Государственные финансы поют романсы

Государственные финансы поют романсы

На наших глазах разворачивается системный кризис государственных финансов. Если правительство ничего не сделает, мы в ближайшее время можем сорваться в экономическую пропасть инфляции и девальвации. (укр)
Вторник, 29 мая 2018, 17:09
народный депутат, фракция "Самопомощь"

Якщо не закрити дірки в державних фінансах, які співають романси, то криза в Україні переросте в дефолт.

Що саме збирається робити виконавча влада і чи збирається взагалі – достеменно невідомо.

При аналізі звіту Казначейства за 1 квартал 2018-го року ми бачимо такі ознаки фінансової кризи.

Дохідна частина бюджету

Ознака 1. План надходжень до загального фонду держбюджету не виконується на 4,7%.

Державний бюджет недоотримав 8,66 млрд грн. Із планових надходжень у 184,16 млрд грн зібрано лише 175,49.

Провалилися збори по рентній платі за користування надрами, акцизному податку з вироблених в Україні товарів, ПДВ з вироблених в Україні товарів з врахуванням відшкодування, імпортному ПДВ, неподаткових надходжень.

Ознака 2. План фінансування держбюджету за рахунок позик провалений.

Уряд планував залучити на зовнішніх ринках позик на 56,05 млрд грн, більше 2 млрд доларів. По факту залучено нуль, а це – бюджетна діра у 1,6% ВВП 2018 року.

Ситуація на ринку внутрішніх облігацій не краща.

Згідно з планом Мінфіну, викладеного у "Програмі управління державним боргом на 2018 рік", збирались продати середньострокові ОВДП у кількості 31,9% від всіх боргових інструментів, а короткострокові – у кількості 12,9%.

Тобто на середньострокові борги очікувався попит у 2,5 рази більший, ніж на короткострокові.

Довгострокові ОВДП уряд, судячи зі всього навіть не планував залучати. І правильно робив.

Адже фактично ситуація склалася так: короткострокових та середньострокових боргів продано порівну (24,65 та 25,05 млрд грн відповідно), а по довгострокових ОВДП попит настільки низький, що мізерний план із залучення 5 (п’яти) мільйонів гривень був виконаний на 50% і фактично було залучено лише 2,5 млн грн.

Ознака 3. План приватизації держмайна очікувано провалився.

Як уряд до кінця року планує отримати від приватизації 21 млрд грн залишається загадкою, адже в першому кварталі план виконано на 3,4%, отримано 34 млн із запланованих доходів бюджету у 1 млрд грн.

Видаткова частина бюджету

Ознака 4: Видаткова частина загального фонду державного бюджету не виконана на 10,1% (201 млрд грн замість 223)

Недофінансовані майже всі органи влади, але найбільша економія по установах, які традиційно є корупційними годівницями влади: МВС – економія 2,22 млрд грн, Міністерство оборони – економія 2,98 млрд грн. Мінюст зекономив 764 млн грн, Мінагрополітики – 685 млн грн.

Не змовляючись, органи влади знайшли в собі видатні здібності до оптимізації власних бюджетів!

При цьому статті видатків, недофінансування яких може викликати збурення в суспільстві, а саме: субсидії на послуги ЖКГ, перерахування до фондів соціального страхування, фінансування Пенсійного фонду України тощо, виконуються на 100%.

До речі, якщо наш уряд такий соціальний, так дбає про людей, не економить на них, а чиновникам "затягнув пояси", то може і про бізнес та інвест-клімат подбає.

Адже квартальна економія в 22 млрд грн означає річну економію у 88 млрд, що нівелює останні аргументи противників впровадження податку на виведений капітал, адже держава, як виявляється, може собі дозволити зменшити видатки на 20-30 млрд грн.

Ще одне прикре спостереження - сума економії у 22 млрд грн дорівнює сумі недобору дохідної частини (8,66 по податкових та неподаткових надходженнях та 13,44 у категорії фінансування бюджету), а це означає, що жодних додаткових резервів, жодного запасного плану, жодного туза в рукаві уряд не має. 

Все банально просто, є гроші – витрачаємо, а як немає грошей – то немає.

Ознака 5. Є підстави вважати, що Україна вже знаходиться у стані дефолту.

Виконання планових видатків загального фонду державного бюджету України по статті "402200 Зовнішні зобов’язання" виконано на 54%. З планових видатків у 17,23 млрд грн профінансовано 9,31 млрд грн.

Така різниця не може бути пояснена курсовими коливаннями. На жаль, це може означати, що той сценарій, якого всі з острахом очікують, вже є реальністю в Україні останні кілька місяців.

Нагадаю, що лише у 2018-му на обслуговування зовнішніх боргів нам потрібно 118,3 млрд грн, а на погашення тіла кредитів 177,2 млрд грн.

Загалом виплат у 2018 році – 295,5 млрд грн (11,36 млрд долларів). І замість того, щоб подбати про накопичення цих грошей, запустити якісь інвестиційні програми, інфраструктурні проекти, планується знову позичати гроші, робити кожного українця, навіть не народженого, боржником.

Ситуацію у державних фінансах довели до крайнощів. Треба було довгі роки вперто ігнорувати всі рекомендації та застереження вітчизняних та закордонних експертів, треба було до останнього безпідставно сподіватися на якесь диво, і що знову вдасться "проскочити", позичити, щось окозамилювальне розповісти, щоб дійти до такої стадії.

Така ситуація – ознака зневаги до українців, і тих, за кого так турбується наш "соціальний" уряд, адже економічна криза найтяжче б’є по найбідніших, коли бюджетники зіткнуться із затримками зарплат, пенсіонери із невиплатою пенсій, коли продукти в магазинах почнуть дорожчати кожного дня – найбіднішим буде найважче.

У владі так і не зрозуміли, що законами економіки не можна нехтувати так само, як законами України.

На цьому тижні парламент нарешті почав розглядати питання створення Антикорупційного суду.

Але Антикорупційний суд – це не тільки про суд, і не тільки про корупцію, хоча і можна подумати, що влада виконує одну з головних вимог революції та справді вирішила боротися з корупцією.

Антикорупційний суд – це про гроші. Не буде його – не буде грошей МВФ. Розірвання співпраці з МВФ – негативний сигнал для всіх донорів, партнерів та інвесторів, а значить не буде грошей від Світового банку, ЄБРР.

Можливо, президенту разом з парламентською коаліцією все ж краще створити Антикорупційний суд. Це є найкращим з можливих сценаріїв.

Бо вже не залишилось інших варіантів, ніякі відмовки чи перевибори не врятують нас від дефолту.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua