Туризм по закону Паддера

Туризм по закону Паддера

Иностранцам не хватает информации. Об Украине им известно лишь благодаря Майдану и текущим боевым действиям на востоке страны. Кое-кто вспомнил Евровидение. (Укр.)
Пятница, 8 мая 2015, 15:22
Игорь Винниченко, доцент кафедры страноведения и туризма КНУ имени Тараса Шевченко

Навіть не аналіз, а побіжний перегляд програм, постанов, концепцій та стратегій, що стосуються вітчизняної туристсько-рекреаційної індустрії, навіює сумні думки.

Їх актуалізував світлої пам'яті професор Осип Мороз: "Нація, позбавлена державницького мислення, приречена вирощувати буряки".

Нищення вітчизняної туристсько-рекреаційної галузі відбувається за згодою найвищого державного керівництва.

Кабмін своєю постановою "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10 вересня 2014 року за №442 ліквідував Державне агентство України з туризму та курортів.

Даний центральний орган виконавчої влади забезпечував реалізацію державної політики у цій царині. Правники делікатно назвали даний крок абсурдом.

Мовою ж юриспруденції вирізання курок, здатних нести золоті яйця, трактується як втрачена вигода.

Чи це не злочин, особливо у час, коли держава щодня витрачає на проведення АТО мільйони гривень? Свого часу Симон Петлюра слушно завважив: "Страшні не московські воші, а українські гниди".

Через власні окуляри

Життя, попри все, "жевріє". На початку квітня у Київський школі бізнесу відбулися громадські слухання проектів програм розвитку туризму в Україні. Їх туристському загалу представили переможці конкурсу, організованого Мінекономрозвитку.

Передісторія тривіальна. Зазначене міністерство за кілька тижнів до заходу оголосило конкурс програм розвитку туризму в Україні. Автора найкращої програми обіцяли призначити радником міністра.

На попередньому етапі призначена міністром комісія розглянула тридцять програм та обрала для участі у фінальному етапі чотири кандидатури.

Ними стали екс-заступник голови колишнього Державного агентства з туризму та курортів Артем Атоян, директор департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-франківської ОДА Наталія Гасюк, співвласник та керуючий партнер міжнародної компанії ArtBuild Hotel Group Олексій Євченко та одесит, віце-президент АТ "Пласке" Іван Ліптуга.

На початку слухань глава Мінекономрозвитку Айварас Абромавічус пристойною російською пояснив, що завданням помічника, який працюватиме на громадських засадах, є розвій галузі з величезним потенціалом. Завважив також, що чекає конструктивних пропозицій, які можна подавати до нього й електронною поштою.

По тому претенденти на посаду - не було лише Гасюк - озвучили створене та відповіли на запитання присутніх.

Усім бажаючі могли погомоніти про наболіле. Я у своєму слові спробував привернути увагу присутніх до того, що жоден з кандидатів не згадав про науку. Не раз згадуваний мною Мороз повторював: "Патріотизмом науку не заступиш".

 Усі фото УП

Проте склалося враження, що мої слова лише стрясли повітря. Небавом двоє доповідачів дорікнули мені: мовляв, вони науку аж ніяк не обійшли. Допитливого читача прошу завітати на сайт Мінекономрозвитку і відшукати в представлених там "програмах" саме цю дефініцію.

Мав також надію, що бодай хтось з учасників-слухачів зважить на відповідність "програм" бодай словниковому визначенню цього терміну. Адже будь-яка програма не уявляється без низки обов'язкових складових: захід, термін виконання, відповідальний, обсяги та джерела фінансування.

Отже, те, про що говорили претенденти, інакше як "концептуально-засадничими умовами" назвати язик не повертається. До слова, намагався привернути до цього увагу ветеран вітчизняного туризму, керівник туроператора "Україна-Русь" С. Романюк. Проте кожен з присутніх чув лише себе.

"Сопромат замєнить смєкалкой"?

Будь-яка програма розвитку туризму приречена, якщо іґноруватиме спеціалізовану науку - туризмознавство - та результати маркетинґових досліджень. Їх філософія - знайди потребу та задовольни її.

Що знають іноземці та громадяни України про туристські принади нашої держави? Чим вони користуються, подорожуючи нею? Що робиться, аби промоція вітчизняного турпродукту була ефективною?

Задля отримання відповідей на ці питання студенти катедри країнознавства і туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка опитали 400 респондентів з 20 країн та близько тисячі громадян України з усіх областей.

Соціальний статус опитаних - від школярів до домогосподарок, статева структура - майже 50 на 50, віковий ценз - 16-60 років, вісім з десяти - городяни.

На запитання "Що опитуваний знає про туристсько-рекреаційні ресурси України, зокрема, про об'єкти із списку світової спадщини ЮНЕСКО?" майже половина опитаних чехів та словаків не змогла сказати нічого певного.

Те саме стосується грузинів, словенців, іспанців та французів. Серед останніх третині Україна взагалі байдужа. Число "невігласів" серед громадян ПАР, чорногорців, угорців, португальців та австрійців сягнуло майже 80%.

Майже стільки ж необізнаних - серед норвежців. Лише один знав про історичний центр Львова як пам'ятку ЮНЕСКО. Серед бразилійців таких виявилося троє з чотирьох, як і латишів. Усі ж двадцять опитаних британців - ні сном, ні духом.

Найбільш обізнаними виявилися росіяни та поляки. Лише один з двадцяти респондентів нічого не знав про українські туристичні принади.

Ті ж, хто бодай дещо знають про туристські об'єкти нашої країни, отримали інформацію про них з інтернет-довідників. Соцмережі як джерело даних стали у нагоді португальцям (100% опитаних), росіянам (85%), іспанцям (75%), полякам (55%), а також словенцям, латишам, південноафриканцям та угорцям.

Спеціалізовані туристські сайти стали джерелом інформації для іспанців (30%), португальців (25%) та поляків (15% респондентів). Преса прислужилася португальцям (50%), австрійцям (двоє з десяти), а також південноафриканцям, полякам та угорцям. Електронними ж ЗМІ скористалися лише португальці.

Розповіді друзів, знайомих та родичів були джерелом інформації для поляків (70%), португальців (50%), росіян (30%), іспанців, словаків, бразилійців, грузинів, латишів, норвежців, південноафриканців, словенців і чехів. Сайти українських посольств допомогли лише португальцям, словенцям і полякам.

Опитувані, які подорожували Україною, для орієнтування та отримання інформації використовували карти, атласи та мобільні додатки.

На питання "Чи приїде опитуваний в Україну?" ствердно відповіли 10% норвежців, 15% південноафриканців, 30% португальців та словенців, четверо з десяти іспанців, половина чорногорців, шестеро з десяти чехів, французів, литовців, австрійців, бразилійців, латишів, словаків, грузинів, 70% угорців, 85% поляків.

Британці ж у бажанні відвідати Україну переплюнули всіх: 18 з 20 опитаних відповіли ствердно. "Відмовники" пояснили своє рішення війною, поганою промоцією України як туристської держави та мовним бар'єром.

Респонденти, які висловили бажання приїхати в Україну, мають такі пріоритети. Французи хотіли б відвідати Київ, Львів, Карпати і Крим, австрійці - Київ, Крим, Карпати, центральну і західну Україну, британці - Київ, Львів, Чернівці, Одесу, Донецьк і Карпати, бразилійці - Київ, Львів, Одесу і Чорнобиль.

Іспанці мріють про про Київ, Львів, Одесу та Крим, латиші - про Київ, Львів, Мукачеве, Ужгород, Карпати і Закарпаття, литовці - про Київ, Львів, Одесу, Кам'янець-Подільський і Тернопіль; південноафриканці - про Київ та цікаві місця.

Поляки планують побачити Київ, Львів, Одесу і Крим, португальці - Київ, Львів, Чорнобиль та Одесу, словенці - Київ та Львів, чехи - Київ, Львів та Карпати, чорногорці - Київ, Львів, Одесу, Чорнобиль, Карпати і Закарпаття. Словаків та грузинів цікавлять архітектурні пам'ятки та історичні місця.

Ті з опитаних, хто нічого не знає про туристську Україну, причинами цього назвали відсутність відповідної інформації у звичних для них джерелах. Більшість британців завважили, що про Україну їм відомо лише завдяки Майдану та теперішнім бойовим діям на сході країни. Дехто пригадав Євробачення.

Для промоції вітчизняного турпродукту респонденти радили створити багатомовні спеціалізовані туристські сайти та мобільні додатки, інтернет-довідники, брати участь у міжнародних туристських ярмарках і не забувати про соцмережі.

Попри значний туристичний потенціал центральна та місцева влада не використовують усі його можливості. Сподівався, що новостворене парламентське міжфракційне об'єднання "Україна туристична" зважить на сто вузів, які щороку випускають сотні фахівців для туризму і провадять значну дослідницьку роботу.

Проте під час презентації цього об'єднання ніхто й словом не згадав про науку. Прикро, що Україна живе за "законом Паддера": "Все, що добре починається, закінчується погано. Все, що починається погано, закінчується ще гірше".

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!