Мир выбирает "зеленую" энергетику, а Украина декларирует "цели"

Мир выбирает "зеленую" энергетику, а Украина декларирует "цели"

Украина задекларировала высокие цели в секторе возобновляемой энергетики, однако реальность внушает пессимизм. Вместо постепенного закрытия устаревших и опасных тепловых и атомных станций государство продолжает их субсидировать. (Укр.)
Пятница, 27 октября 2017, 14:19
эксперт Украинской ассоциации возобновляемой энергетики

Екологічні катаклізми, зростання попиту на енергію, зменшення запасів ресурсів у світі, війни за володіння ними роблять відновлювані джерела енергії (ВДЕ) безальтернативними.

Стрімкий розвиток цих технологій, розширення сфери їх використання у світі підтверджує невідворотність процесу трансформації енергетичного сектору.

Світ вибирає ВДЕ, які поступово витісняють традиційні види палива, формуючи нову енергетичну парадигму.

Найперша і найочевидніша причина таких змін — обмежена кількість ресурсів традиційної енергетики. Доступні викопні енергетичні ресурси значною мірою вичерпані, а розробка нових родовищ призводить до ще більших екологічних проблем, ніж використання старих. У будь-якому випадку ці ресурси на планеті зовсім скоро будуть повністю вичерпані.

Важливо знайти їм альтернативу, зберігши людські ресурси. Отже, другим важливим аргументом на користь відновлюваної енергетики є її більша екологічна безпека. Екологічні наслідки використання традиційних ресурсів показали руйнівні сили зміни клімату.

Яскравим підтвердженням реальності кліматичних змін для України у 2017 році стали квітневі снігопади на Дніпропетровщині та Харківщині, а також потопи на Чернігівщині, Київщині, Закарпатті та на Волині у травні-червні, які завдали регіонам значних збитків.

За розрахунками експертів, економічні втрати від кліматичних змін лише у США за останні два роки перевищили 200 млрд дол.

Рік

Стихійне лихо

Збитки, млрд дол

2017

Ураган Харві

86-108 (за попередніми оцінками)

2017

Ураган Ірма

64-92 (за попередніми оцінками)

2016

Ураган Айк

10

2016

15 стихійних лих

1

2015

Ураган Сенді

70

Джерело: Nationalgeographic

Крім загроз "мирного атому" і планетарних кліматичних змін, Україні загрожують техногенні катастрофи через зношене і застаріле обладнання об'єктів традиційної енергетики. Для прикладу, найновіша ТЕС в Україні була побудована понад 30 років тому, а терміни експлуатації блоків АЕС в основному перевищують допустимі норми.

ТЕС/ТЕЦ

Назва

Рік будівництва

Курахівська ТЕС

1936-1952

Миронівська ТЕС

1953

Луганська ТЕС

1953-1969

Добротвірська ТЕС

1959-1964

Придніпровська ТЕС

1959-1966

Зміївська ТЕС

1960-1969

Старобешівська ТЕС

1961-1967

Бурштинська ТЕС

1965-1969

Криворізька ТЕС

1965-1973

Трипільська ТЕС

1969-1972

Ладижинська ТЕС

1970-1971

Слов'янська ТЕС

1971

Вуглегірська ТЕС

1972-1977

Запорізька ТЕС

1972-1977

Київська ТЕЦ-5

1978

Харківська ТЕЦ-5

1979–1990 

Київська ТЕЦ-6

1981

Зуївська ТЕС

1982 

АЕС

Назва АЕС

Блок

Дата
введення в експлуатацію

Проектна дата закінчення терміну експлуатації

Запорізька

1

10.12.1984

23.12.2015

2

22.07.1985

19.02.2016

3

10.12.1986

05.03.2017

4

18.12.1987

04.04.2018

5

14.08.1989

27.05.2020

6

19.10.1995

21.10.2026

Південноукраїнська

1

31.12.1982

02.12.2013

2

09.01.1985

12.05.2015

3

20.09.1989

10.02.2020

Рівненська

1

22.12.1980

22.12.2010

2

22.12.1981

22.12.2011

3

21.12.1986

11.12.2017

4

10.10.2004

07.06.2035

Хмельницька

1

22.12.1987

13.12.2018

2

07.08.2004

07.09.2035

Тривалі терміни експлуатації знижують ефективність і безпеку старих електростанцій.

З іншого боку, залежність від імпорту традиційних енергоносіїв створює додаткові загрози для стабільності роботи енергосистеми. За даними Eurostat, у 2015 році імпорт становив 54% валового енергоспоживання ЄС. В Україні цей показник за аналогічний період становив 51,6% при низькій диверсифікації постачальників (більшість ресурсів імпортується з РФ).

Таким чином, третім важливим аргументом на користь "зеленої" енергетики є можливість забезпечення енергетичної незалежності країни, громад і приватних господарств.

Відновлювані джерела енергії забезпечують більшу доступність ресурсів, можливість їх локального використання у важкодоступних місцевостях, уникнення втрат у мережах.

ВДЕ не містять паливної складової. Це знімає значне фінансове навантаження із собівартості електроенергії, нівелює залежність генерації від запасів чи способів постачання енергетичних ресурсів, унеможливлює будь-які маніпуляції з цінами на них. Цих основних факторів більш ніж достатньо, щоб зробити правильний вибір.

Українські темпи розвитку альтернативних технологій суттєво відрізняються від європейських. У ЄС впродовж останнього десятиліття спостерігався щорічний приріст обсягів виробництва "зеленої" енергетики орієнтовно на 5,5%.

При цьому з 2005 року до 2015 року його обсяги зросли на 71%, а частка ВДЕ у загальному обсязі виробництва первинної енергії з усіх джерел у 2015 році становила 26,7%.

В Україні на ВДЕ припадало лише 1,21% виробництва електроенергії у 2015 році та 1,25% — у 2016 році. Зростання частки протягом останніх років відбувалося повільними темпами.

Показники

2012

2013

2014

2015

2016

Виробництво електроенергії з ВДЕ, млн кВт-год

770,3

1 424,1

2 006,1

1 750,6

1 764,8

Частка ВДЕ у виробництві електроенергії, %

0,4

0,8

1,2

1,2

1,3

Джерело: ДП "Енергоринок"

Ми відстаємо не лише від європейських та світових показників, але і від своїх, встановлених Національним планом дій з відновлюваної енергетики — 11% ВДЕ до 2020 року — та визначених Енергетичною стратегію України — 25% до 2035 року.

Відстаємо, бо неможливо одночасно субсидувати традиційну енергетику та декларувати розвиток сектору ВДЕ. Якщо Україна обирає "зелений" вектор розвитку галузі, необхідно відмовлятися від підтримки затратної та неекологічної традиційної енергетики.

Потрібно виконувати чіткий графік виведення з експлуатації старих потужностей та їх заміни новими з урахуванням особливостей енергосистеми України.

Можливість досягнення запланованих показників залежить від стабільності умов для ведення бізнесу та послідовності державної політики в рамках виконання зобов'язань перед європейським співтовариствам щодо збільшення частки ВДЕ в енергобалансі країни та слідування цілям із зменшення шкідливих викидів відповідно до Паризької кліматичної угоди.

Будь-які "форс-мажори" — зменшення "зелених" тарифів, завищення вартості приєднання до мереж, збільшення терміну отримання "зеленого" тарифу внаслідок введення обов'язковості проведення відкритих обговорень при їх встановленні, зміна механізму стимулювання ВДЕ чи відсутність кворуму на засіданнях регулятора — відлякують потенційних інвесторів та стримують розвиток "зеленої" енергетики в Україні.

Отже, досягнення Україною взятих на себе зобов'язань у цій важливій галузі цілком реальне за наявності доброї волі урядових та законотворчих структур, а також свідомості всього суспільства. З іншого боку, це повна утопія при відсутності названих факторів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!