Как обеспечить работой и жильем участников АТО

Как обеспечить работой и жильем участников АТО

Демобилизованные солдаты будут строить для себя коттеджи. Так они получат и работу, и жилье, и психологическую реабилитацию. Программа уже готова. (Укр.)
Понедельник, 17 августа 2015, 14:22
Валерий Кравченко, вице-президент ОО "Вільна генерація"

За даними Міністерства оборони України, 62 тис військовослужбовців і працівників Збройних сил України - учасників АТО - отримали статус учасників бойових дій.

Тобто всі ці люди можуть розраховувати на відповідну державну підтримку. Чи отримують вони та їх родини належну допомогу? Питання, скоріше, риторичне.

Так само гостро стоїть питання, як створити умови для соціальної адаптації військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції.

Соціальна адаптація пов'язана з необхідністю забезпечення актуальних потреб військовослужбовців.

Реклама:

Вона включає психологічну реабілітацію, професійну переорієнтацією, надання житла та робочого місця у сприятливому, дружньому середовищі.

Усе це учасник АТО отримає, якщо буде залучений до будівництва власної домівки. Чому це не може бути ефективним засобом соціальної адаптації?

Як відомо, відсутність житла породжує невпевненість у майбутньому, впливає на демографічну ситуацію, здоров'я, соціалізацію, рівень економічної активності.

Таким чином, забезпечення військовослужбовців доступним житлом та їх залучення до процесу зведення власного помешкання дозволить ефективно провадити активну соціальну адаптацію таких осіб.

Нагальною для України є також потреба в працевлаштуванні військовослужбовців, що повертаються з зони ведення бойових дій на сході України. Робота надає стабільність, впевненість у власних силах, добробут - стартовий майданчик для мирного майбутнього. Житло та робота - ціннісні орієнтири людини.

Надання державою одного не заміщує відсутність іншого. Саме тому необхідна програма, яка б пропонувала модель соціальної адаптації учасників АТО.

Ми розробили таку програму, її підтримали учасники АТО, волонтери та  представники інших громадських організацій, зокрема ГО "Центр міжнародної безпеки", "Спілка учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій", ГО "Всеукраїнська народна координаційна рада майдану".

Механізм передбачає будівництво доступного житла - котеджних містечок - у передмістях та в сільській місцевості - на відстані 20-50 км від великих міст. Будівництво пропонується вести з використанням енергозберігаючої технології "Термодім", розробленої вітчизняними винахідниками і запатентованої в Україні.

 Презентація проекту в Українському кризовому медіа-центрі. Фото uacrisis.org

Вагомою перевагою цієї технології є зменшення витрат на опалення на 80% за рахунок конструкції будівлі. Технологія дозволяє вести будівництво не за рахунок комерційних або державних будівельних компаній, а із залученням некваліфікованої робочої сили - майбутніх власників - під контролем фахівців.

Учасники проекту отримують робоче місце, часткову зайнятість, нову кваліфікацію, а також супровідну ефективну амбулаторну психологічну реабілітацію. Модель передбачає "колективну самоорганізацію": майбутні власники беруть участь у всіх стадіях проекту - від отримання землі до зведення будинків.

Такий підхід дозволяє зменшити вартість будівництва, робить майбутні поселення більш згуртованими та соціально однорідними і створює умови для амбулаторної психологічної реабілітації. Завдяки цьому підходу формується нова культура відповідального власника, який взаємодіє з сусідами, роботодавцями і державою.

Вартість спорудження визначається відповідно до державних будівельних норм з урахуванням параметрів доступного житла для сім'ї з трьох осіб.

Середня загальна площа квартир становитиме 60 кв м, для родин з трьома і більше дітьми - 70-100 кв м. Прогнозна вартість будівництва 1 кв м загальної площі житла у 2015 році для Київської області становить 6 тис грн.

Побудова житла в сільській місцевості не вирішує в повному обсязі проблему працевлаштування, професійної та соціальної адаптації військовослужбовців. Зайнятість є одним з найбільш ефективних засобів психологічної реабілітації.

Професійна адаптація солдатів передбачає їх перекваліфікацію, зокрема, працевлаштування на логістичних комплексах з вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції, які будуть розміщені біля котеджних поселень.

Пропонується будівництво логістичного комплексу з вирощування та зберігання овочів, що стане дешевим та ефективним механізмом створення робочих місць у галузі, яка потребує підвищення рентабельності.

 Натисніть для збільшення

Окремі галузі сільського господарства, зокрема овочівництво та садівництво, недостатньо ефективні через відсутність умов для зберігання продукції. Більшість існуючих овочесховищ - це спадок колишнього СРСР. Технології зберігання овочів у них давно застаріли, до відповідності вимогам сучасності їм дуже далеко.

Таким чином, існує нагальна потреба будівництва овочесховищ за інноваційними енергоефективними технологіями. Новітні овочесховища пропонується розміщувати біля поселень новозбудованого доступного житла з перспективою надання робочих місць зацікавленим мешканцям поселень.

Окремим важливим завданням є психологічна реабілітація військовослужбовців.

Протягом 2 тис годин або шести-семи місяців праці - термін будівництва одного поселення - інструктори та організатори матимуть сталий контакт з усіма учасниками проекту. Це створює можливості для впровадження інтерактивної, непримусової моделі амбулаторної психологічної реабілітації для учасників АТО.

Таким чином, в результаті реалізації проекту його учасники, крім психологічної допомоги, отримають конкретні переваги для себе та своєї родини: житло та роботу. Це дасть їм стартовий майданчик на майбутнє, впевненість в своїх силах та відчуття, що держава про них дбає.

* * *

Фото на головній profidom.com.ua. Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: