Украинская правда
Экономическая правда

Олигархи не хотят платить налоги (добавлен документ)

Андрей Вышинский, для ЭП — Среда, 17 апреля 2013, 09:46
Версия для печати Комментарии 25
Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ. Фото glavcom.ua

У середу, 3 квітня, комітет Верховної ради з питань податкової та митної політики відмовився підтримати урядовий законопроект № 2515 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення".

Черговий варіант документа повинен розглядатися на засіданні комітету в цю середу, 17 квітня.

Критикували законопроект депутати як з парламентської більшості, включаючи "регіоналів", так і опозиціонери.

Критикувати було за що. Хоча законопроект на замовлення міністра доходів і зборів Олександра Клименка розробила одна з аудиторських фірм, що належить до "великої четвірки" - PwC Ukraine, податківці внести в документ купу своїх "хотєлок", через що до законопроекту з'явилися небезпідставні питання.

Серед них - збільшені вимоги щодо подачі всіх первинних документів великими платниками податків, та неймовірні штрафи за неподання або неповну подачу звітності про контрольовані операції.

Зокрема, штрафи за нехлюйство "прив'язані" до суми угоди, хоча цього не має відбуватися. Безглуздо виглядає спроба змушувати фірму платити 5% від угоди, якщо бухгалтер не відправив у МДСУ звіт. Ще більша безглуздість - застосовувати подібний штраф за те, що серед тисяч первинних документів не виявилося якогось одного.

Можна вважати, що це прояв деяких наслідкових речей. Подібний підхід до платників податків свого часу був названий на честь батька Податкової - "азаровщина". Хоча, можливо, ці 5% з'явилися у проекті закону навмисно - щоб депутати поклали свої зусилля на критику відверто "драконівських" речей, і залишили у документі начебто більш "лояльні" до бізнесу пункти.

Міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Фото sts.gov.ua

Таку думку підтвердив і перебіг розгляду законопроекту про трансфертне ціноутворення на початку квітня. Окрім 5%, решта претензій депутатів були не настільки очевидними і стосувалися точності формулювань або, наприклад, визначення порогового значення для контролю.

Тим не менш, за основу такий законопроект міг бути прийнятий. Суперечливі пункти можна було прибрати перед другим читанням. Однак цього не сталося.

І ось тут найцікавіше - це відповідь на питання "чому?".

Повернемось у грудень 2012 року, коли Клименко влаштував публічну презентацію проекту закону про трансферне ціноутворення. До великої зали він запросив представників усіх великих фінансово-промислових груп. Зокрема, там були представники головних олігархів країни - Ріната Ахметова та Дмитра Фірташа.

Але Клименко вдався до хитрощів. До тієї ж зали він запросив купу телевізійників. Журналісти спрямували свої об'єктиви на обличчя представників олігархату, і ті принишкли. Коли головний податківець спитав, чи є питання та претензії до законопроекту, жоден з ФПГ-шників не наважився критикувати урядовий законопроект.

Проте Клименко виграв одну баталію, а не усю війну. Олігархи зрозуміли, що їх переграли, і вдалися до партизанської війни.

По-перше, на юридичному фронті. Від Ахметова почав діяти потужній лобіст Юрій Воропаєв.

Інтереси Фірташа захищала Федерація роботодавців, яку він очолює. Від імені начебто усього бізнесу України, який хочуть пограбувати податківці (не без цього), федерація висловила своє "фе". Ось цей лист, у якому люди Фірташа пропонують збільшити той самий мінімальний ліміт (50 млн грн) до 500 млн грн, лише з поступовим зниженням до 100 млн грн.

 

Хто відстоював інтереси Ігоря Коломойського чи Віктора Пінчука, можна лише здогадуватись.

По-друге, в інтернеті почали з'являтися численні публікації - від наукових та експертних до відвертого "жовтих". Треба визнати, що була і справедлива критика поважних експертів, зокрема Сергія Терьохіна, але такі публікації стали скоріше винятком.

Зокрема, одна з поширених за допомогою цих публікацій тез зводилася до критики бар'єру - 50 млн грн на рік. Якщо під дію закону про трансферне ціноутворення підпадають підприємства з більшими оборотами, стверджували численні експерти, то це торкнеться тисяч підприємств. Причому, не лише великих, а й середніх, які є головними представниками бізнесу України.

В чому тут справа? В тому, що за даними громадської ради при податковому комітеті Верховної ради, таких підприємств в Україні - лише 200. Це дрібниці на тлі сотень тисяч підприємств України, нехай з них реально працюють навіть десятки тисяч. Отже, під контроль повинні були потрапити лише найбільші групи.

Для порівняння: в Росії мінімальна межа для аналізу з трансферного ціноутворення встановлена на рівні 60 млн рублів, це приблизно 15 млн грн. А в Польщі даний ліміт геть встановлений у тисячах доларів на рік.

І таких прикладів викривлення інформації було чимало. Хоча, звісно, податківці не є святими та божими.

Отже, олігархи перейшли до наступу. І, треба визнати, вони домоглися свого: уряд та Податкова відмовилися від планів рішуче обскубати найбільші ФПГ.

Спочатку Клименко хотів отримати з бізнесу за допомогою нового закону близько 20 млрд грн, а вже в останньому варіанті Державної програми активізації економіки міститься цифра 4 млрд грн. "Младореформатори" вирішили не чіпати олігархів.

Ті помітили. Вже на початку квітня представник Фірташа заявив, що в цілому він підтримує законопроект про трансферне ціноутворення.

Отже, на податковому комітеті на початку квітня вже чітко складалося враження, що неприйняття документа було підготовленим.

Ігор Коломойський. Фото bfootball.com.ua

Можливо, це схоже на "теорію змови", але ставки в питанні встановлення контролю над трансферним ціноутворенням надзвичайно високі.

Звернемось до даних, які супроводжували законопроект наприкінці грудня 2012 року. Вони вказують, що за рахунок використання офшорних юрисдикцій з України щороку виводиться близько 100 млрд грн. Через це держбюджет недоотримує близько 20 млрд грн.

Основні користувачі таких схем - українські олігархи. У 2012 році 54% українського товарного експорту було вивезено через третіх, як правило, пов'язаних осіб, а загальний обсяг експорту за непрямими контрактами становив 260 млрд грн.

За межами України залишилося 30% доходу від експорту товарів. До речі, це гарна ілюстрація до останніх подій навколо офшорів Кіпру та Британських Віргінських островів.

Можна припустити, що вітчизняні олігархи виступили єдиним фронтом, щоб "завалити" невигідний для них законопроект. І не тільки шляхом підключення до прийняття потрібного рішення народних депутатів, але і шляхом дискредитації ідеї в пресі.

Давайте розберемось, чи треба їм співчувати.

З одного боку, податківці посилюють тиск на бізнес. Мало того, що з великих підприємств податківці стягують великі аванси з податку на прибуток та місяцями не повертають їм ПДВ. Це дійсно велика проблема.

Але давайте подивимось на справи з іншого боку. Чи платять олігархи податки так, як вони сплачували б їх у Європі? Зовсім ні. В розпорядженні "Економічної правди" є документи, які показують, що найбільші ФПГ України в 2011-2012 роках оптимізували податків на десятки мільярдів гривень.

Їхні схеми ухилення від сплати податків побудовані таким чином, що навіть якщо група сплачує великі податки в одній ланці, то геть компенсує ці витрати у іншій, наприклад, під час отримання відшкодування ПДВ.

Найбільш "совісні" з перших осіб списку "Форбса" грають з державою "нуль в нуль", а найменш обтяжені цією "хворобою" - відверто уникають сплати податків та не гидують ще трохи щось "вийняти" з бюджету.

Треба визнати: коли Віктор Янукович переформував склад уряду, нарешті з'явилася реальна надія, що олігархи почнуть сплачувати податки. Але, за даними джерел, "Сім'я" миттєво відмовилася від своїх наполеонівських планів, щойно олігархи почали групуватися проти неї.

Отже, наразі ситуація виглядатиме так. На олігархів справді тиснуть, і будуть тиснути надалі. Але вони, в свою чергу, не сплачують і не будуть сплачувати ще більші суми та будуть виводити їх на офшори чи "прокладки" всередині країни.

Ось така кумедна арифметика голосування, яке відбулося 3 квітня, і яке може повторитися 17 квітня.

Тактика олігархів

Що цікаво, олігархи діють у різний спосіб. Є підстави вважати, що 5 квітня Рінат Ахметов завдав удар у спину своїм колегам-олігархам, порушивши стрункість їхніх лав.

Віктор Пінчук, Сергій Тарута, Рінат Ахметов. Фото УП

У цей день народні депутати Сергій Глазунов і Сергій Фаермарк - один із фракції ПР, а інший - з фракції "Батьківщина" - зареєстрували законопроект № 2737 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо створення консолідованої групи платників податків".

При чому тут Рінат Леонідович? Звісно, ніхто не тримав свічку, але давайте міркувати.

Як, наприклад, уникає оподаткування Дмитро Фірташ? Він купує в Росії газ, але заводить його на свої хімічні комбінати через офшор.

Зрозуміло, фізично газ надходить безпосередньо. А ось за документами він спочатку прямує, скажімо, до Швейцарії, а потім з великою націнкою продається хімічному комбінату. Прибуток залишається в офшорі. Можливо, Фірташ ділиться його частиною з кимось, хто продає йому газ, та це зараз не принципово.

Хімічний комбінат виробляє з дорогого газу добриво, після чого продає його за низькими цінами в офшор - наприклад, в ту ж Швейцарію. А вже офшор відпускає добриво реальному покупцеві за ринковою ціною. Фізично, зрозуміло, поставка проводиться безпосередньо.

У результаті, в офшорі знову формується прибуток, а на українському хімкомбінаті - збиток. Всі підприємства Фірташа завжди збиткові. Ну не вміє він керувати бізнесом, таке трапляється серед олігархів.

Як працює Ігор Коломойський, взагалі можна перетворювати за сценарії для фільмів про "буремні дев'яності". При цьому завдяки виключно власному шарму йому вдається навіть отримати пільги з електроенергії для власних феросплавних заводів.

Не останню роль в цій вдачі грає людина на прізвище Юрій Бойко, який є віце-прем'єром та одним з бізнес-партнерів Фірташа. Мабуть, Бойко є настільки "отвєтствєнним хозяйствєнніком", що хоче розділити з Коломойським всю важкість відповідальності за долі тисячів працівників, не помічаючи офшорних схем дніпропетровця.

СКМ Ріната Ахметова має багато можливостей для більш цивілізованого уникнення оподаткування, і до того ж є вертикально-інтегрованою структурою, що дає численні переваги з оптимізації податків всередині України.

Зокрема, величезні обсяги прибутку у нього формуються на гірничо-збагачувальних комбінатах.

Плата за користування надрами в Україні - одна з найнижчих у світі і в рази менша, ніж у дуже багатій на корисні копалини Росії. Норма прибутку на ГЗК настільки висока, що якийсь прибуток доводиться показувати і платити з нього податок. Це неминуче.

Однак більша його частина виводиться з-під оподаткування шляхом продажу продукції своїм фірмам за заниженими цінами.

Віце-прем'єр Юрій Бойко. Фото УП

Далі всі підприємства у ланцюжку показують збитки, і Рінат Леонідович спокійно заробляє на їх витратах. Це не означає, що він не застосовує офшорні схеми, однак він далеко не настільки залежний від них, як Фірташ.

Повертаємось до запропонованого законопроекту, поданого Сергієм Глазуновим і Сергієм Фаермарком.

Цей документ пропонує ввести поняття "консолідована група платників податків" та вивести всі операції учасників консолідованої групи з-під контролю за трансферним ціноутворенням. А це саме те, що треба Рінату Леонідовичу, щоб остаточно уникнути сплати податку на прибуток.

В разі прийняття (а чом би й ні?) ця норма дозволить Ахметову користуватися перевагами вертикально-інтегрованої структури, займатися перехресним субсидуванням і продовжувати заробляти на витратах, уникаючи оподаткування прибутку навіть без використання офшорів.

Джерела ЕП у податковому комітеті Верховної ради підтвердили, що головною умовою підтримки проекту про трансферне ціноутворення близькі до Ахметова депутати називали саме визначення поняття "консолідована група платників податків". З усіма зрозумілими наслідками.

