Мовний плюралізм життєво необхідний для відповідальності міських адміністрацій

Коли 31 жовтня виборці підуть на виборчі дільниці, щоб обрати депутатів обласних та місцевих рад, вони цілком можуть зробити так, щоб Партія регіонів Президента Януковича поплатилася за те, що вона так мало зробила для розширення повноважень обласних та місцевих рад. Колишній спікер Палати представників США Тіп О’Ніл сказав: «Вся політика твориться на місцях». Ця коротка, але багатозначна фраза відповідає основним уявленням батьків-засновників США, які прагнули децентралізувати владу і максимально закріпити її за місцевими громадами (що аж ніяк не означає, що у США не було яскраво вираженої централізації влади з часів Громадянської війни і особливо - з часу прийняття Нового курсу). Вона також знаходиться в одній площині з християнською ідеєю (її часто називають «субсидіарність»), яка полягає в тому, що центральна влада відповідає лише за ті питання, на вирішення яких нижчі рівні уряду не мають ресурсів або повноважень. Ще Олександр Солженіцин вказував на відновлення місцевої політичної відповідальності як засіб проти отрути надмірної радянської централізації влади і один з ключів до відродження суспільства з низів. Партія регіонів поки що цього не реалізувала. Якщо вона не візьметься за вирішення питань, які дійсно турбують виборців, вона ризикує зазнати серйозних політичних змін. Поняття договірних відносин між виборцями і народними обранцями усіх рівнів є вкрай важливим для представницької демократії. Виборці по всій Україні хочуть, щоб місцеві адміністрації використовували більшу частину з надходжень від місцевих податків для того, щоб ремонтувати дороги, покращувати погано обладнані лікарні і школи. В районах, де українська мова не є основною, виборці хочуть, щоб їх лідери спілкувалися з місцевою громадою рідною мовою, чи то російською, татарською, румунською, русинською, угорською чи ще якоюсь іншою. Мовне питання в Україні є, звичайно, дуже спірним, але воно тісно пов’язане з питанням відповідальності на місцях, а те, у свою чергу, - з питанням національного відродження. В регіонах східної та південної України переважає російська мова. Зрозуміло , що громадяни хочуть і очікують, що документація, пов’язана з заявами про отримання паспортів, водійських прав, реєстрацією компаній, веденням судових проваджень, медичним лікуванням та виконанням навчальних програм в школах і садках, буде оформлюватися мовою більшості. Безперечно, мова - це регіональне питання, яке насправді турбує виборців і до якого мають серйозно поставитися місцеві обранці. Під час президентської кампанії Президент Янукович обіцяв надати повноваження обласним та місцевим радам приймати рішення щодо того, які мови регіону будуть офіційно використовуватися місцевою владою. Верховна Рада все ще має прийняти законодавство на виконання Європейської хартії регіональних мов, яке передало б повноваження на прийняття рішень про використання мов місцевим радам. У цьому напрямку новій адміністрації слід трохи поспішити. Обіцянка Януковича підняти статус російської мови до другої державної є, звичайно, окремим, хоча й пов’язаним, питанням. Але виглядає так, що він відступає від своєї обіцянки. Незалежно від того, що ви думаєте про ідею як про політичне питання, відразу відмовлятися від неї означає підривати демократичну відповідальність в Україні. Відповідальність має мати місце як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, і виборці мають право наполягти на дотриманні президентом своєї передвиборчої обіцянки. Хоча під час кампанії Президент Янукович обіцяв «Україну для людей», Партія регіонів ризикує порушити «контракт» з виборцями через невизнання і невиконання їх бажання зміцнити владу місцевих та регіональних лідерів. Янукович і Партія регіонів нестимуть відповідальність перед виборцями, якщо вони не розширять компетенцію і повноваження обласних та місцевих рад, особливо у таких важливих сферах для громад як мовна політика, охорона здоров’я, освіта, розвиток інфраструктури, місцеве оподаткування та витрати бюджетних коштів. Ентоні Т, Салвія є виконавчим директором Американського Інституту в Україні (зі штаб-квартирою у Києві). Раніше працював в Державному департаменті США за призначенням Президента Рональда Рейгана, а також для Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода у Мюнхені та Москві. Інтернет-сайт організації www.aminuk.org.