Государственные закупки: дерегуляция до конца июня?

Государственные закупки: дерегуляция до конца июня?

Готова ли коалиция быстро принять прогрессивный проект и дать отпор очередным попыткам своих членов протянуть лоббистские инициативы? (Укр.)
Вторник, 23 июня 2015, 09:00
Виктор Таран, эксперт группы "Публичные финансы" общественной инициативы "Реанимационный пакет реформ", председатель Центра политических студий и аналитики

Останніми тижнями прийняття давно очікуваних змін тендерного законодавства вийшло на фінішну пряму.

Спочатку стратегію запровадження електронних закупівель схвалила Національна рада реформ при президенті.

Згодом законопроект був представлений на засіданні уряду.

Міністр економіки Айварас Абромавичус висловив упевненість, що парламент прийме документ протягом червня.

Нарешті 16 червня він був зареєстрований у Верховній Раді як законопроект "Про внесення змін до деяких законів у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів та вжиття заходів з подолання корупції".

Останні суттєві зміни до тендерного законодавства вносилися більше року тому,  відразу після Революції гідності. Вони запровадили вільний доступ до майже всіх ключових тендерних документів, крім текстів договорів і тендерних пропозицій.

Тоді розробники, включаючи представників трьох провідних антикорупційних НДО (ЦПСА, ЦПК та "ТІ Україна"), планували, що наступним кроком буде спрощення участі у торгах та процедур їх проведення.

Проте перша спроба реалізації цих планів закінчилася провалом. Уряд намагався без консультацій з громадськістю прийняти сумнівний законопроект №1551. Під тиском громадськості він був вимушений його відкликати.

Поточний проект став результатом тривалих консультацій з різними зацікавленими сторонами. Чого очікувати бізнесу та замовникам у разі його схвалення? В цілому, він спрямований на задоволення очікувань бізнесу та замовників щодо зняття зайвих бар'єрів для участі у торгах та їх простішого проведення.

Вже п'ятнадцять років будь-який учасник торгів повинен надавати цілу купу документів, включаючи так звані обов'язкові довідки про те, що він не є банкрутом, а його посадові особи не притягалися до відповідальності за корупцію.

Це забирає чимало часових та людських ресурсів, а навколо довідок з бази даних МВС давно працює корупційна посередницька схема.

Згідно з проектом, надавати обов’язкові документи буде зобов'язаний лише переможець. Якщо ж інформація у цих документах є доступною у державних онлайнових базах, то замовник буде зобов'язаний отримувати їх самостійно.

По суті, це спроба імітувати можливості електронного урядування за його відсутності в Україні. У державах з розвинутим е-урядом учасник торгів звільнений від подання багатьох паперів, оскільки замовник сам отримує таку інформацію.

Айварас Абромавичус. Фото УП

Недаремно проект покладає на Кабінет міністрів обов'язок розробити порядок видачі єдиного документа, що підтверджує відповідність учасника обов'язковим вимогам, - так званої єдиної тендерної довідки. Зараз таку послугу можна запровадити на базі Центрів надання адміністративних послуг.

Очевидно, цій ініціативі опиратиметься міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який хоче створити спеціальні центри послуг МВС - паралельні з ЦНАП.

Проект також намагається спростити обов'язок учасників торгів підтверджувати наявність антикорупційних програм і посадових осіб, відповідальних за їх втілення.

Згідно із законом "Про запобігання корупції", учасники тендерів - юридичні особи повинні надавати таке підтвердження, якщо вартість торгів перевищує 1 млн грн для товарів та послуг та 5 млн грн - для робіт.

Регулювання питання програм покладається на Національне агентство із запобігання корупції. Оскільки воно ще не існує, ситуація зайшла в тупик. Мінекономіки роз'яснило, що підтвердження може бути надане у довільній формі.

Щоб полегшити ситуацію, проект підвищує поріг для обов'язкового підтвердження таких програм до 20 млн грн.

Проект також надає право учасникам, пропозиції яких замовник відхилив, отримувати від замовника роз'яснення причин відхилення. Низка пропозицій проекту спрямована на усунення норм, які отруюють життя замовників.

Вартісні пороги, після яких замовники зобов'язані проводити тендери, підвищуються: із 100 тис грн до 200 тис грн для товарів та послуг і з 1 млн грн до 1,2 млн грн для робіт. Для запиту цінових пропозицій, що часто використовують дрібні замовники, поріг також зростає - з 300 тис грн до 500 тис грн.

Очевидно, ці кроки просто враховують стрімку інфляцію.

Проект також пропонує переглядати вартісні пороги кожного року з урахуванням інфляції, а не кожні два роки згідно з діючим законодавством.

Арсен Аваков. Фото kmu.gov.ua

Деякі пропозиції спрощують відносини замовників з Державною казначейською службою. У разі прийняття законопроекту її працівники будуть зобов'язані перевіряти тендерні документи з використанням загальнодержавного сайту tender.me.gov.ua. Сьогодні вони вимагають паперові копії.

Законопроект також чітко окреслює їх повноваження під час виділення грошей за тендерними договорами. Згідно з проектом, замовники не будуть зобов'язані надсилати річні плани закупівель місцевим відділенням служби - лише оприлюднювати їх на порталі tender.me.gov.ua.

Крім того, зменшується навантаження на замовників у зв'язку з необхідністю перекладати англійською мовою тендерні оголошення. Вартість торгів, для яких переклад є обов'язковим, суттєво підвищується.

Згідно з урядовим проектом, дещо змінюється роль Мінекономіки. Воно не буде проводити моніторинг конкретних державних закупівель з наступним наданням висновків-рекомендацій щодо виявлених порушень.

Ця квазі-контрольна функція є невластивою для регулятора. Відомі випадки, коли цей моніторинг використовувався для корупційних цілей.

Деякі новації проекту є антикорупційними. Так, замовник буде зобов'язаний відхилити пропозиції учасників, які не вказали своїх кінцевих бенефіціарів.

Розділ закону щодо оскарження дій замовника в Антимонопольному комітеті був суттєво перероблений з метою запобігання рейдерським скаргам. Це відповідь на скандали, які точилися 2014 року навколо оскаржень тендерів МОЗ.

Розширюється доступ до тендерної інформації. Замовники будуть зобов'язані оприлюднювати протоколи оцінки тендерних пропозицій. Члени тендерних комітетів вказуватимуть результати свого голосування з кожного питання. Під дію тендерного законодавства підпадатимуть і фонди соціального страхування.

Нарешті, законопроект спрощує проведення закупівель силовим блоком. Він чітко визначає, що переговорну процедуру можуть застосовувати не лише відповідні міністерства та відомства, а й військові частини.

 Фото Олександра Клименка

Доля законопроекту буде лакмусовим папірцем для парламентської більшості - чи готові її фракції швидко прийняти прогресивний проект напередодні літніх канікул і дати відсіч черговим спробам своїх членів протягнути суто лобістські ініціативи.

Народні обранці щороку пропонують вилучити певні закупівлі з-під дії тендерного законодавства. Це стосується депутатів усіх скликань та політичних таборів.

Голосування за цей проект також стане орієнтиром для перспектив проходження іншої ідеї економічного блоку уряду - запровадження електронних аукціонів. Згідно із заявами урядовців Мінекономіки, обговорення "електронного проекту" повинно стартувати у червні, а прийняти його планується до кінця 2015 року.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!