До старту ринку сільськогосподарських земель лишається менше півроку. Крім основного закону про обіг земель сільгосппризначення, що був ухвалений у ніч на 31 березня  2020 року і скасував мораторій на продаж сільгоспземль, Верховна Рада має прийняти ще пакет з чотирьох основних "земельних" законопроектів.

Серед них – законопроєкт №2194, який вже встигли охрестити "новою земельною Конституцією".

У чому його основна суть? Він спрощує процедури передачі земель громадам, децентралізує управління землями, передає державні землі за межами населених пунктів у комунальну власність громад та функції контролю Держгеокадастру відповідним місцевим органам.

Проте це не все. Документ також запроваджує низку інших корисних новацій, які значно спростять та зроблять прозорими земельні відносини.

Законопроєкт вже ухвалений у першому читанні, проте Раді не вистачило голосів, щоб ухвалити його в цілому. Не проголосували за нього депутати з так званої "групи Іллі Павлюка" та "групи Ігоря Коломойського". Документ відправили на повторне друге читання.

У березні законопроєкт знову має бути винесений на голосування Верховною Радою.  Його підтримують президент і уряд. На його ухваленні наполягають також усі аграрні асоціації, міжнародні організації та громадськість.

Намагалися і раніше, але не склалось

Держава неодноразово робила кроки у напрямі децентралізації у сфері земельних відносин.

Останні спроби були за президента Петра Порошенка, він вніс як невідкладний на розгляд парламенту законопроєкт  №7363 щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин. Проте він так і не був прийнятий.

Свою спробу провести децентралізацію у земельній сфері зрообив уряд Володимира Гройсмана, прийнявши у  2018 році  розпорядження №60-р. Уряд вирішив передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад і не підтримувати прийняття закону.

Тоді на розгляді парламенту знаходились кілька законопроєктів, які передбачали доволі просту і логічну процедуру передачі державних земель місцевим громадам, але їх вирішили обійти і запустили передачу земель громадам через урядове розпорядження.

У результаті, по-перше, чомусь не всі громади отримали землю, а, по-друге, відповідно до цього розпорядження, вони отримали у комунальну власність лише землі сільгосппризначення.

Більшу частину земельних повноважень розпорядження усіма землями на своїй території  керівництво громад не отримало. Для цього потрібно було прийняти відповідний закон. У жовтні 2019 року він був зареєстрований під №2194.

Чому він потрібен українцям, як такий закон спростить процедури оформлення земельних ділянок, які можливості відкриються до розвитку громад і які корупційні схеми у земельній сфері будуть зламані, пояснює ЕП.

Громади зможуть розпоряджатися та контролювати використання земель

По-перше. Комунальною власністю громад стануть усі державні землі за межами населених пунктів (крім земель під об’єктами державної власності).

По-друге. Територіальні громади зможуть самостійно розпоряджатися цими землями. Вони були позбавлені цього права з 2002 року.

Це створює можливість для збільшення доходів у місцеві бюджети, залучення українських інвестицій та формування прозорих правил гри для всіх учасників ринку.

Органи місцевого самоврядування на своїй території отримають право здійснювати контроль за самовільним зайняттям земельних ділянок, нецільовим використанням земель та контролювати забур’янення земель.

У результаті на місцевому рівні можна вирішити проблему нелегального використання земель, а також забруднення земель, зокрема проблему засмічення територій, створення стихійних та несанкціонованих сміттєзвалищ, скотомогильників тощо. Керівництво громад  матиме можливість впливати на осіб, які використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням чи здійснюють самозахоплення землі, не сплачуючи до місцевого бюджету жодних коштів.

Такий контроль буде можливим у випадку, якщо громада матиме у штаті своєї ради найме хоча б одного землевпорядника. До прийняття рішення про такий контроль громадою його продовжить здійснювати Держгеокадастр. 

По-третє. Суміжні громади отримають можливість визначити спільні межі за домовленістю між собою. Наразі однією з проблем є невизначеність меж території як сфери поширення юрисдикції громад.

По-четверте. Скасовується погодження Верховною Радою України припинення права постійного користування особливо цінними землями. Раніше для цього потрібно було отримувати погодження парламенту. 

Звичною практикою стало проведення ґрунтових обстежень із наданням у результаті висновку про те, що особливо цінні землі такими насправді не є. Тому громади мають отримати право самостійно вирішувати ці питання в рамках своїх територій. 

По-п'яте. З’явиться можливість затверджувати детальні плани території не тільки у межах, а й  за межами населених пунктів.  Ця документація визначає принципи планувально-просторової організації забудови у межах громади, потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів тощо. Це важливі і ключові питання, які має вирішувати місцева влада для покращення умов життя жителів громад. 

У результаті перелічених змін у громад буде реальна можливість не лише збільшувати надходження до бюджетів, формувати пропозиції для залучення інвестора та ведення бізнесу, а й резервувати перспективні для розвитку громад території, контролювати ефективність використання земельних ресурсів.

Припиниться роздавання землі стороннім особам без урахування інтересів населення громад.

Ламаються корупційні схеми у сфері землеустрою

У Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти тисячі справ про хабарі і чимала їх кількість стосується саме земельних питань.

За даними USAID, 42% мікро-, малих та середніх агропідприємств стикалися з корупцією в земельних питаннях за останній рік.

Що пропонує законопроєкт, щоб зникли корупційні "годівниці" для чиновників, які працюють у сфері земельних відносин та скоротити витрати на послуги у сфері землеустрою для українців?

По-перше, тепер органи місцевого самоврядування зможуть затверджувати документацію з землеустрою та містобудівної документації в межах усієї території громади.

По-друге, скасовується державна експертиза землевпорядної документації. Вона затягує процес формування ділянки чи проведення її оцінки. За цю послугу ще й треба платити. Її вартість становить від 20 грн до 3% від кошторисної вартості проєктно-вишукувальних робіт.

Без державної експертизи громадяни зекономили б майже 300 тис грн загалом та 20 днів кожен.

По-третє, замість багатократних перевірок документації із землеустрою буде лише одна – на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Органи екології та охорони культурної спадщини лише надаватимуть інформацію про обмеження у використанні земель, а не погоджуватимуть документацію, як це відбувається зараз.

По-четверте, на заміну державному нагляду у землеустрої та топографо-геодезичній діяльності запроваджується обов'язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками за наслідки необережності і професійних помилок, допущених при складанні документації із землеустрою.

Тобто якщо землевпорядник допустив помилку, ви зможете отримати компенсацію від страхової компанії і найняти іншого для правильного виконання робіт.

Отже, законопроєкт №2194 зекономить українцям час, гроші, і з часом покращить рівень життя у громадах, оскільки вони отримають можливість збільшити надходження місцевих бюджетів через прозоре управління земельними ресурсами, залучати інвесторів та контролювати правильне використання земель.