Как обустроить рынок газа

Как обустроить рынок газа

Диверсификация поставок голубого топлива путем реверса с ЕС открывает для Киева перспективу вхождения в европейскую систему спотовой торговли газом. (Укр.)
Вторник, 20 октября 2015, 15:30
Николай Войтив, основатель и председатель общественной организации "Управління нової генерації", MBA, стипендиат программы ЕС Erasmus-Mundus, магистрант Дипломатической академии Украины, Киев-Рига

Розгалужені газові магістралі та газові родовища об'ємом понад 30 млрд куб м вражають західноєвропейських інвесторів перспективністю і водночас дивують: чому ринок газу в Україні такий непрозорий?

У цьому матеріалі мова піде про відкритий ринок контрактів на газ.

Європейські стандарти трейдингу контрактами на газ може запропонувати Польща, де такі угоди перебувають в обігу на енергетичній біржі. Її назва - Акціонерне товариство "Товарна біржа енергії" - Towarowa Giełda Energii SA.

Її засновником і повним власником є найбільша фондова біржа у Східній та Центральній Європі - Варшавська фондова біржа. Акціонерами ж останньої є держава - 98,8%, а також банки, маклерські доми та емітенти цінних паперів - 1,2%.

Реклама:

Показники структури власності підтверджують повну державну спрямованість на володіння та управління такою надважливою фінансовою інфраструктурою.

Обіг термінових контрактів на газ - термін виконання від місяця до року - на біржі енергії стартував на початку 2012 року. А 31 грудня того ж року відкрився обіг спотових контрактів на газ - термін виконання від одного дня до 30 днів.

На Товарній біржі енергії, крім спотових, перебувають в обігу такі контракти на газ.

1. Місячні термінові торговельні контракти (товарні ф'ючерсні контракти) відповідно до стандарту контракту GAS_BASE_M.

2. Квартальні термінові торговельні контракти (товарні ф'ючерсні контракти) відповідно до стандарту контракту GAS_BASE_Q.

3. Річні термінові торговельні контракти (товарні ф'ючерсні контракти) відповідно до стандарту контракту GAS_BASE_Y.

Ось так впорядкований ринок газу у Польщі.

Яка ситуація з ринком газу в Україні?

У 2010-2013 роках питання відкритості торгів природним та скрапленим газом, іншими продуктами нафтопереробної промисловості навіть не порушувалося.

У лютому 2015 року ПАТ "Укргазвидобування" як єдину платформу для реалізації власної продукції визначило товарну біржу "Українська міжрегіональна спеціалізована". Чому саме цю біржу, невідомо - офіційного пояснення не було.

Проте у вересні 2015 року у компанії заявили про готовність до моменту визначення єдиної біржі проводити аукціони з продажу продукції власного виробництва на всіх біржах, з якими у компанії діють договори.

Звичайно, така позиція - уже крок у напрямку відкритості. Проте це тільки початок, як і закон "Про ринок природного газу", який набрав чинності кілька днів тому.

Наступні значущі кроки можуть допомогти зробити партнерська підтримка поляків та досвід литовців у реалізації проекту LNG, створенні ринку газу та управлінні ним. Він у них повністю відкритий і конкурентний.

Відкритий ринок купівлі і продажу газу - це фіксація ціни зараз чи в майбутньому, що робить сектор конкурентним, передбачуваним та убезпеченим від ризиків корупції.

Існування у державі розвинутих фондового та товарного ринків свідчить про стійкість економіки країни, її динамічний розвиток. Також це робить країну привабливою для внутрішніх та зовнішніх капіталовкладень.

Фондовий ринок в Україні перебуває на стадії становлення, тому він поки не приваблює зовнішніх інвесторів. На це є об'єктивні причини, у першу чергу, політичні.

За останні 10-15 років були достойні інвестори, готові долучитися до динамічного розвитку фондового ринку, проте за відсутності законодавчого регулювання і національної інтервенції фондовий ринок призупинив свій розвиток.

Важливим індикатором привабливості може стати енергетичний ринок в Україні, зокрема, ринок газу, з огляду на наступні геополітичні переваги.

1. Створення газового хабу.

Питання не раз обговорювалося з європейськими високопосадовцями. Перспективи співробітництва України та ЄС у створенні газового хабу в Україні чималі.

Трейдери матимуть можливість одночасно зберігати 15 млрд куб м газу за значно нижчими тарифами, ніж у Європі. В перспективі стрімкої розбудови інфраструктури транспортування та зберігання газу - використання газових сховищ України загальною ємністю понад 30 млрд куб м.

2. Можливість диверсифікованого постачання газу в Україну.

Диверсифікація поставок газу шляхом реверсу з європейських держав в Україну відкриває для Києва перспективу входження в європейську систему спотової торгівлі газом. Це дозволить залучити європейські компанії в енергетичний сектор України.

3. Сусідство з ЄС.

Близькість до ЄС - це не тільки перевага у швидкому транспортуванні газу, а й перспектива зацікавленості ЄС у купівлі туркменського та іранського газу в Україні.

4. Торгівля зрідженим газом.

В Україні, на узбережжі Чорного моря, поблизу міста Южне, будується LNG-термінал. Потенційними постачальниками зрідженого газу в Україну можуть бути країни Північної і Західної Африки - Єгипет, Алжир, Нігерія, Перської затоки - Катар, Каспійського регіону - Азербайджан, Туркменістан.

Наведені переваги може об'єднати навколо себе українська енергетична біржа, яка у близькій перспективі централізує та структурує національний енергетичний ринок, а в дальшій перспективі - міждержавний регіональний енергетичний ринок.

Викладена точка зору - не критика, а пропозиція зробити український ринок газу чесним і відкритим. Малими кроками потрібно рухатися до єдиної інтегрованої транспарентної системи торгів газом в Україні.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: