Несколько советов банкирам: как проверять клиентов

Несколько советов банкирам: как проверять клиентов

Способно ли постановление №369 улучшить процесс финмониторинга банковских клиентов.
Вторник, 18 октября 2016, 09:30
финансовый аналитик YouControl

15 серпня 2016 року Національний банк видав Постанову №369, що зобов'язала банки всебічно аналізувати та перевіряти інформацію про фінансові операції клієнтів та відомості про їх учасників.

Банківська спільнота зустріла нормативні зміни неоднозначно.

Банкіри тепер повинні виявляти нові "індикатори ризикової фінансової операції", визначати рівень небезпеки операції для інтересів вкладників та інших кредиторів банку і вчасно доповідати регулятору про всі підозрілі трансакції.

Незнання клієнтів не звільняє від ліквідації

Напруженість банкірів посилюється й тим, що новими приписами регулятора не вийде так просто знехтувати, адже з початку 2014-го майже кожен 5-й ліквідований банк був виведений з ринку через порушення законодавства щодо фінмоніторингу.

Так, серед 83 банків, виведених з ринку за останні роки, 15 були визнані неплатоспроможними, хоча мали відносно стійкий фінансовий стан.

Ключовою причиною ліквідації таких банків, як "КСГ", "Преміум", "ЮСБ Банк", "Профін Банк", "Грін Банк" та десятка інших, стало систематичне порушення законодавства у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, в тому числі і здійснення ризикової діяльності з точки зору фінансового моніторингу.

Особливістю процедури виведення банків за порушення у сфері відмивання доходів, на відміну від "класичних" дефолтів, стала швидка ліквідація і відкликання ліцензії особливо яскравих порушників.

Так, при виведенні банків "КСГ", "Союз", "Преміум", "Банк Велес" пропускався етап впровадження тимчасової адміністрації ФГВФО, що дає хоча б теоретичний шанс на відновлення діяльності.

Порушникам законодавства у сфері фінмоніторингу відновити діяльність після "вироку" НБУ не допомогли і звернення у суди, як красномовно засвідчила історія з банком "Союз".

Хоча Окружний адміністративний суд Києва зумів відмінити рішення НБУ щодо ліквідації банку, регулятор видав нову постанову про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, оскаржити яку вдруге вже не вдалося.

Зрозуміло, що новий виток посилення контролю за крупними фінансовими операціями банків проводиться у контексті політики очистки та перезавантаження банківського сектору України, що цілеспрямовано реалізується нинішнім менеджментом НБУ.

Що підпадає під новий моніторинг?

Під мікроскоп нового порядку здійснення фінансового моніторингу банками потрапили операції з іноземною валютою та нерезидентами понад 150 тисяч гривень.

Йдеться, зокрема, про купівлю і переказ іноземної валюти закордон, перерахування коштів нерезидентам через коррахунки зарубіжних банків, погашення кредитів перед нерезидентами та операції з повернення інвестицій, доходів та прибутків іноземними інвесторами.

Саме через такі канали часто відбувається виведення капіталу закордон та відмивання "брудних" доходів.

Вимоги положення не стосуються фінансових операцій з державою, міжнародними фінансовими організаціями, кредитів та транзакцій в межах міжнародних договорів, грантів, проектів міжнародної технічної допомоги та договорів з найбільшими публічними компаніями світу, що входять у список Forbes Global 2000.

При цьому для проведення аналізу НБУ пропонує використовувати не лише отримані документи, а й усі доступні відомості, включаючи розміщені в публічних джерелах, зокрема в мережі Інтернет.

Прозорість має ціну

З одного боку, ініціатива регулятора щодо оцінки ризиковості операцій спрямована на зміцнення фінансової безпеки через перевірку репутації учасників валютних операцій  і недопущення надмірних коливань на валютному ринку спекулятивного характеру.

В умовах економічної нестабільності банкам важливо постійно моніторити динаміку стану своїх контрагентів не лише для уникнення регуляторних санкцій, але й з точки зору ефективного управління ризиками.

З іншого боку, постанова №369 суттєво посилила вимоги до компетентності банківських працівників і їх здатності швидко знаходити у відкритих джерелах масу різнорідних даних про учасників операцій, що підлягають моніторингу.

Банкіри зіткнулися з проблемою збільшення транзакційних витрат на обробку нестандартизованої публічної інформації для формування обґрунтованих підозр щодо ризиковості фінансових операцій.

Як банкам виконати вимоги з фінмоніторингу?

Під час адаптації до нових вимог моніторингу фінансових операцій банкіри змушені підбирати найбільш оптимальні варіанти пошуку інформації про клієнтів та контрагентів.

Проте, дієвих способів не так багато:

А) Самостійний пошук даних в мережі Інтернет. Позитивний момент – умовна безкоштовність.

Негативний - серфінг по мережі забирає багато часу, банківський працівник вимушений самостійно структурувати різнорідну інформацію і додатково перевіряти актуальність та надійність джерел походження даних.

В роботі банків затримки викликають проблему погіршення лояльності клієнтів, посилюється потреба в збільшення витрат на персонал.

B) Запити в державні реєстри. Позитивна риса – більша впевненість у якості та актуальності даних у порівнянні з неструктурованою інформацією на розрізнених медійних ресурсах.

Негативна – необхідність кожного разу "логінитись" в різних державних реєстрах, витрачати час на ввід капчі та очікувати на відповідь. При цьому формат подачі даних не завжди відповідає потребам банку і вимагає додаткової ручної обробки на комп'ютері.

Це також гальмує продуктивність праці банкірів.

C) Аутсорсинг консультантів. Краще рішення за умови використання послуг спеціалістів з обробки даних, які мають економічну освіту, а також наявності серйозного бюджету на аутсорсинг.

З іншого боку, виникає ряд нових проблем, серед яких низький потенціал для масштабування рішення під потреби розгалуженої територіальної мережі відділень;  вузький ринок  спеціалістів з компетенціями в економічній безпеці; проблема втрати конфіденційності через високий моральний ризик, що може виникати у недобросовісного консультанта, схильного до поширення інформації з метою отримання прибутку.

D) Сучасні бізнес-пошукові системи. Максимально пришвидшити і структурувати пошук та автоматичний моніторинг інформації про учасників фінансових операцій дозволяють інструменти бізнес-розвідки, що з’являються на українському IT-ринку.

На спеціалізованих сайтах агрегується інформація про кожну компанію з ключових державних реєстрів, дані актуалізуються на момент запиту і відображаються в більш повному та зручному форматі відповідно до потреб користувачів.

Сервіси бізнес-розвідки надають можливість постійного моніторингу змін офіційної інформації, що стосується обраних контрагентів. Про можливості систем бізнес-розвідки для перевірки ризиковості фінансових операцій банками можна прочитати більш детальніше на сайті YouControl.

Використання нових хмарних технологій у сфері фінансового моніторингу дозволяє суттєво зекономити ресурси в процесі навчання та підвищення кваліфікації працівників, які відповідають за функцію валютного контролю або інших працівників, на яких покладено обов’язок аналізу документів.

Адже забезпечення функції навчання персоналу покладене на топ-менеджерів банків, котрі зобов’язані на вимогу Національного банку надати висновок та документи стосовно вжитих заходів щодо здійснення аналізу документів про фінансову операцію та її учасників.

Чи має шанс бій за прозорість?

В умовах посилення регуляторного тиску на банки у сфері перевірки ризикованості фінансових операцій особливого значення набуває відкриття і підвищення доступності публічних реєстрів, а також реакція IT-спільноти на виклики, що стосуються структурування та аналізу бізнес-даних.

Банки як ніколи раніше потребують нових інтегрованих рішень у сфері доступу до публічних даних замість використання різнорідної інформації з десятків та сотень відкритих джерел.

Співпраця банків, регуляторів, уповноважених органів держаної реєстрації та IT-платформ у сфері доступу до публічних даних може суттєво полегшити процес моніторингу ризикових операцій.

Таке об’єднання зусиль усіх банківських стейкхолдерів у напрямку зростання прозорості фінансових операцій підвищує шанси на те, що Постанова НБУ №369 досягне декларованих цілей, а не залишиться черговим папірцем з жорсткими нормами вибіркового застосування.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!