Потенциал налога на недвижимость: доходы втрое больше, чем ожидалось

Потенциал налога на недвижимость: доходы втрое больше, чем ожидалось

Больше всего средств с физических лиц собрали в Ивано-Франковской области, где по традиции строят большие дома - 2,1 млн грн. В Киеве собрали 1 млн грн.(Укр.)
Вторник, 31 мая 2016, 08:00
Наталья Лещенко, экономист "Цена государства" (проекта центра социально-экономических исследований CASE Украина)

Податок на нерухомість – один з найстаріших та найпоширеніших в міжнародній практиці.

Наприклад, в країнах ЄС він запроваджений скрізь окрім Ірландії та Мальти.

Такі податки незначні для центрального бюджету, однак в середньому становлять близько третини доходів місцевих бюджетів. Таким чином податки на нерухомість – стабільне джерело фінансування місцевої інфраструктури.

Податок дуже помітний для платника податку, і тому створює всі стимули для посилення підзвітності місцевої влади.

Нажаль, багато років централізованого управління в Україні сформували певні уявлення про місцеве самоврядування, згідно з яким воно є виконавцем розпоряджень з центру без прав і без відповідальності.

Цей податок – хороший шанс для місцевого самоврядування стати більш незалежним від центру (за рахунок збільшення власних ресурсів) та підвищити свій авторитет серед місцевого населення за рахунок ефективного використання отриманих коштів.

Одні громади цим шансом скористаються, інші – проґавлять. Утім, це залежить тільки від самих місцевих рад і населення відповідних територій, а не від уряду.

Отже, в даному випадку, потрібно не критикувати центральний уряд (для цього є багато більш серйозних приводів), а зібратися громадою і домовитися про найоптимальніший порядок сплати податку на нерухомість.

У 2015 році місцева влада всіх рівнів почала широко застосовувати податок на нерухомість. Доходи перевищили очікування місцевої влади — виявилися в 3,4 разу більшими, ніж було затверджено фіскальними планами на початку року.

Однак у порівнянні з іншими країнами "урожайність" податку виявилася скромною.

За результатами року, сума податку на нерухомість, сплачена в місцеві бюджети, становила 745,7 млн грн —  це 0,6% власних доходів місцевих бюджетів у 2015 році або 0,04% ВВП.

В інших країнах податок на нерухомість у середньому становить 1% ВВП та приблизно 10% доходів зведеного бюджету.

Кількість коштів, зібраних внаслідок запровадження податку на нерухомість, відрізнялася в залежності від регіону та рівня бюджету. Чверть було зібрано в Києві, ще половину – в містах обласного значення. Доходи численних міст районного значення, сільських та селищних місцевих бюджетів від цього податку становлять трохи більше 200 млн грн.

Попри це, найбільш вагомим податок виявився саме для бюджетів міст районного значення, сіл та селищ. Його частка у власних доходах бюджетів цих рівнів становила 1,2–1,9%.

Левову частку податку, а саме 93%, на нерухоме майно, окрім земельних ділянок, сплатили юридичні особи.

Нагадаємо, обсяги податку визначалися встановленими місцевою владою ставками податку (2% мінімальної зарплати з квадратного метра) та наявністю комерційних площ: готелів, торговельних центрів та магазинів, складів, ринків, закладів громадського харчування, СТО, офісів, гаражів та паркінгів тощо.

Податок на нерухомість, сплачений фізичними особами по всій країні, становив всього 50,5 млн грн. Найбільше коштів зібрали в Івано-Франківській області, де за традицією будують великі будинки – 2,1 млн грн. У Києві зібрали 1 млн грн.

Причин низького збору коштів багато.

По-перше, у 2015 році пільгова площа житлової нерухомості була вдвічі більшою та становила 120 кв м для квартир та 250 кв м для будинків. Ця пільга звільнила від сплати податку значну частину населення, що проживає в будинках, збудованих у другій половині минулого сторіччя, де площа трикімнатної квартири не перевищує 70 кв м.

По-друге, у податкової не було достатньо інформації, щоб нарахувати податок. Відмова платників податку проходити процедуру звіряння майнових прав на нерухомість не мала для них жодних наслідків.

По-третє, критерієм оподаткування нерухомості залишається її площа, а не вартість нерухомості.

У 2016 році потенціал податку з фізичних осіб має дещо покращитися завдяки ряду факторів. У 2016 році податок буде сплачуватися з житла, площа якого перевищує 60 кв м для квартир та 120 кв м для будинків.

Гранична ставка податку на нерухомість у 2015 році становила 2% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв м бази оподаткування, а з 2016 року була збільшена до 3%.

Попри це, фіскальні органи не очікують стрімкого зростання надходжень від цього податку: план доходів від податку на нерухомість у 2016 році збільшено всього до 862 млн грн, що на 15.6% більше, ніж у 2015 році. 

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!