* * *

Тепер про можливі два варіанти розвитку ситуації.

Ми розуміємо, що Янукович та "Сім'я" не хочуть загострювати відносини з олігархами. Отже, навіть якщо закон про трансферне ціноутворення буде прийнятий, він не буде дуже жорстким.

Але, що ймовірно, на засіданні податкового комітету 17 квітня Клименко буде намагатися протягнути хоча б якісь норми, що дозволять йому "стригти" олігархів. Тому що дружба дружбою, а на початку кожного місяця він повинен показати "Папі" виконання бюджету, виконати який неможливо.

Можливо також, що цей процес перетвориться на чергову "Санта Барбару". Клименко буде продавлювати існуючу редакцію закону з мінімальними поступками, що буде даремною працею з огляду на неприйняття проекту олігархами.

Реальним компромісом у цій ситуації може стати укладення сепаратної угоди з Ахметовим про те, щоб вивести з-під контролю "консолідовану групу платників податків".

У цьому випадку шанси на прийняття законопроекту зростуть. Тоді ФПГ Ахметова уникне необхідності платити податки. Інші олігархи - ні.

Звісно, це виглядатиме не дуже гарно з боку Ахметова. Але, хлопці, "нічєго лічного - только бізнес".

powered by lun.ua

Комментарии — 25

Шмельов Нікіта _ 24.04.2013 13:40
IP: 213.238.8.---
Клименко усиленно ищет возможность стричь олигархов потому, что Янукович сегодня еще не имеет такой силы, как Путин в период войны с олигархами, поэтому для начала щипает Коломойского и Фирташа. И смотрит на реакцию.
Шмельов Нікіта _ 24.04.2013 13:38
IP: 213.238.8.---
"государство не в силах бороться с такими схемами"
Государство было построено на таких схемах и сегодня их надо ломать, а то государство окончательно станет пиратской республикой.
konsyltacii _ 20.04.2013 11:58
IP: 109.200.226.---
По нашему мнению, сверхприбыль может принести, в том числе и среди других конкретных проектов, монополизация энергетического рынка той или иной страны (да хоть Украины) за счёт местных крупных источников горючего сырья.

Чем данный конкретный проект экономически и технологически эффективнее многих других известных проектов?

Низкая себестоимость универсальных источников энергии для промышленности, транспорта и бытовых нужд населения.

Быстрота и технологическая несложность реального производства высоковостребованного энергетического продукта.

Уже имеющаяся технологическая и инфраструктурная база в той же Украине (как и в некоторых других странах).

Запасы сырья, пригодные для очень долгого промышленного использования.

Технологические особенности конкретного проекта, выделяющие его из ряда подобных своей реальностью и экономическим эффектом.
konsyltacii _ 20.04.2013 11:52
IP: 109.200.226.---
Оффшорные компании - это старый и давно известный способ минимизировать налоги с стабильного крупного бизнеса, связанного с топливом, металлами, строительством, производством электроэнергии и т.д. (см. наш список схем).

Но давно есть "незасвеченные" схемы, дающие не меньший, если не больший экономический эффект при не меньшей, если при не большей, легальности схем.

Однако основа сверхприбыли - это стабильная потребность в каком-либо товаре или услуге в больших объёмах.

Всегда есть потребность в больших объёмах энергоносителей, металла, продуктах химической промышленности определённого назначения, продуктах сельского хозяйства и ряде других товаров. Как же получить сверхприбыль при постоянном спросе на тот или иной товар? Экономя на расходах, в том числе и за счёт вертикально интегрированных и горизонтально интегрированных цепочек.
and_ _ 19.04.2013 20:46
IP: 93.74.84.---
Такие схемы легко победит налог с оборота. Каждая дополнительная операция по оптимизации приведет к дополнительной уплате этого налога. А если еже и отменить ндс, то и возмещать из бюджета ничего не будет нужно. И коррупционных схем станет меньше.


Также в разделе

Авторизация





Если вы новый читатель, пожалуйста, зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
Вы можете войти под своим аккаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter   Вконтакте