Как Украина планирует бороться с пластиковой посудой
Пластикові стаканчики, виделки та ложки – досить зручна і дешева альтернатива звичайному посуду. Не треба мити – викинув та й усе.
Через ці характеристики виробництво пластикового посуду за останні півстоліття зросло в світі у 20 разів, а до 2035 року прогнозують зростання ще вдвічі.
Ця тенденція завдає шкоду екології: одноразові ложки-тарілки не переробляються, а при повторному використанні виділяють отруйні канцерогени.
Зокрема, на це посилаються депутати – автори законопроєкту про обмеження виробництва і обігу пластикової продукції одноразового використання №6077.
Разом з пластиковими виделками і стаканами під заборону можуть потрапити гігієнічні ватні палички, ємності з пінополістиролу для готових страв на виніс, мішалки і соломинки для напоїв, палички до повітряних кульок та деякі інші товари.
Окремо встановлюється заборона на оксорозкладний пластик одноразового використання (так звані біорозкладні пакети чи пластикова упаковка). Оксорозкладний пластик утворює при розкладанні мікропластик, який разом з питною водою, рибою, овочами та іншими продуктами харчування потрапляє в людський організм.
Що ж до тієї частини пластикових товарів, які дозволяється виробляти та імпортувати, законопроєкт пропонує встановити на них певне маркування.
В ногу з часом, але не з Директивою ЄС
ЄС у червні 2019-го ухвалив Директиву 2019/904, яка з липня 2021 року ввела обмеження на обіг певної пластикової продукції та заборонила вироби з оксорозкладного пластику.
Законопроєкт 6077 має на меті запровадити і в Україні відповідні обмеження на благо екології, і в цьому сенсі є досить прогресивним.
"Це перша радикальна спроба заборонити в Україні виробництво, ввезення та розповсюдження пластикової продукції одноразового використання", – коментує юристка AVELLUM Наталія Чоп.
Законопроєкт торкнеться багатьох сфер від виробників та імпортерів пластикової продукції, до виробників тютюнових виробів та ритейлу.
Тому бізнес просить його доопрацювати, щоб гармонізувати його з європейськими вимогами.
Не всі категорії пластикової продукції, яку забороняє відповідна Директива ЄС, прописані у законопроєкті.
"Законопроєкт звужує їх або містить неточну їх характеристику", – вказує Андрій Корнута, юрист AVELLUM.
"Наприклад, частина 2 статті 2 законопроєкту 6077 передбачає заборону оксорозкладної пластикової продукції одноразового використання, в той час як Директива не звужує таку продукцію характеристикою одноразового використання", – наводить приклад він.
На доопрацюванні наполягає і Європейська бізнес асоціація, вона надала свої пропозиції до профільного комітету.
"Вимоги законопроєкту важливо синхронізувати та гармонізувати, щоб не створювати зайвих бар’єрів у торгівлі, оскільки Україна інтегрується в ринок ЄС", – пояснює Вікторія Куликова, яка в ЄБА керує регуляторним напрямком та напрямком побутової електротехніки.
Також законопроєкт потрібно гармонізувати і з національним законодавством.
Наприклад, у фільтрах сигарет є пластик одноразового використання і, згідно законопроєкту, сигарети та фільтри мають містити відповідне маркування.
В той же час виробництво та продаж сигарет регулюється законом № 481, в якому чітко прописано, що у разі впровадження будь-якого нового маркування, сигарети, що були вироблені до введення змін, можуть продаватися без маркування й надалі.
Тобто наразі законопроєкт протирічить діючому закону.
Окрім цього, в законі № 481 чітко вказано перелік інформації, що може наноситися на упаковку тютюнових виробів.
"І у цьому переліку немає маркування щодо пластику одноразового використання, - пояснює Євген Пшеничний, менеджер з регуляторних питань компанії JTI Україна.
Тож, щоб уникнути колізії, потрібно передбачити відповідні зміни до чинного законодавства".
Також законопроєкт 6077 пропонує заборонити ватні палички, але крім тих, що використовуються у медичних закладах. Але не уточнюється критерій, за яким товари виготовлені для таких цілей.
А ще заборона поширюється на всі палички, хоча є варіанти з паперовими, бамбуковими стіками.
Бамбуковий стік також відповідає європейським директивам, є екологічним продуктом та потребує менш технологічно затратного виробництва, порівняно з паперовим, кажуть у корпорації "Біосфера".
Технологія виробництва того ж паперового стіку для ватної палочки дуже недосконала, та й виробляє такі тільки одна компанія в Європі.
У корпорації кажуть, що шукають альтернативні рішення, щоб знизити вартість паперового стіку: спілкуються з виробниками, тестують різні зразки для виробництва такого стіку в Україні.
А що з переробкою?
Законопроєкт пропонує не поширювати заборону на біорозкладну продукцію, тобто такий пластик, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження.
У "Біосфері" такі товари виробляють, але матеріали для вироблення біорозкладної продукції коштують дорожче.
Тож і на полиці магазину вона має вищий цінник.
До речі, в ЄС діє програма держпідтримки для виробників продукції з біорозкладних матеріалів.
Вони можуть покривати, наприклад, частину витрат на купівлю підприємством нової лінії виробництва, зауважує генеральний менеджер бізнес-напрямку Hygiene корпорації Біосфера Олександр Лавров.
Проте не біорозкладанням єдиним. Є ще один спосіб боротися зі шкідливим пластиком – переробка. Тож Європейська бізнес асоціація закликала народних депутатів, окрім біорозкладної, не поширювати заборону ще й на продукцію з переробленого пластику.
"Уся продукція, перелічена в законопроєкті №6077, теоретично підлягає переробці на рециклінгових заводах, але за умови глибокого і точного сортування", – каже генеральний менеджер бізнес-напряму Household та рециклінгу "Біосфера" Юрій Голянич.
Правда, переробляти таку продукцію, коли інфраструктура і культура сортування відходів тільки формується, дуже важко.
Ще одне прохання бізнесу – збільшити перехідні періоди, щоб виробники могли вчасно переорієнтувати потужності та перебудувати свій бізнес. У законопроєкті перехідні періоди визначаються у півроку, півтори та два роки, залежно від категорії товарів. На перший погляд, такий строк видається достатнім.
"На жаль, технологія виробництва тютюнових виробів не дозволяє гарантовано оновити маркування всієї тютюнової продукції, що містить пластик одноразового використання, протягом передбачених 12 місяців.
Власне тому українським законодавством передбачено, що зміни до маркування тютюнових виробів можуть набирати чинності не раніше ніж через 24 місяці.
Директивою для країн ЄС також було передбачено перехідний період 2 роки", - зауважує Євген Пшеничний.
Але мова йде не лише про сигарети. Незрозуміло, яка доля чекає на будь-які товари, що були виготовлені до початку дії закону.
"Тому у законопроєкті 6077 необхідно передбачити перехідний період для продукції, що була виготовлена до того, як закон вступить в силу.
Інакше така продукція по суті буде нелегальною", - зазначає Євген Пшеничний.
"Однак для виконання положень цього закону на практиці необхідні дієві механізми реалізації обмежень, передбачених у Директиві.
Це, зокрема, системи повернення депозиту, підвищення рівня обізнаності споживачів та інші способи стимулювання відмови від пластику одноразового використання", – зауважує Андрій Корнута.
За відсутності цих механізмів закон не зможе слугувати дієвим механізмом для досягнення його цілей, і його положення буде неможливо виконати на практиці, вважає він.
Перехід на нові види сировини (біорозкладні або паперові) потребує технічного переобладнання та пошуку надійних постачальників.
Для цього потрібен час. Інакше виникне просто дефіцит, наполягає Голянич.
ЄБА пропонує вдвічі збільшити перехідні періоди.
Потужності переробного заводу "Біосфери" дозволяють переробляти більше за нинішні 900 тон поліетилену щомісяця, але бракує сировини через низьку якість сортування і відсутність інфраструктури управління відходами в країні.
"Тішить, що цифра переробки відходів із кожним роком росте.
Наприклад, цього року наш завод прийняв на 150 тон більше сировини для переробки у порівнянні із минулим роком", – каже Юрій Голянич.
Утім, в компанії вірять, що з прийняттям законодавства, необхідного для створення індустрії сортування і переробки відходів, це стане можливим.
"Ми сподіваємось, що це відбудеться в найближчі місяці, – додає він, – і тоді рециклінгові заводи зможуть переробляти всі види полімерів".
Прийняття законопроєкту 6077 – лише один із кроків до гармонізації українського законодавства з європейськими нормами, які спрямовані на скорочення обсягу відходів та захист навколишнього природного середовища, наголошує Наталія Чоп.
За її словами, важливо також розробити ефективну систему управління відходами, рамковий законопроєкт щодо якої (законопроєкт 2207) вже більше року знаходиться на етапі підготовки до другого читання.
