Депутаты, вы забыли о развитии экономической конкуренции

Депутаты, вы забыли о развитии экономической конкуренции

Парламент должен поддержать законопроект о создании эффективных механизмов расследования опасных нарушений в сфере конкуренции - картелей. (укр)
Четверг, 26 сентября 2019, 15:37
народный депутат 8-го созыва Верховной Рады

Майже місяць роботи нової Верховної Ради, а про розвиток конкуренції ніхто не згадує.

Конкурентне законодавство завжди було чимось специфічним, до чого у влади ніколи не доходили руки.

У когось - через нерозуміння, а у когось – через небажання змінювати те, що можна самостійно контролювати.

Сьогодні нова влада стала на шлях турборежиму, в якому немає часу на додаткові обговорення.

Що можна зробити швидко? Прийняти ініційований мною закон про забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 0969 (реєстраційний номер в 8-ому скликанні 6746).

Цим законом пропонувалось, з одного боку, забезпечити право субєктів господарювання на справедливий процес розгляду справ про порушення конкуренції в Антимонопольному комітеті, а з іншого - створити ефективні механізми розслідування найнебезпечніших порушень в сфері конкуренції – картелей.

Зокрема, в проекті передбачалось:

1. Визначити чіткі строки розгляду справ про порушення конкуренції.

Мова йде про строки, протягом яких АМКУ має довести справи до кінця. При чому пропонується диференційований підхід залежно від важкості порушення.

Так, наприклад, для справ про невиконання рішень АМКУ, строк розслідування не має перевищувати 6 місяців.

Адже погодьтеся, що за півроку АМКУ може визначити, чи суб’єкт-порушник виконав його попереднє рішення, а не лишати в підвішеному стані відкриту справу на роки, щоб шантажувати потім суб’єкта.

Loading...
Водночас строк для розслідування більш серйозних порушень може досягати й 5 років – наприклад, при розслідуванні картелів. У ЄС розслідування деяких справи про таємні змови на ринках могло тривати й 9 років.

Крім того, величезним досягненням проекту є фіксація строків для розгляду справ про недобросовісну конкуренцію.

Практика склалася таким чином, що компаніям, чиї права порушені, наприклад, внаслідок використання чужої торговельної марки, набагато простіше звернутися до суду й відстоювати своє порушене право там.

Адже поки АМКУ розглядає відповідну справу, порушник встигає реалізувати всю продукцію, використавши чужу ділову репутацію, отримати за це прибуток, і ще й вкластися у нову партію. Саме тому спори про недобросовісну конкуренцію не так часто розглядаються в АМКУ, як хотілося б.

Визначення ж граничного строку для подібного розслідування (один рік) надасть можливість суб’єкту більш зважено підходити, оцінюючи ризики вибору, куди звертатися за захистом своїх прав, - до АМКУ чи суду.

Якщо ж АМКУ зволікатиме з розслідуванням протягом встановлених законом строків, а потім закриватиме справу за недоведеністю, то тут вже мають втрутитися правоохоронні органи.

2. Забезпечити процесуальні права суб’єктів, що беруть участь у справах про порушення.

Право ознайомлюватися з матеріалами справи, на підставі яких АМКУ приймає рішення, право заявляти відводи представникам АМКУ, право мати достатньо часу на свій захист, право бути заслуханою для пояснення своєї позиції тощо.

Все це пропонується закріпити на рівні закону. Фіксація саме в законі важлива, адже практика знає безліч ситуацій, коли відповідні права порушувалися самими представниками АМКУ.

Моїм клієнтам колись не давали, наприклад, фотографувати документи, що є в матеріалах справи, а пропонували сідати й переписувати справи, що сягали десятки томів.

Було в моїй практиці, коли на слуханнях представники АМКУ не давали можливості пояснити свою позицію, якщо вона була не вигідна державному уповноваженому, що розслідував справу.

Або просто не вносили "непотрібну" для нього інформацію в протокол слухань. А ще була історія, коли державний уповноважений кричав клієнту, погрожуючи: "Я вас доведу до банкрутства!", якщо той не визнає свою вину.

Чи заслуговує такий представник АМКУ на відвід? Для мене це питання – риторичне. Тому я й запропонувала передбачити право учасника розслідування на відвід в законі.

3. Встановити можливість отримувати офіційні консультації АМКУ.

Головною функцією АМКУ є, як на мене, не покарати порушника й стягнути штраф, а вчинити всі необхідні заходи, щоб попередити вчинення порушення у майбутньому, а в разі якщо воно відбулося, відновити конкуренцію.

Тому для добросовісних учасників ринку важливо мати можливість дізнатися у представників АМКУ, наприклад, правильність розуміння його рішення, доцільність вчинення конкретних заходів для відновлення конкуренції тощо.

Причому раніше відповідні консультації надавалися тільки "своїм" і не завжди в приміщені АМКУ. Щоб запобігти подібним "неофіційним" зустрічам очільників АМКУ з представниками компаній, проти яких АМКУ веде розслідування, законопроектом пропонується їхня обов’язкова фіксація – починаючи від клопотання компанії про проведення консультацій, закінчуючи протоколом, складеним за результатами їхнього проведення.

4. Імплементувати поширені в економічно розвинених країнах практики виявлення та доведення антиконкурентних узгоджених дій та зловживань монопольним становищем.

Законопроектом пропонується вдосконалити програму звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій між конкурентами (картелів).

Картелі є найбільш складними порушеннями конкуренції й найбільш небезпечними з точки зору шкоди, яку вони завдають.

Це таємні змови між конкурентами про розподіл ринків, про фіксацію економічно необґрунтованої ціни, про неконкуренцію на тендері й "розподіл" лотів між його учасниками тощо.

Таким чином, ті, хто мав би змагатися за клієнта якістю, ціною, найкращою пропозицію, фактично не беруть участі у такому змаганні, отримуючи приз у вигляді клієнта, на який не заслуговують.

Найбільш ефективним способом виявлення і доведення картелей у світі є програма "Leniency".

Вона полягає у гарантуванні звільнення від відповідальності того учасника картелю, який добровільно першим повідомить конкуренційне відомство про його існування та надасть всі необхідні докази для його доведення, а також зменшення штрафу за добровільне надання додаткових доказів другим та наступними учасниками картелю.

Очевидно, що ця програма має й запобіжний ефект виникненню картелей, оскільки його потенційні учасники розуміють, що хтось може піти на співпрацю з державним відомством в майбутньому.

Пропонований законопроектом порядок зменшення розміру штрафу за вчинення антиконкурентних узгоджених дій другому на наступним учасникам картелю за добровільно надані докази, відповідає підходам ЄС та полягає у наданні учасникам картелей певних вигод за співпрацю з АМКУ, в разі виконання такими особами певних умов (надання важливих доказів, припинення порушення тощо).

Цими вигодами є зменшення штрафу залежно від черговості осіб, що нададуть відповідну інформацію АМКУ: першій особі – на 50%, другій особі – 30%, іншим особам – 20%.

Водночас особа, яку звільнено від відповідальності за порушення конкуренції або якій зменшено розмір штрафу, не звільняється від відповідальності за шкоду, завдану таким порушенням іншим особам.

Другим інструментом, що має стати ефективним способом розкриття картелей, пропонується процедура врегулювання ("settlement").

Процедура врегулювання спорів полягає у забезпеченні АМКУ доведення певних обставин справи завдяки угоді про їх визнання та підтвердження відповідачами в обмін на фіксоване пом'якшення покарання.

Застосування такої процедури є вигідним як АМКУ, так і відповідачам, і в цілому забезпечує підвищення ефективності розгляду справ та захисту конкуренції.

Щоб під час процедури врегулювання не було ніяких зловживань та "неформальних" домовленостей з АМКУ, законопроектом передбачена її письмова фіксація, чіткі вимоги до самої угоди та подальше затвердження судом.

Так чому ж законопроект досі не став законом?

Відповідний проект пройшов довжелезний шлях у парламенті. Над багатьма його положеннями я працювала ще до того, як стала народним депутатом 8-го скликання.

Далі було багато обговорень та доопрацювань разом з Асоціацією правників України.

Потім непростий шлях у парламенті, де в профільному комітеті ми провели більше десятка робочих груп.

Представники одного олігарха його блокували всіма своїми силами, адже багато положень хотіли прописати так, щоб належні йому вертикально-інтегровані компанії були в повній безпеці й ніколи не змогли б стати об’єктом розслідування АМКУ.

До роботи над цим проектом я доклала багато зусиль і так співпало, що друге читання доповідала в парламенті, готуючись до пологів. Але представники олігархів тоді перемогли мене.

У результаті проект був направлений на повторне друге читання і знову почалися чисельні робочі групи й напрацювання різноманітних комітетських версій.

В лютому 2019 року нарешті мені вдалося домогтися його ухвалення.

Але вже зовсім скоро виявилось, що "темним силам" профільного комітету Верховної Ради все-таки вдалося вставити в остаточну версію вигідне для них положення – скасування інституту пені за несплату штрафу, накладеного АМКУ за вчинення порушення у конкуренції.

Незважаючи на довгу роботу над проектом, я не могла допустити, щоб моїм законом скористалися ті, хто явно своїми діями не сприяють розвитку конкуренції.

Саме тому, як би сумно мені не було, я змушена була звернутися до президента з проханням накласти вето на свій же закон та направити відповідні пропозиції в парламент, щоб повернути пеню. Благо – президент почув.

І от наразі пропозиції президента з березня 2019 року лежать у парламенті.

І для того, щоб нарешті всі позитивні речі, описані вище, стали частиною українського законодавства, парламенту 9-го скликання потрібно віддати свої 226 голосів за пропозиції президента.

Тому всім, хто вболіває за позитивні зміни в законодавстві про конкуренцію, пропоную долучитися й закликати всіх нових народних депутатів в цьому шаленому темпі прийняття законів знайти й належне місце для ухвалення того, що було напрацьовано у парламенті 8-го скликання.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!