Микробизнес и кассовые аппараты: друзья или враги

Микробизнес и кассовые аппараты: друзья или враги

Мы проанализировала расходы малого бизнеса на выполнение нормы по применению кассовых аппаратов и получили сенсационные результаты. (Укр.)
Понедельник, 29 июня 2015, 08:36
Ксения Ляпина, председатель Государственной регуляторной службы

Законом "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII введено обов'язкове використання РРО платниками єдиного податку другої-третьої груп.

Ця норма не поширюється на платників, що продають товари на ринках і через засоби пересувної мережі.

Норми набирають чинності з 1 січня 2016 року для другої групи і з 1 липня 2015 року - для платників єдиного податку третьої групи.

Через труднощі із запровадженням касових апаратів, збільшення витрат на адміністрування підприємництва у бізнес-середовищі зростає напруження, що призводить до зневіри підприємців у дії уряду.

Державна регуляторна служба проаналізувала витрати суб'єктів малого підприємництва на виконання норми законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та отримала сенсаційні результати.

Розрахунки здійснювались за допомогою Європейської методики - SME-test та стосувалися витрат підприємців за перший рік впровадження РРО на один апарат. Детальніше з аналізом витрат можна ознайомитись на сайті ДРСУ.

За результатами розрахунків встановлено, що вартість впровадження РРО для третьої групи становитиме 4 млрд грн, а для другої - 37 млрд грн.

Оцінка результатів аналізу витрат на виконання регуляторних вимог щодо запровадження РРО свідчить про суттєве збільшення фінансового навантаження на суб'єктів господарської діяльності - від 4,7% до річного обсягу доходу для  платників єдиного податку другої групи.

Третю групу платників єдиного податку можна поділити на умовні підгрупи.

Ті, у яких обсяг реалізації сягає 2 млн грн на рік, за перший рік застосування касових апаратів витратять 71 тис грн або 3-4% доходу. У бюджет при цьому вони сплачують 4% від доходу. Отже, на заходи з впровадження та адміністрування касового апарата вони сплатять стільки, скільки сплатять у бюджет.

Друга підгрупа - це підприємці, дохід яких сягає максимальної межі цієї категорії - до 20 млн грн на рік. Для них витрати на РРО становитимуть лише 0,35%, що говорить про нерівні конкурентні умови. Чим дрібніший суб'єкт підприємництва, тим дорожче йому обійдеться застосування РРО.

Запровадження РРО не дасть позитивного фіскальний ефекту і збільшить вартість адміністрування бізнесу, що не сприятиме детінізації економіки.

Також це створить нерівні конкурентні умови для ведення підприємницької діяльності суб'єктами господарювання, бо чим дрібніший суб’єкт підприємництва, тим дорожче йому коштуватиме застосування РРО.

Державний бюджет зазнає значних втрат від адміністрування введення в експлуатацію РРО суб'єктами малого бізнесу на понад 53 млн грн, створить додаткові витрати на адміністрування та опрацювання звітності суб'єктів та здійснення контрольних функцій Державною фіскальною службою.

 Фото 24tv.ua

Крім того, це сприятиме додатковим корупційним ризикам (вибіркові перевірки, додаткові штрафи), не призведе до обмеження контрабанди та контрафакту, не виключає приховування готівки, знівелює суть спрощеної системи оподаткування.

Такі дрібні підприємці не мають відповідного фахового рівня, освіти. Вони або повинні додатково витрачатися, наймаючи бухгалтера, або займатися цим власноруч, від чого зростає вірогідність помилок.

Це великий тягар легальних підприємців. Той, хто збирається зловживати, введе малу номенклатуру і буде "з-під поли" продавати все, що захоче.

Точиться дискусія і про купівлю касового апарата. Це також не вирішить проблему. Так, це дорога покупка, але слід додати ще й вартість адміністрування. Навіть якщо ми подаруємо підприємцям касові апарати, ми не вирішимо проблему.

Крім того, підприємці купуватимуть дешеві моделі, які часто ламаються.

Їх ремонт та обслуговування, яке гарантує фіскальну складову, коштують дорого.

Проблема полягає не стільки у самому апараті, скільки в обліку та помилках, які виникатимуть у дрібних підприємців, які не мають відповідних навиків та знань.

Таким видом торгівлі займаються люди, які не змогли знайти себе в інших сферах. Це "підприємництво проти бідності", а не заради амбітних цілей і розвитку. Цей факт потрібно враховувати при формуванні вимог до ведення такого виду бізнесу. Якщо ми хочемо легальної діяльності, то мусять бути реальні вимоги.

Міфи і реалії

Прихильники масового поширення касових апаратів, крім посилання на Європу, зазначають, що застосування дрібними підприємцями апаратів зупинить продаж контрабанди і запобігатиме приховуванню готівки. Це не відповідає дійсності.

Реалізація контрабанди та контрафакту відбувалася при застосуванні різних форм обліку. Якщо такий товар заходить в Україну, то він обов'язково буде проданий.

Чи через ринки, які не використовують касові апарати, чи через суб'єкти підприємництва з касовими апаратами, неплатників ПДВ, які будуть проводити їх через фіктивні накладні. Тобто це не зупинить ні контрабанду, ні контрафакт.

Це не найкращий спосіб боротьби з контрабандою та контрафактом, адже ця боротьба повинна відбуватися на кордоні. Відстежити контрабандні та контрафактні товари у роздрібній торгівлі майже неможливо.

 Фото unian.net

Україна вже має таку практику. Коли у 1999 році вводилася спрощена  система оподаткування, вона якраз і була відповіддю на жорсткий облік. При повному обліку суб'єкти мікробізнесу сплачували податки у розмірі від 15 до 30 грн на місяць, а коли була введена спрощена система оподаткування - до 200 грн.

Суб'єкти підприємництва добровільно переходили на таку систему. Хоча вони сплачували більше, але, економлячи на хабарах, зменшували свої видатки.

Звичайно, біля кожного касового апарата не поставиш перевіряючого. Це потрібно розуміти. Вибіркові перевірки нічого не дадуть, крім додаткових штрафів, які будуть застосовуватися вибірково. Це тільки посилить корупційну складову.

Така ж ситуація з приховуванням готівки. Оскільки неможливо поставити перевіряючого біля кожного касового апарата, то приховування готівки не виключається. Таким чином, тінізація не зменшиться. Щоб застрахуватися від додаткових ризиків, простіше буде працювати у тіні.

Що буде, якщо...

Як розвиватимуться події, якщо запровадження РРО не перенесуть?

В Україні нараховується 250 тис платників податків третьої групи. Тобто, за різними оцінками, 25-55 тис суб'єктів підприємницької діяльності потрапить під вимогу застосування касових апаратів. Також звертаю увагу, що прямої норми, яка б вимагала РРО від усіх інших, нема і бути не може.

РРО застосовується відповідно до закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", де виписані норми застосування РРО. Тобто йдеться не про застосування норм до всієї третьої групи, а тільки до тих, хто відповідає предмету закону.

Крім того, уже описано, як легально обійти такі вимоги застосування РРО. Від найпростіших - переходу на другу групу спрощеної системи оподаткування, реєстрації нового суб'єкта господарювання другої групи чи реєстрації кількох суб'єктів - до більш екзотичних способів торгівлі - через пересувну мережу.

Можна прогнозувати, що лише кілька тисяч з 25-55 тис підприємців, які підпадають під таку вимогу, придбають і запустять касові апарати. Так ми не досягнемо цілей, яких прагне держава, з введенням вимог до застосування касових апаратів.

Єдине, до чого ми можемо прийти, це подорожчання ведення легальної підприємницької діяльності, скорочення кількості суб'єктів третьої групи спрощеної системи оподаткування. Позитивних наслідків ми не досягнемо ні для бюджету, ні для якості торгівлі. Тоді навіщо це робити?

Спрощена система оподаткування була введена саме для того, щоб позбавитися зайвих видатків на облік та адміністрування найдрібніших суб'єктів, тих, для кого це дорого і не відповідає їх рівню фахової підготовки для такої роботи. Тобто для "підприємців проти бідності". Ця система існувала саме для них.

Фото unian.net 

За часів уряду Азарова було введено групу з оборотом коштів до 20 млн грн на рік, чим цей принцип було порушено. Безумовно, підприємці, які мають таку кількість коштів, це суб'єкти малого підприємництва, але це вже інша категорія.

Вони вже не належать до цієї групи і спрямовані на отримання прибутку. Такий бізнес може собі дозволити кваліфікований персонал та здатний вести облік, не наражаючись на помилки та штрафи.

Вважаю, що потрібно повернути спрощену систему до першоджерел, повернути її тим суб'єктам, які справді проти бідності. Слід, як і було раніше, встановити третю групу з іншими критеріями для фізичних осіб-підприємців та ввести п'яту групу для суб'єктів, які можуть більше витрачати на облік і здатні вести касові апарати.

Друга та третя групи можуть залишитися в оціночній системі оподаткування. Це не завдасть державі фіскальних втрат. А гонитва за контролем цієї групи підприємців буде невиправдано дорого коштувати державі і бізнесу.

Крім того, необхідно змінити систему штрафів за порушення використання РРО, щоб дати можливість людям навчитися виправляти помилки та вести облік.

Як у світі

Міжнародний досвід свідчить, що на фоні запровадження ефективних схем контролю за сплатою податків починають надавати більшого значення м'якшим схемам контролю, які стимулюють споживачів отримувати чеки.

Якщо і запроваджувати реєстратори розрахункових операцій, то це потрібно робити з мінімальними ризиками. Європейський досвід також суперечливий. Навіть у забезпеченій та високоорганізованій Європі обов'язкове застосування касових апаратів запроваджують тільки зараз.

За інформацією експертів програми USAID "Лідерство в економічному урядуванні", у 2010 році у 43% країн ЄС були обов'язкові касові апарати з фіскальною пам'яттю, тоді як в інших країнах діють вимоги щодо ведення ретельного обліку проведених операцій. Зокрема - щодо використання касових апаратів без фіскальної пам'яті.

Йдеться про обов'язкове застосування компаніями ККА, які були сертифіковані виробниками та найчастіше мають захист від несанкціонованого втручання - так звану чорну скриньку - і обов'язкову вимогу щодо надання фіскальних чеків споживачу при здійснення всіх покупок.

При цьому 73% опитаних представників зацікавлених сторін відзначили, що цей захід є ефективним у стимулюванні дотримання правил оподаткування, а 27% відзначили його нейтральність. Використання РРО поширене, зокрема, у Швеції та Польщі. Серед інших країн обов'язкове використання РРО у Канаді.

У Швеції особи, які продають товари чи послуги за готівку, включно із сплатою за рахунок платіжної картки, з 1 січня 2010 року зобов'язані використовувати електронні касові апарати та надавати споживачам фіскальні чеки.

Фото ipress.ua

Винятком є невеликий бізнес, бізнес з тимчасовими готівковими продажами, продажі "від дверей до дверей". Цікаво, що податкові органи Швеції у цій ініціативі отримали підтримку бізнесу, незважаючи на додаткові видатки, з якими він зіткнувся - касовий апарат коштує близько 1 785 євро.

Це пов'язано з тим, що застосування касових апаратів сприяє досягненню однакових правил гри для різних платників податків.

У Словаччині обов'язкове застосування зареєстрованих у податкових органах електронних касових апаратів передбачене для всіх суб'єктів господарювання, які продають товари або надають послуги.

Винятками з цього регулювання є продаж марок, періодики, квитків у громадському транспорті, телефонних карток, товарів через автомати, товари, оплату за які здійснюють при доставці, товари і послуги, які виробляють і надають студенти.

У законі щодо використання ККА чітко визначено перелік можливих зловживань та порушень, а також розмір штрафів.

Подальший перехід до запровадження обов'язкового застосування РРО оголосила низка країн. Зокрема, в Бельгії з 2015 року запровадили обов'язкове застосування ККА для готелів і ресторанів та планують поширити зміни на всі магазини.

Уряд Словенії на початку травня 2015 року ухвалив проект закону щодо запровадження обов'язкового застосування контрольно-касових апаратів для всіх осіб, які повинні надавати чеки, з метою знизити розмір тіньової економіки та розширити базу оподаткування.

За ідеєю, інформація про здійснені трансакції буде одразу потрапляти до податкових органів. Уряд передбачає кількамісячний перехідний період до запровадження обов'язку використовувати сертифіковані ККА, яке повинне відбутися не пізніше 1 січня 2016 року.

Протягом перехідного періоду уряд також планує докласти зусиль щодо стимулювання надання чеків. Великий бізнес підтримав ідею, а малий - розкритикував через додаткові витрати.

Водночас, за оцінками уряду, додаткові витрати не будуть високими, оскільки програмне забезпечення не є дорогим, а інтернет є у більшості представників малого бізнесу. Подібні регулювання передбачені к Румунії.

Однією з таких схем є проведення так званих лотерей фіскальних чеків, повернення частини сплаченого ПДВ споживам, які покликані боротися з ухиленням від сплати податків (передусім ПДВ), особливо на рівні малого бізнесу, де дотримання правил оподаткування найбільш проблематичне.

Ідея лотереї полягає в тому, що за наявності надання фіскального чеку продавцем споживачеві операцію набагато легше оподаткувати, оскільки можливості продавця для її проведення у неформальній економіці майже відсутні.

Фото 20minut.ua

Такі лотереї-призи розігруються серед учасників, які надсилають свої чеки за покупки. Таким чином, чеки набувають цінності для споживача, оскільки вони діють як лотерея, яка не коштує додаткових грошей, але дає можливість виграти приз.

Мальта була першою країною ЄС, яка запровадила такі лотереї у 1997 році. Словаччина запровадила лотерею у 2013 році, Португалія - у 2014 році.

У Португалії споживачі можуть вимагати зниження зобов'язань з оподаткування доходів фізосіб у сумі 15% ПДВ, сплаченого за послуги в чотирьох секторах: ремонт та утримання автомобілів, ремонт та утримання мотоциклів, ресторанний та готельний бізнес, перукарні і салони краси.

Ці сектори були обрані через те, що вони найбільш схильні до ухилення від сплати ПДВ через неформальні операції - без застосування РРО.

Питання використання РРО в Україні залишається проблемним. Нам потрібно зменшити витрати бізнесу на впровадження касових апаратів і зробити витрати підприємців корисною інвестицією у власний розвиток.

Все це можливо, якщо знайти шляхи стимулювання споживача.

Фото на головній Олександра Єрмоченка

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua