Пунктуационная ошибка как угроза украинско-болгарским отношениям

Пунктуационная ошибка как угроза украинско-болгарским отношениям

Изменив портовую нормативную базу, чиновники поставили под сомнение не только существование паромной переправы между Украиной и Болгарией, но и межгосударственные отношения. (Укр.)
Вторник, 21 ноября 2017, 08:30
адвокат, руководитель практики морского права ЮФ "АНК"

Поромна переправа Чорноморськ (Україна) — Варна (Болгарія) функціонує з 1978 року.

Економічні переваги цього виду транспорту визнали ще за часів СРСР, уклавши угоду про переправу Іллічівськ — Варна з урядом Болгарії.

З набуттям Україною незалежності стало зрозуміло, що та угода застаріла.

Після двосторонніх консультацій 20 листопада 1995 року у Софії Україна та Болгарія уклали нову угоду про спільну експлуатацію поромної переправи.

Чотири пороми одного проекту

Метою угоди був розвиток поромного сполучення між Іллічівськом та Варною і створення сприятливих умов для роботи операторів державного флоту. Від України ними стали "Укрзалізниця" та ДСК "Укрферрі".

Ключовими умовами угоди були рівна кількість поромів країн-учасниць та звільнення поромів від портових зборів. Угоду підписали на невизначений термін з правом денонсації в односторонньому порядку з повідомленням за півроку.

З українського боку на маршруті працювали пороми "Герої Шипки" та "Герої Плевни", оператором яких була "Укрферрі", а з болгарської — пороми "Герої Одеси" та "Герої Севастополя", оператором яких було пароплавство БМФ.

Усі ці пороми були побудовані за одним проектом наприкінці 1970-х років, а їхні назви символізували міста-герої Російсько-турецької та Великої вітчизняної воїн.

Грузинські порти та Європа — Кавказ — Азія

У квітні 1999 року в Поті була укладена тристороння угода про спільну експлуатацію залізничної поромної переправи між портами Варна, Поті — Батумі та Іллічівськ. Мета — розвиток транспортного коридору Європа — Кавказ — Азія та організація регулярного поромного сполучення між портами трьох країн.

Ця угода також передбачала звільнення поромів, вантажів і транспортних засобів від портових зборів на три роки з можливістю пролонгації строку.

Портові збори та поділ суден на групи

Перше в історії незалежної України положення про портові збори уряд затвердив у квітні 1996 року. У тому документі всі судна поділили на шість груп, з "А" до "Е", з'явилися терміни "вантажопасажирські рейси" та "вантажопасажирські операції".

Відповідно до положення, до суден групи "Б" належали "пасажирські судна і пороми, які заходять у порт для виконання вантажопасажирських операцій".

Перші суттєві зміни до положення були внесені у березні 1999 року. До суден групи "Б" додали криголами, які не належать порту та не орендуються ним.

Через рік Кабмін знову змінив положення, додавши до групи "Б" швидкісні судна на підводних крилах. На відміну від змін 1999 року, де таблиця з поділом на групи була викладена у новій редакції, цього разу уряд обрав незручну з точки зору юридичної техніки форму зміни власного регуляторного акту.

 

Дієприслівниковий зворот та відсутність коми

Унаслідок внесених Кабінетом міністрів змін визначення суден групи "Б" набуло такого вигляду: "Пасажирські судна, включаючи судна на підводних крилах та пороми, які заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним".

З невідомих причин дієприслівниковий зворот "включаючи судна на підводних крилах" не був закритий комою. Це спотворило первісний зміст фрази і дозволило відносити пороми до словосполучення "пасажирські судна".

Згодом ця пунктуаційна помилка "перебралася" до нового положення про портові збори від 2000 року і до порядку справляння портових зборів від травня 2013 року, ухваленого Мінінфраструктури на підставі закону про морські порти.

Уперше питання віднесення поромів до групи "Б" виникло у 2006 році, коли Іллічівський порт поставив під сумнів правомірність віднесення українських поромів "Герої Шипки" і "Герої Плевни" до групи "Б". Він "натякнув" оператору ЗАТ СК "Укрферрі", що має сумніви щодо того, до якої групи слід відносити українські пороми для цілей справляння портових зборів при заходах суден до Іллічівська.

Для "вирішення питання" "Укрферрі", яке належить одеському бізнесменові Олександру Курлянду, звернулося із запитом до розробників положення про портові збори з Інституту морського флоту "УкрНІІМФ".

Розглянувши надані документи та пославшись на тристоронню угоду від 1999 року, інститут відзначив, що пороми "здійснюють перевезення вагонів, транспортних засобів та пасажирів при заході суден до Іллічівського порту".

Інститут процитував положення в редакції 2000 року і зробив висновок, що пороми належать до групи "Б". Лист інституту датований 15 вересня 2006 року.

Позиція інституту стала основою для формування позиції Мінінфраструктури з цього питання, що відобразилося в "інструктивному" листі відомства на адресу "Укрферрі" та Іллічівського порту. Міністерство підтвердило висновки інституту про віднесення поромів "Герої Шипки" та "Герої Плевни" до групи "Б". Здавалося б, у питанні поставлена крапка. Проте історія отримала цікаве продовження.

Як прибрати болгарські пороми

У 2009 році почалися перші спроби усунути болгарське пароплавство БМФ, яке володіло поромами "Герої Одеси" та "Герої Севастополя", з ринку залізничних поромних перевезень на маршруті Іллічівськ — Поті — Батумі — Варна.

Ситуація досягла апогею у січні 2010 року, коли уряд за ініціативою Міністерства транспорту вніс до парламенту проект закону про денонсацію угоди про спільну експлуатацію залізничної поромної переправи між названими портами.

Уряд посилався на порушення болгарською стороною двох статей угоди, які регулюють кількість поромів на маршруті і тарифи на перевезення.

Він зазначав, що денонсація угоди "дозволить українським перевізникам збільшити кількість поромних суден на лініях між Україною та Грузією і врегулювати тарифні питання без узгодження з болгарською стороною".

За задумом авторів ідеї денонсації угоди, це повинно було допомогти Україні розвивати поромні перевезення з урахуванням національних інтересів. Однак парламент відмовився денонсувати угоду.

У липні 2011 року Іллічівський порт звернувся до інституту "УкрНІІМФ" із запитом. Він просив роз'яснити, до якої групи — "А" чи "Б" — слід відносити пороми, що заходять до порту тільки для вантажних операцій.

Інститут відповів, що пороми належать до вантажопасажирських суден і можуть виконувати в порту різні операції. Тому, на думку інституту, пороми слід відносити до групи "Б" незалежно від того, які операції вони виконують.

У зв'язку з передаванням українських поромів на баланс "Укрзалізниці" та підготовкою їх до експлуатації, у квітні 2016 року Адміністрація морських портів України (АМПУ) звернулася до Міністерства інфраструктури України з проханням роз'яснити, до якої групи належать пороми "Герої Шипки" та "Герої Плевни".

 

У міністерстві зазначили, що ці пороми призначені для перевезення залізничних вагонів та іншої накатної техніки між портами Чорного моря та спроектовані згідно з вимогами конвенції СОЛАС-74. З цієї причини згадані пороми слід відносити до групи "А", що означає сплату портових зборів за максимальними ставками.

Така відповідь дивним чином збіглася з вибуттям обох поромів з-під контролю ЗАТ СК "Укрферрі". Більше того, на борту цих суден з'явилися "оновлені" класифікаційні свідоцтва, за якими один пором є судном накатного типу, а інший — вантажним судном накатного типу, тобто це вже ніби і не пороми.

Отримавши міністерську відповідь, АМПУ вирішила перевірити відповідь інституту УкрНДІМФ, який свого часу розробляв проект положення про портові збори.

Інститут процитував наказ про визначення суден групи "Б": умовою віднесення судна до цієї групи є посилання на тип судна у класифікаційних документах. Якщо такого посилання в документах класу нема, значить, судно належить до групи "А" і зобов'язане сплачувати портові збори за максимальними ставками.

У класифікаційних документах на пороми "Герої Одеси" та "Герої Севастополя" тип суден визначений як "залізничний пором накатного типу". Виходячи з цього, інститут зробив висновок, що болгарські пороми належать до групи "А".

Чи варто казати, що зазначений висновок інституту суперечить висновку, зробленому десять років тому стосовно українських поромів "Герої Шипки" та "Герої Плевни", якими керувало ЗАТ СК "Укрферрі"?

Крім того, така позиція інституту нівелює зміст визначення суден групи "Б".

Там щодо поромів зроблене спеціальне застереження, яке стосується виконання ними вантажопасажирських операцій, а також міститься примітка, що судна груп "Д" та "Е" (навчальні, наукові, дослідні судна, приватні та спортивні яхти), які виконують комерційні вантажопасажирські рейси, належать до групи "Б".

Реакція болгарської сторони

"Зміну курсу" Мінінфраструктури та УкрНДІМФ помітила болгарська сторона. Для неї зростає вартість заходів суден до Чорноморська у 2,5-3 рази, що вимагає співмірного підвищення провізної плати, яка стягується з власників вантажів.

Болгарське морське пароплавство поінформувало про це Морську адміністрацію та Міністерство транспорту Болгарії, розцінивши це як загрозу функціонуванню поромної переправи Чорноморськ — Поті — Батумі — Варна.

У пароплавстві БМФ не можуть зрозуміти логіки українських партнерів. Чому протягом останніх 15 років судновласник болгарських поромів сплачував портові збори за заходи суден до Чорноморська як для суден групи "Б", а у 2016 році ці ж судна без видимих причин раптом стали відносити до групи "А"?

Влітку 2017 року питання портових зборів обговорили заступник міністра закордонних справ Болгарії та посол України в Болгарії.

Українському дипломату повідомили, що такі дії Мінінфраструктури можуть призвести не лише до припинення морського сполучення між портами України та Болгарії, а й завдати шкоди розвитку міжнародних транспортних коридорів".

Посол України в Болгарії передав цього листа до МЗС України, яке доручило Мінінфраструктури відпрацювати це питання.

8 вересня 2017 року в Одесі відбулася зустріч заступника міністра транспорту Болгарії Велика Занчева та заступника міністра інфраструктури України Віктора Довганя. Сторони знову порушили питання роботи поромної переправи.

Поки Мінінфраструктури говорить про інвестиції та розвиток транспортного коридору в обхід країни-агресора, проблема поромів досягла критичного рівня і може поставити під загрозу міжнародну співпрацю двох країн. Чи потрібно це Україні у світлі погіршення відносин з іншими країнами-сусідами з ЄС?

Способи вирішення проблеми

Є щонайменше два варіанти.

Перший — внести поправки до чинних міжнародних угод, які регулюють роботу поромної переправи Чорноморськ — Варна, звільнивши пороми від портових зборів або застосувавши до залізничних поромів пільгові ставки. Цей шлях довгий, адже потребує участі болгарської сторони.

Другий — внести зміни до наказу, виправивши пунктуаційну помилку та виклавши визначення суден групи "Б" у новій редакції. Цей варіант не потребує залучення болгарської сторони та перебуває у зоні відповідальності Мінінфраструктури.

Є ще третій, найшвидший спосіб. Міністерство може видати лист для АМПУ, в якому з посиланням на наказ підтвердити, що залізничні пороми "Герої Одеси", "Герої Севастополя", "Герої Шипки" і "Герої Плевни" належать до групи "Б".

Такий варіант, звісно, потребує політичної волі та відповідальності за ухвалене рішення. Чи є вони у міністра та його заступників, покаже час.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua