Почему "зеленую" энергетику выставляют в черном свете

Почему "зеленую" энергетику выставляют в черном свете

Затраты на разработку альтернативных источников энергии нельзя сравнить с ценой жизней шахтеров и вредом, нанесенным природе традиционной энергетикой. (Укр.)
Пятница, 5 февраля 2016, 09:30
Юлия Листровая, исполнительный директор ООО "Гидроинжиниринг"

Поки світ робить ставку на альтернативні джерела енергії, в Україні цю ідею намагаються дискредитувати.

Хто і навіщо це робить?

Автори численних публікацій переконують, що "зелена" енергетика обходиться занадто дорого, не вирішує проблеми енергетичної залежності країни від імпортних енергоносіїв, а обсяг виробленої "зеленої" енергії майже непомітний.

Упертість, з якою експерти намагаються дискредитувати галузь, змушує засумніватися у зроблених висновках та перевірити наведені ними факти.

Приміром, у недавно опублікованому матеріалі "Лісового вісника" йдеться, що нібито за вісім місяців 2015 року державне підприємство "Енергоринок" виплатило власникам малих гідроелектростанцій 507 млн грн, і ця сума майже зрівнялася з обсягом виплат за весь 2014 рік - 509 млн грн.

На перший погляд, цифри вражають. Насправді ж кожен охочий може зайти на сайт підприємства і переконатися, що оприлюднена інформація неправдива.

За даними ДП "Енергоринок", держава перерахувала малим ГЕС за весь 2015 рік 466,61 млн грн, а з січня по серпень - 341,51 млн грн. Дані за 2014 рік також неправильні: витрати становили не 509 млн грн, а 423,6 млн грн. Різниця - майже 100 млн грн, які чи то випадково, чи то умисно "накинув" автор публікації.

Це не єдина "неточність" у зазначеному матеріалі.

Спираючись на викривлені цифри та наводячи як приклад лише один з видів "зелених" підприємств - гідроелектростанції, автор разом з експертом-екологом упевнено "розбиває міф" про те, що альтернативна енергетика може витіснити традиційну та гарантувати Україні енергетичну незалежність.

Їх аргумент - частка малих ГЕС в обсягу всієї викупленої у 2015 році "Енергоринком" генерованої енергії є мізерною - лише 0,12%.

Насправді таке вправне маніпулювання фактами створює викривлене уявлення про потенціал підприємств з альтернативної енергетики. На одних малих ГЕС альтернативу енергетику ніхто й не будує - є ще сонце, вітер, біоенергетика. Однак горе-експерти наполягають: "зелена" енергетика - зло.

Абсурдним виглядає й те, що проти "зеленої" енергетики виступають саме екологи, які за логікою повинні мати протилежну позицію. Окремо автори таких матеріалів критикують "зелений" тариф як недоцільний та завищений, який гарантує надприбутки власникам підприємств з альтернативної енергетики.

Щоб не уподібнюватися цим експертам, слід навести цифри і факти.

Скільки коштує "зелена" енергія

За останні 30 років сфера відновлювальних джерел енергії отримала у світі підтримку лише на 40 млрд дол. Попри це з початку 2000-х років у секторі було створено понад 370 тис робочих місць, а залучені 2015 року у галузь 19 млрд євро дозволили отримати 14 млрд євро прибутку.

Вартість відновлюваної енергії постійно знижується. За даними агентства IRENA, собівартість 1 кВт-год енергії, виробленої вітровими наземними електростанціями, зрівнялася з собівартістю енергії, яку генерують вугільні електростанції.

Собівартість 1 вКт-год струму, виробленого наземними ВЕС, становить близько 0,05 євро. Аналогічна кількість "вугільної" енергії дешевша лише на 0,001 євро, а собівартість 1 кВт-год енергії від газових електростанцій становить  0,041 євро.

Якщо врахувати шкідливі екологічні наслідки від роботи станцій традиційної енергетики, то альтернативні джерела енергії не будуть дорожчі, підкреслюють аналітики Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії.

Міф про дорожнечу "зеленої" енергії базується, зокрема, на тому, що в Україні розвивати цю галузь потрібно з нуля - вкладати великі кошти в будівництво підприємств, придбання устаткування та в "зелений" тариф. Чи так це?

Справді, в Україні інвестування в альтернативну енергетику ризиковане через нестабільну фінансову і політичну ситуацію, падіння гривні, проблеми з кредитуванням. Відповідно, потенційний інвестор повинен мати певний стимул.

"Зелений" тариф і є цим стимулом. Основний його принцип - допомогти підприємцям на початку розвитку галузі. У 2009 році, коли була прийнята програма, тариф був найвищим. У 2015 році закінчилася перша хвиля, і тариф був зменшений на 10%. У 2020 році очікується його зменшення ще на 10%.

Зараз український "зелений" тариф не перевищує європейські. В Австрії для малих ГЕС він становить до 10,55 євроцента за кВт-год, в Бельгії - до 12,14, у Чехії - до 11,8, в Німеччині - до 12,52, у Словаччині - до 11,12, у Словенії - до 10,54, у Великобританії - до 24,11, в Україні - від 10,45 до 17,45 євроцента.

Такий рівень тарифів пояснюється високими кредитними ставками в Україні. На рівень тарифів впливають і терміни повернення ПДВ - 20% першочергових вкладень в проекти повертаються інвесторам протягом чотирьох років.

Ще одна причина високих тарифів - плата за воду, яка в собівартості кВт-год для малих ГЕС становить до 11%, чого нема в практиці країн ЄС. Усі ці фактори доволі суб'єктивні і легко усуваються за наявності політичної волі.

Чи дешева традиційна енергетика

За рейтингом МВФ, Україна посідає перше місце серед країн з найвищим рівнем дотацій для викопного палива у відсотковому відношенні до ВВП: 49% йде на вугільну промисловість і 8% на газову.

Інші місця у десятці розділили Боснія та Герцеговина, Сербія, Болгарія, Киргизстан, Узбекистан, Іран, Зімбабве, Туркменістан та Монголія.

І ще кілька порівнянь. У 1974-1992 роках країни Організації економічного співробітництва та розвитку вклали у дослідження та розвиток ядерної енергії 168 млрд дол, тоді як у відновлювані джерела енергії - тільки 22 млрд дол.

Близько 1 трлн дол було витрачено на субсидіювання ядерної енергетики у вигляді різних пільг: дешевих кредитів, грантів, звільнення від податків.

Дотування традиційної енергетики зберігається. За даними МВФ, підтримку для викопного палива можна оцінити 10 млн дол на хвилину або 5,3 трлн на рік.

Однією з прихованих складових "дешевизни" традиційної електроенергії, яку частково відображає у своїх статтях витрат держбюджет України, є затрати на усунення негативних наслідків діяльності традиційної енергетики. За оцінками експертів необхідні затрати у цих напрямах непідйомні для України.

Так, усі споживачі України відповідно до держбюджету на 2014 і 2015 роки крім тарифу за спожиту "традиційну" електроенергію повинні були відшкодовувати колосальні суми - близько 11,6 млрд грн - за різними програмами Міненерго.

Серед них - "Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості", "Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах", "Фізичний захист ядерних установок і матеріалів". Ось природа високих тарифів за "комуналку".

До речі, очікує на подорожчання енергоносіїв і Білорусь. Експерти прогнозують, що після запуску першого блока атомної електростанції у 2018 році білоруси сплачуватимуть за електроенергію вдвічі більше. Це при тому, що сусідство з підприємством атомної енергетики - вкрай небезпечне.

Скільки коштував Чорнобиль

Аварія на ЧАЕС - чи не найдорожча техногенна катастрофа в історії. Збитки від неї лише за перше п'ятиріччя після аварії експерти оцінили 100 млрд дол.

За роки незалежності тільки прямі витрати на ліквідацію її наслідків перевищили 25 млрд дол. Непрямі збитки, пов'язані з неможливістю використання 180 тис га орної землі та 157 тис га лісу, оцінюються 30 млрд дол.

Загальна ж сума, витрачена на ліквідацію наслідків та підтримку сімей постраждалих і жертв катастрофи, з урахуванням міжнародної допомоги, за останні 30 років сягнула далеко за 200 млрд дол.

Україна продовжує платити за цю трагедію: щороку на різні програми з бюджету витрачається понад 2 млрд грн. Сама ЧАЕС коштує державі 600 млн дол на рік.

Великих капіталовкладень потребує повна модернізація шести атомних реакторів, які у 2015 році відпрацювали належні 30 років. За два роки закінчиться термін експлуатації ще трьох блоків. До речі, зараз у світі на 192 АЕС працює 440 блоків, на ста з яких безпека роботи обладнання та систем неідеальна.

Чорнобиль - не єдиний приклад того, наскільки дорого може коштувати енергія АЕС, на яку в Україні чомусь роблять найбільші ставки. Для порівняння: аварія на Фукусімі у 2011 році принесла японцям 150 млрд дол збитків.

Гаманець чи життя

Вкладати гроші у будівництво підприємств з альтернативної енергетики, які окупляться за десятки років, чи продовжувати витрачати їх на небезпечні, але звичні технології минулого - цей вибір кожна держава робить самостійно.

Звісно, сперечатися з тим, що "зелені" підприємства ще не набрали потужності та не можуть конкурувати з ТЕС та АЕС за обсягом виробленої енергії, ніхто й не збирається. У структурі компаній, в яких "Енергоринок" купував енергію 2015 року, перші місця за обсягом посідають АЕС та ТЕС, яких понад 90%.

Це компанії-монополісти, які не зацікавлені у розробці альтернативних джерел енергії, адже вони не хочуть ділитися прибутками.

Активно підтримувати "зелену" енергетику в Україні почали лише кілька років тому, тож вимагати від неї шалених обсягів енергії зарано. Проте у майбутньому "зелена" енергія коштуватиме для країни значно менше, ніж традиційна, і річ не лише у її собівартості. Найбільша вигода полягає в іншому.

Витрати на розробку альтернативних джерел енергії не можна порівняти з ціною життів шахтарів та жертв техногенних катастроф, шкодою, завданою флорі та фауні, які безжально нищаться внаслідок роботи підприємств традиційної енергії.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua