Честный бюджет. Каким он должен быть

Честный бюджет. Каким он должен быть

Политики уже восемь лет активно используют государственный бюджет в популистских целях, раздавая социальные "подачки". Как изменить ситуацию?(Укр.)
Пятница, 25 марта 2016, 12:00
Виктор Таран, глава Центра политических исследований и аналитики

Перед лікуванням людини ставлять діагноз і визначають причину хвороби.

Аналогічно потрібно чинити при лікуванні недуг держави.

Корупція, неефективне державне управління, неналежне надання соціальних послуг є одним із наслідків непрозорого використання публічних фінансів.

У країнах розвинутої демократії публічні фінанси - це кошти, які держава акумулює і витрачає на потреби, які громадяни не можуть задовольнити самі.

В Україні публічні фінанси та бюджет - це інструмент, завдяки якому олігархи та політики збагачуються та утримуються при владі.

З 2008 року політики активно використовували державний бюджет у популістських цілях, роздавали соціальні подачки та перекривали дефіцит "Нафтогазу", не піднімаючи тарифи на ЖКГ.

Результатом такої непродуманої політики стало зростання дефіциту публічних фінансів з 2008 року по 2015 рік з 26 млрд грн до 169 млрд грн.

Це призвело до спірального зростання рівня боргового навантаження, адже чим більший і дорожчий борг, тим більше доводиться залучати нових боргів. Своєю чергою, це гальмує розвиток української економіки.

Як результат - наш бюджет залишається із значним дефіцитом, економіка - у стагнації, а ми залежимо від міжнародних партнерів.

Щоб вийти із замкнутого кола, Україна потребує радикальної реформи публічних фінансів. Перший крок зроблений у 2015 році. За оцінками Мінфіну, дефіцит держбюджету у 2015 році скоротився до 2,3% ВВП проти 4,9% ВВП у 2014 році.

Далі для оздоровлення фінансової системи потрібно змінювати самі підходи до формування бюджету, що приведе до оптимізації видатків з бюджету та зменшення корупційних ризиків у витрачанні публічних фінансів органами влади.

Підвищення ефективності використання публічних видатків зменшить їх витрачання на соціальні зобов'язання та дозволить акумулювати додаткові кошти.

Згодом можна буде продовжити зменшення податкового навантаження на бізнес після першого етапу цього зменшення - зниження ЄСВ до 22% у 2016 році. Внаслідок цього пожвавиться економіка та зростуть доходи бюджету.

Ця реформа є однією з ключових умов для відновлення економічного зростання країни та її модернізації. Оскільки дана тема болюча для держави та соціально вразливих верств населення, політики й експерти стараються про неї не говорити.

Для впровадження цієї реформи новому уряду та парламентській коаліції потрібно сконцентруватися на трьох ключових напрямках.

1. Змінити підходи до формування державного та місцевих бюджетів, визначити роль Мінфіну та парламенту у цьому процесі. Запровадити середньострокове бюджетне планування через зміни до Бюджетного кодексу, прийняти нормативну базу, яка запровадить принцип "гроші ідуть за людиною, а не за будівлею".

2. Підвищити ефективність використання бюджетних коштів, посилити внутрішній фінансовий контроль за діяльністю органів влади. Депутати повинні у найкоротші строки завершити реформування державних органів фінансового контролю, запустити повноцінну роботу Рахункової палати, обрати її керівництво.

У 2016 році провести верифікацію соціальних видатків, зокрема тих, що здійснюються через Пенсійний фонд та фонди соціального страхування.

3. Збільшити фінансову прозорість та підзвітність органів влади шляхом впровадження міжнародних стандартів у систему оцінювання та статистики.

Парламент повинен посилити відповідальність за невиконання закону "Про відкритість використання публічних коштів", а також ухвалити законопроект "Про внесення змін до деяких законів щодо особливостей управління держбанками".

Мета останнього - реалізація стратегії розвитку державних банків. Проект спрямований на підвищення стандартів корпоративного управління державними банками та незалежності їх корпоративного управління від політичного впливу.

Слід доопрацювати методики моніторингу та оцінювання виконання бюджетних та державно-цільових програм, зробивши акцент на досягненні завдань цих програм по суті, а не формально, повноцінно запустити програмно-цільовий метод.

Якими ж повинні бути підходи до формування держбюджету та структура його видатків? На першому етапі реформи для поліпшення якості прогнозів та підвищення довіри до них необхідно змінити терміни затвердження бюджету.

За чинним Бюджетним кодексом, уже в березні Кабмін повинен ухвалити проект основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, побудований на попередньому прогнозі економічного і соціального розвитку на 2017 рік, та основні макропоказники на 2018-2019 роки (цей документ розробляє Мінекономіки).

Можливо, варто змістити цей термін на травень-червень, що збільшить реалістичність. Проект держбюджету так само можна оприлюднити у середині жовтня, що суттєво не вплине на перебіг його формування та затвердження.

Паралельно потрібно сформувати чіткі правила бюджетного процесу для його ключових учасників. Це передбачає формування прозорої рамки обговорення бюджетної політики від етапу проектування бюджету і до звіту про його виконання. Такий підхід передбачає визначення чіткої ролі парламенту в бюджетному процесі.

Наприклад, депутати підключаються до бюджетного процесу з вересня, але сфера їхньої діяльності регламентується лише контролем за справедливим та прозорим розподілом коштів відповідно до пріоритетних потреб держави.

Це дозволить вийти на дискусію про фінансування в бюджеті 2017 року напрямів політики замість конкретних статей чи лобістських пільг. Бюджет без кулуарних домовленостей дозволить зменшити корупційні ризики під час формування фінплану, зокрема в частині фінансування бюджетних програм чи регіонів.

У бюджеті-2017 потрібно закласти новий підхід до управління публічними фінансами. Мінфін та депутати повинні підготувати та затвердити правову базу, яка дозволить перерозподіляти кошти, орієнтуючись на результативність.

Принцип "гривня іде за людиною та послугою, а не за будівлею" дозволить підвищити ефективність витрачання коштів та скоротити непотрібні видатки.

Однак ключовою реформою мусить стати визнання президентом, урядом та парламентом "меж бюджету". Політики повинні чесно визнати, скільки коштів ми заробляємо і скільки можемо витратити для задоволення ключових функцій.

Чиновники мусять окреслити функції, де слід розподілити відповідальність між державою та місцевим самоврядуванням, та функцій, які необхідно вивести за межі відповідальності держави. Цей перший крок реформи публічних фінансів дозволить державі збалансувати бюджет і перейти до наступних кроків.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!