернових уже майже вичерпано. Щоб якось мотивувати аграріїв, в ДПЗКУ збільшують розмір попередньої плати за форвардним контрактом з 700 грн за тонну до 1 тис грн за тонну.

Все, що ДПЗКУ не зможе придбати за форвардами, вона змушена буде купувати за прямими контрактами восени, коли буде зібраний врожай. Можна собі тільки уявити, що відбуватиметься наприкінці року на зерновому ринку, коли державному експортерові різко знадобиться кілька мільйонів тонн зерна.

powered by lun.ua

Комментарии — 8

Алексей Фролов _ 30.05.2013 23:17
IP: 46.211.34.---
вы наверное удивитесь, но 100 % годовых - это абсолютно реально....
посмотрите на график Эпла.... допустим с середины 2006 до середины 2007 акции подорожали более чем на 150 %, а за 2009 год - на 100 %.... так что такие доходности есть... но всем ли понятно что эмэмсис это не эйэйпиэл.... так видимо не всем....
Maksim Perepelica _ 29.05.2013 18:04
IP: 193.110.115.---
3337:
Это российские провокаторы и пытаются создать иллюзию проблем, потому что им это выгодно. Но чем больше они стараются, тем больше видно, что на самом деле выеденного яйца не стоит ни этот вопрос, ни российские домыслы на тему. Цыплят по осени считают - вот осенью и поглядим, как россияне прокомментируют свой очередной провал.
mykasiev _ 29.05.2013 12:12
IP: 93.72.163.---
Враховуючи факт застосування схемі ідентичної, тої що була у 90-х mykasiev.blogspot.com/2013/04/blog-post_5499.htm (та тих самих осіб) "покращення" невідворотне
3337 _ 29.05.2013 11:47
IP: 188.0.78.---
- правильніше було б "ЧИМ заплатить Україна неустойку Китаю?"
"Российские СМИ и блогеры уже который день тиражируют информацию о захвате Китаем части территории Таджикистана в Горно-Бадахшанском районе ("впервые Китай захватил силой территорию бывшего СССР! Такого при Ельцине не было и т.д."). Мы разобрались, откуда пошёл такой слух и насколько он соответствует действительности.
Суть вопроса

Итак. Согласно сообщениям ряда СМИ, КНР ввела войска в Таджикистан, установив контроль над Мургабским районом Горно-Бадахшанской области. Предположительно земля была передана в счёт погашения долга Таджикистана"
Звичайно це поки що "качка", але запущена з цілюю як до цього віднесеться суспільство. А реальність не далеко. Як пишуть у статті ".. .Були й інші припущення. Казали, що китайці дають Україні гроші в обмін на землю. Мовляв, саме для цього створювався Земельний банк. Він начебто повинен був зібрати певну кількість ріллі, а після цього якимось чином передасть її китайцям"
Maksim Perepelica _ 29.05.2013 11:36
IP: 193.110.115.---
Не вижу ни одной причины из всей большой простыни текста, чтобы где-то выполнение контракта дало трещину. По крайней мере, сейчас, на данном этапе, все контрактные обязательства, как подтверждает автор, выполнены, а загадывать какие-то проблемы на будущее - глупая и бесполезная затея.


Также в разделе

Авторизация





Если вы новый читатель, пожалуйста, зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
Вы можете войти под своим аккаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter   Вконтакте