Украинская правда
Экономическая правда

В чьих карманах оседает рента

Василий Башко, для ЭП — Четверг, 15 ноября 2012, 09:26
Версия для печати Комментарии 6
Фото delavarco.com

Відповідно до оцінки Національного інформаційного центру мінеральних ресурсів США, Україна посідає третє місце після Австралії та Росії за обсягами оцінених запасів залізної руди, володіючи 12% світових запасів залізних руд.

Обсяги видобутку руди дещо менші - близько 3% від загального обсягу.

Хоча за вмістом заліза руда в Україні поступається якості руди в інших країнах, разом з іншими факторами створює передумови для високорентабельної діяльності підприємств видобувної та металургійної промисловості.

Протягом 2008-2011 років відбулося суттєве зростання цін на залізну руду. Якщо на початку 2006 року спот-ціна тонни залізної руди в китайському порту Tianjin у гривневому еквіваленті становила 170 грн, то у 2011 році вона сягала 1 440 грн.

Натомість ставки за видобуток залізорудної сировини зростали нижчими темпами.

Ціна залізної руди на світових ринках (права шкала) та нормативи плати за її видобуток в Україні (ліва шкала), грн

Крім того, у податкове законодавство постійно вносилися коригування, які суттєво знижували і так низькі ставки плати за видобуток залізної руди в Україні. Зокрема, у 2004 році плата за підземний видобуток залізної руди взагалі була скасована.

В Україні підземним способом видобувається трохи більше 10% залізної руди, і в основному це багата залізна руда, тобто із вмістом заліза понад 50%.

У 2005 році плата за видобуток залізної руди підземним способом була встановлена на рівні 4,5 грн з понижуючим коефіцієнтом 30% від базової плати. І лише у 2008 році понижуючий коефіцієнт за видобуток руди підземним способом було скасовано.

Подібні маніпуляції використовувалися і при встановленні плати за видобуток залізної руди для збагачення. З липня 2008 року за видобуток залізної руди із вмістом заліза менше 20% встановлювалась нульова плата. Лише у 2011 році за видобуток тонни руди для збагачення із вмістом заліза менше 20% було встановлено плату 0,8 грн.

Встановлення понижуючих коефіцієнтів, розподіл руди на багато категорій та інші зміни лобіюють власники видобувних підприємств для мінімізації рентних платежів.

Користуючись цим, видобувні підприємства легко можуть маніпулювати даними щодо обсягів погашених запасів та якості видобутої залізної руди, зменшуючи податкові зобов'язання.

У травні 2012 року до Податкового кодексу було внесено зміни, які передбачали встановлення плати за видобуток руди залежно від її вартості.

Вартість обчислюється за більшою з таких її величин.

1. За фактичними цінами реалізації.

У разі обчислення вартості видобутої залізної руди за фактичними цінами реалізації вартість одиниці встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) у податковому (звітному) періоді та обсягу (кількості) видобутої залізної руди.

Фото geoschool.web.ru

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації залізної руди, зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з її доставкою (перевезенням, транспортуванням) до споживача.

2. За розрахунковою вартістю одиниці залізної руди, виходячи з обсягу витрат, коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства та оцінки запасів корисних копалин на ділянці надр, зробленої відповідними державними органами.

За новими законодавчими нормами плата за видобуток залізної руди є такою.

1. За видобуток багатої залізної руди - 3,5% від її вартості, але не менше 11,45 грн за тонну видобутих корисних копалин.

2. За видобуток залізної руди для збагачення із вмістом заліза більше 20% - 2,7% від вартості, але не менше 3,64 грн за тонну видобутих корисних копалин.

3. За видобуток залізної руди для збагачення із вмістом магнетитового заліза менше 20% - 1,5% від її вартості, але не менше 0,89 грн за тонну видобутих корисних копалин.

Очевидним позитивним моментом нових змін є прив'язка плати за надра до вартості корисних копалин, що дасть змогу в автоматичному режимі коригувати розмір плати відповідно до економічних вигод, які отримують користувачі надр.

Водночас, до негативних моментів слід віднести низькі ставки оподаткування, які не дадуть змоги збільшити вилучення суми природної ренти в бюджет, а також збереження коригуючих коефіцієнтів, значення яких є недостатньо економічно необґрунтованими.

Так, адвалерна ставка за видобуток багатої залізної руди в Україні становить 3,5% від її вартості, тоді як в Індії - 10%, не враховуючи експортного мита.

Ситуація з мінімальною специфічною ставкою взагалі незрозуміла. До змін вона стягувалася з одиниці погашених запасів - сирої руди та втрат при видобутку.

Натомість у редакції Податкового кодексу від 24 травня 2012 року, стаття 14.1.128, специфічні ставки вже встановлені від одиниці видобутих корисних копалин, тобто від обсягу товарної продукції.

Враховуючи, що вміст заліза у сирій руді становить 30%, а у товарній руді - 62%, середньозважена специфічна ефективна ставка зменшилася удвічі порівняно з попереднім рівнем, що відображено у наступній таблиці.

Порівняння розмірів плати за видобуток залізної руди в Україні та інших країнах не дало однозначних результатів. Зокрема, в умовах однакової якості залізної руди плата у Бразилії є меншою в дев'ять разів за плату в Австралії.

Розміри плати за видобуток залізної руди в країнах світу, грн

Країна

Початок дії ставки

Ставка згідно із законами

Ставка в перерахунку на грн за тонну сирої руди

Вміст заліза у сирій руді

Ставка в перерахунку на грн за тонну товарної руди з вмістом заліза 62%

Австралія

01.07.12

22,5% від прибутку

85,9

62,0

85,9

Бразилія

01.01.91

2% чистого доходу від реалізації + 50% від цієї суми за оренду ділянки

10,3-15,4

62,0

10,3-15,4

Китай

01.02.11

80% від базової ставки, що становить 2-30 юанів за тонну

2,0-30,5

31,3

7,0-33,2

Індія

01.08.09

10% від вартості продукції, визначеної за індикативними цінами уряду

42,5

58,0

45,5

Росія, Лебединський ГЗК

01.01.02

4,8% від собівартості
видобутої сировини

9,7

35,9

18,1

Україна (специфічна ставка)

13.01.12-
01.07.12

Встановлюється у грн за одиницю погашених корисних копалин: 0,89 грн - за тонну залізної руди для збагачення з вмістом заліза менше 20%, 3,64 грн - для залізної руди для збагачення та 11,45 грн - для багатої руди

0,89

3,64

11,45

18,0

30,0

56,0

3,1

7,5

12,3

Україна (специфічна ставка)

01.07.12

Встановлюється у грн за одиницю видобутих корисних копалин: 0,89 грн - за тонну залізної руди для збагачення із вмістом заліза менше 20%, 3,64 грн - для залізної руди для збагачення та 11,45 грн - для багатої руди

0,3

1,8

10,3

18,0

30,0

56,0

0,89

3,64

11,45

Україна (адвалерна ставка)

01.07.12

Встановлюється у відсотках від вартості: 1,5 - для залізної руди для збагачення з вмістом заліза менше 20%, 2,7% - для залізної руди для збагачення та 3,5% - для багатої залізної руди

2,8

8,4

20,2

18,0

30,0

56,0

9,6

17,3

22,4

За результатами вивчення міжнародного досвіду щодо механізмів та розмірів плати за видобуток залізної руди можна зазначити, що у деяких багатих на поклади країнах держава у вигляді ренти вилучає більш ніж 10% від вартості реалізованої продукції, тоді як в Україні це співвідношення становить в середньому 2,7%.

Серед шести країн з найбільшими обсягами видобутку залізної руди розміри плати в Україні, встановлені як у відсотках від вартості, так і в абсолютних показниках у перерахунку на тонну сировини з вмістом заліза 62%, є найнижчими.

Зокрема, якщо в Україні ефективна середньозважена адвалерна ставка плати за видобуток руди в обсязі, еквівалентному тонні руди із вмістом заліза 62%, становитиме 17,3 грн за тонну, то в Австралії з 1 липня 2012 року вона становить 85,9 грн за тонну.

Навіть враховуючи більші витрати на подрібнення, сортування, втрати при обробці, збагачення та агломерацію, адвалерна ставка в Україні в еквіваленті руди із вмістом заліза 62% не може відрізнятися у п'ять разів від ефективної ставки в Австралії.

Варто зазначити, що у багатьох з розглянутих країн розміри плати за видобуток залізної руди також суттєво недооцінені. Зокрема в Бразилії та Росії, як і в Україні, власники видобувних підприємств лобіюють стримування зростання плати за видобуток залізної руди, привласнюючи значну частину природної ренти.

В Індії та Китаї уряди прагнуть зменшити вартість залізорудної сировини для стимулювання внутрішнього виробництва сталі, необхідної для внутрішніх потреб.

Навіть в Австралії полеміка щодо необхідності збільшення плати тривала з 2009 року. В результаті цієї дискусії плату було збільшено лише у липні 2012 року на 30%, хоча спочатку уряд планував її підвищення на 76%.

Одним із доказів того, що уряди інших країн також не вилучають всю суму природної ренти з гірничо-видобувних підприємств, є приклад Індії, де крім плати за видобуток залізної руди у випадку її експорту справляється експортне мито.

У 2011 році уряд збільшив експортне мито з 5 до 20% її вартості. З урахуванням експортного мита загальна плата в Індії за видобуток залізної руди із вмістом заліза 62%, що відправлялася на експорт, у 2011 році становила 136 грн, натомість у випадку реалізації для внутрішніх виробників сталі - лише 45 грн.

У першому кварталі 2012 року уряд ще збільшив експортне мито - до 30%. Оскільки індійські виробники продовжують експортувати залізну руду, це свідчить про наявність достатньої рентабельності для здійснення своєї діяльності навіть при такому рівні оподаткування.

Фото bestnet.ru

Визначити оптимальний розмір рентних платежів для вилучення всієї суми природної ренти у бюджет можна шляхом порівняння показників рентабельності активів залізорудних комбінатів та невидобувних підприємств. Рентабельність активів визначено шляхом ділення прибутку на середньорічний обсяг активів підприємств.

У галузях, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, за величину прибутку взято об'єкт до оподаткування за даними декларацій з податку на прибуток підприємств. Натомість прибуток залізорудних комбінатів визначався, виходячи з оцінки прибутку, що мав би утворитися за умов реалізації продукції за ринковими цінами.

Наступний графік показує: як середньозважена внутрішня ціна в Україні, так і експортна ціна з 2008 року були нижчими за середньозважену ціну експорту у світі.

Зокрема, якщо у 2006-2008 роках ціна експорту товарної залізної руди з України становила 92,2, 93,6 та 97,6% від середньозваженої ціни експорту у світі, то у 2009 році це співвідношення зменшилося до 74,4, 79,5 та 81,3%.

Різниця могла утворитися за рахунок нижчої якості вітчизняної продукції. Проте різке зменшення відношення вітчизняних експортних цін до світових у 2009-2011 роках та приріст експорту руди і концентрату з 20,7 млн тонн у 2007 році до 34,2 млн тонн у 2011 році може свідчити про заниження експортних цін для збільшення продажів.

Очевидно, що таке зниження відбулося в тому числі і за рахунок низьких ставок рентних платежів в Україні. Різниця між середньою внутрішньою експортною ціною товарної залізної руди з України також свідчить, що видобувні та металургійні підприємства укладають угоди за цінами, нижчими за ринкові.

Таким чином, не вилучена природна рента, що виникає при видобутку залізної руди, розподіляється між власниками видобувних та металургійних підприємств, а також імпортерів, що купують вітчизняну продукцію за цінами, дещо нижчими за ринкові.

Ціни на товарну залізну руду та концентрат, дол за тонну

Враховуючи це, замість статистичних даних щодо розміру прибутку та вартості видобутої залізорудної продукції бралися до уваги їх оцінки. Зокрема, вартість видобутої залізної руди визначалася як добуток кількості видобутих руд і концентратів та ринкової ціни на них.

Ринкова ціна визначалася як середньозважена ціна експорту залізної руди та концентрату у світі з коефіцієнтом 0,91 - відношення внутрішньої ціни до середньосвітової ціни експорту, що враховує нижчу якість вітчизняної продукції.

Оцінка прибутку видобувних підприємств, що утворився б за умов реалізації продукції за ринковими цінами, складається з двох чинників.

1. Чистого прибутку, визначеного, виходячи з сум нарахованого податку на прибуток згідно з даними декларації з податку на прибуток та ставки податку.

2. Обсягу втрат, пов'язаних з реалізацію продукції за цінами нижче ринкових, виходячи із середньозваженої ціни експорту у світі, поправочного коефіцієнта 0,91, ціни реалізації залізної руди вітчизняного виробництва та обсягів видобутку руди.

Як показник обсягу активів невидобувних підприємств використано дані Держстату.

Обсяг активів залізорудних комбінатів було визначено, виходячи з даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку, бухгалтерської звітності підприємств, що видобувають залізну руду: Криворізького ЗРК, "Сухої балки", Запорізького, Інгулецького, Північного, Південного, Полтавського та Центрального ГЗК.

Враховуючи, що на зазначені підприємства припадає близько 83% обсягу виробництва товарної залізної руди, загальний обсяг активів усіх комбінатів визначено, виходячи із зазначеної пропорції.

Як видно з наступної таблиці, рентабельність активів залізорудних комбінатів у 3-12 разів перевищує рентабельність невидобувних підприємств.

Варто зауважити, що перелік підприємств, активи яких враховані Держстатом, не відповідає переліку підприємств, що подають декларацію з податку на прибуток.

Однак це суттєво не вплине на показник рентабельності. Крім того, показник рентабельності невидобувних підприємств необхідний лише для визначення динаміки нормативної рентабельності.

Абсолютне значення нормативної рентабельності активів визначене виходячи з показника рентабельності невидобувних підприємств та необхідності забезпечення вищої рентабельності, ніж процента ставка у національній валюті за депозитами.

Різниця між рентабельністю залізорудних комбінатів та нормативною рентабельністю становить понаднормативну рентабельність.

Рентабельність активів в Україні, %


2006

2007

2008

2009

2010

2011

середнє

Рентабельність активів на ЗРК

20,3

23,2

41,9

15,4

33,0

37,3

28,5

Наднормативна рентабельність

6,0

8,9

29,7

4,5

20,5

27,0

16,1

Нормативна рентабельність

14,3

14,3

12,2

10,9

12,5

10,3

12,4

Рентабельність невидобувних підприємств

5,6

5,5

3,5

3,3

3,8

3,8

4,3

Довідка

Процентні ставки у грн за депозитами

7,6

8,2

9,9

14,0

10,3

8,1

9,7

Процентні ставки у грн за кредитами
без овердрафту

15,1

13,9

17,6

20,5

14,6

15,0

16,1

Наднормативний прибуток визначено як різницю між прибутком, що мав би утворитися за умови реалізації продукції за ринковими цінами, та нормальним прибутком залізорудних комбінатів. Його обсяги становлять від 1,1 млрд грн у 2006 році до 23,2 млрд грн у 2011 році.

Загальну суму природної ренти визначено як суму сплачених рентних платежів та наднормативного прибутку. Вона становила від 1,3 млрд грн у 2006 році до 23,8 млрд грн у 2011 році.

Поділивши зазначені суми на обсяги погашених запасів залізної руди було визначено специфічну ставку плати за одиницю погашених запасів залізної руди для збагачення із вмістом заліза більше 20%.

Протягом 2006-2011 років така ставка повинна була б становити від 8 до 131,5 грн за тонну на противагу існуючим ставкам - 1,4 та 3,3 грн за тонну, враховуючи плату за надра та збір за геологорозвідувальні роботи.

Поділивши суму природної ренти на вартість видобутої продукції за ринковими цінами, можна визначити необхідну ставку у відсотках від вартості реалізації товарної руди.

Протягом періодів, коли ціни на залізну руду знаходилися на звичайному рівні - у 2006-2009 роках, - ставка повинна була знаходитися на рівні 7,5%. Натомість у період цінового буму - у 2008-2011 роках - її обсяги мали б зрости до 30%.

Проте, згідно з внесеними у травні 2012 року поправками до Податкового кодексу адвалерну ставку встановлено на рівні 2,7% - у випадку залізної руди для збагачення - від розрахункової вартості сирої залізної руди, яка, за оцінками автора, становитиме близько 50% від вартості товарної залізної руди.

Розрахунок оптимальних розмірів плати, необхідних для вилучення державою природної ренти, що виникає при видобутку залізної руди в Україні


2006

2007

2008

2009

2010

2011

Вартість видобутої продукції, млрд грн

14,6

17,6

31,1

28,4

53,3

79,7

Прибуток за умов реалізації за ринковими
цінами, млрд грн

3,7

5,1

14,5

7,5

20,7

32,1

нормальний прибуток

2,6

3,1

4,2

5,3

7,8

8,9

наднормативний прибуток

1,1

1,9

10,3

2,2

12,8

23,2

Обсяг природної ренти, млрд грн

1,3

2,2

10,6

2,6

13,4

23,8

Рентні платежі - плата за надра та збір за
геологорозвідувальні роботи, млрд грн

0,2

0,2

0,3

0,4

0,6

0,6

Оцінка обсягу погашених запасів
залізної руди, млн тонн

165,5

175,0

161,8

148,7

175,5

180,9

Доцільний рівень специфічної ставки,
грн за тонну погашених запасів

8,0

12,5

65,7

17,5

76,3

131,5

Доцільний рівень адвалерної ставки,
% від вартості готової продукції

7,5

11,0

33,1

7,6

24,1

29,1

Джерело: Декларація з податку на прибуток, розрахунки та оцінки автора

Враховуючи зазначене, варто змінити методику нарахування плати за надра з метою видобутку залізної руди.

1. Встановити однаковий розмір адвалерної ставки для трьох видів залізних руд у розмірі 7% від її вартості. Цей захід обумовлений такими чинниками.

По-перше, як показано у наведеній нижче таблиці, рентабельність реалізованої продукції та активів у підприємств, що видобувають багату залізну руду, та підприємств, що видобувають залізну руду для збагачення, у 2010-2011 роках була практично однаковою.

Розрахунок рівнів рентабельності видобутку багатої залізної руди та залізної руди для збагачення за даними

 

Чистий дохід, млрд грн

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, млрд грн

Активи на кінець періоду, млрд грн

Рента-бельність реалізованої продукції, %

Рента-бельність активів, %


2010

2011

2010

2011

2010

2011

2010

2011

2010

2011

видобуток
багатої
залізної
руди

ПАТ “Криворізький ЗРК”

2,9

4,0

1,6

2,4

4,1

4,7

57,0

60,0

40,6

54,5

ПАТ “Суха Балка”

1,0

2,0

0,3

0,9

2,0

2,7

30,0

44,0

15,2

36,9

ЗАТ “Запорізький ЗРК”

1,5

1,7

0,5

0,5

1,3

1,4

33,0

31,0

40,4

39,7

Разом

5,4

7,7

2,4

3,8

7,4

8,8

45,0

49,0

33,8

47,0

видобуток
залізної
руди для
збагачення

ПАТ “Інгулецький ГЗК”

8,9

14,5

4,4

10,4

12,0

20,5

50,0

72,0

40,1

64,0

ПАТ “Північний ГЗК”

10,0

14,6

4,9

8,4

21,0

19,9

49,0

58,0

32,5

41,4

ВАТ “Південний ГЗК”

5,8

10,8

2,9

6,4

7,5

14,6

50,0

59,0

43,3

58,0

ВАТ “Полтавський ГЗК”

9,2

6,3

3,2

1,3

6,5

9,3

35,0

20,0

56,8

16,2

ПАТ “Центральний ГЗК”

4,4

6,4

2,0

3,5

7,2

8,7

44,0

54,0

29,7

43,7

Разом

38,3

52,6

17,4

30,0

54,1

73,0

45,0

57,0

38,6

47,2

Джерело: звіт про фінансові результати у 2010-2011 роках

По-друге, діюча методика обліку передбачає ведення окремого обліку результатів діяльності в розрізі окремих родовищ та сортів сирої залізної руди. Це суттєво збільшує витрати на ведення звітності, не говорячи уже про те, що перевірити якість сировини, з якої була вироблена товарна продукція, на практиці майже неможливо.

2. З цих же причин доцільно встановити мінімальний розмір специфічної ставки за видобуток залізної руди на рівні, еквівалентному 3 дол за тонну товарної руди із вмістом заліза 62%.

Зазначену специфічну ставку доцільно прив'язати до цін на залізну руду з вмістом заліза 62% на найбільшому ринку залізної руди в китайському порту Tianjin при базовій ціні 100 дол.

Діюча методика передбачає диференціювання ставки за тонну залізної руди залежно від якості сировини, з якої вона була виготовлена, і не враховує вмісту заліза у товарній руді, який може коливатися від 47 до 67%.

3. Удосконалити методику розрахунку вартості товарної залізної руди.

Зокрема, замість розрахункового методу визначення її вартості доцільно щомісячно офіційно затверджувати мінімальні ціни на різні види товарної залізної руди, як це практикується в Індії.

Методика їх розрахунку повинна передбачати зв'язок з котируваннями цін на залізну руду у світі. Індикативні мінімальні ціни також можна прив'язати до цін на найбільшому ринку залізної руди в китайському порту Tianjin.

4. У довгостроковому періоді, після того як ціни реалізації продукції видобувних підприємств відповідатимуть ринковим, а витрати не будуть завищуватися, доцільно розглянути варіант встановлення рентної плати у відсотках до чистого прибутку.

Далі буде

Василь Башко, економіст

 

 

 


powered by lun.ua

Комментарии — 6

alshurshun _ 23.11.2012 19:05
IP: 195.14.17.---
Уважаемый автор.
Любые постепенные действия утонут в коррупционной релаксации ("стырили" 200 млн "И").
В Казахстане ввели контроль цены через индикаторы внешних рынков.
Но в основе контрактное недропользование и система ответственности за РАЦИОНАЛЬНОЕ использование недр.
Базовым критерием рационального использования является экономическая оценка соблюдения УСЛОВИЙ осуществления хозяйственной деятельности использовании АКТИВА НЕДР. который приносит доход.
При этом имеется понимание того, что СТАНДАРТИЗОВАННЫЕ УСЛОВИЯ хозяйственной деятельности со времен Союза называются ТЭО кондиций для каждого предоставленного в пользование актива недр.
Так же понимается, что эти самые УСЛОВИЯ записаны в специальных разрешениях (ссылка на протокол Госкомиссии). Одной из оценок является коэффициент рентабельности хозяйственной деятельности.
При этом несоблюдение рентабельности - основание приостановления хозяйственной деятельности и лишение права пользования недрами
Bashko _ 20.11.2012 12:36
IP: 194.44.29.---
alshurshun:
Шановний alshurshun, якщо Ви не пройшлися по статті катком значить вона чогось варта. Дякую
Щодо схеми сплати диф ренти на прибуток та надприбуток, повністю із Вами погоджуюсь. Це зазначено в останньому абзаці.
Однак переш ніж перейти до такої схеми необхідно:
1. Встановити контроль за доходами (відображення доходів за ринковими цінами реалізації)
2. Встановити контроль за витратами
Вважаю що до цієї схеми треба йти поступово. Перший етап - відображення продукції за ринковими цінами при якому обєкт оподаткування - вартість продукції
Другий етап - стеження як за доходами так і витратами - при цьому обєкт оподаткування - чистий прибуток.
Не знаю як у Вашому підприємстві, але досвід переплати 200 млн. дол. США за вишки Бойка, які будуть включені у витрати не переконує у тому що все так добре із контролем витрат як ви кажете. Зважте також що стимули виводу прибутків ще більше зростуть. А на монополізованому ринку руди співставити затрати буде ой як важко.
alshurshun _ 16.11.2012 23:20
IP: 195.14.17.---
Уважаемый автор.
Пункт 3 - непонятно кто же будет расчитывать
Пункт 4 - хочется простого решения, но теория-то ренты предполагает два вида ренты - абсолютной и дифференцированной.
Например, налоговый кодекс Казахстана предполагает три типа платежа:
1) плата за использование недр (как у нас)
2) налог на прибыль (например по ставке 16%) в части минимальной гарантированной величины прибыли (у законодательстве Украины - ставка рефинансирования НБУ) - плата за право получения дохода от использования истощимого ресурса недр
3) налог на сверхприбыль, т.е. выше граничной гарантированной исчисляется по ставкам 30, 50 или 70% в зависимости от кратности сверхприбыли к гарантированному показателю.(до сверхприбыли у нас еще понимание не поднялось, хотя граничную доходность при геолого-экономической оценке зачем-то определяем)
Вот так вот простенько и со вкусом
Велосипед изобретен - поехали

С уважением
P.S. Ценовой рынок может быть избран любой
bsgserg _ 16.11.2012 14:48
IP: 93.72.192.---
Это формальная публикация к защите ученой степени?
concept _ 16.11.2012 13:37
IP: 46.203.12.---
константин журавель:
стаття констiтуцii : надра належать народу Украiни.
а хіба Ахметов і ко не частинка народу?
.
пора починати націоналізацію...
.
мир


Также в разделе

Авторизация





Если вы новый читатель, пожалуйста, зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
Вы можете войти под своим аккаунтом в социальных сетях:
Facebook   Twitter   Вконтакте