Три вызова энергосбережения

Три вызова энергосбережения

Тарифы поднимать нужно. Нельзя держать цену на газ для населения на том же уровне, что и Россия - один из крупнейших экспортеров голубого топлива в мире. (Укр.)
Понедельник, 25 мая 2015, 10:24
Иван Надеин, председатель Комитета энергетической независимости Украины

Днями посол США в Україні Джеффрі Пайєтт оцінив українську енергетичну політику як одну з найбільш неефективних серед європейських країн.

За його словами, це не збіг, що Росія використовує газ і нафту для впливу на українську політику.

Відкинувши дипломатичну етику, можна сказати, що ми самі подаємо набої Росії, з яких потім стріляють у нас. Щоправда, набоїв менше, ніж рік-два тому.

За 2014 рік Україна зменшила споживання газу на 16% до 42,6 млрд куб м.

Половину своїх потреб ми закрили за рахунок власного видобутку. При цьому значна частина імпорту - газ, отриманий з Росії.

Обсяги "Газпрому" та країн ЄС у нашому імпорті - 14,5 млрд куб м і 5,1 млрд куб відповідно.

Тренд позитивний, але чи можна стверджувати, що Україна пройшла точку неповернення в питанні зменшення енергетичної залежності від "Газпрому"?

Питання поки що відкрите. Є кілька викликів, на які слід гідно відповісти, аби не звернути з цього шляху.

Перший - економічна криза.

Через падіння виробництва енергоспоживання зменшується. На цьому фоні впровадження нових проектів в енергетиці може стати менш пріоритетним завданням, адже звітувати про економію в кінці року можна буде і без них.

Крім того, криза - не найкращий час для збільшення інвестицій у галузь. Відтак, є ризик, що на енергозбереження та заміщення імпортного газу може не вистачити коштів ні у держави, ні в інвесторів.

Другий - здешевлення російського газу.

Україна вже призупинила реверс газу по двом з трьох європейських маршрутів. Залишився словацький напрямок, а польський та угорський поки що закриті. Головна причина - ціна. Газ з РФ дешевший за газ з ЄС - 247 дол проти 280 дол за тис куб м. Через це Україна знову переорієнтовується на російський ринок.

Хоча Кабмін встановив обмеження, за яким Україна не може купувати в одного постачальника більше 50% свого річного об'єму споживання, проте і цього достатньо, аби держава почала збільшувати імпорт з Росії.

Третій виклик - обґрунтування необхідності підвищення тарифів і створення умов для заміщення газу іншими видами палива.

Тарифи піднімати потрібно. Не можна тримати ціну на газ для населення на тому ж рівні, що й Росія - один з найбільших експортерів блакитного палива в світі. У Польщі та Угорщині ціни на газ для населення перевищують 500 дол за тис куб м.

Так, доходи населення там вищі, ніж у нас, але не в десять разів. Неринкова ціна на ресурси - одна з головних причин їх неефективного використання.

 Висадження енергетичної верби на Київщині. Фото ecotown.com.ua

Разом з підняттям тарифів слід створити умови для економії газу і його заміщення іншими видами палива. Потрібні пільгове кредитування, відповідна податкова політика для інвесторів у галузь, сприяння місцевої влади, знищення корупції. Паралельно повинна вестися прозора і зрозуміла інформаційна політика.

Лише за цих умов люди зрозуміють: час дешевих енергоносіїв - уже в минулому.

Великі надії покладаються на оновлену урядову програму енергозбереження. Вже є перші успішні проекти із заміщення газу альтернативними видами палива. Можна сказати, що від теорії ми нарешті перейшли до практики.

Для прикладу, лише група компаній "Укртепло", до якої я маю стосунок як один з її засновників, за 2014 рік замістила понад 50 млн куб м газу в 16 областях і переобладнала понад 140 котелень. Загалом, за минулий опалювальний сезон завдяки цим проектам вдалося зекономити близько 42 млн грн.

Це лише перші кроки. За рахунок виробництва власного твердого біопалива Україна здатна замістити 21 млрд куб м газу. Це весь наш сьогоднішній імпорт. Поки що нам вдалося вийти на показник 3 млрд куб м газу. Очікується, що у 2020 році власне біопаливо дозволить економити більше 7 млрд куб м газу.

Ми вийшли на правильний шлях, але попереду - важка і довга дорога.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!