Как государство "заботится" о вкладчиках ликвидированных банков

Після більше ніж півроку "роздумів" у лютому Конституційний Суд таки відкрив провадження за поданням Верховного Суду щодо конституційності закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ВСУ у липні 2015 року звернувся до КСУ з поданням щодо відповідності вищезгаданого закону положенням Конституції.

У своєму зверненні ВСУ зазначив, що в межах існуючої системи гарантування вкладів фізичним особам відшкодовуються виключно вклади, термін розміщення яких закінчився, і що таке положення закону порушує права вкладників, строк депозиту яких ще не вичерпано.

Звертаючись до КСУ з таким поданням ВСУ зазначив, що наявна з 2012 року система гарантування банківських вкладів фізичних осіб не відповідає нормам Конституції та грубо порушує права та законні інтереси громадян.

"Кошти таких вкладників повертаються тільки після виведення неплатоспроможного банку з ринку, чим обмежуються їхні права.

Право приватної власності на вклад де-юре зберігається, але де-факто проведені Фондом заходи можуть бути неефективними, а гроші можуть так і не повернути", - зазначено у поданні ВСУ.

Звернемося до минулого, аби зрозуміти передумови даного звернення Верховного Суду. Так, ще з кінця 2014 року в банківській системі України намітилась тенденція ліквідації банків шляхом визнання відповідних фінустанов неплатоспроможними.

На початку 2015 року вкладники банків, в які вводилась тимчасова адміністрація, почали масово скаржитись на "нове керівництво" фінустанов у вигляді уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які листами повідомляли про нікчемність (незаконність) вкладів, що відповідно унеможливлювало повернення громадянам як власне вкладів, так, тим більше, відсотків за депозитами.

Оговтавшись від шокуючих новин, черги розгублених вкладників, не отримавши гарантованого державою відшкодування, з-під стін неплатоспроможних банків перемістилися до Фонду гарантування вкладів, вимагаючи повернення своїх депозитів.

Однак і в цьому випадку вкладників чекало розчарування. Зрозумівши, що "гарант" у більшості випадків активно шукає "відмазки" для відмови у виплаті гарантованих 200 тис грн, вони почали активно звертатись до судів.

Витративши кошти на оплату послуг юристів за складання позовних заяв, сплативши судовий збір, розмір якого нещодавно суттєво зріс, вкладники приготувались до складної процедури захисту своїх прав вже в суді.

У судах боротьба за вклади лише ускладнилася.

Все частіше у приміщеннях судів розгоряються скандали, учасниками яких є розлючені вкладники з тих самих черг ошуканих та, наприклад, секретар судового засідання, яка, немов автовідповідач, повторює заучені фрази, сенс яких зводиться до того, що строки розгляду справ затягуються через реформування судової системи, а не через небажання суддів працювати.

Виходить, що сьогодні український вкладник, який підтримав своїм депозитом банківську систему країни, сплатив усі податки, вимушений виглядати як школяр, який в шкільному коридорі намагається забрати у нахабних старшокласників свій портфель, бігаючи від одного хулігана до іншого, намагаючись припинити безглуздий футбол.

Та повернемося до подання Верховного Суду. Чи насправді таких крок може полегшити долю сотень українських вкладників? Зараз ситуація скидається на те, що дана ініціатива виявилось ведмежою послугою, адже відклала процес повернення коштів вкладників на невизначений період.

Під час розгляду подання ВСУ в адміністративних судах країни знаходилась велика кількість справ із спорів вкладників з ФГВФО щодо невиплати Фондом коштів через так зване "визнання" депозитних договорів нікчемними.

Щойно "турботливе" подання Верховного суду було зареєстровано в КСУ (а подекуди ще до його реєстрації) юристи Фонду почали масово подавати заяви до місцевих судів з проханням зупинити розгляд спорів за вкладами до моменту винесення КСУ рішення щодо конституційності закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Адміністративні суди почали масово задовольняти такі заяви юристів Фонду, навіть не намагаючись обґрунтувати мотиви своїх рішень. Такі паузи дали право суду не вирішувати долю коштів вкладників до винесення остаточного рішення Конституційним Судом.

Зараз під час пошуку документів в Єдиному державному реєстрі судових рішень за ключовими словами судового рішення "зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" знаходиться 1 280 документів.

Тепер вкладники неплатоспроможних банків змушені чекати травня, коли КСУ визначиться стосовно конституційності закону про "Про систему гарантування вкладів…".

Залежно від рішення "головного" суду вкладники або зітхнуть з полегшенням, або втратять останню надію на повернення вкладів в найближчому майбутньому.

Найпростішою ситуацією для вкладників вбачається визнання закону таким, що відповідає вимогам Конституції. Проте в такому разі виникає питання: для чого був весь цей фарс? "Законний" привід відтягнути виплати?

Поки суд вирішує долю закону, кошти вкладників невпинно знецінюються. Так, судовий розгляд справи вкладника може тривати далеко не один місяць, не секрет, що ціни в країні за цей період можуть значно змінитися.

За даними Держстату, за 2015 рік продукти харчування в Україні подорожчали на 41,5%, ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли удвічі, тарифи на газ підвищились у 3,7 разу, на гарячу воду, опалення - в 1,8 разу, електроенергію - в 1,7 разу.

Отже, лише за час розгляду справи в першій інстанції кошти громадян відчутно знецінились.

Водночас попереду - перегляди справи в апеляційній та касаційній інстанціях та буквально "вибивання" коштів з Фонду, адже навіть наявність судового рішення на користь вкладника не страхує від кількамісячного оббивання порогів ФГВФО та виконавчої служби, під час якого вкладник змушений доводити своє гарантоване Конституцією право на майно.

Зовсім сумно стає від згадки про те, що вклади більшості українців були доларовими, а також про курс американської валюти у 2014 році.

Розглянемо також ситуацію, коли КСУ визнає закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неконституційним. В цьому випадку реальною загрозою є виникнення колапсу із виплатами, адже новий закон може втратити свою силу, а повернення дії старих норм може взагалі позбавити вкладників їхніх коштів.

Оскільки законодавством чітко не врегульовані наслідки визнання закону неконституційним, можливо лише прогнозувати варіанти розвитку подій.

Згідно з діючим законом, попередній нормативний акт, який регулював порядок виплати коштів вкладникам, втрачає чинність з дати вступу в дію нового закону.

Цілком логічно, що з визнанням неконституційним діючого закону 2012 року відновляться положення попереднього Закону, і тоді вкладники можуть розраховувати на відшкодування лише 150 тис грн проти сьогоднішніх 200 тис грн.

Також не виключається можливість застосування норм загального законодавства, яке не передбачає гарантування вкладів фізичних осіб взагалі.

В цьому випадку вкладники будуть прирівняні до звичайних кредиторів банку, що дасть їм право бути віднесеними до четвертої черги кредиторів. Проте зазвичай кошти банку, що ліквідується, закінчуються вже на стадії виплат перших двох черг.

Таким чином, позиція влади здається фальшивою турботою про українців, адже по суті позбавляє громадян можливості повернути свої кошти.

Тут варто нагадати, що сьогодні Україна знаходиться на шляху до повноправного членства у Європейському союзі. Між тим, у Європі такі дії держави в особі судової системи розцінюються як порушення права власності громадян на майно.

Згадаємо часи, коли уряд Януковича шляхом видання нових законів почав "урізати" права громадян на гарантовані виплати найменш захищених верств населення, такі як пенсії дітям війни чи пенсії чорнобильців, та затягувати цей процес в судових спорах.

Тоді найбільш обізнані громадяни почали звертатися до Європейського суду з прав людини із заявами про затягування процесу виплат пенсій і без особливих проблем вигравали процес проти України. Європейський суд щоразу констатував факт затягування виплати належним громадянам сум державою Україна.

Попри поки що незадовільну ситуацію з поверненням вкладів українським громадянам, хочеться і цього разу дивитись у майбутнє з оптимізмом.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.