"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

За використання неліцензійного ПЗ в організації відповідальність несе, в першу чергу, IT-фахівець. Підсумки веб-конференції на сайті про інформаційні технології ITC.UA

Понедельник, 29 декабря 2008 —
Київ, 29 грудня 2008 – 17 грудня в 17:00 на сайті ITC.UA відбулася онлайн-конференція з юридичним представником BSA Владиславом Шаповалом, у рамках якої він відповів на запитання відвідувачів про юридичну відповідальність системних адміністраторів за встановлення й користування неліцензійним програмним забезпеченням.
Пан Шаповал пояснив, що усталена думка про те, що юридичну відповідальність за неліцензійне ПЗ несе директор підприємства, насправді не відповідає дійсності. «У посадовій інструкції «айтішника» зазначено, що, крім роботи ПК, його взаємодії та поновлення, він також відповідає за дотримання авторських прав. Це стандартна позиція в посадових інструкціях і трудових договорах. З моменту підписання IT-фахівцем такого трудового договору й ознайомлення з такою посадовою інструкцією, він несе повну відповідальність за все, що відбувається на комп'ютерах довіреного йому підприємства, у тому числі й за піратські програми, які там інстальовані», – розповів представник BSA. Адже відповідальність за карні правопорушення – а саме до них належить порушення авторських прав – несе не організація, а фізична особа, тобто, певна людина. В Україні за порушення авторських прав 176-ою статтею Кримінального кодексу передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу, обмеження свободи або позбавлення волі строком до 6 років. Крім санкцій, які стягуються на користь держави, пред'явити позови до порушника на стягнення компенсації можуть і правовласники. Якщо сума збитку перевищує 5400 грн., порушується кримінальна справа, якщо менше - адміністративне впровадження. Щоб захистити себе від юридичної відповідальності, пан Шаповал радить системним адміністраторам, чиї керівники відмовляються купувати ліцензії на ПЗ, звернутися до директора з доповідною запискою або іншим документом у письмовому вигляді: «З погляду юриспруденції, слово, сказане без документального підкріплення, не має жодної ваги. Тільки письмові доповідні, пояснювальні записки та інші документи, які у випадку перевірки зможуть підтвердити ваші слова допоможуть вам зняти із себе ризики додаткової відповідальності. Радимо дотриматися деяких формальностей і зберегти копію доповідної записки у себе. Але рід час карного розслідування, у силу якихось пояснень керівництва або інших факторів, крайнім можете виявитися ви. Щоб цього не трапилося, саме ви повинні потурбуватися про відсутність піратських копій на довіреній вам комп'ютерній техніці й спробувати переконати свого керівника, що в підсумку ризикуєте ви обоє». На питання про те, чи несе системний адміністратор відповідальність за неліцензійне ПЗ, встановлене до його вступу на посаду, юрист BSA відповів: «Системний адміністратор зобов'язаний перевірити наявність неліцензійних програм, і, у випадку виявлення, видалити або повідомити керівництво про необхідність придбання на них ліцензії. Наше законодавство, зокрема Кримінальний кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення, передбачає таке поняття як намір у здійсненні певних дій. IT-Фахівець або особисто інсталював піратські програми, або, знаючи про їхню наявність, нічого не зробив для того, щоб усунути правопорушення. Відповідно, він автоматично долучився до правопорушення, і у випадку перевірки понесе повну відповідальність за піратські копії.» Існує ціла низка підтверджень ліцензійності програмного забезпечення: сертифікат справжності (наклейки), ліцензійна угода, диски-носії. Крім того, суттєвим підтвердженням легальності є бухгалтерські документи, які підтверджують факт придбання програм у певного продавця. Учасників також цікавило, що відбувається, коли неліцензійне ПЗ було встановлене співробітником за власною ініціативою. Якщо рід час розслідування буде доведено, що піратські програми на комп'ютер були встановлені без відома керівництва або ІТ-фахівця компанії, а самостійно співробітником, то відповідати буде сам співробітник. Але оскільки це відбувається на комп'ютері підприємства, то така машина однаково буде вилучена й фігуруватиме як речовинний доказ у кримінальній справі. Встановити, хто ж дійсно інсталював програму, можна тільки в рамках кримінальної справи. Ризикують усі: користувач, що інсталював програму, ІТ-фахівець, що відповідає за комп'ютери, і підприємство, оскільки його ПК буде вилучений. «От чому на багатьох підприємствах заборонено як за допомогою внутрішніх інструкцій, так і технічно неможливо співробітникам інсталювати будь-які програми на жорсткий диск комп'ютера. Адже такими діями вони можуть підставити й себе, і керівництво компанії», – пояснив пан Шаповал. Інший інтерес викликало питання, що стосувалося боротьби BSA з піратством у великих компаніях і державних органах. За словами пана Шаповала, «Держструктури – це така ж частина суспільства, як і комерційні підприємства, і там теж дуже значний відсоток піратських копій програм. Але якщо держава, хоч і повільно, рухається у напрямку легалізації ПЗ, то корпоративний сегмент не став би нічого робити, якщо в б не існувало ризиків, пов'язаних з використанням неліцензійних продуктів – технічних, іміджевих, юридичних. BSA займається переслідуванням порушників, незалежно від розміру або обсягу». Одним з основних досягнень BSA пан Шаповал вважає збільшення кількості перевірок і рейдів з метою виявлення випадків порушень авторських прав компаній-членів BSA, адже переслідування порушників сьогодні є основним пріоритетом Асоціації. Перевірки ліцензійності програмних продуктів проводять правоохоронні органи: міліція, прокуратура й інші структури, компетентні в цьому питанні. BSA тільки може ініціювати ці перевірки, повідомляти про передбачувані або встановлені факти порушення авторських прав. Міліція й правоохоронні органи проводять перевірки дотримання законодавства в сфері інтелектуальної власності, аналогічні перевіркам фактів недотримання податкового законодавства. Такі перевірки можуть відбуватися як з попередженням (надсиланням попередніх запитів, звернень), так і без цього. Це передбачено Законом про міліцію. У багатьох випадках неліцензійність програм встановлюється за допомогою візуального огляду системного блоку або корпуса лептопа, і шляхом нескладних маніпуляцій у самій операційній системі. Якщо є підозра в тому, що комп'ютери містять піратські копії програм, вони можуть бути вилучені для детального вивчення жорсткого диску фахівцями. Щоб ознайомитися з повним текстом веб-конференції, просимо зайти на сайт ITC.UA – http://itc.ua/antipiracy2008/. Інформація про BSA Асоціація виробників програмного забезпечення Business Software Alliance (www.bsa.org) є некомерційною міжнародною організацією, мета діяльності якої – безпечне і легальне використання програмного забезпечення в сучасному цифровому світі. Асоціація діє в інтересах своїх учасників – міжнародних виробників програмного забезпечення. BSA, маючи представництва на міжнародних ринках, активно співпрацює з урядами різних країн. Учасники Асоціації представляють одну з галузей економіки, що найбільш динамічно розвиваються. Програми й ініціативи BSA спрямовані на розвиток інноваційних технологій. Асоціація сприяє розробці законодавчих інструментів, що забезпечують захист авторського права та інформаційну безпеку в усіх сферах бізнесу. Учасниками BSA є такі компанії, як Adobe, Apple, Autodesk, Avid, Bentley Systems, CNC,Corel, Microsoft, Monotype, Quark, Mindjet, Siemens PLM Software, SolidWorks, Symantec, The MathWorks, Altium, Centennial Software, Enteo Software, Famatech, O&O Software, Staff & Line і Tekla. Свою діяльність в Україні Business Software Alliance розпочала в 2008 році. Сайт BSA, покликаний допомогти запобігти росту рівня піратства, де публікується детальна інформація з проблем неліцензійного використання ПЗ на українському ринку, міститься за адресою http://www.bsa.org/ukraine .
Реклама: