Не остаться с архаичной энергетикой

Не остаться с архаичной энергетикой

Некоторые политики борются с высокими тарифами, по которым продают энергию производители "солнечного" и "ветрового" тока. На чью мельницу они льют воду? (Укр.)
Вторник, 21 ноября 2017, 16:00
член наблюдательного совета "Чернобыльского института исследований и развития"

Уважно стежу за тим, як окремі політики та експерти борються із системою утворення тарифів в альтернативній енергетиці.

Однак така боротьба перетворюється на боротьбу проти альтернативної енергетики загалом, оскільки гальмує всі процеси у цьому секторі.

У мене не було і нема власних підприємств, які працюють в альтернативній енергетиці, але я активно займаюся інжинірінгом у цій галузі, просуваю проекти, пов'язані із сонячною генерацією, передусім — у Чорнобильській зоні.

Мені зрозуміла внутрішня економіка таких проектів — технічні рішення, капітальні видатки, терміни окупності, рівні рентабельності, тому хотів би висловити кілька тез. Вони не є вичерпними, але відображають поточний стан речей.

Теза 1. До 2014 року галузь альтернативної енергетики була монополізована підприємствами, пов'язаними з панами Ахметовим та Клюєвим. Було вкрай важко реалізовувати незалежні проекти через блокування на етапах виділення земельних ділянок, підключення, встановлення тарифу.

Теза 2. Навіть сьогодні частка інших учасників у загальному обсязі альтернативної енергетики (на місце компаній Клюєва пришли китайські компанії) мізерно мала. Кампанія критиків альтернативної енергетики жодним чином не зачіпає вказані групи компаній. Акцент чомусь робиться на середній і дрібних гравцях.

Теза 3. Україна суттєво відстає не тільки від середньоєвропейського рівня частки альтернативної енергетики, але і від власних задекларованих планів.

Теза 4. "Зелений" тариф в Україні вищий, ніж у багатьох європейських країнах, і ніж відпускні тарифи класичної генерації. Разом з тим, при нинішньому "зеленому" тарифі термін окупності "сонячної" генерації становить п'ять-шість років.

Враховуючи ризики країни, інвестори навряд чи погодяться вкладати кошти у проекти з більшим терміном окупності. Відповідно, залишаться ті, хто мінімізуватиме ризики політичними зв'язками. До чого це призводить — відомо.

За що ми платимо "зелений" тариф? Чому він вищий за середній?

Світова тенденція з переходу до альтернативних видів електричної генерації незворотна. Вартість одиниці встановленої потужності невпинно знижується і вже обігнала вугільну. Можливо, саме в цьому причина українських нарікань?

Україні вкрай важливо не відстати від цього потужного світового тренду і нарощувати власну часту альтернативну енергетику, переглядати архітектуру електромереж, готувати експлуатаційну і ремонтні бази, адаптувати модель ринку.

Сьогодні ми платимо за це додаткові кошти, але це дозволить нам не залишитися з неефективною архаїчною енергетикою у найближчі п'ять-десять років.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua