Я лоббист нового экономического курса

Я лоббист нового экономического курса

Если кому-то нравится называть разработку и продвижение инновационных законопроектов лоббизмом, то я лоббист. (Укр.)
Среда, 3 июня 2015, 16:39
Виктор Галасюк, заместитель лидера Радикальной партии по экономической политике, председатель комитета ВР по вопросам промышленной политики и предпринимательства, член Нацсовета реформ, кандидат экономических наук

На "Економічній правді" прозвучали звинувачення у лобізмі щодо законопроектів про тимчасове ввезення без ввізного мита та ПДВ деревообробного обладнання (№2617, №2618) та електроавтівок (№1674, №1912).

Оскільки моє ім'я згадувалось у цій статті неодноразово та оскільки я є одним з авторів цих законопроектів, вважаю необхідним представити власну позицію.

Якщо комусь подобається називати розробку та просування таких законопроектів лобізмом, то я лобіст.

Лобіст промисловості та інновацій, лобіст економічного зростання України.

Лобіст створення робочих місць, залучення інвестицій, експортної експансії та енергетичної незалежності України.

Лобіст Нового економічного курсу! Саме тому я заступник Лідера Радикальної партії з економічної політики.

Новий економічний курс

Стара "інерційна" економічна політика є неефективною, вона не здатна впоратися з викликами, які постають перед Україною. Країні потрібен Новий Економічний Курс!

Потрібна ставка не на приватизацію, продаж cільскогосподарських земель та "модну" дерегуляцію, адже ця політика не виведе Україну з економічної прірви.

Коли офіційне безробіття вже перевалило за 10%, промислове виробництво скоротилось більш ніж на 20%, а капітальні інвестиції та навіть оборот роздрібної торгівлі впали на чверть - час бити на сполох.

Це вже не криза, це глибока та затяжна економічна рецесія. Для її подолання необхідні не просто реформи, а справжня радикальна структурна трансформація економіки та суспільства.

Необхідно звернутися в тому числі до досвіду подолання Великої Депресії у США за часів президента Франкліна Рузвельта. Потрібна не тільки загальна економічна стратегія, а й конкретні галузеві ініціативи.

Економічні показники демонструють, що справа не просто в зубожінні населення через шокову девальвацію гривні та драконівському зростанні цін через критичну залежність від імпорту.

Справа в тому, що відсутність активної економічної та промислової політики, низький рівень інноваційності та розвитку малого підприємництва прирікає державу на подальший дрейф до економічної прірви. Не маємо права цього допустити!

Ми зобов'язані дослухатись до голосу розуму та міжнародного досвіду і зорієнтувати всі зусилля державної влади на подолання безробіття та створення нових робочих місць, запровадження потужних стимулів для залучення інвестицій, масштабне стимулювання експортної експансії українських виробників, позбавлення України від фінансової та енергетичної залежності.

Тільки так ми врятуємо нашу економіку! Тільки так ми прокладемо шлях України до економічного відродження та добробуту громадян! Для виправлення ситуації потрібні не гіпотези про "зростання економіки вже наступного року". Економічний ріст не береться з повітря!

Потрібне реальне впровадження в життя Нового економічного курсу і, зокрема, моделі промислової політики, в тому числі, через створення експортно-кредитного агентства, державного банку розвитку, мережі індустріальних парків, фонду підтримки малого бізнесу, преференцій при державних закупівлях для вітчизняних виробників, зокрема, малого бізнесу, переорієнтацію системи освіти на потреби реального сектора економіки та через низку галузевих ініціатив.

Згадувані у статті на ЕП законопроекти 1362, 2617 і 2618, 1674 і 1912 і є прикладом галузевих ініціатив Нового економічного курсу - політики Радикальної партії щодо розвитку національної економіки.

 Фото unian.net

Законопроекти 1362, 2617 та 2618 - відродження деревообробної промисловості

Одразу після прийняття Верховною Радою законопроекту №1362 про заборону на десять років експорту з України необробленої деревини (лісу-кругляка) за ініціативою Радикальної партії були зареєстровані законопроекти №2617 та №2618 для тимчасового звільнення ввозу деревообробного обладнання від імпортного мита та ПДВ.

Законопроекти були опрацьовані та підтримані комітетом з податкової та митної політики і були прийняті за основу в першому читанні.

Законопроект №1362 про мораторій на експорт лісу-кругляка забезпечить українських деревообробників, виробників меблів та інших товарів з деревини сировиною в необхідних обсягах, а законопроекти №2617 та №2618 покликані тимчасово знизити податковий тиск на них та створити інвестиційні стимули для оновлення виробничої бази та повноцінного відродження вітчизняної деревообробної галузі.

Ці законопроекти передбачають стимулюючий режим ввезення виробничого обладнання до 1 січня 2017 року, до дати остаточної заборони експорту необробленої деревини з України, після чого для галузі відновлюється загальний податковий режим.

Я своєю поправкою буду пропонувати подовжити цей термін на рік - до 1 січня 2018 року. Таким чином, виробничі підприємства, вітчизняні та іноземні інвестори зможуть скористатися податковими стимулами та розгорнути в Україні нові сучасні деревообробні виробництва.

Причому для вітчизняних виробників ця стимулююча норма є особливо важливою, оскільки вони, на відміну від європейських колег, не можуть взяти кредити під 2-3%, а лише під 35% у кращому випадку.

Пакет законопроектів №1362, №2617 та №2618, перший з яких вже прийнято Верховною Радою в цілому, а інші два - у першому читанні, забезпечить відродження деревообробної промисловості в Україні вже за декілька років.

Це створення десятків тисяч робочих місць з гідною заробітною платнею, це десятки мільярдів гривень додаткових експортних надходжень і мільярди гривень додаткових податків до бюджету щорічно.

До речі, законопроект №1362 досі чекає на підпис президента України.

Провідні асоціації деревообробної галузі звернулися до Адміністрації президента, я також неодноразово звертався до президента з трибуни парламенту із закликом не зволікати і якнайшвидше підписати цей критично важливий закон, запустивши процес відродження однієї з перспективних галузей української економіки.

Адже сьогодні кожне робоче місце, кожен долар експорту та кожна гривня податків може мати визначальне значення для порятунку економіки та перемоги України!

Опоненти кажуть, що закон ніби-то суперечить умовам СОТ.

Але із СОТ має бути все гаразд, адже норми закону підпадають під перелік дозволених винятків Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ГАТТ 1947 (положення параграфа 1 статті 11 не повинні поширюватись на "Заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони").

До того ж я заздалегідь офіційно звернувся до прем'єр-міністра щодо проведення нотифікації - офіційного інформування країн-членів COT про наміри України запровадити тимчасову заборону експорту необроблених лісоматеріалів та доведення аргументованої позиції України щодо необхідності тимчасової заборони експорту необробленої деревини для недопущення дефіциту відповідної сировини на внутрішньому ринку і забезпечення стабільного функціонування галузі під час критичного збільшення безробіття в Україні.

Малі та середні підприємці та промисловці, особливо на західній Україні, з нетерпінням чекають підписання цього знакового закону та прийняття законопроектів 2617 та 2618, які не просто "поліпшать рейтинги України", а створять реальні робочі місця, додатковий експорт, інвестиції, податки!

Електромобіль Tesla у Києві. Фото unian.net

Законопроекти 1674 та 1912 - створення нової індустрії та ще один крок назустріч енергетичній незалежності

Електрокари в Україні не виробляють. Завозять їх десь до 50-70 на рік. Відсутні інфраструктура і сервіс. Такими темпами ми створимо індустрію електромобілів в Україні років десь за 100, коли вони вже перестануть бути інновацією, а може, стануть музейними експонатами.

Світові виробники електромобілів не розглядають Україну ані як потенційного виробника, ані як споживача цих інновацій.

Ми мусимо це виправити. Логіка законопроектів 1912 та 1674 проста: сьогодні - споживання, завтра - сервіс, післязавтра - виробництво компонентів. Не можна почати шлях, не зробивши перший крок.

Щоб пришвидшити створення екосистеми електротранспорту в Україні, маємо хоча б на чотири-п'ять років зняти податкове навантаження (імпортні мита та ПДВ) з електромобілів.

Адже інші країни взагалі напряму дотують цю індустрію: Естонія, наприклад, компенсує споживачам 50% вартості електромобіля. США, Франція, Китай також напряму дотують з бюджету частку витрат на придбання електромобілів. Чому вони це роблять?

Мабуть, через те, що державне стимулювання прискорює зародження та розвиток індустрії електротранспорту, яка має низку унікальних переваг.

1. Пальне. Електромобіль не потребує бензину. Мова йде не про гібридні автівки, а про машини, що на 100% приводяться в дію за допомогою акумуляторних батарей.

Середньостатистична машина на 100 км може споживати 8-12 літрів пального, а нафта марки Brent за даними Bloomberg коштує близько 66 дол за барель. Абсолютну більшість нафти для виробництва бензину Україна імпортує, і більшу частку - з країни-агресора Росії.

2. Нульові викиди. Електромобіль не є шкідливим для довкілля. Традиційна ж автівка щороку викидає в атмосферу 4,7 тонни CO2. Електроавтівки - це більш комфортне і дружнє міське середовище.

3. Європейський тренд. Якщо Україна прямує в Європу, то вона має відповідати європейським стандартам, духу і прагненням.

Розвиток ринку електромобілів стане вдалим кроком, тому що нам нема потреби наздоганяти лідерів, які мали кілька десятків років фори. Актуалізація руху за електромобілі в цивілізованому світі відбулася відносно недавно.

4. Добробут українців. В залежності від модифікації 1 км обходиться власнику електромобіля у сім-десять разів дешевше за його бензиновий аналог. Доступність електромобілів у даному випадку дає можливість зробити цю економію реальною для ширшого кола споживачів.

5. Робочі місця. Поширення електромобілів сприятиме попиту на додаткові робочі руки. Потрібні люди у системі дистрибуції, інфраструктурі зарядки батарей та обслуговування. Розвиватимуться й супутні галузі.

6. Імпульс для подальших реформ. Один простий приклад: популяризація електромобілів збільшить попит на електроенергію (вона, до речі, виробляється в Україні), стимулюватиме більш ефективне та більш екологічне її виробництво.

7. Соціально-культурний ефект. Ця ініціатива - це такий же елемент для формування міцного середнього класу, як і популяризація інтернету, надійні банки, якісно нова система оподаткування та підтримка розвитку вітчизняної книги. Це більше, ніж просто товар, ринок чи екосистема. Це спосіб мислення та стиль життя.

Я впевнений, що ми в Україні повинні уважно аналізувати світові тренди та створювати нові індустрії, які одночасно роблять економіку більш ефективною, створюють нові робочі місця та позбавляють державу від "енергетичного зашморгу"!

Дякую Лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку за підтримку таких інноваційних ініціатив та усім авторам цих законопроектів, членам податкового комітету та колегам-депутатам за принциповість позицій та погляд у майбутнє!

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!