СПЕЦПРОЕКТ "Качественное регулирование"
При поддержке компании JTI
Бюро экономической безопасности: как изменится взаимодействие государства с налогоплательщиками

Бюро экономической безопасности: как изменится взаимодействие государства с налогоплательщиками

Вторник, 29 июня 2021, 13:00 -
Фото:Freepik
Согласно результатам исследования аудиторской компании PwC в Украине за 2019-2020 годы 51% организаций пострадали от мошенничества. Лидером среди экономических преступлений стало незаконное присвоение имущества - его назвали 47% опрошенных.(укр)

До переліку найпоширеніших економічних злочинів також увійшли хабарництво і корупція, шахрайство з боку клієнтів, кіберзлочини та шахрайство у сфері закупівель.

За даними відомчої статистики Міністерства внутрішніх справ, за підсумками 2020 року за результатами розгляду 3908 кримінальних проваджень у сфері корупції встановлено суму матеріальних збитків державі внаслідок економічної злочинності у розмірі 3,025 млрд грн.

А за розрахунками Міністерства економіки, рівень тіньової економіки в січні-вересні 2020 року зріс на 3 відсоткових пункти в порівнянні з 2019 роком і становив 31% ВВП.

Кримінальні провадження у сфері державних фінансів розслідуються органами МВС, прокуратури та Служби безпеки. Ця розпорошеність на фоні приведеної статистики викликала невдоволення як з боку бізнесу, так і з боку Міжнародного валютного фонду.

Шляхом вирішення проблеми став новий законодавчий акт, ухвалений депутатами Верховної Ради. Згідно з ним, запобіганням та протидією кримінальним правопорушенням у галузі економіки та фінансів держави займатиметься єдиний орган.

12 травня Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Бюро економічної безпеки. БЕБ покликаний замінити податкову міліцію, економічні підрозділи Нацполіції й так званий департамент "К" СБУ.

Як відбуватиметься взаємодія держави з підприємцями після ухвалення нового закону? Чи не стане відновлення перевірок бізнесу поверненням "маски-шоу"? Які принципи якісного регулювання у законодавстві стануть запобіжниками можливих зловживань?

Реформа податкової міліції

Боротьбою з податковими правопорушеннями в Україні тривалий час займалася Податкова міліція – підрозділ Фіскальної служби. Вона ж була органом досудового розслідування у справах про ухилення від оподаткування та порушення в бюджетній сфері.

Податкову міліцію звинувачували у тиску, зловживанні своїми силовими повноваженнями та використанні "схем". За роки діяльності орган отримав неофіційний статус найбільшого ворога українського бізнесу.

 
Фото: Freepik

Проблема ліквідації податкової міліції гостро постала після Революції Гідності у 2014 році. Проте лише у січні 2021 року Верховна Рада схвалила проєкт закону "Про Бюро економічної безпеки України".

Доцільність створення нового бюро пояснюють плутаниною у розподілі справ між трьома слідчими органами та їхньою низькою ефективністю роботи.

Автори законопроєкту в пояснювальній записці зазначали, що надзвичайно мала кількість порушених податковою міліцією, СБУ та Нацполіцією справ доходила до суду. Ще менше підтверджували провину тих, кого підозрювали в економічних злочинах.

Так, у 2019 році було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. Проте судових рішень було лише 18, з них 10 обвинувальних та 8 виправдувальних вироків.

У тому ж році йшла активна робота над законопроєктом про Службу фінансових розслідувань. Його було ухвалено у першому читанні, але пізніше відхилено та знято з розгляду. Далі депутатський корпус почав працювати над законопроєктом про Бюро економічної безпеки.

Врешті, його й ухвалили.

Ключове про Бюро

БЕБ має розпочати роботу у вересні 2021 року. Бюро опікуватиметься такими правопорушеннями як ухилення від сплати податків, а також злочинами, пов’язаними з економікою та фінансами.

Від нового органу очікують зменшення частки тіньового бізнесу в Україні, збільшення надходжень податків та зборів, оптимізації структури правоохоронних органів та скорочення загальної кількості працівників, що протидіють злочинності у сфері фінансів.

Також очікується, що БЕБ розбиратиметься з економічними правопорушеннями мовою цифр, а не силовими методами.

"Співробітники Бюро надаватимуть рекомендації державним органам з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки", – йдеться у тексті акту.

Передумови успішної роботи нового органу

Директора Бюро економічної безпеки обиратиме на відкритому конкурсі комісія, яка складатиметься з представників, делегованих від Верховної Ради, уряду та президента.

У центральному та регіональних підрозділах БЕБ працюватиме 4 тисячі працівників. Вони також обиратимуться за допомогою конкурсу, що не дозволить  дискредитованим працівникам перейти з податкової міліції.

Співробітники бюро поділятимуться на аналітиків та детективів. Перші будуть аналізувати інформацію про розрахунки компаній, вивчатимуть фінансові показники та попереджатимуть злочини.

 
Фото: Freepik

Детективи розслідуватимуть виявлені злочини. Вони отримуватимуть спеціальні звання, аналогічні поліцейським, а їхня мінімальна зарплата становитиме 20 прожиткових мінімумів (у 2021 році – 45,4 тис грн).

У 2021 році на фінансування Бюро заклали 587 мільйонів гривень. При БЕБ створять Раду громадського контролю, яка стежитиме за його діяльністю. Зокрема, Рада розглядатиме звіт директора Бюро та надаватиме свій висновок.

В перехідний період кримінальні провадження Податкової міліції передадуть Генеральній прокуратурі, щоб уникнути колапсу в системі.

Повноваження БЕБ: чи варто непокоїтись

Один із ключових принципів регуляторної політики – передбачуваність роботи нового органу – став головним акцентом представників бізнесу, долучених до розробки та обговорення законопроєкту.

Проте з цим виникли проблеми і ясності в питанні поки що немає.

Новому правоохоронному органу досі не дали остаточних повноважень – для цього депутати мають проголосувати спеціальні зміни до Кримінального та Кримінально-процесуальних кодексів, пояснює партнер юридичної фірми "Вaсиль Кiciль i Партнери" Hазар Kульчицький.

"Пропозиції вже є, і перспектива їх впровадження, м’яко кажучи, насторожує", – каже юрист.

По-перше, пропонуються зміни до 212 статті Кримінального кодексу – "ухилення від сплати податків". Депутати хочуть збільшити штраф за цей злочин і ввести кримінальну відповідальність за нього до 7 років ув’язнення.

"Перспектива ув`язнювати підприємців до 7 років є тривожним сигналом того, що держава змінює свої пріоритети. Тепер вона не стільки хоче отримати свої податки, скільки мати можливість карати підприємців тюремним строком", – заявляє Kульчицький.

Інша пропозиція народних депутатів передбачає до 12 років в’язниці за незаконне відшкодування ПДВ або безпідставне подання заяви на відшкодування ПДВ.

"Якщо зараз ПДВ просто не відшкодовують тим, хто не має на це підстав, то нова стаття може стати реальним приводом для того, щоб "посадити" підприємця за подачу недостовірної декларації. "Всіх собак вішатимуть" лише на бізнесмена – що це, як не зміщення акцентів і "вигороджування" державної системи?", – додає партнер юридичної фірми.

Окрім того, окремим співробітникам БЕБ нададуть широких повноважень щодо використання спеціальних засобів, у тому числі, вогнепальної зброї.

Європейська бізнес-асоціація попереджала, що це може бути використано з метою тиску на бізнес та продовження сумнозвісних традицій з "маски-шоу".

"Ми вважаємо, що саме ці рудиментні норми створюють сприятливе середовище для зловживання службовим становищем та перевищення повноважень", – додали в асоціації.

Крім цього, за оперативними підрозділами БЕБ закріплюються повноваження здійснення негласних слідчих дій. 

Асоціація вважає, що це суперечить основним задекларованим принципам влади – спрощення ведення бізнесу та неприпустимість тиску на суб’єктів господарювання.

Правник Kульчицький попереджає, що пропозиції законодавців знімають відповідальність із податківців, митників, натомість демонструють свою спрямованість проти підприємців та імпортерів.

"Підвищення важкості перелічених злочинів дає правоохоронцям дві основні можливості. Перша – проведення негласних слідчих дій щодо фігурантів, наприклад: прослушка, аудіо-, відеоконтроль. Друге – можливість арешту і тримання людини під вартою, щоб її можна було шантажувати", – наголошує він.

Натомість у Спілці українських підприємців сподіваються, що бюро стане якісно новим органом, адже, на відміну від податкової міліції чи СБУ, воно займатиметься переважно аналітичною роботою.

Як створення БЕБ вплине на бізнес загалом

За даними Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, у 2019 році в Україні щодня проводилося 183 арешти майнових об’єктів та 200 обшуків. В результаті за рік відбулося 67 тисяч арештів майнових об’єктів та 70 тисяч обшуків.

Силовики та податківці спочатку відкривали фіктивні кримінальні справи, а потім пропонували підприємцям незаконні методи їх закриття.

За словами авторів законопроєкту, з появою БЕБ в країні має зменшитися тиск на бізнес.

"Новий орган буде аналітичним і виявлятиме системні злочини, працюючи з базами даних, а не оперативно-розшуковими заходами чи проведенням обшуків в офісах", – розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Нардепи переконують, що відносини між підприємцями та державою базуватимуться на принципах прозорості та передбачуваності.

"Діяльність БЕБ сприятиме налагодженню партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами, ефективності дій єдиного правоохоронного органу в боротьбі зі злочинами у сфері економіки та підвищенню позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business", – йдеться в тексті пояснювальної записки до законопроєкту.

Висновки

Автори законопроєкту стверджують, що створення Бюро економічної безпеки є логічним продовженням реформи правоохоронних органів в дусі створення Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань.

За словами нардепів, дерегуляція у вигляді об'єднання функцій податкової міліції, економічного департаменту Служби безпеки і прокуратури в розслідуванні фінансових та податкових злочинів зменшить тиск на бізнес.

Цьому сприятиме зміна функції інституції зі слідчої на аналітичну.

Натомість бізнес-асоціації та юристи попереджають, що деякі повноваження, якими наділене БЕБ, дозволять представникам держави надалі займатися тиском на сумлінних підприємців.

Більш того, зміни, якими пропонується доповнити текст акту, можуть розширити повноваження детективів на проведення слідчих дій з використанням вогнепальної зброї та арешту бізнесменів.

Закон про створення БЕБ викликає побоювання щодо дотримання принципів якісного регулювання. Відкритими залишаються питання про невтручання держави у справи бізнесу через повноваження.

За умов низького рівня довіри підприємців до державних органів новостворене Бюро може або посилити це ставлення, або спростувати його. Головним невідомим у цьому рівнянні залишається прозорість ухвалення рішень всередині БЕБ.

Законодавство передбачає підзвітність та прозорість бюро перед платниками податків. Але прогалини в окремих положеннях акту створюють широке коло для різного його трактування протилежними сторонами.

Показниками успішності діяльності нового бюро стане економічний ефект – збільшення податкових надходжень до держбюджету і зменшення тіньового сектору економіки, а також підвищення позиції України в рейтингу Doing Business.

Цього можна буде досягти у разі дотримання правил гри всіма сторонами, в першу чергу – держави.

Подпишитесь на наши уведомления!