Разрушить "газовые колхозы" в головах

Разрушить "газовые колхозы" в головах

Количество газовых счетчиков в Украине стремительно растет, поэтому увеличиваются объемы их обслуживания и ремонта. Однако эти потребности финансируются лишь на треть. (Укр.)
Пятница, 28 июля 2017, 08:30
директор департамента метрологии "Региональной газовой компании"

Тема газових лічильників дуже емоційна і близька споживачеві.

Цією проблематикою часто маніпулюють, тому існує багато міфів і теорій змов.

Однак усі теорії без практики мертві.

Група компаній РГК кожен рік лише повіряє понад 700 тис лічильників, не кажучи про їх обслуговування та ремонт.

У 2016 році в Україні близько 3,5 млн споживачі не мали індивідуальних лічильників газу. Для їх встановлення необхідно було понад 7 млрд грн.

Цих грошей у тарифі не було. На цей рік на встановлення лічильників НКРЕКП передбачила у тарифах 450 млн грн для всіх операторів газорозподільчих мереж.

Тимчасом у законі "Про забезпечення комерційного обліку газу" є вимога про повний облік газу у побуті до 1 січня 2018 року. Щоб виконати цю норму і не підвищувати тариф, НКРЕКП ініціювала встановлення будинкових лічильників.

Будинкові лічильники: дешевше і швидше

Встановити будинкові лічильники можна значно швидше і вони набагато дешевші. Наприклад, при встановленні будинкового лічильника забезпечення обліком 100-квартирного будинку коштуватиме 50 тис грн, а встановлення індивідуальних приладів обліку у такому будинку — мінімум в п'ять разів більше.

Отже, будинкові прилади обліку забезпечують повний облік до 1 січня 2018 року і не потребують підвищення тарифів на розподіл газу.

Нема і не було заборони на встановлення споживачами індивідуальних лічильників газу за власні кошти. Споживачі завжди могли встановити індивідуальні лічильники, найнявши спеціалізовану компанію, яка має відповідні дозволи. Така послуга не є монопольною прерогативою оператора ГРМ.

Споживачеві необхідно буде звернутися до оператора ГРМ лише з приводу прийняття лічильника на облік.

Зазвичай споживач намагається придбати якомога дешевший лічильник з невеликими габаритами. Тут інтереси суспільства, яке зацікавлене в точному обліку енергоресурсів, розходяться з інтересами конкретного споживача, який хоче витратити якомога менше коштів на лічильник і не зіпсувати інтер'єр приміщення.

Мова йде про вибір між лічильниками роторного і мембранного типів. Перші — компактні і коштують дешевше, другі — дорожчі і більші. Тож який вихід?

Побутова техніка без гарантії?

Виходячи з досвіду повірки та обслуговування мільйонів лічильників газу, ми рекомендуємо обирати газові лічильники мембранного типу. Вони надійніші і забезпечують точне вимірювання обсягів газу. Як правило, тільки 10-15% мембранних лічильників не проходять повірку.

Споживачеві важливо пам'ятати: варто купувати лічильники у спеціалізованих магазинах, тому що на ринках та базарах можна купити підроблені пристрої, які не можуть бути прийняті в експлуатацію оператором ГРМ.

Споживач самостійно обирає марку і тип газового лічильника, а також проект розташування обладнання. На ринку України є у продажу прилади вітчизняних та європейських виробників, в тому числі Німеччини та Франції.

Крім вітчизняних мембранних лічильників "Самгаз", добре зарекомендували себе французькі прилади Itron та німецькі Elster. Усі ці компанії не просто представлені в Україні, а здійснюють гарантійне та післягарантійне обслуговування.

Це важливо для експлуатації приладу: оператор ГРМ не може його ремонтувати, якщо для цього необхідне втручання та розгерметизація корпусу.

Мембранні лічильники більш уніфіковані. Наприклад, на одному стенді можна повірити одночасно до десяти таких пристроїв. Це значно прискорює обслуговування абонентського обладнання і зменшує вартість процедури. Роторні лічильники можна повіряти лише по одному.

Пристрої з минулого століття

Ми не рекомендуємо встановлювати лічильники роторного типу. У країнах Європи таких лічильників нема. У ЄС навіть не існує стандарту на такі побутові лічильники.

Вони приваблюють українських споживачів меншими розмірами та ціною порівняно з мембранними, але вони не можуть забезпечити достовірні вимірювання в усіх діапазонах. Вони також не пристосовані до роботи у звичайних умовах, коли разом з газом в камеру лічильника потрапляють пил і мікрочастинки, які з часом впливають на роботу механізму і спотворюють покази.

Напрацьована нами статистика свідчить, що при повірці 90% таких лічильників визнають непридатними до подальшої експлуатації, а відхилення у їхніх показах можуть сягати 70%, тоді як згідно з метрологічними нормами похибка приладу обліку не повинна перевищувати діапазон від плюс 3% до мінус 6%.

Високий рівень дефектності пояснюється конструкцією приладу. Підшипник ротора виходить з ладу і споживач просто не помічає, коли лічильник працює некоректно.

Якщо при перевірці оператором газорозподільних мереж буде виявлений такий лічильник, оператор може дорахувати обсяги споживання. Обсяг додаткового споживання може становити до 70% граничних об'ємів споживання, визначених у кодексі газорозподільчих мереж. Наприклад, 9,8 куб м на людину за наявності тільки плити і 23,6 куб м на особу за наявності плити та обігрівача води.

Ці норми можуть бути застосовані на весь період з моменту останньої перевірки лічильника, тому дешевий пристрій може коштувати надто дорого.

Лікувати лічильники

Оператор ГРМ повинен здійснювати повірку лічильників кожні вісім років. Поки парк лічильників у країні становив кілька мільйонів штук, це не було проблемою.

Однак за останні три роки кількість встановлених лічильників стрімко зросла. Різноманіття їх форм, марок, моделей та розмірів просто вражає, а от інфраструктура, ресурсна база, наявність кваліфікованих спеціалістів поки що відстають і створюють величезні проблеми, які накопичуються, як лавина.

Якщо лічильник не пройшов чергову повірку, то оператор ГРМ повинен встановити замість нього новий або відремонтувати старий. Установити нові лічильники замість старих — найпростіше рішення та усталена світова практика, але коштів на їх заміну в тарифі взагалі не передбачено.

Тимчасом потреба в нових лічильниках на заміну старих за останні роки зросла в рази. Перші прилади обліку почали встановлювати у 1994 році. Зараз їм вже понад 20 років і вони не підлягають ремонту. Однак коштів на це нема.

Разом із зростанням віку лічильників збільшуються обсяги їх обслуговування і ремонту. У нинішньому тарифі ці потреби фінансуються лише на третину.

Оператор ГРМ може ремонтувати лише зовнішні частини приладів. Усе інше — прерогатива виробника. Однак тут теж є проблема: різноманіття парку лічильників які за останнє десятиліття були встановлені споживачами за власний рахунок.

Однак більшість іноземних виробників не мають в Україні своїх виробничих потужностей, запчастин або представництв для обслуговування пристроїв.

Є й інші проблеми, пов'язані з обслуговуванням лічильників. Наприклад, відсутність запчастин до багатьох моделей і неможливість тримати в штаті спеціалістів, які б розбиралися у лічильниках всіх типів та моделей. Це як на СТО: майстри спеціалізуються на автомобілях певних виробників.

Ось чому так важливо уніфікувати парк та приєднувальні розміри лічильників газу в Україні. Для цього Мінекономрозвитку повинне не просто реєструвати той чи інший прилад, а виходити із стратегії розвитку метрологічної діяльності в інтересах держави або хоча б здорового глузду та розуміння наслідків своїх дій.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.


powered by lun.ua