Тепло без газа и тариф "минус" 10%. В шаге от революции

Тепло без газа и тариф "минус" 10%. В шаге от революции

У нас есть шанс снизить тарифы на тепло минимум на 10% и улучшить торговый баланс Украины на 300-650 миллионов долларов в год. Все зависит от одного закона.(Укр.)
Воскресенье, 9 октября 2016, 17:00
глава Государственного агентства по энергоэффективности и энергосбережению Украины

22 вересня Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект №4334 "Про внесення змін до закону України "Про теплопостачання". Мета законопроекту  — симулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії.

Під час обговорення і одразу після його прийняття в ЗМІ розгорнулась дискусія щодо  цього законопроекту.

Спробуємо проаналізувати основні аргументи цієї дискусії та надати своє бачення.

Про що законопроект

По-перше, він пропонує встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію для населення і бюджетних організацій, що виробляється з альтернативних джерел, на рівні 90% від діючих в населеному пункті тарифів на теплову енергію з газу.

По-друге, це ліцензування обласними державними адміністраціями господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що виробляється з використанням альтернативних джерел.

Законопроект вирішує дві "перезрілі" проблеми.

Так, сьогодні при встановленні тарифів на тепло з альтернативних джерел регулятором (НКРЕКП) застосовується принцип "собівартість +6%". Принцип перейшов нам в спадок ще з радянських часів і абсолютно не відповідає засадам ринкової економіки, в якій ми живемо зараз.

Він "стимулює" виробників теплової енергії завищувати усіма можливими способами собівартість, оскільки  його рентабельність дорівнюватиме 6% від собівартості. Чим більше собівартість — тим більше дохід. А платити за збільшену собівартість будуть, звісно, споживачі.

Крім того, він абсолютно не стимулює ні ТКЕ, ні приватних інвесторів вкладати кошти в такі проекти, у держави і комунальних підприємств коштів також немає.

У інвестора завжди є альтернатива покласти свої кошти на депозит в надійний банк. Наприклад, Ощадбанк заплатить в такому випадку 15,5% річних. То який тоді сенс вкладати в альтернативну котельню під 6%, ще й з купою додаткових ризиків?

Ще один недолік існуючої практики тарифоутворення: всі виробники теплової енергії з альтернативних джерел затверджують свій тариф в НКРЕКП. Їх уже зараз понад 300, і кожен з них везе розрахунки своєї собівартості регулятору, а той перевіряє сотні цих розрахунків і заяв.

До чого це призводить?  Регулятор перезавантажений і не може затвердити ці тарифи в короткі терміни. Типові очікування виробниками затвердження їх тарифів — до 3-х місяців, але є випадки і до 6 місяців.

Як правило, в цей час уже іде опалювальний сезон і виробники вимушені працювати без встановленого тарифу, що є грубим порушенням законодавства.

Законопроект вирішує ці проблеми. В рамках децентралізації він передбачає передачу повноважень по встановленню тарифів органам місцевого самоврядування, де тариф на альтернативне тепло встановлюватиметься по простій і зрозумілій формулі, що не вимагає багатосторінкових розрахунків і перевірок.

Цей тариф забезпечує мінімально прийнятний рівень рентабельності для залучення інвестицій в цю галузь. Причому затверджується тариф в тарифних відділах виконкомів органів місцевого самоврядування, чим вирішується проблема черг в НКРЕКП.

Який рівень тарифу достатній для виробників альтернативного тепла

Нижче розрахунки окупності великого проекту на біомасі в централізованому теплопостачанні: 10 МВт, на деревній трісці.

Показник

Котел, що працює на трісці деревини,

10 МВт

Ціна на деревну тріску з доставкою, грн/т без ПДВ

750

Споживання палива тис. т/рік

35

Економія газу, млн. м3 /рік

9,5

Загальні інвестиції, млн євро

1,4

Дисконтований строк окупності

(ставка дисконту 10%), роки

- тариф  на виробництво ТЕ: 950 грн/Гкал без ПДВ*

(*у разі прийняття законопроекту 4334).

6,2

КАРТИНКА 11
 
Що ми бачимо з розрахунків? 

За тарифу на альтернативну теплову енергію на рівні 90% (950 грн/Гкал без ПДВ) від тарифу на тепло з газу (середній в Україні - 1050 грн/Гкал без ПДВ) окупність проекту становитиме: 

-          простий термін окупності: 4,6 року, 

-          дисконтований термін окупності: 6,2 року, 

-          внутрішня норма рентабельності: 19%. 

За тарифу на альтернативну теплову енергію на рівні 80% (850 грн/Гкал без ПДВ) від тарифу на тепло з газу (середній в Україні 1050 грн/Гкал без ПДВ) окупність буде такою: 

-          простий термін окупності: 6,1 року, 

-          дисконтований термін окупності: 9,3 року, 

-          внутрішня норма рентабельності: 11%. 

Ці показники переконують, що 90% від газового тарифу — це мінімальний тариф, який може бути цікавим для інвестицій в умовах України. Якщо тариф буде встановлено на рівні 80% або нижче, ніхто інвестувати в такі проекти в ЖКГ не буде, власне, що і відбувається зараз.

Звертаємо увагу, що це великий проект (10 МВт). На практиці переважна кількість проектів будуть ще меншої потужності, а їх окупність буде ще гіршою. 

Запропонований в законопроекті підхід формування тарифів дозволяє збільшити рентабельність інвестицій з 6% до 15-20%.

За таких умов кінцевий споживач відразу, а не через кілька років, відчуває економічний ефект у зниженні тарифів, а компанія, що здійснила інвестицію,  матиме достатні гарантії для повернення коштів.

Приклади тарифоутворення в інших країнах

Одним із світових лідерів з використання енергії біомаси в централізованому теплопостачанні є Литва. Досягнута доля біопалив в системах централізованого теплопостачання – 61%, запланована на 2020 рік – 80%.

 
Ці ж показники України значно скромніші:
 
Інформація опонентів, що тариф на тепло з біомаси встановлюється в Литві на рівні 50% від тарифу на тепло з газу, не відповідає дійсності.

По-перше, в Литві вже понад 5 років працює модель конкурентного ринку теплової енергії і тариф на теплову енергію для незалежних виробників не встановлюється регулятором, а визначається як результат щомісячних аукціонних торгів.

За умовами аукціонів ціна теплової енергії незалежних виробників не може перевищувати умовно-змінну частину тарифу на тепло основного виробника, що на практиці становить 88-92% від тарифу основного оператора (дуже близько до української норми у 90%). Це єдина норма, що закріплена в умовах аукціонів.

За результатами торгів на аукціонах ціна може знижуватися, особливо якщо є жорстка конкуренція.

Досягти цього в умовах України можливо, запустивши повноцінний конкурентний ринок теплової енергії. Над цим зараз також працює колектив Народних депутатів, Держенергоефективності, проекту МЕРП USAID, Біоенергетичної асоціації, ряду незалежних експертів, включаючи авторів цієї статті.

Планується представити концепцію конкурентного ринку тепла для широкого обговорення вже у жовтні-листопаді цього року. 

Власне прийняття законопроекту 4334 розглядається як перший крок у створенні конкурентного ринку тепла в Україні.

Чи можна нас порівнювати з Литвою

Загалом пряме порівняння тарифів на тепло в Литві і в Україні не є коректним. Лише один факт: тариф на природний газ для промисловості і виробників тепла в Литві становить близько 320 Євро/1000 м3, а в Україні – 229 Євро/1000 м3. 

КАРТИНКА 55
Крім того, виробники альтернативного тепла в Литві мають доступ до коштів ЄС, що переважно надаються у вигляді грантів, а також до національної системи підтримки, що дозволяє їм додатково знижувати тариф на альтернативне тепло.
Не на користь Україні іде і порівняння у вартості  кредитування таких проектів.

Тобто, від тарифу на тепло з газу у Литві "альтернативщики" можуть відступити і понад 10%, маючи достатню рентабельність.

А в умовах України вони цього зробити не можуть, враховуючи досить низький рівень ціни на газ, недоступність національних і європейських систем підтримки таких проектів, високу вартість кредитних ресурсів.

"Як тільки ухвалять закон, за рік-два всі ліси буде вирублено".

Вже втомились коментувати подібні закиди. А що зараз, до прийняття цього законопроекту, у нас з лісами все добре і незаконні рубки відсутні?

Нажаль, навпаки, ідуть нещадні "законні" і незаконні рубки і в основному цей ліс експортується за кордон. Хіба біоенергетики формують чисельні ешелони з лісом на кордоні? Біоенергетика не має до цього жодного відношення.

Так, проблема знищення лісів є, і її треба вирішувати шляхом наведення порядку і запровадження сучасного менеджменту в лісовій галузі. Але, біоенергетика не претендує на діловий ліс, а якраз споживає відходи та залишки від основної господарської діяльності: дрова, бурелом, хворі і засохлі дерева, порубкові залишки.

Крім того, біоенергетика споживатиме велику частку аграрних відходів і залишків (солома злакових, стебла кукурудзи, стебла і лушпиння соняшника, спеціально вирощувані енергетичні культури: верба, тополя, міскантус).

Що дасть прийняття законопроекту

По-перше, споживач гарантовано отримає альтернативне тепло на 10% дешевше за газове. Це поступово знижуватиме загальну ціну теплової енергії для кінцевих споживачів.

По-друге, ми зробимо перший крок до подолання монополії у виробництві тепла і започаткуємо конкуренцію при виробництві теплової енергії. Закон стане першим кроком до створення конкурентного ринку теплової енергії. Паралельна робота над створенням такого ринку активно іде зараз.

По-третє, створимо новий кластер української економіки, нові робочі місця, нові машинобудівні заводи.

По-четверте, меншимо споживання та імпорт газу, покращимо наш торговельний баланс і знизимо тиск на гривню.

По-п'яте, підвищимо енергетичну безпеку країни.  

Також законопроект приведе до значного позитивного макроекономічного ефекту:

Нинішня ситуація

Ситуація в разі прийняття законопроекту 4334

Споживання ТКЕ 6,6 млрд м3 імпортованого природного газу (2015).

Можливість заміщення природного газу альтернативними джерелами в ТКЕ на 30-50% (протягом 3-5 років дії закону).

Витрати на імпортний газ на рівні 1,3 млрд дол на рік (200 дол/1000 м3).

Покращення торгівельного балансу України на 300 - 650 млн дол на рік (протягом 3-5 років дії закону).

Критично низький рівень оновлення інфраструктури ЦТ.

Значні приватні інвестиції в інфраструктуру (до 30-50% теплогенеруючих потужностей можуть бути замінені на нові протягом 3-5 років дії закону). 

Сплачені гроші йдуть до країн-імпортерів газу (Росія, ЄС) і створюють там робочі місця.

Створення до 25 тис нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

Переконані, що прийняття законопроекту 4334 — це крок у вірному напрямку.

Від нього виграють усі без винятку, а програють лише ті, хто звик заробляти на "сірих" схемах, маніпуляціях і корупції.

Авторський колектив статті:

Олександр Домбровський – народний депутат, в.о. голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу

Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Діана Корсакайте, керівник проекту "Муніципальна енергетична реформа", USAID

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України

Іван Надеїн, голова Комітету енергетичної незалежності України

Володимир Майстришин, голова наглядової ради Біоенергетичної асоціації України

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua